Документ n0001525-09, втратив чинність, поточна редакція — Скасування від 30.06.2014, підстава - n0008525-14

                                                          
РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
{ Рішення скасовано на підставі Рішення Ради
національної безпеки і оборони України
( n0008525-14 ) від 28.04.2014 }
Про невідкладні заходи щодо забезпечення
енергетичної безпеки України
{ Рішення введено в дію Указом Президента
N 82/2009 ( 82/2009 ) від 11.02.2009 }

I. Розглянувши ситуацію в паливно-енергетичному комплексі
країни, проаналізувавши стан виконання попередніх рішень Ради
національної безпеки і оборони України у сфері енергетики,
заходів, спрямованих на реалізацію Енергетичної стратегії України
на період до 2030 року ( 145а-2006-р ), враховуючи результати
останніх переговорів з Російською Стороною та укладення між ВАТ
"Газпром" та НАК "Нафтогаз України" довгострокових угод щодо
купівлі/продажу природного газу для українських споживачів та
транзиту природного газу територією України для європейських
споживачів, Рада національної безпеки і оборони України дійшла
таких висновків:
1. Паливно-енергетичний комплекс України функціонує в умовах
збереження раніше ідентифікованих ризиків та дальшого накопичення
реальних загроз енергетичній безпеці держави.
Невиконаною залишається переважна більшість завдань щодо
виправлення ситуації в енергетичній сфері, визначених попередніми
рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, що введені
в дію указами Президента України.
Зокрема, виконано лише 39 з 109 завдань, передбачених Указом
Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863 ( 1863/2005 ) у
зв'язку з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від
9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та
основні засади державної політики у сфері її забезпечення".
Не виконано більшість основних заходів, передбачених для
виконання у 2006-2008 роках планом заходів на 2006-2010 роки щодо
реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року,
затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від
27 липня 2006 року N 436-р ( 436-2006-р ).
Зокрема, повністю або у більшій частині не виконані заходи
щодо вдосконалення законодавчої та нормативної бази, впровадження
ринкових перетворень у сфері енергетики, оптимізації тарифної та
цінової політики, залучення іноземних інвестицій, реформування
відносин власності в енергетиці, міжнародного співробітництва в
енергетичній сфері, диверсифікації джерел та маршрутів
транспортування енергоносіїв, реалізації політики
енергоефективності та розвитку поновлюваних і альтернативних
джерел енергії, оптимізації структури споживання енергоносіїв,
забезпечення зростання власного видобутку вуглеводнів та інших
енергоносіїв (зокрема, вуглеводнів на континентальному шельфі
Чорного моря та урану), розвитку та модернізації енергетичних
потужностей та магістральних мереж, підвищення експортного
потенціалу паливно-енергетичного комплексу, модернізації та
реконструкції вуглевидобувних та нафтопереробних підприємств,
газотранспортної системи, комунальної теплоенергетики та систем
теплопостачання, підприємств ядерно-паливного циклу, створення
стратегічних запасів енергоносіїв, науково-технічного забезпечення
галузі.
Все це призвело до того, що рівень енергетичної безпеки
держави знизився до критично небезпечного. Це проявилося на
початку 2009 року під час газової кризи, спровокованої діями ВАТ
"Газпром". Лише скоординовані з главою держави високопрофесійні
дії керівництва, інженерного і технічного персоналу НАК "Нафтогаз
України" дозволили в цей час уникнути в Україні, насамперед у
південно-східних регіонах, енергетичної катастрофи.
Основні чинники незадовільного рівня енергетичної безпеки та
загрози, ідентифіковані Радою національної безпеки і оборони
України ще у 2005 році (зокрема, надмірна залежність України від
монопольних постачальників природного газу, нафти та ядерного
палива; наявність неринкових і непрозорих відносин у цих галузях;
нераціональна структура паливно-енергетичних балансів країни;
надмірна енергоємність галузей економіки та соціальної сфери), й
надалі залишаються підґрунтям для економічного тиску на нашу
державу, що заподіяло шкоди національним інтересам України.
