Документ n0001700-13, поточна редакція — Прийняття від 01.02.2013


Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за I півріччя 2012 р.


Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян


Справи щодо призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат із відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. За загальним правилом дії норм права у часі у зв'язку з набранням чинності з 29 квітня 2006 р. Законом України від 4 квітня 2006 р. № 3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", яким установлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовцям та заборонено змінювати положення Закону України від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо умов і норм пенсійного забезпечення зазначених у ньому осіб іншими законами, положення п. 30 ст. 77 та частин 1, 2 ст. 40 Закону України від 20 грудня 2005 р. № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" втратили чинність.

Отже, висновок про правомірність відмови здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII є наслідком порушення правил застосування норм матеріального права, за яких перевагу в застосуванні було надано положенням Закону № 3235-IV, а не прийнятого останнім у часі Закону № 3591-IV (постанови Верховного Суду України від 6 березня 2012 р. у справі № 21-26а12, від 15 травня 2012 р. у справі № 21-82а12, від 12 червня 2012 р. у справі № 21-154а12).

2. Особливістю пенсійного забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, є те, що базою для обчислення і перерахунку пенсії має бути грошове забезпечення, встановлене за військовою (спеціальною) посадою, оскільки пенсія призначається на єдиних засадах після звільнення з військової (спеціальної) служби.

Постановами КМУ від 4 квітня 2007 р. № 602 "Про розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки" та від 3 травня 2007 р. № 682 "Про затвердження тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, передбачених за II етапом" встановлені розміри посадових окладів для цивільних працівників, а не військовослужбовців. У зв'язку з цим вони не можуть бути підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовців з підстав та у порядку, визначених ст. 63 Закону № 2262-XII (постанови Верховного Суду України від 21 лютого 2012 р. у справі № 21-463а11, від 5 березня 2012 р. у справі № 21-439а11, від 5 червня 2012 р. у справі № 21-148а12, від 26 червня 2012 р. у справі № 21-186а12).

3. Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У цьому разі перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, - ст. 41 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 66 Закону України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення". Норми Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та Закону України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" щодо спірних відносин є загальними (постанова Верховного Суду України від 20 лютого 2012 р. у справі № 21-430а11).

4. У зв'язку з тим, що виплати щомісячної премії та надбавки за інтенсивність праці, які отримував працівник прокуратури перед звільненням, законодавством, чинним на час надання прокуратурою довідки про заробіток, передбачені не були, дії прокуратури щодо видачі зазначеної довідки про розмір місячного заробітку за відповідною посадою, з якої працівник вийшов на пенсію, станом на час його звернення за здійсненням перерахунку є правомірними (постанова Верховного Суду України від 20 лютого 2012 р. у справі № 21-415а11).

5. Перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії (постанови Верховного Суду України від 26 червня 2012 р. у справі № 21-174а12, від 10 липня 2012 р. у справі № 21-171а12, від 3 липня 2012 р. у справі № 21-145а12).

6. Закріплені ст. 22 Конституції права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, за винятком тих, які проходять строкову службу, не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугою років.

За змістом висновків, зроблених Конституційним Судом України у рішеннях від 6 липня 1999 р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення (постанова Верховного Суду України від 6 лютого 2012 р. у справі № 21-322а11).

7. Преміювання військовослужбовців, визначене постановою КМУ від 28 березня 2007 р. № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році", не може бути підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з тим, що має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності передбачених підстав тільки в межах видатків, визначених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 р. (постанова Верховного Суду України від 13 лютого 2012 р. у справі № 21-134а11).

8. Незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років згідно зі ст. 12 Закону України від 9 квітня 1992 р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) право на збереження пільг, встановлених Законом України від 20 грудня 1990 р. № 565-XII "Про міліцію" (чинним на час виникнення спірних правовідносин), має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у ст. 22 останнього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років (постанова Верховного Суду України від 26 червня 2012 р. у справі № 21-170а12).

9. Аналіз положень пунктів 5 і 15 постанови КМУ від 9 березня 2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" свідчить про те, що нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, має здійснюватися з 1 квітня 2006 р. за умовами, визначеними п. 5 зазначеної постанови, і має складатися з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

Застосування нової структури грошового забезпечення військових прокурорів узгоджується з ч. 2 ст. 46-1 Закону України від 5 листопада 1991 р. № 1789-XII "Про прокуратуру" (постанова Верховного Суду України від 26 червня 2012 р. у справі № 21-161а12).

10. Дія нормативно-правового акта - списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пільгове призначення пенсії за віком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. № 10, яким вперше віднесено до посад та робіт, які дають право на призначення працівникам пенсії за віком на пільгових умовах, певну професію, не може поширюватися на правовідносини, пов'язані з виконанням особою трудових функцій на цій посаді, які мали місце до набрання цим списком чинності. У зв'язку з цим у особи відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі статтями 13, 100 Закону України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", оскільки відповідно до законодавства, що діяло раніше, особа не мала права на неї (постанова Верховного Суду України від 7 травня 2012 р. у справі № 21-429а11).




вгору