Document z1727-16, valid, current version — Adoption on December 1, 2016
( Last event — Entry into force, gone January 27, 2017. Take a look at the history? )

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.12.2016  № 653


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 грудня 2016 р.
за № 1727/29857

Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою організації і забезпечення безпечної та безаварійної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення у Збройних Силах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України


С.Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Міністр соціальної політики України


А. Рева



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства оборони України
01.12.2016  № 653


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 грудня 2016 р.
за № 1727/29857

ПРАВИЛА
будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають вимоги до будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок, що перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.

2. Правила поширюються на:

вантажопідіймальні машини, призначені для роботи з вантажозахоплювальними органами (гаки, кліщові захвати, траверси тощо) і установлені на бойовій техніці і озброєнні або застосовуються для обслуговування бойової техніки та озброєння;

вантажопідіймальні крани всіх типів;

крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

однорейкові візки;

ручні та електричні талі;

кранові підйомники для підіймання людей;

лебідки для підіймання вантажу та (або) людей;

колиски для підіймання людей;

вантажозахоплювальні органи (гаки, грейфери, вантажопідіймальні електромагніти, кліщові захвати тощо);

знімні вантажозахоплювальні пристрої;

тару та спеціальну тару, призначену для переміщення озброєння, боєприпасів та розрядних вантажів.

3. Правила не поширюються на:

крани-штабелеукладальники стелажні;

лісозаготівельні крани-маніпулятори, не оснащені гаком (вирубнопакетувальні, вирубнотрелювальні, для безчокерного трелювання, пакетопідбиральні тощо);

маніпулятори, що застосовуються в робототехнічних системах;

вантажопідіймальні машини, призначені для застосування в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;

екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;

вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);

вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні та посадкові машини, трубоукладачі, електро- та автонавантажувачі, мостовкладальні машини, спеціалізовані перевантажувальні комплекси;

монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);

підйомники (самохідні, причіпні, пожежні, щоглові та будівельні).

4. Вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та майданчики, колиски для підіймання людей, тари, вантажозахоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації - також і на ті, що перебувають в експлуатації.

5. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;

візок однорейковий - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;

власник вантажопідіймального крана (машини) - військові частини, установи, організації та підприємства, які належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі - військові частини), на балансі яких перебувають вантажопідіймальні крани та машини;

галерея - довга і вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу людей;

захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин;

зв’язок кінематичний, що не розмикається, - механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється: безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном; за допомогою муфт, що не розмикаються; механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливе, або якщо при цьому автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);

керування з підлоги - керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта, стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо, під час якого вантаж та (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;

керування зі стаціонарного пульта - дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується машиністом;

коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень: найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);

кран-маніпулятор - кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-розвантаження;

кран-перевантажувач причальний - вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні завантаження-розвантаження суден;

майданчик - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення людей під час проведення ними технічного обслуговування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку;

майданчик посадочний - майданчик, що призначений для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;

машина вантажопідіймальна - підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (однорейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);

механізм замикання грейфера - привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;

місток - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу людей під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);

обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) - обмежник, що автоматично вимикає привід механізму вантажопідіймального крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);

опора нехитна - опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

опора хитна - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

перевантажувач мостовий - козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом - грейфер;

підйомник крановий - транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керування вантажопідіймальним краном;

покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;

поліспаст здвоєний - поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;

ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка служить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;

реконструкція - зміна паспортних характеристик (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості;

реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;

реєстраційний облік - фіксація органом державного нагляду за охороною праці у журналі реєстраційного обліку основних технічних показників, що містяться в паспортах (формулярах) вантажопідіймальних кранів і машин із закріпленням за кожним вантажопідіймальним краном або машиною індивідуального реєстраційного номера з метою своєчасного планування та проведення контрольних перевірок їх безпечної експлуатації;

робоча зона - простір, у якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплювального органу під час роботи;

спеціалізований перевантажувальний комплекс - вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортувальним обладнанням з безперервним циклом роботи;

сходи - пристрій для доступу осіб на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтний майданчик тощо;

сходи вертикальні - сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75°;

сходи монтажні - сходи без огорожі для осіб, які допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;

сходи посадочні - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60°;

сходи похилі - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75°;

тамбур - огороджений майданчик перед входом до кабіни машиніста;

установлення - розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

II. Технічні вимоги до будови

1. Загальні вимоги

1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія мають відповідати технічним вимогам тактико-технічного завдання Міністерства оборони України на виготовлення та цих Правил.

2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів (додаток 1) зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися відповідно до вимог нормативних документів (далі - НД) і відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40 °С, мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах з холодним кліматом (виконання ХЛ).

4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до вимог НД.

5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам НД. Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.

6. Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах. Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) навантажень. Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.

2. Металоконструкції

1. Розрахунок металоконструкцій і механізмів вантажопідіймальних кранів і машин має здійснюватися відповідно до вимог НД.

2. У кранів з висувними стрілами, баштами, опорами має передбачатися надійна фіксація в робочому положенні висунутої конструкції.

3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації. У металоконструкціях мають передбачатися отвори або інші конструктивні елементи, що унеможливлює накопичення в них вологи.

3. Механізми

1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.

2. Вантажні лебідки з двома приводами повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що унеможливлює довільне спускання вантажу в разі виходу з ладу одного з приводів.

3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання у вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів:

пересування або повертання, що має декілька діапазонів швидкостей для перемикання з однієї швидкості на іншу;

пересування гусеничних кранів спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.

При цьому гальмо повинне мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4. Механізми підіймання вантажу та стріли мають виконуватися так, щоб унеможливити вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.

5. Тягові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з ручним приводом мають оснащуватися напрямними для унеможливлення спадання ланцюгів, що навішені на них. Тяговий ланцюг має бути такої довжини, щоб його нижня частина була на висоті близько 0,5 м від поверхні, на якій розташовується особа, що керує краном або машиною.

6. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинне перевищувати 200 Н. При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привід.

7. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову частину, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дозволяють передавати навантаження, що сприймається краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі з тим, щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.

8. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.

9. У з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцевих тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз’єднування.

10. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.

4. Гальма

1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час вмикання приводу.

2. Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

3. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі. На приводі підтримувального барабана допускається встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку). У разі спрацьовування електричного захисту або вимикання струму в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому випадку, коли педаль (кнопка) натиснута.

4. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладнуються гальмом, яке має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.

5. У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту.

6. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 7-9 цієї глави, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий самий запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, у тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.

7. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.

8. У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один або на два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі встановлюється не менше одного гальма з таким самим запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.

9. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, в іншого - не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.

10. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують боєприпаси, отруйні або вибухові речовини, обладнуються двома гальмами, що діють незалежно одне від одного.

11. У разі встановлення двох гальм має бути передбачена можливість легкого зняття гальмівної дії одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.

12. Вимоги пунктів 1-11 цієї глави поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.

13. В електричних талях як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо. У цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.

14. У механізмах підіймання з ручним приводом з групою класифікації М1 одне з гальм може бути замінене самогальмувальною передачею.

15. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо вантажопідіймальний кран або машина призначені для роботи:

просто неба або в незахищеному від вітру місці;

у приміщенні, де пересуваються наземною рейковою колією;

у приміщенні на надземній рейковій колії зі швидкістю пересування більше ніж 0,53 м/с.

16. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні відповідно до групи класифікації М2 і більше.

17. У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год), і залізничних, а також у механізмах повертання баштових і портальних кранів, застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу.

18. На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу), механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керованим гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.

19. Допускається використання робочого гальма як стоянкового у разі застосування роздільних приводів керування цим гальмом.

20. Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (із змінами).

21. На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допускається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гальмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.

22. Якщо системою керування вантажопідіймального крана передбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою у часі не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю (кнопкою).

23. Гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно з вимогами НД та з урахуванням допустимого ухилу.

24. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв’ячна передача не може бути заміною гальма.

25. Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб унеможливити його падіння або довільне зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

26. Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.

5. Ходові колеса

1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними.

2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:

якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;

якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;

в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;

у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;

у вантажних візках баштових кранів.

3. Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.

4. Застосування безребордних ходових коліс допускається за наявності пристроїв, що унеможливлюють сходження коліс із рейок.

5. В одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на 30 мм.

6. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть бути кованими, катаними, штампованими або литими.

7. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом та їх вантажних візків виготовляються із сталі. Дозволяється застосовувати ходові колеса, виготовлені з високоміцного чавуну з кулястим графітом, а у вантажопідіймальних кранах і машинах із ручним приводом з чавунного литва відповідно до вимог пункту 4 глави 4 розділу III цих Правил.

8. Ковані, штамповані та катані колеса мають відповідати вимогам НД.

9. Геометричні розміри литих коліс мають відповідати вимогам НД на ковані, штамповані та катані колеса.

10. Ходові колеса (колісні пари) залізничних кранів мають відповідати вимогам НД.

6. Вантажозахоплювальні пристрої

1. Вантажні ковані й штамповані гаки мають відповідати вимогам НД.

2. Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умови відповідності запасу міцності фактичному навантаженню.

3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення із застосуванням упорних підшипників.

4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.

5. Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, можуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових вантажозахоплювальних пристроїв, що унеможливлюють їх випадання із зіва гака.

6. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, мають відповідати вимогам НД.

7. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопідіймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в траверсі мають унеможливлювати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від вантажопідіймальності. Допускаються інші способи стопоріння гайки, якщо це передбачено технічними умовами на виготовлення крана або машини.

8. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нанесені позначення відповідно до вимог НД. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться відповідно до технічних умов на їх виготовлення.

9. У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси за допомогою вилки, вона повинна мати таке саме маркування, що і гак.

10. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються паспортом або іншим документом, що підтверджує його якість, із зазначенням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, із якого вони виготовлені.

11. Конструкція грейфера має унеможливлювати довільне розкриття, а конструкція канатного грейфера, крім того, й вихід канатів із рівчаків блоків.

12. Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена розрахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та максимальної густини матеріалу, що перевантажується, а також випробуваннями відповідно до пункту 2 глави 5 розділу V цих Правил.

13. Канатні грейфери для навалювальних вантажів мають відповідати вимогам НД.

14. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням найменування або товарного знака виробника, порядкового номера за системою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначення грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних вантажів має відповідати вимогам НД. Табличка виробника у разі пошкодження має бути відновлена власником.

15. Грейфери, виготовлені для самостійного постачання, споряджаються, крім таблички, паспортом та керівництвом з експлуатації.

16. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвішених безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), мають бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини та відповідати вимогам НД.

7. Канати

1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи, мають бути споряджені документом виробника канатів або випробувальної лабораторії про їх якість.

2. Тип канатів має обиратися відповідно до НД.

3. Застосування канатів, виготовлених за кордоном, дозволяється за наявності документа про їх якість виробника канатів (сертифіката, декларації тощо).

4. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати спадання їх із барабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або один з одним.

5. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

із застосуванням коуша із заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;

із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

шляхом заливання легкоплавким сплавом;

іншим способом згідно з вимогами НД.

6. Застосування зварних втулок не дозволяється (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до зварного барабана або металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до технічних умов на виготовлення).

7. Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням.

8. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих крайків, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

9. Кількість проколів сталевого каната кожною повною сталкою під час заплітання повинна дорівнювати:

чотирьом - при діаметрі каната до чотирнадцяти міліметрів включно;

п’яти - при діаметрі каната понад чотирнадцять міліметрів до двадцяти семи міліметрів включно;

шести - при діаметрі каната понад двадцять сім міліметрів.

Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

10. Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10-30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

11. Кількість затискачів визначається під час розроблення документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем має бути не менше шести діаметрів каната.

12. Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

13. Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати настанові з експлуатації.

14. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок, кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.

15. Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

16. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу відповідними огорожами.

17. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться відповідно до вимог цих Правил і НД.

18. Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою

де

F0

-

розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за документом виробника про якість каната або документом про їх випробування, а під час розроблення - за даними стандарту;


ZР

-

мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната);


S

-

найбільший розрахунковий натяг гілки каната (Н), зазначений в паспорті вантажопідіймального крана або машини.

Мінімальні значення коефіцієнтів використання канатів (Zp) повинні становити при групах класифікації (режиму роботи) механізму:

М1 - для рухомих та нерухомих канатів 3,15 і 2,5 відповідно;

М2 - для рухомих та нерухомих канатів 3,35 і 2,5 відповідно;

М3 - для рухомих та нерухомих канатів 3,55 і 3,0 відповідно;

М4 - для рухомих та нерухомих канатів 4,00 і 3,5 відповідно;

М5 - для рухомих та нерухомих канатів 4,50 і 4,00 відповідно;

М6 - для рухомих та нерухомих канатів 5,60 і 4,5 відповідно;

М7 - для рухомих та нерухомих канатів 7,10 і 5,0 відповідно;

М8 - для рухомих та нерухомих канатів 9,00 і 5,0 відповідно.

Мінімальні значення коефіцієнтів використання канатів (Zp) для стрілових самохідних кранів визначаються залежно від групи класифікації (режиму роботи) крана (А) та групи класифікації (режиму роботи) механізму (М) і повинні становити:

для рухомих канатів підіймання вантажу - 3,55 при А1 та М3, 4,00 при А3 та М4, 4,50 при А4 та М5;

для рухомих канатів підіймання та опускання стріли - 3,35 при А1 та М2, 3,55 при А3 та М3, 3,55 при А4 та М3;

для рухомих канатів зміни довжини стріли - 3,15 при А1 та М1, 3,35 при А3 та М2, 3,15 при А4 та М1 (без вантажу);

для рухомих канатів під час монтажу - 3,05 незалежно від груп класифікації крана та механізму;

для нерухомих канатів під час експлуатації - 3,00 незалежно від груп класифікації крана та механізму;

для нерухомих канатів під час монтажу - 2,73 незалежно від груп класифікації крана та механізму.

Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації А3.

Групи класифікації (режиму роботи) кранів (А) та механізмів (М) визначаються згідно з визначенням групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів та механізмів у цілому.

19. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина F0 може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

20. У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації механізмів нижче М5. Під час розрахунку канатів, призначених для підіймання людей, Zp слід приймати як для групи класифікації (режиму роботи) механізмів М8.

8. Барабани та блоки

1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків, що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами

де

d

-

діаметр каната, мм;


D1, D2, D3

-

діаметри барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;


h1, h2, h3

-

коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока і зрівняльного блока.

Коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока і зрівняльного блока повинні становити при групі класифікації (режиму роботи) механізму:


М 1

h1 = 11,2,

h2 = 12,5,

h3 = 11,2;


М2

h1 = 12,5,

h2 = 14,0,

h3 = 12,5;


М3

h1 = 14,0,

h2 = 16,0,

h3 = 12,5;


М4

h1 = 16,0,

h2 = 18,0,

h3 = 14,0;


М5

h1 = 18,0,

h2 = 20,0,

h3 = 14,0;


М6

h1 = 20,0,

h2 = 22,4,

h3 = 16,0;


М7

h1 = 22,4,

h2 = 25,0,

h3 = 16,0;


М8

h1 = 25,0,

h2 = 28,0,

h3 = 18,0.

2. Допускається зміна коефіцієнта hi, але не більше ніж на два кроки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною компенсацією величин Zp, зазначених у пункті 18 глави 7 цього розділу, на те саме число кроків у менший або більший бік.

3. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального пристрою на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витка каната або ланцюга, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

4. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарову навивку каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грейферних кранів з одношаровою навивкою каната на барабан і у спеціальних кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, барабани повинні мати канавку завглибшки не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані (канатоукладачем) або контроль за положенням каната на барабані.

5. Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, коли з конструктивних причин необхідна багатошарова навивка каната на барабан, а також у разі навивки на барабан ланцюга.

6. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для багатошарової навивки каната, оснащуються ребордами по обидва боки барабана.

7. Барабани з канавками, призначені для одношарової навивки двох гілок каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо гілки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї гілки з боку кріплення каната на барабані реборда може не встановлюватися. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем тощо), що унеможливлює схід каната з барабана, можуть виготовлятися без реборд.

8. Реборди барабана для каната мають підійматися над верхнім шаром навитого каната не менш ніж на два його діаметри, а для ланцюгів - не менш ніж на ширину ланки ланцюга.

9. У разі багатошарової навивки каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

10. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передбачена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.

11. Блоки оснащуються пристроєм, що унеможливлює схід каната з барабана. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната. Зазначені пристрої, а також захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.

9. Ланцюги

1. Вантажні пластинчасті, вантажопідіймальні зварні калібровані та некалібровані, якірні ланцюги, що застосовуються на вантажопідіймальних кранах і машинах, а також для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам НД.

Вантажопідіймальні зварні ланцюги мають бути коротколанковими. Для роботи на зірочці мають застосуватися калібровані ланцюги.

Некалібровані ланцюги призначаються для роботи на рівному барабані. Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.

2. Ланцюги мають бути споряджені документом виробника про їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені. У разі відсутності зазначеного документа виробника спеціалізованою організацією має бути проведено випробування зразка ланцюга та складено документ відповідно до вимог НД.

3. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати їх спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) та елементами конструкції.

4. Зрощування ланцюгів дозволяється виконувати зварюванням або за допомогою спеціальних з’єднувальних ланок, рекомендованих виробником ланцюга.

Після зрощування ланцюг випробовується навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тягове зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бути залишкової деформації ланцюга.

5. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у відношенні до руйнівного навантаження повинен становити:

3 - для вантажних пластинчастих ланцюгів при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

5 - для вантажних пластинчастих ланцюгів при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3 - М8;

3 - для вантажних зварних і якірних ланцюгів, що працюють на рівному барабані, або для підвішування електромагнітів тощо при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

6 - для вантажних зварних і якірних ланцюгів, що працюють на рівному барабані, або для підвішування електромагнітів тощо при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3-М8;

3 - для вантажних зварних ланцюгів, що працюють на зірочці (каліброваних) при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

8 - для вантажних зварних ланцюгів, що працюють на зірочці (каліброваних) при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3 - М8.

6. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці мають перебувати одночасно в повному зачепленні не менше ніж із двома зубцями зірочки.

10. Електрообладнання

1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин, його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи безпеки мають відповідати вимогам цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - ПБЕЕСУ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (зі змінами) (далі - ПТЕЕС).

2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин повинно мати групу умов експлуатації М3 і М4 відповідно до вимог НД.

3. Розміщеному на вантажопідіймальному крані чи машині електроустаткуванню необхідно забезпечити належний ступінь захисту згідно з НД.

4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи машини від зовнішньої мережі має здійснюватися через ввідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

5. Увідний пристрій вантажопідіймального крана, машин та механізму, розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчики “Вимкнено”, “Увімкнено”.

З метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідіймальними кранами їх захисна панель має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу сторонніми особами напруги на вантажопідіймальний кран. У випадку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні.

У талів, вантажопідіймальних кранів, машин та механізмів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат керування, а керованих зі стаціонарного пульта - дистанційний пульт (панель). Захисна панель має бути опломбована.

6. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю.

Дозволяється не обладнувати кабельним барабаном вантажопідіймальні крани, машини та механізми, шлях пересування яких не перевищує 50 м.

7. Система керування електродвигунами вантажопідіймального крана чи машини має унеможливлювати:

самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання вантажопідіймального крана чи машини;

пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення.

8. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, також опалення і за потреби кондиціонер.

У разі вимкнення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і машин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними.

9. Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі.

10. До ввідного пристрою за наявності самостійних вимикачів можуть бути також підключені крановий підйомник, система гучномовного або телефонного зв’язку, кондиціонер, загороджувальні вогні, повітроочисні фільтри, холодильник, пилосос, опалювальні прилади для обігрівання електрообладнання.

11. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідіймальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, мають вмикатися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі (естакаді, опорі тощо).

12. Дозволяється не обладнувати ремонтним освітленням однобалкові крани.

13. Використання металоконструкцій крана як струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.

14. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи вантажопідіймальних кранів (наприклад, штирового), що перебувають за умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У цьому разі вони мають бути ізольовані від заземлених частин вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції. Опір кожного ступеня ізоляції має бути не меншим 10 МОм. Ізоляція електрообладнання й електропроводки має бути розрахована в разі прикладання до них напруги від вантажу, якщо пошкоджені або перекриті ступені захисної ізоляції.

15. Перевірка величини опору ступенів ізоляції та перевірка ізоляції електрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду акредитованою лабораторією.

11. Гідропривід

1. Гідропривід вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати вимогам цих Правил і НД та унеможливлювати:

довільне опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження тиску, розрив гідроприводу, порушення герметичності з’єднань, зупинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого положення елементів керування;

пошкодження елементів гідроприводу (труб, рукавів, їхніх з’єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.

2. Гідропривід механізмів має забезпечувати пуск механізмів підіймання вантажу, висування стріли з вантажем на гаку, а також механізму підіймання башти під час монтажу баштового крана з будь-якого положення та опускання вантажу, стріли, башти з усталеною швидкістю. Допустиме значення осідання вантажу має бути зазначене в технічних умовах.

3. Конструкція гідроприводу має передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.

4. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака;

безперервне фільтрування робочої рідини.

Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуатаційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, споряджається переливним клапаном.

5. Кожний гідравлічний контур має бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищаються від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.

6. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста крана, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.

7. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.

8. У разі припинення електропостачання чи відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання вантажу, піднятої частини баштового крана під час його монтажу, а також можливість керування стрілою до положення, у якому кран перебуватиме в безпечному стані.

9. Конструкція гідробака має передбачати контроль за рівнем робочої рідини. Застосування щупів не допускається. За наявності на крані декількох баків для рідини вони повинні мати різне маркування.

12. Прилади і пристрої безпеки

1. Вантажопідіймальні крани і машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положеннях вантажозахоплювального пристрою. Обмежник нижнього положення вантажозахоплювального пристрою може не встановлюватися, якщо під час експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня, встановленого паспортом. Обмежник верхнього положення вантажозахоплювального пристрою може не встановлюватися у електричних талів, обладнаних муфтою граничного моменту;

механізму зміни вильоту в крайніх робочих положеннях;

механізму пересування вантажопідіймальних кранів на рейковому ходу (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, якщо швидкість вантажопідіймального крана (візка) перед підходом до крайнього положення може перевищити 0,5 м/с. Механізми пересування баштового, козлового крана і мостового перевантажувача обладнуються обмежниками незалежно від швидкості пересування;

механізмів пересування мостових, козлових, портальних, консольних кранів, їх вантажних візків, а також однорейкових візків, які працюють на одній колії.

2. Зазначені в пункті 1 глави 12 цього розділу пристрої встановлюються також для обмеження ходу будь-якого іншого механізму, якщо в крайніх положеннях можливий удар з появою навантажень, які перевищують розрахункові або аварійні ситуації. До таких механізмів належать механізми повертання, висування телескопічних складових частин, механізми вантажозахоплювального органу, підіймання та повертання кабіни тощо.

3. Після спрацьовування обмежника робочого руху має забезпечуватися можливість руху механізму в зворотному напрямку. Подальший рух у тому самому напрямку допускається для механізмів:

пересування мостових і консольних кранів, їх вантажних візків, однорейкових візків, а також вантажних візків козлових кранів і перевантажувачів під час підходу до посадочного майданчика або тупикового упору. Швидкість руху у цьому випадку має бути не більше половини максимальної, а її абсолютне значення - не більше 0,5 м/с;

зміни вильоту під час опускання стріли самохідного крана без вантажу для обслуговування, переведення в транспортне положення або під час опускання стріли для приведення крана в тимчасове неробоче положення у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану.

4. Обмежник висоти підіймання має забезпечувати після зупинки вантажозахоплювального органу, що підіймався без вантажу, зазор між вантажозахоплювальним органом і упором у електричних талів не менше 50 мм, а у всіх інших механізмів підіймання - не менше 200 мм.

Якщо швидкість підіймання більше 0,67 м/с, перед відключенням обмежником двигуна має передбачатися попередній перехід на знижену швидкість, не більшу 0,34 м/с.

5. У грейферних кранів з роздільним електричним приводом механізмів підіймання і замикання грейфера обмежник має вимикати одночасно двигуни обох механізмів у разі досягнення грейфером крайнього верхнього положення.

6. Обмежник механізму пересування встановлюється таким чином, щоб накладення гальма відбувалося на відстані до упору, що дорівнює не менше половини шляху гальмування механізму, а у баштових, портальних і козлових кранів та мостових перевантажувачів - не менше повного шляху гальмування.

7. У разі встановлення взаємних обмежників ходу механізмів пересування вантажопідіймальних кранів або кранових візків, що працюють на одній колії, має унеможливлюватися зіткнення вантажопідіймальних кранів (візків).

8. Шлях гальмування механізму зазначається у паспорті вантажопідіймального крана.

9. Крани стрілового типу, крім консольних, мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту), який автоматично вимикає механізми підіймання вантажу та зміни вильоту в разі підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті для такого вильоту, більше ніж на 15 % для баштових кранів (з вантажним моментом до 200 кНм включно) та портальних кранів і більше ніж на 10 % - для інших кранів.

У вантажопідіймальних кранів, що мають дві або більше вантажні характеристики, обмежник вантажопідіймальності обладнується пристроєм для перемикання його на обрану характеристику. У баштових і портальних кранів пристрій для перемикання має опломбовуватися.

10. Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) стрілові крани вантажопідіймальністю до 1 т включно або з вантажним моментом до 40 кНм включно. У таких кранах з гідравлічним приводом захист від перевантаження має здійснюватися запобіжними клапанами гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

11. Крани мостового типу обладнуються обмежниками вантажопідіймальності (для кожної вантажної лебідки), якщо можливе їхнє перевантаження за технологією виробництва. До цих вантажопідіймальних кранів (у тому числі з електричними талями) належать:

магнітні - для перевантаження листового металу, прокату та інших монолітних вантажів;

грейферні - для перевантаження скрапу, шлаку металургійного виробництва, виконання підводних робіт, розбирання безпрокладочних штабелів круглого лісу;

контейнерні;

для виймання бетонних виробів із форм і опок, деревини з води тощо;

крани, призначені для перевантаження ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів, радіоізотопів, пожежонебезпечних, токсичних і вибухонебезпечних вантажів;

крани із змінною вздовж моста вантажопідіймальністю, крани, вантажопідіймальність яких обмежена згідно з паспортом, а також крани, які згідно з пунктом 36 глави 12 цього розділу обладнуються реєстраторами робочих параметрів.

12. Обмежник вантажопідіймальності кранів мостового типу (крім контейнерних кранів і кранів-штабелеукладальників мостових) має автоматично вимикати механізми підіймання вантажу, якщо маса вантажу перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті крана, більше ніж на 15 %. В обґрунтованих випадках за умови додаткової перевірки розрахунком несучої здатності крана допускається збільшувати це значення до 25 %.

Обмежник вантажопідіймальності контейнерних кранів має автоматично вимикати механізми підіймання вантажу, якщо маса вантажу перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті крана, більше ніж на 10 %, а кранів-штабелеукладальників мостових - на 25 % відповідно до вимог НД.

13. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим опускання вантажу або увімкнення інших механізмів для зменшення вантажного моменту.