Незавершеність переходу до ринкової економіки, відсутність
конкурентних ринків природного газу та енергетичного вугілля,
уповільнення впровадження реформування ринку електричної енергії,
недосконала і непрозора система ціно- та тарифоутворення,
поширення практики перехресного субсидіювання, повернення до
адміністративного регулювання на ринках паливно-енергетичних
ресурсів, відсутність активної та послідовної політики
енергоефективності та диверсифікації - все це є об'єктивними
факторами, які не дозволяють забезпечити Україні рівень її
енергетичної безпеки, який відповідав би викликам сьогодення, та
досягнути цілей, визначених Енергетичною стратегією України на
період до 2030 року ( 145а-2006-р ).
2. Перехід на довгострокові, прямі та прозорі контракти з
Російською Стороною у питаннях постачання природного газу в
Україну та його транзиту європейським споживачам є важливим
елементом забезпечення енергетичної безпеки як України, так і
Європи.
Водночас суттєві ризики для Української Сторони несе як
одноосібне визначення Прем'єр-міністром України Директив для
української делегації, так і низка умов підписаних контрактів,
зокрема:
1) базова ціна на природний газ, закладена у формулу ціни на
газ для України у Контракті N КП від 19 січня 2009 року між
відкритим акціонерним товариством "Газпром" та Національною
акціонерною компанією "Нафтогаз України" купівлі - продажу
природного газу у 2009-2019 роках (далі - Контракт
купівлі-продажу), є однією із найвищих цін у Європі.
Беручи до уваги, що пільговий період переходу на ринкові ціни
за умовами Контракту купівлі-продажу становить лише 1 рік,
зазначене ставить українські підприємства перед надзвичайно
складним завданням щодо невідкладної (протягом 1-2 років)
модернізації основних засобів та суттєвого зменшення споживання
енергоресурсів взагалі та природного газу зокрема.
У той же час з огляду на необхідні часові рамки зазначеної
модернізації (3-5 років) та брак інвестицій це може призвести до
суттєвого зменшення конкурентоспроможності української економіки
вже у 2010-2011 роках та витиснення продукції українських
підприємств зі світових ринків, зокрема, металургії та хімічної
промисловості, та втрати ними частки ринку;
2) закладена у Контракті купівлі-продажу формула розрахунку
ціни газу для України з базовою ціною 450 доларів США за 1000
кубометрів та порівняльними параметрами цін на мазут і газойль
економічно необґрунтована, не відповідає українським реаліям
заміщення різних видів енергоносіїв і не відповідає директивам з
цього питання, затвердженим Президентом України;
3) істотне збільшення ціни на імпортний природний газ у
першому та другому кварталах 2009 року потребуватиме відповідного
фінансового ресурсу для вчасного проведення розрахунків з ВАТ
"Газпром" (1,8 та близько 3,0 млрд. доларів США відповідно).
При цьому вимоги Контракту купівлі-продажу, відповідно до
яких будь-яка затримка з розрахунком з ВАТ "Газпром" призводить
до режиму передоплати, потребують акумуляції ще близько
1 млрд. доларів США як запобіжного заходу.
Водночас реалізація українським споживачам природного газу у
цей період за середньозваженою річною ціною не дасть можливості
НАК "Нафтогаз України" вчасно акумулювати необхідні кошти та
потребуватиме відповідної фінансової підтримки НАК "Нафтогаз
України" (зокрема, виходячи з діючого тарифу для підприємств
теплокомуненерго, річних обсягів споживання та середньозваженої
річної ціни імпортованого природного газу, яка відповідно до
розрахунків Уряду становитиме 228,8 доларів США, загальна потреба
у компенсації, що повинна бути передбачена в Державному бюджеті
України на 2009 рік ( 835-17 ), має становити щонайменше
11,6 млрд. гривень проти 1,6 млрд. гривень, які передбачені
бюджетом).
Ситуацію ускладнює вже існуючий дефіцит коштів НАК "Нафтогаз
України", який за проектом прогнозного руху коштів становитиме
близько 59 млрд. гривень.
