Про визнання протиправним рішення виконавчого комітету міської ради
Вищий адміністративний суд; Ухвала від 22.03.2006
Документ n0065760-06, поточна редакція — Прийняття від 22.03.2006

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
22.03.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: Ліпського Д.В. - головуючий, Амєліна С.Є. -
суддя-доповідач, Берднік І.С., Лиски Т.О., Гуріна М.І., при
секретарі Криворучко А.Р., з участю позивачки гр. Б., розглянувши
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за
касаційною скаргою гр. Б. на рішення Бережанського районного суду
Тернопільської області від 29 грудня 2003 року та на ухвалу
апеляційного суду Тернопільської області від 2 березня 2004 року у
справі за скаргою гр. Б. про визнання протиправним рішення
виконавчого комітету Бережанської міської ради народних депутатів
Тернопільської області, В С Т А Н О В И Л А:
В касаційній скарзі позивачка ставить питання про скасування
рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від
29 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської
області від 2 березня 2004 року, якими відмовлено в задоволенні
скарги про визнання протиправним рішення виконавчого комітету
Бережанської міської ради народних депутатів Тернопільської
області від 25 квітня 1996 року N 79 про виведення житлового
будинку з переліку ветхих та виключення сім'ї гр. Б. із списків
осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих
приміщень. Посилається на те, що при розгляді справи суди дали
необ'єктивну оцінку доказам та не взяли до уваги порушення
законодавства суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення,
позивачка просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про
задоволення позову.
В касаційній інстанції позивачка підтримала доводи касаційної
скарги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце
розгляду справи повідомлений.
Заслухавши пояснення позивачки, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального й процесуального права,
правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивачка із сім'єю в складі п'яти осіб поживала в житловому
будинку N Х на вул. ААА в м. Бережани Тернопільської області, що
належав матері позивачки Я., з 24 грудня 1986 року перебувала в
списку осіб, які користуються правом першочергового одержання
жилих приміщень, як особа, що проживає у ветхому будинку, що не
підлягає капітальному ремонту.
Рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради
народних депутатів Тернопільської області від 26 березня 1992 року
N 88 власнику будинку наданий дозвіл на добудову трьох жилих
кімнат, допоміжних приміщень та сходів, узаконена надвірна
господарська споруда. Реалізуючи надане право була споруджена
двоповерхова прибудова до житлового будинку, яка не була прийнята
в експлуатацію.
Внаслідок зміни технічного стану житлового будинку рішенням
виконавчого комітету Бережанської міської ради народних депутатів
Тернопільської області від 25 квітня 1996 року N 79 житловий
будинок N Х на вул. ААА в м. Бережани Тернопільської області
виведений з переліку ветхих, а сім'я Б. в складі п'яти осіб
виключена із списків осіб, які користуються правом першочергового
одержання жилих приміщень.
Встановленим обставинам справи суди дали правильну правову
оцінку щодо законності рішення суб'єкта владних повноважень з
урахуванням положень пункту 27 Правил обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень
в Українській РСР ( 470-84-п ), за якими громадяни виключаються із
списків осіб, які користуються правом першочергового одержання
жилих приміщень, якщо вони втратили вказане право.
Доводи касаційної скарги щодо ветхого стану житлового будинку
і про порушення суб'єктом владних повноважень прав позивачки не
доведені нею в судах.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій відповідають
вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути
скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. Б. залишити без задоволення, а рішення
Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 грудня
2003 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від
2 березня 2004 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.



вгору