14. Вантажопідіймальні крани, вантажопідіймальність яких змінюється зі зміною вильоту, обладнуються покажчиком вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту. Шкала (табло) покажчика має бути чітко видною з робочого місця машиніста крана.

Під час градуювання покажчика вимірювання вильоту необхідно здійснювати на горизонтальному майданчику з вантажем на гаку, що відповідає такому вильоту, а позначки вильоту робити після зняття вантажу.

Установлення покажчика не вимагається, якщо вантажопідіймальний кран обладнано обмежником вантажопідіймальності з індикацією вантажопідіймальності для встановленого вильоту.

15. Стрілові самохідні крани мають бути обладнані пристроєм захисту від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу повітряних ліній електропередачі. Як пристрій такого захисту, а також у разі роботи в обмеженому просторі, дозволяється застосовувати обмежники робочих рухів і координатний захист.

16. В кабіні стрілових самохідних кранів мають бути встановлені покажчики кута нахилу крана (креноміри, сигналізатори). Якщо керування виносними опорами крана здійснюється не з кабіни, на неповоротній рамі встановлюється додатковий покажчик кута нахилу крана поблизу органів керування виносними опорами.

17. Вантажопідіймальні крани, крім тих, що керуються з підлоги, а також однорейкові візки мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм, який виразно чутний у робочій зоні і за тональністю відрізняється від автомобільного. У разі наявності декількох постів керування включення сигналу повинно бути можливе з будь-якого з них.

18. Баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м, портальні крани, мостові перевантажувачі, а також кабельні крани обладнуються анемометром (або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), який автоматично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану, зазначеної в паспорті крана.

19. Козлові крани та мостові перевантажувачі мають бути розраховані на максимально можливе зусилля перекосу, що виникає під час пересування, або обладнані обмежником перекосу автоматичної дії.

20. У вантажопідіймальних кранів і машин з електроприводом (крім талів з додатковим вантажоупорним гальмом, а також вантажопідіймальних кранів і однорейкових візків з такими талями) має бути передбачений захист від падіння вантажу і стріли у разі обриву будь-якої із трьох фаз мережі живлення.

У разі спрацьовування захисту електродвигуни механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту мають вимикатися і накладатися гальма цих механізмів.

21. Крани мостового типу і пересувні консольні обладнуються пристроєм для автоматичного зняття напруги з електродвигунів механізмів і струмопроводів до них під час виходу на галерею крана або майданчики з механізмами. У вантажопідіймальних кранів, що працюють у приміщенні, тролеї напругою не більше 42 В у такому випадку можуть не вимикатися.

У вантажопідіймальних кранах, вхід на які передбачений через галерею мосту, таким блокуванням обладнуються двері входу на галерею.

22. Двері для входу до кабіни керування з посадочного майданчика мають бути обладнані електричним блокуванням, що не дозволяє почати пересування, якщо двері відчинені.

Якщо кабіна має тамбур, таким блокуванням споряджаються його двері.

23. У кранів, оснащених вантажопідіймальними електромагнітами, що живляться від електромережі, електрична схема має бути виконана так, щоб у разі зняття напруги з крана контактами приладів та пристроїв безпеки напруга з вантажного електромагніту не знімалася, або такі крани споряджаються резервною батареєю, що має постачати енергію у випадку несправності мережі живлення і забезпечувати потрібний струм протягом щонайменше 20 хв. У разі неспроможності осіб покинути небезпечну зону протягом 20-хвилинного періоду, що забезпечується резервною батареєю, необхідно застосовувати додаткові заходи, наприклад механічний засіб закріплювання вантажу. У кабіні керування має передбачатися покажчик намагнічування електромагніта, а для магнітів зі змінною потужністю - повного та часткового намагнічування.

24. У баштових кранах з неповоротною баштою, портальних та інших кранів з кабіною керування на поворотній частині має передбачатися пристрій (пристрої), що автоматично вимикає механізм повертання в разі відчинення люка або дверей для безпечного переходу людей з неповоротної частини на поворотну і в зворотному напрямку. Люки або двері можуть не встановлюватися за умови оснащення пристроями, що будуть виконувати зазначені функції. У вантажопідіймальних кранів з частотою обертання більше 0,5 об/хв люк або двері для переходу людей з неповоротної частини на поворотну мають бути обладнані замком і кнопкою звукового сигнального пристрою.

25. У разі спрацьовування приладів і пристроїв безпеки (кінцевих вимикачів, аварійного вимикача, блокування люка, дверей кабіни тощо) їх контакти мають розривати електричне коло.

26. Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються рейковими коліями просто неба, обладнуються протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом.

27. Мостові крани, що працюють просто неба, протиугінними пристроями можуть не обладнуватися, якщо під дією вітру на кран неробочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті крана, запас гальмування механізмів пересування становить не менше 1,2.

28. Для вантажопідіймальних кранів, що працюють у портах, коли застосування протиугінних рейкових захоплювачів неможливе через конструктивні особливості кранової колії, власником мають бути вжиті інші заходи з попередження угону вантажопідіймальних кранів вітром.

29. Протиугінні пристрої мають забезпечувати закріплення вантажопідіймального крана на всьому шляху його пересування.

30. Протиугінні пристрої з машинним приводом обладнуються засобами для приведення їх у дію вручну.

31. Вантажопідіймальні крани з машинним приводом, що пересуваються рейковою колією, та їхні візки, а також талі й однорейкові візки для пом’якшення можливого удару в упори або одне об одне мають бути обладнані пружними буферними пристроями.

32. Опорні й підвісні крани та їхні візки, що пересуваються рейковою колією, а також талі обладнуються опорними деталями на випадок поломки коліс та осей ходових пристроїв.

Опорні деталі встановлюються також на ходових візках причіпних кабін.

33. Опорні деталі мають встановлюватися на відстані не більше 20 мм від рейок і бути розрахованими на найбільше можливе навантаження.

34. У стрілових кранів зі змінним вильотом із гнучким підвішуванням стріли мають бути встановлені упори або інші пристрої, які запобігають закиданню стріли.

У баштових кранів такі пристрої повинні встановлюватися, якщо на мінімальному вильоті кут між горизонталлю та стрілою перевищує 70°.

35. На кінцях рейкової колії вантажопідіймального крана, його вантажного візка, таля та однорейкового візка для запобігання їхнього сходу мають бути встановлені упори, розраховані на найбільше можливе навантаження.

36. Крани мостового типу вантажопідіймальністю більше 10 т і групи класифікації (режиму роботи) А6 і вище, а також крани стрілового типу (крім консольних) мають бути обладнані реєстраторами робочих параметрів для реєстрації і зберігання інформації про:

напрацювання вантажопідіймального крана та кранових механізмів протягом усього строку служби крана;

величину навантаження та інші робочі параметри вантажопідіймального крана та кранових механізмів протягом усього строку служби крана;

параметри вантажопідіймального крана відповідно до вимог НД на реєстратор для конкретного типу кранів за останні дві години роботи крана.

37. Блок настроювання обмежника вантажопідіймальності, а також реєстратори робочих параметрів мають бути опломбовані. Місця опломбування приладів безпеки зазначаються в експлуатаційній документації.

38. У разі експлуатації крана кліматичного виконання нижче макрокліматичного району експлуатації вони мають бути обладнані пристроєм (температурним реле тощо), який унеможливлює експлуатацію крана в разі зниження температури нижче зазначеної в паспорті.

13. Апарати керування

1. Апарати керування мають бути виконані та встановлені так, щоб керування було зручним і не заважало спостереженню за вантажозахоплювальним органом і вантажем, а спрямування рухів органів керування (рукояток, важелів, джойстиків, маховиків) повинне за можливості відповідати напрямку рухів механізмів. Розташування і характеристики органів керування мають відповідати вимогам НД.

Умовне позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом усього строку експлуатації.

2. Окремі положення органів керування мають фіксуватися. Зусилля фіксації в нульовому положенні (або положенні “Вимкнено”) повинне перевищувати зусилля в інших положеннях. У випадку безступеневого регулювання забезпечується фіксація тільки в нульовому положенні.

3. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке унеможливлює одночасне увімкнення реверсивних кіл.

4. Кнопки або рукоятки апаратів для керування з підлоги повинні мати пристрій для самоповернення їх в нульове положення. Робота механізмів має бути можлива тільки за безперервного натискання на кнопку або утримання рукоятки в робочому положенні.

5. Підвішування апаратів для керування з підлоги здійснюється на сталевому тросику такої довжини, яка дозволяла б особі, яка керує краном або талем, знаходитися на безпечній відстані від вантажу, що переміщується. Апарат розташовується на висоті від 1 до 1,5 м від підлоги.

6. Швидкість пересування кранів та талів, що керуються з підлоги, не повинна перевищувати 0,83 м/с, а вантажних візків - 0,53 м/с.

7. Увімкнення лінійного контактора має бути можливим тільки у випадку, коли всі контролери знаходяться в нульовому положенні.

Контакти нульового блокування панелі керування з індивідуальним нульовим захистом у коло контактора захисної панелі (ввідного пристрою) можуть не включатися. У цьому випадку в кабіні керування встановлюється світлова індикація увімкнення і вимкнення панелі керування.

8. За наявності декількох постів керування передбачається блокування, що унеможливлює одночасне керування з різних постів.

9. Баштові крани для безпечного монтажу та (або) випробувань обладнуються виносним пультом керування. Під час нарощування башти баштового крана керування може здійснюватися з пульта, розташованого на монтажній обоймі.

14. Кабіни керування

1. Кабіна керування (далі - кабіна) або пульт керування мають бути розташовані в такому місці, щоб машиніст міг спостерігати за зачіплюванням вантажу, а також за вантажозахоплювальним пристроєм і вантажем протягом повного робочого циклу.

Виняток може бути зроблений для баштових, самохідних стрілових із баштово-стріловим обладнанням, кабельних, спеціальних і портальних кранів.

2. Кабіна має бути розташована так, щоб унеможливити удар вантажу об кабіну. Розташовування механізму крана безпосередньо над кабіною не допускається.

3. Кабіна двобалкового мостового крана і пересувного консольного має встановлюватися під балкою або галереєю моста (консолі) та сполучатися з ними сходами.

4. У кранів мостового типу допускається підвішувати кабіну до рами вантажного візка і використовувати причіпні кабіни. У цьому випадку вихід з кабіни на галерею моста здійснюється через настил візка або зовнішніми огородженими засобами доступу.

5. Кабіна кранів мостового типу підвішується з боку, протилежного тому, на якому розташовані головні тролеї.

Коли тролеї недоступні для випадкового дотику до них із кабіни, посадочного майданчика або сходів, кабіна може бути розташована з боку тролеїв.

6. Кабіни вантажопідіймальних кранів виконуються закритими та відкритими. Кабіни закритого типу обладнуються суцільною огорожею з усіх боків і суцільним верхнім перекриттям. Такими кабінами обладнуються крани, призначені для роботи просто неба та в інших несприятливих умовах (гарячі цехи, хімічне виробництво тощо).

Внутрішні розміри кабіни повинні бути не менше: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина - 1,3 м, а об’єм - не менше 3 м-3. У кабінах з невертикальною передньою частиною в перерізі, що проходить через центр сидіння машиніста (визначальну точку крісла), допускається зменшення висоти до 1,6 м. Розміри кабін стрілових самохідних, баштових кранів і кранів для гарячих цехів приймаються відповідно до вимог НД.

У кабіні вантажопідіймального крана має бути забезпечений вільний доступ до розташованого в ній обладнання.

Висота відкритої кабіни мостових однобалкових кранів, кранів стрілового типу, а також однорейкових візків, коли передбачена робота тільки сидячи, може бути зменшена до 1,6 м.

7. Світлові отвори кабіни влаштовуються зі скла, що не б’ється (безосколкового).

8. У мостових двобалкових і пересувних консольних кранів та однорейкових візків, що встановлені у приміщенні, допускається обладнання суцільної огорожі відкритої кабіни заввишки не менше 1 м від підлоги.

9. У мостових однобалкових кранів огородження кабіни, призначеної для роботи сидячи, влаштовується заввишки 0,7 м.

10. У разі огородження кабіни заввишки до 1 м склом, що не б’ється, необхідне додаткове огородження металевими ґратами.

11. У кабінах відкритого типу вантажопідіймальних кранів, що працюють всередині приміщення, верхнє перекриття може не влаштовуватися.

12. Якщо відстань між задньою стінкою кабіни та предметами, відносно яких вона переміщується, становить менше 400 мм, відкриті кабіни мостових і пересувних консольних кранів повинні мати суцільну огорожу із задньої та бічних сторін заввишки не менше 1800 мм. У цьому випадку огородження задньої сторони кабіни влаштовується на всю ширину, а бічних сторін - не менше ніж на 400 мм з боків, що прилягають до задньої стінки.

13. Засклення кабіни влаштовується так, щоб забезпечувалась можливість очищення скла як зсередини, так і ззовні, або передбачається пристрій для їх очищення.

Нижнє скло, на яке може стати машиніст, захищається ґратами, здатними витримати його масу.

У кабінах вантажопідіймальних кранів, що працюють просто неба, слід встановлювати сонцезахисні щитки.

14. Двері для входу до кабіни виконуються розстібними або розсувними і обладнуються з внутрішньої сторони засувом. У вантажопідіймальних кранів, що працюють поза приміщенням, двері повинні, крім того, замикатися ззовні.

Розстібні двері мають відчинятися всередину кабіни. У стрілових самохідних кранів, а також якщо перед входом до кабіни є тамбур або майданчик з відповідним огородженням, двері кабіни можуть відчинятися назовні.

Обладнання входу до кабіни через люк в підлозі не дозволяється.