Зазначені фактори суттєво ускладнюють фінансовий стан НАК
"Нафтогаз України" та потребують злагоджених та своєчасних дій
Уряду;
4) прийняття рішення Національною комісією регулювання
електроенергетики України щодо підвищення ціни на природний газ
для споживачів бюджетної сфери та промисловості, яка з урахуванням
податків та витрат на транспортування становить сьогодні більш як
2600 гривень за 1 тис. куб. м, потребує термінового внесення змін
до Державного бюджету України на 2009 рік ( 835-17 ) з метою
недопущення виникнення заборгованості за енергоносії та
невиконання місцевими бюджетами делегованих повноважень;
5) асиметрія відповідальності та ризиків Сторін контрактів
(зокрема, щодо штрафних санкцій за невчасну оплату, перевищення
відбору законтрактованих обсягів газу чи його недовідбір),
невизначеність умов використання газу з українських підземних
сховищ газу (далі - ПСГ), зобов'язання Української Сторони
здійснювати транзит газу практично за будь-яких умов, у той час як
за певних обставин Російська Сторона матиме низку підстав для
припинення постачання газу в Україну, порушують принципи
рівноправності та паритетності, що ставить Українську Сторону у
залежність від Російської;
6) умовами Контракту купівлі-продажу передбачені зобов'язання
Української Сторони щодо закупівлі газу в обсягах, які перевищують
щорічні прогнозні потреби України в імпортному газі. Це суперечить
Енергетичній стратегії України на період до 2030 року
( 145а-2006-р ) в частині диверсифікації джерел постачання газу,
збільшення обсягів власного видобутку та скорочення його
споживання в цілому;
7) закладена в Контракті між Національною акціонерною
компанією "Нафтогаз України" та відкритим акціонерним товариством
"Газпром" про обсяги та умови транзиту природного газу територією
України на період з 2009 по 2019 роки (далі - Контракт на транзит)
формула розрахунку ставки транзиту російського природного газу
територією України суперечить європейській практиці, не відповідає
директивам з цього питання, затвердженим Президентом України, та
директивам Прем'єр-міністра України, відповідно до яких формування
ставки плати за послуги з транзиту з 2010 року мало відбуватися на
базі формули, яка повинна була відшкодовувати НАК "Нафтогаз
України" всі експлуатаційні витрати, пов'язані з транзитом газу,
повну вартість паливного газу, амортизацію вартості
газотранспортної системи (далі - ГТС), що використовується для
транзиту, згідно з справедливою ринковою вартістю ГТС, а також
вартість капіталу, розраховану на базі реальної ставки вартості
капіталу та справедливої ринкової вартості ГТС, що
використовується для транзиту. Зазначена формула, відповідно до
директив Прем'єр-міністра України, повинна була передбачити
індексацію всіх зазначених вище елементів згідно з актуальними
ринковими умовами.
Натомість у формулу не закладено необхідну інвестиційну
складову, а передбачена індексація на рівень інфляції у ЄС не може
ефективно враховувати ані поточних витрат на транзит, ані їх
збільшення в результаті зростання цін виробників та заробітної
плати в Україні.
Паливна складова тарифу є більш ніж удвічі заниженою,
оскільки не повною мірою враховує потребу ГТС у паливному
(технологічному) газі (замість потреби в технологічному газі, яка
становить 5,4-5,5% від загального обсягу транзиту газу, враховано
лише 3%) та є тим меншою, чим на більшу відстань транспортується
газ, що не відповідає економічному сенсу;
8) умовами Контракту на транзит передбачається погоджувати
низку технічних параметрів (зокрема, тиск у газотранспортній
мережі, порядок визначення обсягів газу, вимоги до його якості та
калорійності) щорічними технічними угодами. При цьому навіть за
відсутності такої угоди Україна повинна виконувати свої
зобов'язання по транзиту.
