Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за I півріччя 2012 р.
Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян
Справи щодо соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг
1. У зв'язку з тим, що положення п. 13 ст. 71 та ст. 29 Закону України від 19 грудня 2006 р. № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V), якими у 2007 р. передбачалися виплати інвалідам війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, інакшому ніж встановлено ч. 5 ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 дії управління праці та соціального захисту населення щодо нарахування та виплати у квітні 2007 р. допомоги в розмірі, встановленому саме Законом № 489-V, були правомірними та відповідали положенням ч. 2 ст. 19 Конституції (постанови Верховного Суду України від 9 квітня 2012 р. у справі № 21-448а11, від 9 квітня 2011 р. у справі № 21-433а11).
2. У зв'язку з тим, що окремі положення Закону України від 28 грудня 2007 р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, а виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалась у квітні 2008 р., тобто до зазначеної дати - в період, коли ці норми Закону були чинними, а їх виконання - обов'язковим для управління праці та соціального захисту населення, його дії на час виплати особі щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням встановлених Законом № 107-VI обмежень були правомірними (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2012 р. у справі № 21-299а11).
3. При визначенні особі державної та додаткової пенсій застосуванню підлягають статті 49, 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанов КМУ від 28 травня 2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та від 16 липня 2008 р. № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав (постанова Верховного Суду України від 23 квітня 2012 р. у справі № 21-239а11).