Документ n0062700-03, поточна редакція — Прийняття від 04.06.2003

                                                          
ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
04.06.2003

(Витяг)
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 30 січня
2003 р. Б. притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 185-1 КпАП
( 80731-10 ) і піддано адміністративному арешту за те, що він
29 січня 2003 р., знаходячись на вул. Грушевського в м. Києві,
тримав у руках плакат із написом політичного характеру, порушивши
цим встановлений порядок проведення демонстрацій.
Розглянувши матеріали справи, Голова Верховного Суду України
визнав, що зазначена постанова місцевого суду є незаконною і
підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий
розгляд з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції ( 254к/96-ВР )
громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити
збори, мітинги, походи та демонстрації, про проведення яких
завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого
самоврядування.
Порядок проведення цих заходів у м. Києві встановлено
рішенням Київської міської ради від 24 червня 1999 р. "Про
визначення порядку організації та проведення у Києві недержавних
масових громадських заходів політичного,
культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого
характеру" ( ra0317023-99 ) і додатком до цього рішення.
Як убачається з матеріалів справи, суд під час її розгляду
достатньою мірою не врахував норм зазначених правових актів, за
змістом яких демонстрація є масовим заходом, що передбачає участь
значної кількості людей. У той же час із рапортів працівників
міліції видно, що Б. тримав у руках плакат із написом політичного
характеру одноосібно, інші громадяни участі в цьому не брали.
За таких обставин висновок суду про порушення Б.
установленого порядку проведення демонстрацій є передчасним,
оскільки у постанові не наведено не тільки переконливих доказів на
його підтвердження, а й будь-яких суджень з цього приводу.
У зв'язку з цим Голова Верховного Суду України постанову
місцевого суду скасував, а справу направив на новий судовий
розгляд, запропонувавши у ході останнього на підставі належних
доказів визначити правову природу дій Б., а саме встановити, чи
дійсно той брав участь у демонстрації з порушенням порядку її
проведення, чи реалізовував конституційне право на вільне
вираження своїх поглядів і переконань (ч. 1 ст. 34 Основного
Закону ( 254к/96-ВР ), та ухвалити рішення, яке б відповідало
вимогам закону.
"Вісник Верховного Суду України",
N 4, липень, 2003 р.



вгору