Документ n0049700-81, поточна редакція — Прийняття від 08.04.1981

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР

У Х В А Л А
08.04.1981

(Витяг)
Т. звернулася до суду з заявою про встановлення факту
родинних відносин. Заявниця посилалася на те, що 11 липня 1975 р.
у м. Севастополі померла її рідна сестра О. і відкрилася спадщина
на частину жилого будинку та на грошовий вклад в ощадній касі.
Спадкоємців першої черги немає. Оскільки у свідоцтвах про
народження О. та її (заявниці) різні записи про прізвища та по
батькові, вона не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво
про право на спадщину. Посилаючись на ці обставини, заявниця
просила встановити факт, що вона та О. є рідними сестрами.
Справа судами розглядалася неодноразово. Останнім рішенням
судової колегії Ворошиловградського обласного суду від 28 жовтня
1980 р. заява Т. задоволена, вона визнана рідною сестрою О. У
касаційному порядку справа не розглядалася.
Рішення судової колегії обласного суду опротестовано в
порядку нагляду заступником Голови Верховного Суду УРСР. Протест
підлягав задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву Т. порядком окремого провадження, судова
колегія обласного суду виходила з того, що свідки А., К., С., Г.
та З. ствердили родинні відносини Т. і О. як рідних сестер. Проте
з такими висновками суду і розглядом справи порядком окремого
провадження погодитися не можна, оскільки постановлене судовою
колегією рішення не відповідає вимогам закону. Відповідно до
ст. 255 ЦПК ( 1502-06 ), якщо при розгляді справи порядком
окремого провадження виникне спір про право, підвідомчий судовим
органам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює
заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних
підставах. Такі наслідки настають як при порушенні
заінтересованими особами питання про вирішення спору, так і тоді,
коли суд сам дійде висновку про наявність спору про право
цивільне. Крім того, справи окремого провадження суд розглядає за
участю заявника і заінтересованих осіб, відповідних органів
державного управління, підприємств, установ та організацій.
Судова ж колегія обласного суду не виконала вимог закону - не
залучила до участі в справі представника фінансового органу,
оскільки при відсутності спадкоємців за законом і заповітом
спадщина переходить до держави. На майно, що залишилося після
смерті О., видано свідоцтво про право на спадщину держави. За
таких обставин заява Т. підлягала залишенню без розгляду з
роз'ясненням їй права звернутися до суду з позовом на загальних
підставах.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія
Верховного Суду УРСР протест заступника Голови Верховного Суду
задовольнила, рішення судової колегії Ворошиловградського
обласного суду скасувала, а заяву Т. залишила без розгляду.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.



вгору