Документ n0006700-73, поточна редакція — Прийняття від 29.08.1973

                СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ 
ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
29.08.1973

(Витяг)
У липні 1970 р. О. звернувся до суду зі скаргою на дії
судового виконавця. Заявник зазначав, що як довірена особа своєї
дружини, якій належав жилий будинок, він у 1962 р. домовився про
продаж 1/3 його частини Д. за 1200 крб. і одержав від неї завдаток
654 крб. Пізніше Д. відмовилася від договору купівлі-продажу та в
судовому порядку стягнула з нього цей завдаток. Для повернення
встановленого судом боргу він у 1964 р. ту ж частину будинку
продав Г. також за 1200 крб., але одержав від неї як завдаток
954 крб. У грудні 1969 р. йому стало відомо, що Г. у нотаріальній
конторі м. Берегового одержала свідоцтво про право власності на
1/3 частину будинку на підставі акта судового виконавця про
придбання частини будинку з прилюдних торгів.
Посилаючись на те, що акт про продаж будинку з прилюдних
торгів складено з порушенням встановленого порядку і частину
належного дружині будинку продано для погашення його боргів,
заявник просив прилюдні торги визнати недійсними.
Справа судами вирішувалася неодноразово.
Рішенням народного суду м. Мукачевого від 5 січня 1973 р.
прилюдні торги, проведені судовим виконавцем народного суду
Берегівського району 3 серпня 1964 р. про продаж 1/3 частини
будинку, визнані недійсними.
Постановою президії Закарпатського обласного суду від 4
травня 1973 р. протест прокурора Закарпатської області на
зазначене судове рішення залишено без задоволення.
У протесті заступника Прокурора УРСР поставлено питання про
скасування зазначених судових рішень з направленням справи на
новий розгляд.
Протест підлягає задоволенню з таких підстав. У справі
встановлено, що, дійсно, за дорученням дружини О. уклав договір
купівлі-продажу 1/3 частини будинку за 1200 крб. з гр. Д.,
одержавши при цьому від останньої 654 крб. завдатку. Проте пізніше
Д. відмовилася від купівлі і за її позовом суд стягнув з О.
зазначену суму завдатку. В забезпечення стягнення цієї суми
судовий виконавець у липні 1964 р. описав 1/3 частину будинку, а 3
серпня того ж року продав її з прилюдних торгів. Виручені від
продажу будинку 954 крб. надійшли на депозитний рахунок народного
суду, з якого 4 серпня 1964 р. виплачено борг О. Останньому видано
300 крб. решти.
17 серпня 1964 р. Г. у нотаріальній конторі оформила
свідоцтво про право власності на куплену частину будинку і
вселилася туди разом з сім'єю. В цьому ж будинку проживав з
дружиною та дочкою заявник, який знав, що Г. купила частину
будинку з прилюдних торгів. Проте зі скаргою на дії судового
виконавця заявник звернувся лише у липні 1970 р., пославшись на
те, що про продаж частини будинку з прилюдних торгів він довідався
лише у грудні 1969 р.
Відповідно до ст. 373 ЦПК ( 1503-06 ), скарги на процесуальні
дії судового виконавця по виконанню рішення або відмову у вчиненні
таких дій можуть подаватися стягувачем чи боржником протягом п'яти
днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним
особам, не повідомленим про час і місце виконання дії, стало про
неї відомо. Суд продовжив встановлений законом строк для подачі
скарги на дії судового виконавця, не навівши переконливих доказів,
що строк пропущений заявником з поважних причин.
Проте з часу продажу частини будинку, ще до звернення
заявника до суду, сталися значні зміни: померла його дружина, якій
належав будинок, також померла покупець 1/3 його частини, а майно
покійних перейшло до спадкоємців. За таких обставин рішення
народного суду та постанова президії обласного суду не можуть
залишатися в силі.
Судова колегія Верховного Суду УРСР У Х В А Л И Л А:
протест заступника Прокурора УРСР задовольнити. Рішення
народного суду м. Мукачевого Закарпатської області від 5 січня
1973 р. та постанову президії Закарпатського обласного суду від
4 травня 1973 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до
народного суду в іншому складі суддів.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.



вгору