Щодо збуту особливо небезпечного наркотичного засобу
Ухвала Верховного суду України; Витяг від 25.03.2004
Документ n0170700-04, поточна редакція — Прийняття від 25.03.2004

СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 

УХВАЛА
 

25.03.2004

 
(Витяг)
 
Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим вироком від 4 серпня 2003 р. засудив Л. за ч. 1 ст. 307 КК 2341-14 на три роки позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 317 цього Кодексу виправдав за відсутністю в його діях складу злочину.
 
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
 
Л. визнано винним у тому, що він у серпні 2002 р. за місцем свого проживання виготовив із наркотичного засобу - макової соломи - розчин особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого - і 15 серпня продав Д., який проводив санкціоновану оперативну закупівлю наркотичного засобу, 3 мілілітри зазначеного засобу за 15 грн.
 
Того ж дня у Д. вилучили на вулиці полімерний шприц із 3 мілілітрами опію ацетильованого вагою у перерахунку на суху речовину 0,13 грама, а в будинку, де він проживав, - три полімерних шприци із зазначеним наркотичним засобом вагою у перерахунку на суху речовину 0,15; 0,08; 0,52 грама (загальна вага 0,75 грама).
 
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності Л., порушив питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Він вважав, що дії засудженого треба кваліфікувати за ч. 2 ст. 307 КК 2341-14, оскільки засуджений збув особливо небезпечний наркотичний засіб.
 
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила його частково з таких підстав.
 
Як убачається з вироку, суд на підставі досліджених ним доказів дійшов правильного висновку про доведеність винності Л. у вчиненні зазначених злочинних дій, проте дав їм неправильну юридичну оцінку.
 
Органи досудового слідства кваліфікували дії Л. за ч. 2 ст. 307 КК 2341-14, у тому числі й за ознакою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, а суд - за ч. 1 ст. 307 КК, пославшись при цьому на те, що збут наркотичних засобів мав місце один раз.
 
Проте, як убачається з матеріалів справи, Л. виготовив і продав Д. 0,13 грама (в сухому вигляді) ацетильованого опію. Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770 770-2000-п, опій, зокрема ацетильований, належить до особливо небезпечних наркотичних засобів (таблиця I).
 
З урахуванням зазначених обставин і того, що ця ознака інкримінувалася Л., суд мав обговорити питання про наявність у його діях такої кваліфікуючої ознаки, як збут особливо небезпечного наркотичного засобу, та кваліфікацію цих дій за ч. 2 ст. 307 КК 2341-14. Проте суд цього не зробив, унаслідок чого неправильно застосував кримінальний закон.
 
З огляду на наведене колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 4 серпня 2003 р. скасувала і направила справу на новий судовий розгляд.



вгору