Щодо позбавлення волі з конфіскацією майна
Ухвала Верховного суду України; Витяг від 11.11.2005
Документ n0121700-05, поточна редакція — Прийняття від 11.11.2005

             СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ТА 
ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11.11.2005

(Витяг)
Дзержинський міський суд Донецької області вироком від
24 травня 1996 р. засудив С. за ст. 86-1 КК 1960 р. ( 2001-05 ) на
12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 2 ст.
141 КК 1960 р. ( 2002-05 ) - на три роки позбавлення волі з
конфіскацією всього майна. На підставі ст. 42 КК 1960 р. за
сукупністю злочинів С. остаточно визначено покарання у виді 12
років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна
і відповідно до ст. 26 КК 1960 р. його визнано особливо
небезпечним рецидивістом.
Згідно з вироком суду С. визнано винним і засуджено за те, що
він 8, 24 травня 1995 р. одноособово та 14 серпня цього ж року за
попередньою змовою з іншими особами вчинив з проникненням у
приміщення крадіжку майна споживчого товариства на загальну суму
174 млн 82 тис. 20 крб, а також 19 серпня того ж року відкрито
заволодів курткою К. вартістю 3 млн крб.
Герцаївський районний суд Чернівецької області вироком від
11 листопада 1996 р. засудив С. за ст. 17, ч. 3 ст. 117 КК 1960 р.
( 2001-05 ) на п'ять років позбавлення волі за те, що він
20 червня 1994 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,
намагався зґвалтувати неповнолітню В., але свій умисел до кінця не
довів з причин, які не залежали від його волі. На підставі ч. 3
ст. 42 КК 1960 р. йому за сукупністю злочинів визначено покарання
у виді 15 років позбавлення волі. При цьому С. зараховано відбуте
ним покарання за вироком від 24 травня 1996 р. і визначено до
відбування 13 років дев'ять місяців 29 днів позбавлення волі.
Єнакіївський міський суд Донецької області постановою від
21 грудня 2001 р. при приведенні зазначених вироків у
відповідність із КК ( 2341-14 ) вирок Дзержинського міського суду
від 24 травня 1996 р. змінив: виключив з нього рішення про
визнання С. особливо небезпечним рецидивістом; в іншій частині
вирок залишив без зміни. Вирок Герцаївського районного суду від
11 листопада 1996 р. суд не змінював.
У клопотанні про перегляд справи в порядку виключного
провадження заступник прокурора Донецької області порушив питання
про зміну постанови Єнакіївського міського суду від 21 грудня
2001 р., вироків Дзержинського міського суду від 24 травня 1996 р.
та Герцаївського районного суду від 11 листопада 1996 р., а саме:
перекваліфікацію дій С. зі ст. 86-1 КК 1960 р. ( 2001-05 ) на ч. 3
ст. 185 КК ( 2341-14 ), призначення за цим законом покарання у
виді шести років позбавлення волі та за сукупністю злочинів
визначення йому остаточного покарання у виді 10 років позбавлення
волі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який вважав, що клопотання підлягає задоволенню
частково, а судові рішення - зміні, перевіривши матеріали справи
та обговоривши наведені у клопотанні доводи, судді Судової палати
у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного
Суду України клопотання частково задовольнили з таких підстав.
Приводячи у відповідність із КК ( 2341-14 ) вирок
Дзержинського міського суду від 24 травня 1996 р. та Герцаївського
районного суду від 11 листопада 1996 р., Єнакіївський міський суд
з порушенням вимог п. 10 розд. 2 "Прикінцеві та перехідні
положення" нового Кодексу не зробив цього щодо ст. 86-1 КК 1960 р
( 2001-05 ).
Суд установив, що С. вчинив крадіжки чужого майна шляхом
проникнення у приміщення, що на час вчинення ним злочинів
становило 174 млн 82 тис. 20 крб, тобто особливо великий розмір.
Згідно з приміткою до ст. 185 КК ( 2341-14 ) злочин
вважається вчиненим в особливо великих розмірах, якщо шкода від
нього заподіяна на суму, яка в 600 і більше разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення
злочину.
Відповідно до Указу Президента України від 3 лютого 1995 р.
N 100/95 ( 100/95 ) (був чинним на час вчинення С. злочину) станом
на серпень 1995 р. неоподатковуваний мінімум доходів громадян
становив 1 млн 400 тис. крб.
Таким чином, з травня по серпень 1995 р. С. викрав майно на
суму, яка в 124 рази перевищувала неоподатковуваний мінімум
доходів громадян, що не є великим, а тим більше особливо великим
розміром.
У ст. 5 КК ( 2341-14 ) передбачено, що закон про кримінальну
відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує
кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто
поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання
законом чинності. Тому Єнакіївський міський суд згідно з вимогами
п. 10 розд. 2 "Прикінцеві та перехідні положення" КК мав привести
вирок Дзержинського міського суду у відповідність із новим КК,
перекваліфікувавши його дії зі ст. 86-1 КК 1960 р. ( 2001-05 ) на
ч. 3 ст. 185 КК як крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення.
Оскільки в ч. 3 ст. 185 КК передбачено максимальне покарання у
виді шести років позбавлення волі, то відповідно до п. 5 розд. 2
наведених положень призначене С. покарання підлягало зменшенню до
зазначеної межі.
У зв'язку з цим підлягав приведенню у відповідність із КК
( 2341-14 ) й вирок Герцаївського районного суду від 11 листопада
1996 р., за яким С. слід було визначити покарання на підставі ч. 3
ст. 42 КК 1960 р. ( 2001-05 ) за сукупністю злочинів з урахуванням
зазначених вище змін до вироку Дзержинського міського суду.
Єнакіївський міський суд цього не зробив, тому його постанова
від 21 грудня 2001 р. підлягає зміні.
Враховуючи наведене, судді Судової палати у кримінальних
справах та Військової судової колегії Верховного Суду України
клопотання заступника прокурора Донецької області задовольнили
частково: змінили постановлені щодо С. судові рішення
Єнакіївського міського суду, Дзержинського міського суду та
Герцаївського районного суду, перекваліфікувавши дії С. зі ст.
86-1 КК 1960 р. ( 2001-05 ) на ч. 3 ст. 185 КК ( 2341-14 ) та на
підставі ч. 3 ст. 42 КК 1960 р. постановили вважати його
засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ст. 17, ч. 3
ст. 117, ч. 2 ст. 141 КК 1960 р. ( 2002-05 ) і ч. 3 ст. 185 КК, на
10 років три місяці позбавлення волі без конфіскації належного
йому майна.



вгору