15. Підлога в кабіні вантажопідіймального крана з електричним приводом та однорейкового візка повинна мати настил з неметалевих матеріалів, що унеможливлюють ковзання, і бути покрита гумовим діелектричним килимком. Допускається гумові килимки розміром не менше 500 x 700 мм класти тільки в місцях обслуговування електрообладнання.

16. Кабіни обладнуються стаціонарним сидінням для машиніста, влаштованим і розміщеним так, щоб забезпечувалась можливість сидячи керувати вантажопідіймальним краном чи машиною і вести спостереження за вантажем. Має бути передбачена можливість регулювання положення сидіння по висоті та в горизонтальній площині.

17. У кабіні мають бути забезпечені належні температурний режим, повітрообмін, а також інші санітарні вимоги відповідно до НД. Опалювальний прилад в кабіні встановлюється виробником вантажопідіймального крана.

15. Противага та баласт

1. Складові частини противаги і баласту мають бути закріплені або укладені в кожух для запобігання їх падінню та для унеможливлення зміни встановленої маси. У разі застосування для противаги або баласту дрібного штучного вантажу він вміщується в металевий ящик, влаштований так, щоб унеможливлювалися попадання в нього атмосферних опадів і втрата вантажу. Застосовувати для противаги або баласту пісок, гравій і щебінь не дозволяється.

2. На кранах стрілового типу як баласт і противага мають передбачатися інвентарні марковані вантажі, виготовлення й укладання яких здійснюється за кресленнями розробника крана.

3. Пересувні противаги мають переміщуватися автоматично зі зміною вильоту або мати видимий машиністу покажчик положення противаги залежно від вильоту.

16. Огорожі

1. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими металевими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.

2. Огородженню підлягають:

зубчасті, ланцюгові та черв’ячні передачі;

з’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти, що розташовані в місцях проходу;

барабани, розташовані поблизу робочого місця машиніста або в проходах (огорожа барабанів не повинна перешкоджати спостереженню за навиванням каната);

вали механізму пересування кранів мостового типу з частотою обертання 0,83 об/с і більше (вали, що знаходяться в місці розташування люка для виходу на галерею, мають захищатися незалежно від частоти обертання);

усі вали, якщо вони розташовані в місцях, призначених для проходу обслуговувального персоналу.

3. Ходові колеса опорних кранів, що пересуваються рейковою колією (за винятком залізничних), та їх опорних вантажних візків мають бути споряджені щитками, що унеможливлюють потрапляння під колеса сторонніх предметів. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.

4. Неізольовані струмопровідні частини електрообладнання (у тому числі вимикачів, що подають живлення на тролеї або кабель), розташовані в місцях, що не виключають можливість дотику до них, мають бути огороджені.

5. Електрообладнання, встановлене в приміщеннях, що замикаються, або в місцях, де у разі входу (або підходу) людей автоматично знімається напруга, може не огороджуватися.

6. Головні тролеї та їх струмознімачі мають бути недоступні для випадкового до них дотику з моста вантажопідіймального крана, сходів, посадкових та інших майданчиків, де можуть перебувати люди, що забезпечується відповідним їх розташуванням або огородженням.

7. Тролеї крана, що не вимикаються контактом блокування люка (тролеї вантажного електромагніту, тролеї напругою більше 42 В у вантажопідіймального крана з пересувною кабіною), мають бути огороджені або розташовані між фермами (балками) моста (консолі) крана на відстані, недоступній для обслуговувального персоналу. Огородження тролеїв виконується по всій довжині та з торців.

8. У місцях можливого зіткнення вантажних канатів з головними тролеями чи тролеями крана, якому вони належать, або вантажопідіймального крана, розташованого ярусом нижче, мають бути встановлені відповідні захисні пристрої.

17. Галереї, майданчики та сходи

1. На вантажопідіймальних кранах для безпечного доступу до механізмів, електрообладнання, приладів і пристроїв безпеки та металоконструкцій, що вимагають технічного обслуговування, мають бути передбачені галереї, майданчики, сходи.

2. На однобалкових мостових кранах вантажопідіймальністю до 10 т включно, а також на двобалкових підвісних кранах влаштування галерей, майданчиків та сходів не обов’язкове, якщо в місцях їх установлення передбачені ремонтні майданчики або інші засоби для обслуговування.

3. У разі відсутності майданчиків і сходів для обслуговування блоків і приладів безпеки на стрілі має бути передбачена можливість її опускання.

4. Будова і розташування галерей, майданчиків, проходів та сходів на кранах і в місцях установлення кранів має виконуватися за документацією на виготовлення й установлення крана з урахуванням вимог цих Правил.

5. Для доступу на вантажопідіймальний кран із землі та в кабіну передбачаються зручні входи. У кранів мостового типу і пересувних консольних також обладнуються безпечний вхід на опорний вантажний візок і безпечний доступ до підвісного вантажного візка.

6. У кранів мостового типу та пересувних консольних за наявності галереї, що призначена для обслуговування електрообладнання та механізмів, ширина вільного проходу галереєю має бути не менше 500 мм для кранів з трансмісійним приводом, не менше 400 мм для кранів з безтрансмісійним або ручним приводом.

На галереї, що призначена для розташування тролеїв, ширина проходу між поруччям і пристроями, що підтримують тролеї, а також струмознімачами має бути не менше 400 мм.

7. У прогонах будівель, де встановлюються опорні мостові крани з групою класифікації (режиму роботи) А6 і вище, а також для всіх вантажопідіймальних кранів на естакадах мають бути обладнані галереї для проходу вздовж кранових колій по обидва боки прогону. Галереї для проходу вздовж кранової колії споряджаються поруччям з боку прогону та з протилежного боку, якщо немає стіни. Галерея на відкритій естакаді може бути опоряджена поруччям тільки із зовнішнього боку (протилежного прогону). Ширина проходу (в просвіті) галереї має бути не менше 500 мм, а висота - не менше 1800 мм. У місцях розташування колон забезпечується прохід збоку або в тілі колони завширшки не менше 400 мм і заввишки не менше 1800 мм. Залишати біля колон неогороджену ділянку галереї не дозволяється. У разі обладнання проходу всередині колони за 1000 мм до підходу до неї ширина проходу вздовж галереї повинна бути зменшена до ширини проходу в колоні. Кожна галерея повинна мати виходи на сходи не рідше ніж через 200 м.

8. У випадку, коли відстань від підлоги ремонтного майданчика до нижніх частин крана менше 1800 мм, двері для входу на ремонтний майданчик мають бути обладнані засувом і автоматичним електричним блокуванням, що знімає напругу з головних тролеїв ремонтної ділянки. Допускається застосування як стаціонарних, так і пересувних ремонтних майданчиків.

9. Керовані з кабіни мостові крани (крім однобалкових з електроталями) обладнуються майданчиками для обслуговування головних тролеїв і струмоприймачів, коли вони розташовані нижче настилу галереї крана. Люк для входу з настилу моста на цей майданчик споряджається кришкою із замком.

10. Майданчик для обслуговування головних тролеїв повинен мати висоту не менше 1800 мм, ширину не менше 600 мм, довжину не менше 800 мм і бути огороджений поруччям. За необхідності цей майданчик може виконуватися знімним або підйомним.

11. Розміри люка для виходу на галереї і майданчика слід приймати не менше 500 x 500 мм; люк обладнується кришкою, яка легко і зручно відчиняється. Кут між кришкою люка у відчиненому положенні та настилом має бути не більше 75°.

12. Для входу до кабіни мостового, пересувного консольного крана, а також однорейкового візка влаштовується посадковий майданчик зі стаціонарними сходами. Відстань від підлоги посадкового майданчика до нижніх частин перекриття або частин конструкцій, що виступають, має бути не менше 1800 мм. Підлога посадкового майданчика розташовується на одному рівні з підлогою кабіни або її тамбура. Відстань між посадковим майданчиком і порогом дверей кабіни (тамбура) після зупинки крана має бути не менше 60 мм і не більше 150 мм. Якщо неможливо дотриматися відстані по висоті (1800 мм), допускається влаштування посадкового майданчика нижче рівня підлоги кабіни, але не більше ніж на 250 мм. У разі розташування посадкового майданчика в торці будівлі та неможливості додержання зазначених відстаней по висоті або між порогом і посадковим майданчиком допускається наїзд кабіни на посадковий майданчик, але не більше ніж на 400 мм за повністю стиснутих буферів. У цьому випадку відстань між посадковим майданчиком та нижньою частиною кабіни (по вертикалі) має бути в межах 100-150 мм, між кабіною і огорожею посадкового майданчика - не менше 400 мм, а з боку входу до кабіни - не менше 700 мм.

13. Вхід до кабіни мостового крана через міст допускається лише в тих випадках, коли безпосередня посадка до кабіни неможлива з конструктивних або виробничих причин. У цьому випадку вхід на кран влаштовується в спеціально відведеному для цього місці через двері в поручнях моста, які обладнані електричним блокуванням відповідно до пункту 21 глави 12 цього розділу та звуковою сигналізацією.

14. У магнітних кранах вхід до кабіни через міст не допускається, крім випадків, коли тролеї, які живлять вантажний електромагніт, огороджені або розташовані в недоступному для дотику місці та не вимикаються електричним блокуванням дверей входу на кран.

15. Настили галерей, майданчиків та проходів виконуються з металу або інших міцних матеріалів, що відповідають протипожежним нормам. Настил влаштовується по всій довжині та ширині галереї або майданчика.

Металевий настил виконується так, щоб унеможливлювалося ковзання (сталеві просіяно-витяжні, рифлені, перфоровані листи тощо). У випадку застосування настилів з отворами розміри отворів не повинні перевищувати 20 мм.

16. Галереї, майданчики, проходи та сходи, влаштовані в місцях розташування тролеїв або неізольованих проводів, які перебувають під напругою, незалежно від наявності блокування входу, огороджуються з метою унеможливлення випадкового дотику до тролеїв або неізольованих проводів.

17. Майданчики та галереї, розташовані на кранах, кінцеві балки кранів, а також майданчики та галереї, призначені для доступу на вантажопідіймальні крани, машини і кранові колії, мають бути огороджені поруччям заввишки 1000 мм і проміжною пов’яззю на висоті 500 мм із суцільним зашиттям понизу заввишки 100 мм.

Поруччя та суцільне зашиття понизу мають бути також встановлені з торцевих боків опорного візка кранів мостового типу або пересувних консольних, а за відсутності галереї уздовж моста (консолі) крана і з поздовжніх боків візка.

На візку мостового або пересувного консольного крана, на кінцевій балці таких кранів висота поруччя може бути зменшена до 800 мм, якщо габарити будівлі не дозволяють встановити поруччя заввишки 1000 мм.

Стояки посадкового майданчика, до яких закріплюються поруччя або конструкції кріплення посадкового майданчика, розташовані на висоті більше 1000 мм від її настилу, повинні бути віддалені від кабіни на відстань не менше 400 мм.

18. На портальних кранах має бути влаштований безпечний вхід зі сходів порталу на майданчик, розташований навколо оголовка порталу, за будь-якого положення поворотної частини крана. Висота від настилу цього майданчика до нижніх елементів поворотної частини, що виступають, має бути не менше 1800 мм. Вхід з порталу на поворотну частину крана має бути можливим за будь-якого положення поворотної частини.

19. Похилі сходи для доступу з підлоги на посадкові майданчики і стаціонарні галереї, а також на майданчики та галереї кранів мостового і кабельного типу, баштових і портальних мають бути завширшки від 450 мм до 800 мм. Ширина інших сходів, розташованих на самому крані, за винятком сходів заввишки не більше 1500 мм, має бути від 400 мм до 600 мм.

Сходи заввишки менше 1500 мм, розташовані на крані, а також сходи для входу з кабіни на галерею крана мостового типу або пересувного консольного можуть виконуватися завширшки не менше 350 мм.

20. Висота щабля у драбин має бути від 225 мм до 300 мм, а висота східця у драбин зі східцями - не більше 250 мм. Для сходів висота східця (h) і проступ (q) повинні відповідати умові:

600 q + 2h 660 (розміри в мм)

21. Крок східців (щаблів) має бути однаковим за всією висотою сходів (драбин). Відстань від щаблів драбин до конструкцій має бути не менше 200 мм і не менше 150 мм у разі переривчастої перешкоди (конструкції).

22. Драбини зі східцями повинні мати плоскі металеві східці завглибшки не менше 80 мм, які унеможливлюють ковзання.

23. Засоби доступу з підлоги на посадкові, ремонтні майданчики та галереї для проходу вздовж кранових колій розташовуються так, щоб унеможливлювалося затискання осіб, які на них перебувають, вантажопідіймальним краном, що рухається, або його кабіною.

24. Драбини висотою підйому понад 3000 мм обладнуються, починаючи з висоти в межах 2,2-3,0 м від початкового рівня (з якого особа, яка залучена до робіт, починає підйом) драбини, огорожею у вигляді дуг.

Дуги розташовуються на відстані не більше 1500 мм одна від одної і з’єднуються між собою не менше ніж трьома поздовжніми штабами, розташованими одна від одної на відстані не більше 300 мм. Відстань від драбини до дуги має бути не менше 650 мм і не більше 800 мм, а радіус дуги від 325 мм до 400 мм.

Огорожа у вигляді дуг не потрібна, якщо драбина перебуває усередині ґратчастої колони перерізом не більше 900×900 мм або трубчастої башти діаметром не більше 1000 мм.

Улаштування драбин над люками не дозволяється.

Якщо висота підйому драбини понад 10 м, мають улаштовуватися майданчики з відстанню між ними не більше 6 м. Майданчик повинен мати довжину не менше 700 мм.

У разі розташування драбини всередині трубчастої башти, а також якщо висота підйому однопрольотної драбини не перевищує 10 м, такі майданчики можуть не влаштовуватися.