Невизначеність кінцевого терміну узгодження технічних угод,
відсутність відповідальності сторони, з вини якої не було
своєчасно підписано такий документ, порушують принципи
рівноправності та симетричної відповідальності за дотримання умов
угод та ставлять Українську Сторону у залежність від Російської
Сторони;
9) невирішеність питання легітимної передачі від компанії
"ROSUKRENERGO" НАК "Нафтогаз України" прав власності на газ, що
перебуває у ПСГ, в якості зарахування зобов'язань AG
"ROSUKRENERGO" перед НАК "Нафтогаз України", що виникли в
результаті переуступки ВАТ "Газпром" прав вимоги у розмірі
1,7 млрд. доларів США, може завадити виконанню зобов'язань
Української Сторони щодо транзиту газу, оскільки саме цей газ
відповідно до умов контрактів має використовуватися в якості
паливного (технологічного) газу у 2009 році, а можливі судові
позови з боку AG "ROSUKRENERGO" можуть заблокувати можливість його
використання.
3. Протягом 2008 року істотно погіршилася ситуація із
забезпеченням України нафтою і нафтопродуктами.
Зміна позиції Прем'єр-міністра України в липні 2008 року щодо
реалізації проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору і
подальше блокування Кабінетом Міністрів України виконання рішення
Ради національної безпеки і оборони України від 28 липня 2008 року
"Про невідкладні заходи щодо забезпечення роботи нафтопроводу
"Одеса - Броди" за проектним напрямом", введеного в дію Указом
Президента України від 15 серпня 2008 року N 716 ( 716/2008 ),
призвело до стагнації національної нафтопереробної галузі, до
збільшення частки імпорту з 50% до 70% на українському ринку
нафтопродуктів і до втрати Україною іміджу як перспективного
транзитера каспійської нафти до європейських країн.
4. Незважаючи на успішне проведення під керівництвом глави
держави переговорів і підписання з Американською Стороною
контрактів на постачання компанією WESTINGHOUSE ядерного палива на
3 атомні енергоблоки, починаючи з 2011 року, ускладнюється
ситуація із забезпеченням стабільної роботи ядерно-енергетичного
комплексу в цілому.
Поточний стан переговорів з Російською Стороною щодо
постачання ядерного палива для українських АЕС, зокрема намагання
Російської Сторони пов'язати укладання контрактів на постачання
ядерного палива для українських АЕС у 2009 та 2010 роках з
укладанням довгострокової угоди до 2020 року, свідчить про
можливість реалізації низки ризиків для Української Сторони,
пов'язаних з монополізацією ринку ядерного палива в Україні.
II. Ураховуючи вищезазначене, Рада національної безпеки і
оборони України в и р і ш и л а:
1. Визнати роботу Кабінету Міністрів України щодо
забезпечення енергетичної безпеки держави такою, що недостатньою
мірою сприяє відверненню загроз національній безпеці та потребує
невідкладного вжиття заходів, у першу чергу, системного рівня.
2. Кабінету Міністрів України як вищому органу в системі
органів виконавчої влади посилити свою організаційно-координуючу
роль та забезпечити відповідно до Основних напрямів державної
політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України,
схвалених Указом Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863
( 1863/2005 ), реалізацію таких першочергових завдань:
1) до 15 лютого 2009 року:
а) затвердити баланс газу України на 2009 рік, передбачивши
суттєву економію споживання газу та необхідність закачування до
ПСГ в обсягах, необхідних для безперебійного постачання під час
опалювального сезону 2009/2010 років;
б) затвердити фінансовий план НАК "Нафтогаз України" на
2009 рік, у якому забезпечити збалансування його фінансових
потоків;
в) внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2009 рік" ( 835-17 ) щодо:
збалансування бюджетів всіх рівнів у зв'язку з підвищенням
Національною комісією регулювання електроенергетики України ціни
газу для бюджетних установ;
забезпечення наявності ресурсу для фінансування субвенцій з
Державного бюджету України ( 835-17 ) місцевим бюджетам на надання
пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу та
придбання скрапленого газу;
забезпечення наявності в необхідному обсязі та вчасне
отримання НАК "Нафтогаз України" з Державного бюджету України
( 835-17 ) компенсації різниці між цінами закупівлі імпортованого
природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на
виробництво теплової енергії, яка споживається населенням;
забезпечення розроблення механізму покриття розривів
фінансових потоків, що виникатимуть у результаті дії умов
Контракту купівлі-продажу щодо розрахунків у першому та другому
кварталі 2009 року та формування фінансового резерву для
забезпечення безперебійного газопостачання у випадку реалізації
ризику переходу до передоплати за наданий природний газ;
2) до 1 березня 2009 року:
