Довідка
щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010 - 2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо)
4. Практика розгляду та вирішення справ щодо реалізації права на мирні зібрання
Як показує практика, не завжди у судових рішеннях міститься достатнє обґрунтування, викладено факти та аргументи, на підставі яких суд доходить до того чи іншого висновку щодо проведення мирного зібрання, зокрема про його заборону, що може свідчити про безпідставне порушення принципів функціонування демократичного суспільства.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Іванов та інші проти Болгарії", ухваленому 24 листопада 2005 року, стосовно питання про мету і необхідність відповідних заборон відзначив, що у текстах наказів йшлося про загрозу громадському порядку, яка може виникнути внаслідок проведення відповідних акцій. Утім, у наказах жодним чином не згадувалося про підстави для такого висновку, не кажучи про якусь докладнішу інформацію. Навіть якщо і припустити, що метою застосування відповідних заборон справді було забезпечення громадської безпеки та уникнення масових заворушень, тексти наказів навряд чи свідчать про такі загрози, оскільки у них не викладено належних аргументів.