25. Засоби доступу для входу на майданчики обслуговування стрілових самохідних кранів мають бути стаціонарними, складаними (висувними) з висотою поручня в місці входу на майданчик не менше 150 мм. Ці засоби доступу мають бути завширшки не менше 320 мм з постійною висотою щаблів від 230 мм до 400 мм, а висотою східців від 180 мм до 250 мм. Висота до першого щабля (східця) від поверхні підлоги або майданчика має бути не більше 600 мм.

26. Монтажні та евакуаційні засоби доступу вантажопідіймальних кранів повинні виконуватися згідно з технічними умовами на виготовлення кранів.

18. Установлення

1. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин в будівлях, на естакадах, відкритих майданчиках, у портах та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією.

2. Крани, талі та однорейкові візки установлюються таким чином, щоб під час підіймання вантажу унеможливлювалась потреба попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і була б можливість переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які зустрічаються на шляху переміщення.

3. У разі керування краном або пересувним талем з підлоги має бути передбачений вільний прохід для особи, яка ним керує.

4. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких вантажозахоплювальним органом є вантажний електромагніт, над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

5. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних талів над виробничими приміщеннями для підіймання й опускання вантажів через люк у перекритті допускається лише при розташуванні одного приміщення безпосередньо над іншим.

Люк у перекритті споряджається перилами з обов’язковою світловою сигналізацією (напис, що світиться), що попереджає як про перебування вантажу над люком, так і про опускання вантажу, а також написами, які забороняють перебування людей під люком.

Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не дозволяється.

6. Проектом установлення вантажопідіймальних кранів мають передбачатися місця розміщення вантажів для статичного та динамічного випробування цих кранів. У разі неможливості виконання цієї вимоги слід забезпечити випробування кранів відповідно до пункту 18 глави 3 розділу V цих Правил.

7. Для вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними рейковими коліями, мають дотримуватися такі умови:

відстань від верхньої точки крана до стелі будівлі, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;

відстань від настилу майданчиків і галереї опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок та вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього поясу кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 1800 мм;

відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін будівлі, поруччя прохідних галерей має бути не менше 60 мм. Ця відстань установлюється при симетричному розташуванні коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;

відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана (не враховуючи вантажозахоплювального органу) до підлоги цеху або майданчиків, на яких під час роботи можуть перебувати люди (за винятком майданчиків, призначених для ремонту), має бути не менше 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати - у межах від 500 до 1000 мм;

відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органу), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше 400 мм;

відстань від частин, що виступають, кабіни керування і майданчиків для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин будівлі, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, має бути не менше 400 мм.

8. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними рейковими коліями, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих майданчиків, має бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м - не менше 400 мм.

Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до майданчиків, на яких можуть перебувати люди, має бути не менше 2 м.

9. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються машиністом, має унеможливлювати зачіпання вантажем елементів будівлі, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини повинно бути виключене перебування людей; над проїжджою частиною та над проходами для людей повинні бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), які здатні витримати вантаж, що падає.

10. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання будівельно-монтажних робіт має проводитися відповідно до проекту виконання робіт.

11. Установлення вантажопідіймальних кранів, що переміщуються рейковими коліями в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, без узгодження з власником лінії не допускається. Дозвіл на таке установлення для виконання будівельно-монтажних робіт має зберігатися разом із проектом виконання робіт, в інших випадках - у паспорті вантажопідіймального крана.

12. Установлення стрілових самохідних кранів має провадитися на спланованих і підготовлених майданчиках, ухил яких не перевищує зазначеного в їх паспорті. Установлювати крани на свіжонасипаному не ущільненому ґрунті не дозволяється. У проекті виконання робіт мають бути враховані категорія і характер ґрунту майданчика, а для свіжонасипаного ґрунту зазначені ступінь та (або) технологія його ущільнення.

13. Установлення стрілового самохідного крана має проводитися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана, за будь-якого її положення, та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.

14. Під час установлення вантажопідіймальних кранів стрілового типу для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ) чи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) відстані від частин кранів, стропів, вантажозахоплювальних пристроїв, вантажів мають бути не менше зазначених у ПБЕЕСУ та Правилах безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - ПБЕЕ).

15. Біля краю укосу котлована або канави вантажопідіймальні крани, машини та механізми встановлюються з дотриманням таких найменших відстаней від основи укосу котлована (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, машини або механізму:

при глибині котлована (канави) 1 м для піщаного і гравійного ґрунту - 1,5 м, супіщаного ґрунту - 1,25 м, суглинного, глинистого та лісового сухого ґрунту - 1 м;

при глибині котлована (канави) 2 м для піщаного і гравійного ґрунту - 3,0 м, супіщаного ґрунту - 2,4 м, суглинного та лісового сухого ґрунту - 2,0 м, глинистого ґрунту - 1,5 м;

при глибині котлована (канави) 3 м для піщаного і гравійного ґрунту - 4,0 м, супіщаного ґрунту - 3,6 м, суглинного ґрунту - 3,25 м, глинистого ґрунту - 1,75 м, лісового сухого ґрунту - 2,5 м;

при глибині котлована (канави) 4 м для піщаного і гравійного ґрунту - 5,0 м, супіщаного ґрунту - 4,4 м, суглинного ґрунту - 4,0 м, глинистого та лісового сухого ґрунту - 3,0 м;

при глибині котлована (канави) 5 м для піщаного і гравійного ґрунту - 6,0 м, супіщаного ґрунту - 5,3 м, суглинного ґрунту - 4,75 м, глинистого та лісового сухого ґрунту - 3,5 м.

За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котлована більше 5 м, укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення кранів повинні бути визначені в проектній документації.

Під найближчою опорою розуміється край виносної опори самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової призми вантажопідіймального крана, що переміщується рейковими коліями.

19. Вантажозахоплювальні пристрої

1. Вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захоплювачі, траверси тощо) повинні відповідати вимогам НД.

2. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, проводиться з урахуванням кількості гілок канатів і кута нахилу їх по вертикалі.

Розрахункове навантаження окремої гілки багатогілкового стропа призначають за умови рівномірного натягу кожної з гілок і дотримання розрахункового кута між гілками, що дорівнює 90°.

Для стропа із кількістю гілок більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох гілок. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між гілками стропів можуть бути прийняті фактичні кути.

3. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестової звивки згідно з вимогами НД.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната стосовно навантаження окремої гілки стропа має бути не менше 6.

4. Кінці канатів стропів заправляються опресовуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулкам або заплітанням відповідно до вимог пункту 5 глави 7 цього розділу.

5. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги згідно з НД. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга стосовно навантаження окремої гілки стропа має бути не менше 4.

6. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, що застосовуються для виготовлення стропів, повинні відповідати вимогам НД.

Застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічок допускається за технічною документацією виготівника, погодженою в установленому порядку із замовником.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої гілки стропа має бути не менше 8.

7. Заплетення петлі в конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинне мати не менше двох повних і двох половинних пробивок і має бути оклетньоване.

8. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв для кранів мостового типу, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно корпусу гакової підвіски.

20. Кранова колія

1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, повинне здійснюватися за проектною документацією, яка зберігається власником.

2. Будова рейкової колії будівельних баштових кранів та залізничних кранів має відповідати вимогам НД.

У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, колія має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.

3. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні міститися такі основні відомості:

тип рейок;

спосіб кріплення рейок між собою;

наявність підкладок між рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;

зазор між рейками;

граничнодопустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;

конструкція тупикових упорів;

улаштування заземлення рейкової колії.

4. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до зазначеного в пункті 3 глави 20 цього розділу повинні вказуватися:

1) план рейкової колії з прив’язкою до прилеглої території із зазначенням основних розмірів колії (ширини і довжини) і ділянки для стоянки крана у неробочому стані;

2) конструкція нижньої будови рейкової колії:

довжина і ширина земляного полотна;

поздовжній і поперечний ухил (залежно від типу ґрунту);

поперечний профіль земляного полотна з розмірами;

розташування та тип водовідвідних пристроїв;

типи і фізико-механічні характеристики ґрунту;

ступінь ущільнення земляного полотна;

3) конструкція верхньої будови рейкової колії:

розмір баластової призми, типи і фізико-механічні характеристики матеріалів баластової призми;

тип, переріз і довжина опорних елементів (шпал або залізобетонних балок);

відстань між шпалами;

конструкція підкладок і пружних елементів;

конструкція лотків і настилів для кабеля;

4) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії (за наявності);

5) граничнодопустимі величини пружного просідання під колесами;

6) конструкція переїзду через рейкову колію для автомобільного транспорту (за необхідності);

7) місце монтажу крана та регламент обкатки рельсової колії;

8) пояснювальна записка з обґрунтуванням проектних рішень і розрахунками.

5. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що служать для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;

для запобігання розчепленню двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки і мають електричне блокування, яке унеможливлює пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком;

для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що унеможливлюють сходження вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни;

напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

6. Рейки опорних кранів і вантажних візків повинні кріпитися так, щоб унеможливлювати їх бічне і поздовжнє зміщення під час пересування та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зварювання повинна бути виключена можливість їх теплової деформації.

7. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії козлових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються власником з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.

8. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим складом, узгоджених власником з власником колії заводського транспорту або залізничної колії.

9. Відхилення кранової колії від проектного положення, що наведені в інструкції з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин граничного відхилення рейкових колій від проектного положення. Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критеріїв бракування рейкових колій (додаток 3).

10. У проекті рейкової колії повинна бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.

11. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без урахування подальшого улаштування над ними рейкової колії, має бути виконаний розрахунок для унеможливлення пошкодження цих комунікацій та за необхідності розроблений проект їх перекриття.

12. Готовність рейкової колії до експлуатації повинна бути підтверджена актом здавання-приймання наземної кранової рейкової колії в експлуатацію (додаток 4), до якого додаються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії. Акт здавання-приймання колії повинен зберігатися разом з паспортом крана.

21. Додаткові вимоги безпеки до кранів-штабелеукладальників мостових

1. Вантажні візки кранів-штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка в разі наїзду нижньої частини колони на перешкоду.

2. Для кранів-штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів-штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.

3. Механізм підіймання кранів-штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.

4. Кабіна має бути закритою й обладнаною обертально-розкривними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що унеможливлює зменшення його натягу.

5. Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота - 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних фрамуг і скла.

6. Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання.

Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.

7. Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана в разі:

незамкнених зсередини дверей кабіни;

ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;

спрацьовування будь-якого з двох обмежників верхнього положення захвата;

спрацьовування уловлювачів кабіни;

спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;

спрацьовування обмежника вантажопідіймальності;

відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.

8. Під час керування краном-штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.

9. Під час розроблення проектів установлення кранів-штабелеукладальників мостових виконуються такі умови:

1) відстань по вертикалі від підлоги чи від верху платформи транспортних засобів до нижньої точки не висувної частини колони має бути не менше 100 мм;

2) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верху стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше 100 мм;

3) під час роботи кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають у проході (з вантажем на захваті), мають бути не менше:

150 мм на кожен бік у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів-штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів-штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах дозволяється 75 мм на кожен бік);

200 мм на кожен бік за довжини вантажу від 4 до 6 м;

300 мм на кожен бік за довжини вантажу понад 6 м.

10. У зоні роботи крана-штабелеукладальника мостового присутність людей не дозволяється (крім машиніста під час керування з підлоги).

Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботи крана-штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеному майданчику.

11. Крани-штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх зіткнення.

22. Додаткові вимоги безпеки до кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей

1. До кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей застосовуються вимоги цих Правил.

2. Кранові підйомники, колиски і методи їх випробування мають відповідати вимогам НД.

3. У кабіні кранового підйомника та біля дверей нижнього посадкового майданчика мають бути встановлені таблички з правилами користування підйомником.

4. Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.

5. Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально закритого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше 2.

6. Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не дозволяється.

7. Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом, виготовленим відповідно до вимог пунктів 1, 2 глави 15 цього розділу, для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.

8. Лебідки з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше 0,33 м/с мають забезпечувати плавне посадження колиски, закріпленої до каната лебідки.

9. Стаціонарна лебідка з електричним приводом має бути обладнана кінцевим вимикачем, що вимикає електродвигун у разі наближення колиски до верхнього робочого положення.

10. Керування стаціонарною лебідкою з електричним приводом має провадитися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку апарата керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупинятися.

11. Розрахунок канатів та блоків повинен провадитися за умов групи класифікації (режиму роботи) М8.

12. Колиски мають споряджатися з неробочих боків огорожею (перилами) заввишки не менше 1200 мм, а з боку фронту роботи не нижче 1000 мм. Огорожа (перила) має оснащуватися проміжною перекладиною відповідно до пункту 17 глави 17 цього розділу і суцільним бордюром понизу заввишки не менше 150 мм. Улаштування дверцят в огорожі не дозволяється. Конструкція колиски має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів осіб, які там знаходяться, і фалів для інструменту.

13. Спосіб підвішування колиски для підіймання людей має унеможливлювати її перекидання та довільне відчеплення. Елементи підвішування колиски повинні мати коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки не менше 9.

14. У разі підвішування колисок до гака останній споряджається запобіжним замком, що унеможливлює падіння колиски. Консольні колиски повинні мати противагу, що забезпечує відхилення робочої платформи колиски від горизонталі не більше 5, під час пересування осіб, які залучені до робіт, і вантажу вздовж робочої платформи. Колиски, які підвішуються до спредера, мають бути оснащені запобіжними пристроями, що унеможливлюють повертання головки поворотного замка спредера в кутових фітингах колиски після її з’єднання зі спредером.

15. У разі якщо можливе зачеплення колиски за частини споруди, що виступають, а також якщо швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжиті заходи для захисту осіб, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за частини споруди, що виступають.