а) опрацювати та затвердити план невідкладних заходів щодо
зменшення рівня енергетичної залежності України, передбачивши,
зокрема, такі заходи:
впровадження політики енергоефективності, узгодженої з планом
дій Європейського Союзу з енергоефективності;
диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів та способів
транспортування енергоносіїв (зокрема, опрацювання питання
постачання до України зрідженого природного газу та укладення
прямих договорів з середньоазіатськими та прикаспійськими країнами
- постачальниками природного газу та нафти);
активізації розвідки та збільшення видобутку (виробництва)
власних енергоносіїв, зокрема, концентрату природного урану, а
також вуглеводнів на континентальному шельфі Чорного та Азовського
морів;
створення стратегічних запасів нафти (нафтопродуктів),
природного газу, ядерного палива (концентрату природного урану) та
вугілля;
оптимізації структури споживання енергоносіїв (затвердження
перспективного паливно-енергетичного балансу з урахуванням
зменшення частки природного газу та збільшення частки вугілля,
збільшення використання ядерної енергії, нетрадиційних і
поновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива);
б) опрацювати деталізовані механізми фінансового забезпечення
довгострокових програм (планів) розвитку енергетичної галузі;
в) ресурсно забезпечити виконання зазначеного плану заходів;
г) поінформувати Раду національної безпеки і оборони України
щодо заходів, які будуть вживатися НАК "Нафтогаз України"
відповідно до умов Контракту на транзит для забезпечення належного
функціонування газотранспортної системи у разі:
якщо технічна угода вчасно не буде підписана сторонами
Контракту,
неможливості отримання прав власності на газ, який
перебуває у ПСГ, в якості зарахування зобов'язань AG
"ROSUKRENERGO" перед НАК "Нафтогаз України", що виникли в
результаті переуступки ВАТ "Газпром" прав вимоги у розмірі
1,7 млрд. доларів США;
д) з метою вироблення єдиної державної позиції та уникнення
помилок, допущених під час переговорів щодо постачання природного
газу в Україну та його транзиту територією України, розробити та
подати Президентові України на затвердження проект директив на
переговори з Російською Стороною щодо укладення довгострокової
угоди на постачання ядерного палива. При підготовці проекту
директив на переговори з Російською Стороною щодо укладення
довгострокової угоди на постачання ядерного палива виходити з
необхідності:
абзац другий підпункту "д" - Таємно;
абзац третій підпункту "д" - Таємно;
абзац четвертий підпункту "д" - Таємно;
3) до 1 квітня 2009 року:
а) опрацювати із залученням Апарату Ради національної безпеки
і оборони України та внести на розгляд Ради національної безпеки і
оборони проект Концепції реформування ринків паливно-енергетичних
ресурсів, передбачивши заходи з прискорення проведення ринкових
реформ в енергетиці та створення конкурентних ринків газу,
вугілля, реформу енергоринку, зокрема:
підготовку до лібералізації газового ринку України відповідно
до принципів ринку газу ЄС;
встановлення ринкових правил ціноутворення на
паливно-енергетичні ресурси та створення сприятливого
інвестиційного клімату в енергетичному секторі (впровадження
прозорого, об'єктивного, передбачуваного та рівноправного
державного регулювання цін та тарифів, яке б, з одного боку,
створювало стимули для зменшення витрат, а з іншого, - забезпечило
необхідний розвиток енергетичної сфери та її інвестиційну
привабливість);
виключення можливості застосування економічно необґрунтованих
цін на енергоносії та комунальні послуги, що надаються з
використанням енергоносіїв;
створення сприятливих умов залучення ефективних інвесторів
для модернізації та розвитку газотранспортної системи України,
сучасних генеруючих потужностей (у тому числі ядерної та
альтернативної енергетики), власного видобутку вуглеводнів та
енергозберігаючих технологій;
б) переглянути відповідно до вищезазначених документів
основні показники Енергетичної стратегії України на період до
2030 року ( 145а-2006-р ), опрацювавши при цьому питання щодо
забезпечення енергетичного балансу України з урахуванням ризиків
його порушення внаслідок закупівлі надмірної кількості природного
газу у 2010-2019 роках за відсутності потреби у ньому;
в) розробити та затвердити програми розвитку вугільної,
газової, нафтової та електроенергетичної галузей;
4) провести урядові консультації з Європейською Комісією щодо
надійного забезпечення Україною функції транзитного
транспортування природного газу. При проведенні переговорів
виходити з необхідності:
підпункт "а" підпункту 4 - Таємно;
підпункт "б" підпункту 4 - Таємно;
підпункт "в" підпункту 4 - Таємно;
підпункт "г" підпункту 4 - Таємно;
підпункт "д" підпункту 4 - Таємно.