16. Лебідки після встановлення, перед введенням в експлуатацію, а також періодично через кожні 12 місяців повинні підлягати повному технічному огляду.

17. Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне - на 10 %.

18. Під час технічного огляду кранового підйомника необхідно проводити: візуальний контроль; випробування на холостому ходу; випробування під час переміщення підйомника вручну (якщо це передбачено конструкцією підйомника); статичне випробування; динамічне випробування; випробування на спрацьовування уловлювачів.

19. Статичне випробування кранових підйомників проводиться навантаженням, що перевищує їх номінальну вантажопідіймальність на 100 %, а динамічне - на 10 %.

23. Додаткові вимоги безпеки до кранів-маніпуляторів

1. Секції стріли з ручним висуванням повинні мати пристрій для їхньої фіксації від мимовільного руху під час роботи і транспортуванні кранів-маніпуляторів.

2. У здвоєних поліспастах механізмів підіймання і висування секцій стріли має бути встановлений зрівняльний блок або важіль. Дозволяється застосувати як зрівняльний пристрій нерухливий сектор з профілем, що повторює рівчак канатного блоку, у цьому разі кут сектора і його розташування має забезпечувати сходження з нього каната без перегинів.

3. Кріплення гака до траверси має унеможливлювати мимовільне відгвинчування гайки. Якщо стопоріння гайки здійснюється планкою, вона повинна вкладатися в пази, профрезовані у верхній частині хвостовика гака і гайки, та фіксуватися в пазах болтом (болтами) з унеможливленням мимовільного відгвинчування. Дозволяється стопоріння гайки гаків вантажопідйомністю менше 5 т здійснювати штифтами.

4. Змінні вантажозахватні органи з гідроприводом повинні мати пристрої для їх підключення до гідросистеми крана-маніпулятора.

5. Сталеві канати повинні бути перевірені розрахунком відповідно до пунктів 12, 13 глави 7 цього розділу.

6. Мінімальні коефіцієнти використання каната (мінімальні коефіцієнти запасу міцності каната) Zp повинні становити при групах класифікації (режиму роботи) механізму:

М3 - для рухомих канатів 3,55;

М3 - для нерухомих канатів 3,0;

М4 - для рухомих канатів 4,00;

М4 - для нерухомих канатів 3,5;

М5 - для рухомих канатів 4,50;

М5 - для нерухомих канатів 4,0;

М6 - для рухомих канатів 5,60;

М6 - для нерухомих канатів 4,5.

7. Мінімальні коефіцієнти запасу міцності зварних вантажопідіймальних ланцюгів зазначені у пункті 5 глави 9 цього розділу.

8. На механізмах пересування рейкових кранів-маніпуляторів мають установлюватися гальма нормально закритого типу.

9. На механізмах повертання кранів-маніпуляторів, що працюють просто неба, а також на кранах-маніпуляторах групи класифікації (режиму роботи) М3 і вище мають бути встановлені гальма нормально закритого типу. Дозволяється не встановлювати гальма на рейкові механізми повертання. У обґрунтованих випадках дозволяється встановлення додаткового пристрою для плавного гальмування.

10. Виносні опори кранів-маніпуляторів мають бути оснащені підп’ятниками і за необхідності додатковими підкладками. Балки виносних опор повинні мати пристрої для надійного їх фіксування в транспортному положенні. У разі ручного висування балки повинні мати ручки.

11. Крани-маніпулятори з машинним приводом мають бути обладнані такими обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки: вантажозахоплювального органа крана-маніпулятора з канатною підвіскою в крайніх верхньому і нижньому положеннях; механізму пересування рейкового крана-маніпулятора; механізму повертання для обмеження обертання, крім рейкових механізмів.

12. На кранах-маніпуляторах з піднімальною кабіною має бути встановлений пристрій, що запобігає робочим рухам і підійманню (опусканню) кабіни у разі незачинених дверей кабіни.

13. Крани-маніпулятори для попередження їх руйнування та (або) перекидання мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (обмежником вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підіймання вантажу і зміни вильоту у випадку підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність для такого вильоту більш ніж на 10 %. Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 1 т включно або вантажним моментом до 40 кН м включно. У цьому разі захист від перевантаження мають виконувати запобіжні клапани гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

14. На бічних поверхнях секцій стріли з ручним висуванням мають бути нанесені написи, що вказують номінальну вантажопідіймальність крана-маніпулятора в різних положеннях висунутих секцій. Написи мають бути чітко видимі з робочого місця машиніста крана.

15. Якщо в кабіну до апаратів подається напруга більше 42 В, на підлозі кабіни має бути влаштований настил з ізоляційного матеріалу, покритий діелектричним килимком.

16. Внутрішні розміри кабін стаціонарних і причіпних кранів-маніпуляторів мають бути не менше: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина в зоні важелів керування - 1,3 м. Внутрішні розміри кабін самохідних кранів-маніпуляторів мають бути не менше: висота - 1,8 м, ширина - 0,92 м, довжина в зоні важелів керування - 1,5 м. В обґрунтованих випадках дозволяється зменшувати висоту кабіни до 1,45 м, ширину до 0,7 м, довжину в зоні важелів керування до 1,1 м.

17. У разі використання для керування краном-маніпулятором більше одного пульта керування мають бути передбачені пристрої, що унеможливлюють одночасну роботу з двох пультів, за винятком випадків, коли органи керування пов’язані один з одним механічно.

18. Кожний пульт управління крана з електроприводом має бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки, який вимикає всі механізми крана-маніпулятора. Усі пульти керування незалежно від типу приводу мають бути обладнані кнопкою звукового сигналу.

19. Сидіння машиніста, розташоване на висоті (у кранах-маніпуляторах без кабіни), повинне мати пом’якшене, теплоізоляційне і таке, що не промокає, покриття як безпосередньо на сидінні та спинці, так і на підлокітниках. У транспортному положенні крісло має бути встановлене так, щоб на його поверхні не накопичувалась волога (атмосферні опади). Несучі металоконструкції сидіння і його кріплення до крана-маніпулятора повинні без залишкових деформацій витримувати вертикальне навантаження 1600 Н, що діє на горизонтальну поверхню сидіння. Регулювання сидіння по горизонталі повинно здійснюватися без застосування будь-якого інструменту.

20. Настил майданчиків і проходів має відповідати вимогам пункту 15 глави 17 цього розділу. Настил має витримувати навантаження 1500 Н, прикладене в колі діаметром 125 мм у будь-якому місці на поверхні, без залишкових деформацій. Пружна деформація настилу не повинна перевищувати 2 % відстані між опорами або 10 мм.

21. Майданчики мають бути обгороджені перилами відповідно до вимог пункту 17 глави 17 цього розділу. Поручні мають витримувати без залишкових деформацій горизонтальне навантаження 300 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація поручня не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

22. Засоби доступу на майданчики кранів-маніпуляторів мають відповідати вимогам пункту 25 глави 17 цього розділу. Щаблі та східці засобів доступу повинні витримувати без залишкових деформацій навантаження до 1500 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація щаблів і східців не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

III. Виготовлення, реконструкція, ремонт, монтаж

1. Виготовлення

1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини повинні виготовлятися відповідно до вимог тактико-технічного завдання, технічних умов та цих Правил.

2. Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок здійснюється відповідно до вимог НД.

3. У разі комплектування вантажопідіймальних кранів або машин з вузлів і деталей, механізмів і приладів безпеки, що виготовлені декількома підприємствами, за якість виготовлення вантажопідіймального крана або машини в цілому, за його відповідність цим Правилам, державним стандартам та іншим нормативним документам, а також за оформлення технічної документації відповідає підприємство, що випускає вантажопідіймальні крани або машини у зібраному вигляді та є виконавцем оборонного замовлення на зазначену продукцію.

Паспорт вантажопідіймального крана чи машини складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств зберігаються на підприємстві, що комплектує вантажопідіймальний кран або машину.

4. Для перевірки якості виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов виробник повинен проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо), під час яких мають проводитися статичне та динамічне випробування з такими коефіцієнтами навантаження відносно номінальної вантажопідіймальності чи тягового зусилля (крім зазначених у пунктах 17, 19 глави 22 розділу II, пункті 22 цієї глави):

1) коефіцієнт статичного навантаження вантажопідіймальних кранів та машин:

з ручним приводом - 1,5;

машинним приводом - 1,25;

2) коефіцієнт динамічного навантаження вантажопідіймальних кранів та машин - 1,1.

5. Приймальні випробування дослідного зразка (головного зразка) вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок проводяться в установленому порядку за участю представника органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

Програма та методика приймальних випробувань дослідного зразка (головного зразка) повинна передбачати випробування на відповідність його паспортним даним і включати: візуальний огляд, статичне та динамічне випробування, перевірку дії приладів та пристроїв безпеки, а також випробування кранів стрілового типу на стійкість.

6. Приймально-здавальні випробування проводяться виробником за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу.

7. Періодичні випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться виробником за розробленою ним програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз на три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше провадяться не рідше одного разу на п’ять років.

8. Типові випробування проводить виробник за розробленою ним програмою.

9. Сертифікаційні випробування вантажопідіймальних кранів і машин проводяться в порядку відповідно до вимог НД за участю представника органу державного нагляду за охороною Міністерства оборони України.

10. Технічні умови на виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок мають бути узгоджені з органом державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

11. В технічних умовах повинні бути передбачені вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням цих Правил та НД, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для виготовлення матеріали.

12. Кожен виготовлений вантажопідіймальний кран або машина повинні бути укомплектовані:

паспортом (формуляром);

настановою з експлуатації;

інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки (якщо буде потрібен монтаж вантажопідіймального крана чи машини);

документацією відповідно до технічних умов на конкретний вантажопідіймальний кран або машину.

13. Допускається об’єднання документів, зазначених в пункті 12 цієї глави, в один експлуатаційно-технічний документ.

14. Паспорти на вантажопідіймальну машину, самохідний стріловий, баштовий крани, кран мостового типу і таль електричний складаються виробником.

15. У разі виготовлення окремих, призначених для самостійного постачання, металоконструкцій, механізмів та приладів безпеки вантажопідіймальних кранів або машин вони повинні бути укомплектовані паспортами, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

16. Відомості про виготовлені вантажопідіймальні крани або машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник повинен занести в книгу обліку вантажопідіймальних кранів і машин, що випускаються. Вантажопідіймальні крани і машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, повинні мати укріплену на видному місці табличку із зазначенням найменування виробника або його товарного знака, максимальної вантажопідіймальності (вантажного моменту), дати випуску, порядкового номера і інших відомостей, що встановлені вимогами технічних умов на конкретний виріб. Табличка повинна зберігатися протягом усього строку служби виробу. У кранів із пересувним вантажним візком такі таблички закріплюються на металоконструкції і на візку, а в стрілових самохідних, баштових і портальних кранів, крім таблички, що закріплюється на видному місці, на кожній із секцій башт і стріл повинно бути нанесене клеймо виробника.

17. Настанова з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини повинна бути розроблена виробником відповідно до вимог НД і цих Правил. У настанові повинні бути зазначені:

періодичність технічного обслуговування та ремонту;

можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;

періодичність та способи перевірки приладів безпеки;

способи регулювання гальм;

перелік деталей, що швидко спрацьовуються, і допуски на їх спрацювання;

порядок проведення технічного огляду;

умови застосування грейфера та магніту для грейферних і магнітних кранів;

вимоги до будови та експлуатації рейкової кранової наземної (або надземної) колії;

вказівки щодо приведення вантажопідіймального крана чи машини в безпечне положення у неробочому стані;

вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;

критерії граничного стану вантажопідіймального крана чи машини для відправки її до капітального ремонту;

строк служби;

група класифікації (режиму роботи);

інші вимоги щодо обслуговування та експлуатації вантажопідіймального крана чи машини з урахуванням специфіки її конструкції.

18. Виробник має враховувати виявлені в процесі експлуатації недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок і вживати заходів щодо їх усунення. У тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування вантажопідіймальними кранами або машинами, їх складовими частинами, приладами безпеки, вантажозахоплювальними органами і пристроями, тарою та колисками, виробник має повідомити всі організації, що експлуатують їх, про необхідність та методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі і вузли, які підлягають заміні.

19. Керівник монтажної організації або власник крана, який під час монтажу або експлуатації вантажопідіймального крана чи машини виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію), а її копію - до органу державного нагляду за охороною праці, який погодив технічні умови на виготовлення.

20. Виробник, отримавши претензію, має усунути усі виявлені недоліки.

21. Виробник має вести облік рекламацій (претензій) та інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, що надійшли, із зазначенням їх пред’явника, заводського номера вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, короткого змісту рекламації (претензії) та вжитих заходів.

22. Знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара виготовляються відповідно до технологічних карт. У разі застосування зварювання в документації на виготовлення мають бути зазначені вимоги до його виконання та контролю якості.

23. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захоплювачі тощо) і колиски для підіймання людей після виготовлення підлягають приймально-здавальним випробуванням виробником, а після ремонту (крім стропів) - підприємством, на якому вони ремонтувалися, за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником або ремонтним підприємством. Стропи ремонту не підлягають.

Знімні вантажозахоплювальні пристрої оглядаються та випробовуються протягом 10 хвилин навантаженням, що на 25 % перевищує їх вантажопідіймальність, а колиски для підіймання людей - навантаженням, що на 100 % перевищує їх вантажопідіймальність.

24. Тара для дрібноштучних, сипких та інших вантажів після виготовлення оглядається. Випробування тари вантажем не є обов’язковим.

25. Відомості про виготовлені знімні вантажозахоплювальні пристрої і тару повинні заноситися до журналу обліку виготовлених вантажозахоплювальних пристроїв. У журналі зазначаються найменування пристрою або тари, вантажопідіймальність, позначення НД, технологічної карти, номери документів про якість матеріалів, що були застосовані під час виготовлення, результати контролю якості зварювання, результати випробувань вантажозахоплювальних пристроїв або огляду тари.

26. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати клеймо або міцно прикріплену бирку із зазначенням номера, вантажопідіймальності та дати випробування. Знімні вантажозахоплювальні пристрої, виготовлені для сторонніх організацій, крім клейма (бірки), повинні бути укомплектовані паспортом.

27. На тарі повинні бути указані її призначення, номер, власна маса та вантажопідіймальність.

2. Реконструкція, ремонт

1. Реконструкцію і ремонт кранів і їх складових частин можуть виконувати спеціалізовані організації або підприємства.

2. Реконструкція або ремонт виконуються за технічною документацією. До складу документації мають входити технічні умови.

3. Технічні умови на реконструкцію і ремонт розроблюються відповідно до вимог НД і узгоджуються з органом державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

4. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким повинні відповідати складові частини та вантажопідіймальний кран або машина в цілому після реконструкції чи ремонту, в тому числі вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для ремонту і виготовлення матеріали.

5. Підприємство, яке проводило ремонт або реконструкцію крана, відображає в його паспорті характер виконаних робіт, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість. Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті крана, оформлюється новий паспорт. У цьому випадку до нового паспорта долучається попередній паспорт. Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - в паспорті крана.

6. Після ремонту вантажопідіймальні крани і машини піддаються повному технічному огляду з урахуванням вимог пунктів 4, 6 глави 3 розділу V цих Правил.

7. Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини проводяться приймальні випробування в обсязі повного технічного огляду. Крім того, додатково мають перевірятися складові частини вантажопідіймального крана чи машини, піддані реконструкції, а для кранів стрілового типу проводяться випробування на стійкість.

За результатами випробувань складається акт, який затверджується в порядку, встановленому технічними умовами на реконструкцію. Результати випробувань відображаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, якщо був складений новий паспорт. У випадку внесення змін до старого паспорта, до документації, зазначеної у пункті 6 глави 1 розділу V цих Правил, додається акт приймання.

8. Реконструкція будівельних машин (екскаваторів, трубоукладачів тощо) з метою переведення їх у вантажопідіймальні крани може провадитися за умов приведення цих машин у відповідність до вимог цих Правил.

3. Монтаж

1. Монтаж (демонтаж) та (або) налагодження вантажопідіймальних кранів і машин можуть виконувати спеціалізовані організації.

2. Монтаж (демонтаж) має виконуватися відповідно до документації на встановлення та проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), а також згідно з експлуатаційною документацією.

3. Монтаж (демонтаж) серійних вантажопідіймальних кранів, у тому числі кранів, що самомонтуються, може виконуватися за типовими проектами виконання робіт, розробленим виконавцем оборонного замовлення.

4. Матеріали

1. Матеріали для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту вантажопідіймальних кранів і машин, металоконструкцій, їх елементів мають відповідати вимогам НД.

2. Якість матеріалу, застосовуваного під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, має бути підтверджена вхідним контролем та документом виробника цих матеріалів про їх якість. За відсутності документа про якість матеріалу допускається його застосовувати після випробування відповідно до вимог НД. Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температури навколишнього середовища для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини, ступеня завантаженості елементів та агресивності навколишнього середовища. Дані про застосований матеріал і нижні граничні значення температури для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в їх паспорті.

3. Матеріали, що не зазначені в НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції, ремонту і монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, можуть бути застосовані за умови, що їх якісні характеристики мають бути не нижчими за характеристики матеріалів, зазначені у НД.

4. Чавунне литво за якістю не нижче марки СЧ15 може застосовуватися для виготовлення:

зубчастих, черв’ячних і ходових коліс вантажопідіймальних кранів і машин із ручним приводом;

черв’ячних коліс вантажопідіймальних кранів і машин із машинним приводом, призначених для групи класифікації механізмів не вище М5 за колової швидкості колеса не більш 1,5 м/с;

черв’ячних коліс з ободом із бронзи незалежно від типу приводу і режиму роботи вантажопідіймального крана чи машини;

барабанів, корпусів редукторів і блоків, за винятком блоків для кранів стрілового типу;

колодок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників.

5. Для гальмівних шківів механізму пересування і повертання вантажопідіймальних кранів допускається застосування литва з чавуну за якістю не нижче марки СЧ20.

6. Для виготовлення противаг і несилових деталей марки виливків не регламентуються.

5. Зварювання

1. До зварювання та прихоплювання несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин, приварювання кабін, майданчиків, поручнів та сходів на вантажопідіймальному крані допускаються зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 квітня 1996 року № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 травня 1996 року за № 262/1287.

2. Зварювальні матеріали мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (межа міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої межі зазначених властивостей основного металу конструкції, встановленого для цієї марки сталі стандартами або технічними умовами. У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва повинні відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

3. Для виготовлення елементів металоконструкція із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо допускається застосування всіх способів різання, які забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршення якості металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.

4. Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з’єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими кресленнями і технологічними процесами.

5. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань. Зварювання просто неба допускається за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.

6. Зварювання виконується за технологічними документами, розробленими виробником або спеціалізованою організацією.

7. Можливість та порядок зварювання при температурі повітря нижче 0 °С встановлюються НД.

8. Допускається виготовлення зварних виробів із застосуванням у тому самому зварному вузлі різних методів зварювання, про що повинно бути зроблене застереження в технічних умовах.

9. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.

10. Зварні з’єднання повинні мати клеймо або інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Метод маркування, що застосовується для зварних з’єднань, не повинен погіршувати якості виробів, які маркуються. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження впродовж експлуатації вантажопідіймального крана чи машини. Метод і місце маркування зазначаються на робочих кресленнях.

11. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію, ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

6. Контроль якості зварних з’єднань

1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями.

2. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для цього зварного з’єднання. Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).

3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких можливих зовнішніх дефектів:

кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;

лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;

відступів розмірів і порушення форми швів від зазначених в технічних умовах (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

тріщин;

напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

4. Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм по обидва боки шва має бути очищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводиться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі неможливості огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюється тільки із зовнішнього боку.

5. Контроль зварних з’єднань радіографічним і ультразвуковим методами проводиться відповідно до НД.

6. Контроль стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:

обов’язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з’єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, стріл, ріжків;

сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або ґратчастої металоконструкції має бути не менша 50 % довжини стику;

сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша 25 % довжини стику або стиснутої ділянки стінки;

сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має бути не менша 75 % довжини стику;

сумарна довжина контрольованого з’єднання у всіх інших випадках стикових з’єднань має бути не менша 25 % довжини стику.

7. У зварних з’єднаннях, що не зазначені у пункті 6 цієї глави, сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має становити не менше 25 % довжини шва.

8. Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.

9. Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

10. У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД, а саме:

тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, в зоні термічного впливу та в основному металі, в тому числі й мікротріщини, що виявляються під час мікродосліджень;

непровари та несплавлення;

пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;

підрізи, напливи та натікання;

незаварені кратери;

свищі;

незаварені пропалювання;

пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);

міщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.

11. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях контролю підлягає все з’єднання, яке контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються.

12. Механічні випробування провадяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті самі основні і присадні матеріали, ті самі зварювальні режими, методи зварювання і те саме положення шва).

13. На спеціалізованих підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту вантажопідіймальних кранів і машин механічні випробування мають проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.

14. Перевірка механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягання та на вигин зразків, з’єднаних стиковим швом. Результати механічних випробувань вважаються задовільними, якщо:

тимчасовий опір не нижче нижньої межі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для цієї марки сталі;

кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120°, для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80° і більше 20 мм - не менше 60°.

15. Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених цими Правилами та НД на виготовлення, монтаж, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

IV. Вимоги до вантажопідіймальних кранів, машин і їх складових частин, отриманих з-за кордону

1. Експлуатація вантажопідіймальних кранів, машин або їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок, отриманих для потреб Збройних Сил України з-за кордону, в тому числі в якості гуманітарної або іншої допомоги, повинна здійснюватись згідно з інструкцією з експлуатації та іншою наданою постачальником експлуатаційною документацією.

2. Паспорти, настанови з експлуатації та інша експлуатаційна документація, яка поставляється з вантажопідіймальними кранами, машинами або з їх складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.

V. Вимоги до експлуатації

1. Реєстраційний облік

1. Реєстраційному обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України до введення в експлуатацію підлягають:

вантажопідіймальні машини, призначені для роботи з вантажозахоплювальними пристроями (гаки, кліщові захвати, траверси, тощо) та установлені на бойовій техніці і озброєнні або застосовуються для обслуговування цієї техніки і озброєння;

вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті 2 цієї глави цього розділу;

крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

однорейкові візки.

2. Не підлягають реєстраційному обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України:

вантажопідіймальні крани всіх типів з ручним приводом, а також ті, у яких при ручному приводі механізмів пересування як механізм підіймання застосований пневматичний циліндр;

крани мостового типу та пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, що керуються з підлоги або зі стаціонарного пульта;

крани стрілового типу вантажопідіймальністю до 1 т включно;

крани стрілового типу (крім баштових стаціонарних приставних) з постійним вильотом або не споряджені виробником механізмом повертання або пересування;

переставні крани для монтажу щогл, веж, труб, які встановлюються на споруді, що монтується;

вантажопідіймальні крани (крім автомобільних) навчальних закладів, що використовуються виключно для навчання;

вантажопідіймальні крани, встановлені на пересувних комплексах і агрегатах (роторні комплекси, крокуючі екскаватори тощо) та призначені тільки для виконання ремонтних робіт на них;

лебідки для підіймання вантажу та (або) людей;

колиски для підіймання людей.

3. Власник вантажопідіймального крана або машини, який має намір їх експлуатувати, повинен забезпечити постановку їх на реєстраційний облік в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України. Для цього він подає письмову заяву.

До заяви про постановку на реєстраційний облік (додаток 5) додається паспорт (формуляр) вантажопідіймального крана або машини.

Якщо у власника відсутні необхідні фахівці, до заяви додається копія договору зі спеціалізованою організацією, яка виконує роботи з обслуговування та ремонту.

Під час постановки на реєстраційний облік крана мостового типу, баштового або портального крана до паспорта додається копія дозволу органу державного нагляду за охороною праці на право виконання монтажних і налагоджувальних робіт організації, яка провела ці роботи, а також копія атестата акредитації випробувальної лабораторії, яка провела необхідні електровимірювальні роботи.

Під час постановки на реєстраційний облік мостового крана або однорейкового візка до паспорта додається креслення його встановлення з позначенням розташування головних тролеїв і посадкового майданчика для входу на кран (візок), а також зазначаються фактичні розміри, регламентовані пунктом 7 глави 18 розділу II цих Правил.

Якщо плити противаги та баласту для баштових і портальних кранів виготовлені не виробником цих кранів, подається акт про приймання плит із зазначенням їх фактичної маси.

У випадку постановки на реєстраційний облік вантажопідіймального крана або машини, що відпрацювали строк служби, також подається експертний висновок про можливість, умови та строк їх подальшої експлуатації.

4. Постановка на реєстраційний облік в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України вантажопідіймального крана чи машини здійснюється за наявності паспорта виробника або дубліката паспорта.

Якщо паспорт складається не виробником, до нього додаються:

висновок, що складений на підставі розрахунку міцності та стійкості крана та його окремих елементів і підтверджує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті. Підтвердження вантажопідіймальності може бути подано також на підставі порівняння несучих елементів крана з такими самими елементами іншого вантажопідіймального крана чи машини такої самої моделі;

висновок акредитованої лабораторії про хімічний аналіз та механічні властивості матеріалу металоконструкції;

розрахунок гака, якщо його розміри не відповідають вимогам НД, а також дані хімічного аналізу матеріалу гака, якщо гак не споряджений клеймом виробника;

висновок про стан металоконструкцій та якість зварних або клепаних з’єднань.

Стружка для хімічного аналізу матеріалу металоконструкції береться у вибірковому порядку з основних елементів вантажопідіймального крана:

у мостових кранів - із верхнього та нижнього поясів ферм (мостів), розкосів, кінцевих балок і рами візка;

у козлових кранів та перевантажувальних мостів - крім того, з поясів і розкосів опор;

у баштових та портальних кранів - із поясів і розкосів порталу, башти, стріли, поворотної платформи та ходової рами;

у самохідних стрілових кранів - із поясів стріли та рами ходової платформи.

5. Вантажопідіймальні крани і машини підлягають повторній постановці на реєстраційний облік після:

реконструкції;

ремонту, якщо був складений новий паспорт;

передачі іншому власнику;

перестановки крана мостового типу на нове місце.

6. У разі повторної постановки на реєстраційний облік вантажопідіймального крана чи машини, що були реконструйовані, подається новий паспорт або старий паспорт зі змінами, до якого додається така документація:

довідка про характер реконструкції, підписана відповідальною особою організації, що розробила технічну документацію на реконструкцію;

креслення загального виду з основними габаритними розмірами, якщо вони змінилися, та новими технічними характеристиками;

принципова електрична, гідравлічна та пневматична схеми у разі їх зміни;

кінематичні схеми механізмів і схеми запасовки канатів у випадку їх зміни;

копії документів (або виписки з них) про якість металу, що використовувався під час реконструкції;

відомості про присадний матеріал (результати випробування наплавленого металу чи копії документів (або виписки з них) про якість електродів);

відомості про результати контролю якості зварювання металоконструкції.

7. Відповідь на заяву про постановку на реєстраційний облік надається власнику не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання документів органом державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України. У разі відмови в постановці на реєстраційний облік вантажопідіймального крана чи машини мають бути письмово зазначені причини відмови.