3. Кабінету Міністрів України із залученням Апарату Ради
національної безпеки і оборони України з метою вжиття невідкладних
заходів щодо забезпечення прозорості енергетичного сектору
провести до 1 квітня 2009 року аналіз діяльності НАК "Нафтогаз
України" щодо виконання Компанією статутних функцій та завдань,
досягнення мети її створення (у тому числі провести аудит руху
обсягів природного газу, що зберігається в українських підземних
сховищах газу, з визначенням власників цих обсягів).
4. Міністерству закордонних справ України, Міністерству
юстиції України, Міністерству фінансів України, Міністерству
економіки України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої
розвідки України, Головному управлінню розвідки Міністерства
оборони України провести до 1 березня 2009 року аналіз потенційних
наслідків (у тому числі економічних) як відкликання підпису
Української Сторони під Угодою між Україною і Російською
Федерацією про врегулювання питань правонаступництва стосовно
зовнішнього державного боргу та активів колишнього Союзу РСР
( 643_055 ) ("нульовий варіант"), так і ризиків, пов'язаних з її
ратифікацією Верховною Радою України.
5. Інформацію Генерального прокурора України щодо зловживань
у нафтогазовій сфері та сфері користування надрами взяти до уваги.
Генеральному прокуророві України протягом лютого - квітня
2009 року провести перевірки додержання законності:
1) при наданні Міністерством охорони навколишнього природного
середовища України ліцензій (спецдозволів) на видобування
природного газу;
2) при видобуванні та реалізації газу власного видобутку
суб'єктами господарювання;
3) при розслідуванні кримінальних справ, порушених протягом
2007-2009 років за фактами вчинення злочинів у сфері видобування
та реалізації газу.
6. Генеральному прокуророві України, Службі безпеки України
провести у місячний строк перевірку дотримання українськими
посадовими особами законодавства України при проведенні
переговорів та укладенні з Російською Стороною контрактів щодо
постачання природного газу в Україну та його транзиту європейським
споживачам (в тому числі щодо дотримання порядку підготовки та
затвердження директив на переговори, а також дотримання директив
при проведенні переговорів).
Про результати поінформувати Раду національної безпеки і
оборони України.
На засіданні Ради були відсутні В. Литвин, Ю. Луценко; під
час голосування цього рішення була відсутня Ю. Тимошенко; інші
члени Ради проголосували за його прийняття одноголосно.

Голова Ради національної
безпеки і оборони України В.ЮЩЕНКО
Секретар Ради національної
безпеки і оборони України Р.БОГАТИРЬОВА
м. Київ, 10 лютого 2009 року

Додаток
до рішення Ради національної безпеки
і оборони України
від 10 лютого 2009 року
Лист Генеральної прокуратури України
від 10.02.2009 N 01-8вих-09
( v01-8900-09 )



вгору