8. Власник подає документи для зняття з реєстраційного обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України вантажопідіймального крана або машини у випадках:

передачі крана іншому власнику;

переведення їх у категорію, зазначену в пункті 2 цієї глави цього розділу цих Правил;

списання вантажопідіймальних кранів і машин, що стали непридатними до подальшої експлуатації.

Акт технічного стану для списання вантажопідіймального крана або машини складається за участю представника органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України після проведення ним контрольного огляду крана.

Поставлені на реєстраційний облік у встановленому порядку вантажопідіймальні крани, що були виготовлені з кабінами, але під час експлуатації переведені на керування з підлоги або зі стаціонарного пульта, з реєстраційного обліку не знімаються.

Зняття з реєстраційного обліку вантажопідіймального крана або машини здійснюється на підставі заяви власника та доданих до неї завірених копій таких документів:

у разі зміни власника - документ, на підставі якого вантажопідіймальний кран або машина передається іншому власнику;

у разі переведення вантажопідіймального крана або машини у категорію, зазначену в пункті 2 цієї глави, - технічна документація щодо проведеної реконструкції та наказ про заміну категорії;

у разі списання вантажопідіймального крана або машини - акт технічного стану та акт на списання.

Під час зняття вантажопідіймального крана або машини з реєстраційного обліку робиться відмітка у його паспорті.

9. Вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстраційному обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, колиски для підіймання людей, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються індивідуальним номером і під цим номером перебувають на реєстрованому обліку в журналі реєстраційного обліку у власника.

2. Введення в експлуатацію

1. Введення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин здійснюється на підставі рішення представника органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України про можливість їх експлуатації в таких випадках:

перед пуском у роботу нововиготовлених вантажопідіймальних кранів і машини або після їх реєстраційного переобліку згідно з пунктом 5 глави 1 цього розділу;

перерви в експлуатації більше ніж 12 місяців;

після монтажу, пов’язаного із встановленням вантажопідіймального крана чи машини на нове місце;

після реконструкції або модернізації вантажопідіймального крана чи машини;

після напрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах, а також у разі аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;

після заборони експлуатації вантажопідіймального крана чи машини представником органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих Правил, що впливають на безпечну їх експлуатацію;

після капітального ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також ремонту, зазначеного в пункті 1 глави 2 розділу III цих Правил;

після передачі іншому власнику.

2. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин, які підлягають реєстраційному обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, приймається представником органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України на підставі результатів повного технічного огляду, крім випадку, зазначеного в пункті 4 цієї глави. Одночасно перевіряється виконання вимог, викладених у пункті 1 глави 4 цього розділу.

Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини або напрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах, рішення приймається за наявності позитивного висновку експертного обстеження вантажопідіймального крана чи машини, проведеного експертом Збройних Сил України.

3. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин, що не підлягають реєстраційному обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, приймається особою, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, на підставі результатів повного технічного огляду, крім випадку, зазначеного в пункті 4 цієї глави. Рішення про можливість введення в експлуатацію нововиготовлених знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок для підіймання людей приймається особою, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, або іншою особою, призначеною власником.

4. Рішення про можливість введення в експлуатацію нововиготовленого стрілового самохідного крана, а також інших вантажопідіймальних кранів, що перевозяться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань, проведених виробником, та часткового технічного огляду, проведеного представником органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

Рішення про можливість введення в експлуатацію капітально відремонтованих або реконструйованих стрілових самохідних кранів, а також вантажопідіймальних кранів, що перевозяться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів повного технічного огляду, проведеного на ремонтному підприємстві, та часткового технічного огляду, проведеного представником органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

5. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажо-підіймальних кранів і машин записується в їх паспорт, а знімних вантажо-захоплювальних пристроїв, тари і колисок для підіймання людей - до журналу їх огляду особою, яка прийняла це рішення.

3. Технічний огляд

1. Після постановки на реєстраційний облік, перед введенням в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин проводиться їх повний технічний огляд.

2. Вантажопідіймальні крани і машини, що знаходяться в експлуатації протягом встановленого строку служби, підлягають технічному огляду:

частковому - не рідше одного разу на 12 місяців;

повному - не рідше одного разу на три роки, за винятком випадків, зазначених у пункті 16 глави 22 розділу II та у пунктах 3, 4 цієї глави.

Вантажопідіймальні крани, спеціальні і змінні вантажозахоплювальні пристрої для них повинні піддаватись періодичному технічному огляду:

частковому - не рідше одного разу на 12 місяців;

повному - відповідно до інструкції з експлуатації, але не рідше одного разу на два роки, а ті, що використовуються рідко, - не рідше одного разу на три роки.

До спеціальних кранів, що рідко використовуються, належать крани, використання яких не перевищує 25 % середньорічного гарантійного ресурсу (за часом роботи, циклами, кілометражем та іншими гарантійними показниками), установленого конструкторською документацією, при цьому середньорічне напрацювання визначається за максимальною величиною будь-якого виду зазначених показників, що належать до одного крана.

3. Вантажопідіймальні крани, що обслуговують машинні зали електричних та насосних станцій, компресорні установки тощо, які використовуються тільки під час ремонту обладнання, піддаються повному технічному огляду не рідше одного разу на п’ять років.

4. Вантажопідіймальні крани і машини підлягають позачерговому повному технічному огляду після:

монтажу, пов’язаного із встановленням їх на нове місце;

переносу портального крана на нове місце;

реконструкції;

ремонту, зазначеного у пункті 1 глави 2 розділу III цих Правил;

установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли;

капітального ремонту вантажопідіймального крана чи машини, механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту або їх заміни;

заміни гака або гакової підвіски;

заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;

напрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах;

отримання припису представника органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України або особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих Правил, що впливають на безпечну експлуатацію вантажопідіймального крана чи машини.

Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини або напрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах, вказівках виробника або в НД, попередньо має бути проведене експертне обстеження вантажопідіймального крана. Висновок за результатами експертного обстеження зберігається разом з паспортом вантажопідіймального крана. Крім того, результати експертного обстеження мають бути занесені в паспорт в розділ “Запис результатів технічного огляду”.

5. Технічний огляд (повний і частковий) вантажопідіймальних кранів і машин проводиться представником органу державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

Технічний огляд проводиться згідно з вимогами інструкції з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини та цих Правил за участю особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, і особи, відповідальної за утримання їх у справному стані, крім випадку, зазначеного у пункті 6 цієї глави.

6. Повний технічний огляд капітально відремонтованих або реконструйованих стрілових самохідних кранів, а також вантажопідіймальних кранів, що перевозяться на місце експлуатації в складеному вигляді, проводиться на ремонтному підприємстві.

7. Технічний огляд вантажопідіймального крана чи машини має на меті установити, що:

їх установлення відповідає вимогам цих Правил і поданій на реєстраційний облік документації;

вони знаходяться в справному стані, який забезпечує їх безпечну експлуатацію;

їх обслуговування відповідає вимогам цих Правил.

8. Під час повного технічного огляду вантажопідіймального крана чи машини проводяться:

огляд;

статичне випробування;

динамічне випробування.

Під час часткового технічного огляду статичне та динамічне випробування не проводяться.

9. Під час огляду, що супроводжується відповідними вимірюваннями, повинні бути оглянуті та перевірені на функціонування механізми та їх гальма, прилади та пристрої безпеки, гідропристрої та електрообладнання, сигналізація.

Крім того, перевіряються:

стан металоконструкцій вантажопідіймального крана чи машини та їх зварних (клепаних) з’єднань (відсутність тріщин, деформацій, стоншення стінок внаслідок корозії, ослаблення клепаних з’єднань та інших дефектів), а також кабіни, сходів, майданчиків, огорожі тощо;

стан гака, деталей його підвіски (спрацювання і відсутність тріщин у зіві, нарізній частині та інших місцях). Спрацювання гака в зіві не повинно перевищувати 10 % початкової висоти перерізу. У вантажопідіймальних кранів, які транспортують розплавлений метал і рідкий шлак, у механізмів підіймання та кантування ковша перевірка кованих і штампованих гаків та деталей їх підвіски, а також деталей підвіски пластинчастих гаків повинна проводитися із застосуванням неруйнівного методу контролю. Висновок про результати контролю повинен зберігатися разом із паспортом вантажопідіймального крана. Неруйнівним методом контролю перевіряється відсутність тріщин у нарізній частині кованого (штампованого) гака, відсутність тріщин у нарізній частині вилки пластинчастого гака та в осі з’єднання пластинчастого гака з вилкою або траверсою. Така перевірка проводиться не рідше одного разу на 12 місяців. Необхідність і періодичність перевірки інших деталей підвіски встановлюється власником;

стан канатів та їх кріплення. Бракування сталевих канатів проводиться згідно з вимогами бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин (додаток 6);

стан заземлення електричного вантажопідіймального крана чи машини (крім стрілових самохідних кранів) і стан ізоляції електропроводки з визначенням їх опору відповідно до вимог ПТЕ і ПБЕЕС;

відповідність маси противаги та баласту у кранів стрілового типу даним, зазначеним у паспорті;

стан кранової колії, її відповідність вимогам цих Правил та відповідність визначених вимірювань, фактичних відхилень елементів кранової колії від проектного положення в плані та по висоті граничному відхиленню рейкових колій від проектного положення;

фактична відстань між гаковою підвіскою та упором після спрацьовування кінцевого вимикача та зупинки механізму підіймання;

стан ходових коліс, елементів гальм, барабанів, блоків, осей, деталей їх кріплення, а також елементів підвіски стріли у стрілових кранів.

Граничні норми бракування елементів вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в інструкції з експлуатації. За відсутності в інструкції з експлуатації відповідних норм бракування елементів проводиться згідно з граничними показниками бракування елементів вантажопідіймальних кранів і машин (додаток 7).

Під час перевірки справного стану вимикача блокування люка необхідно впевнитись у відсутності напруги на тролеях крана.

Роботи, передбачені абзацами другим - дев’ятим цього пункту, можуть бути проведені до технічного огляду. У цьому випадку результати перевірки оформляються актом, підписаним особою, яка проводила перевірку.

Перевірку стану металоконструкцій, гаків, ходових коліс та канатів допускається проводити із застосуванням прийнятих в Україні методів неруйнівного контролю.

10. Статичне випробування вантажопідіймальних кранів і машин (крім кранових підйомників і лебідок для підіймання людей) проводиться навантаженням, що на 25 % перевищує їх вантажопідіймальність або тягове зусилля (якщо інше не зазначене в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини відповідно до вимог пункту 4 глави 1 розділу III цих Правил), і має на меті перевірку міцності вантажопідіймального крана чи машини та міцності окремих їх елементів, а для стрілових кранів - також перевірку вантажної стійкості.

Випробовування кранових підйомників і лебідок для підіймання працівників проводиться відповідно до вимог пунктів 16-18 глави 22 розділу II цих Правил.

11. Статичне випробування мостового крана, а також пересувного консольного проводиться таким чином: кран встановлюється над опорами кранових колій або в положення, яке відповідає найменшим згинальним навантаженням на кранову колію, а його візок (візки) - в положення, яке відповідає найбільшому прогину, випробувальний вантаж підіймається на висоту 200-300 мм з витримкою в такому положенні протягом 10 хвилин; допускається захоплювати частину випробувального вантажу, маса якого має бути не меншою вантажопідіймальності крана, підіймати його на висоту 200-300 мм, а потім доводити навантаження до необхідного шляхом додавання решти випробувального вантажу з витримкою в такому положенні протягом 10 хвилин. Через 10 хвилин вантаж опускається, після чого перевіряється відсутність залишкової деформації моста крана. За наявності залишкової деформації, яка є наслідком випробування крана вантажем, кран не дозволяється допускати до роботи до з’ясування спеціалізованою організацією причин деформації та можливості подальшої його роботи.

Статичне випробування козлового крана і мостового перевантажувача проводиться так само, як і мостового, але за наявності у крана консолей, відсутність залишкової деформації перевіряється як за умови встановлення візка між опорами крана, так і в разі встановлення його у крайніх робочих точках консолей.

12. Випробування нововиготовлених кранів стрілового типу, що мають механізм для зміни вильоту стріли або змінне стрілове обладнання, проводиться виробником на одній або декількох вантажних характеристиках на вильотах, які відповідають найбільш напруженому стану механізмів, металоконструкцій, канатів і найменшій стійкості крана.

Вантажні характеристики та виліт під час випробування зазначаються в технічних умовах. Елементи змінного стрілового обладнання, що не були випробувані на вантажопідіймальному крані, підлягають випробуванню на стенді.

13. Випробування крана стрілового типу, який має одну або декілька вантажних характеристик, під час повного технічного огляду проводиться в положенні, що відповідає найбільшій вантажопідіймальності крана. Після встановлення на кран отриманого від виробника змінного стрілового обладнання випробування проводиться в положенні, що відповідає найбільшій вантажопідіймальності крана на цьому обладнанні.

Випробування вантажопідіймальних кранів, які мають змінне стрілове обладнання, може проводитися з установленим для роботи обладнанням. Випробування кранів стрілового типу, які не мають механізму зміни вильоту (стріла підтримується розтяжкою), проводиться на встановленому на момент випробування вильоті. З цим же вильотом за умови задовільних результатів технічного огляду дозволяється подальша робота крана.

14. Під час статичного випробування кранів стрілового типу стріла встановлюється відносно ходової платформи в положення, що відповідає найменшій стійкості крана, і вантаж підіймається на висоту 100-200 мм.

Кран вважається таким, що витримав випробування, якщо протягом 10 хвилин піднятий вантаж не опуститься на робочий майданчик, а також не буде виявлено тріщин, залишкових деформацій та інших пошкоджень в металоконструкціях і механізмах крана.

15. Динамічне випробування вантажопідіймальних кранів і машин проводиться вантажем, що на 10 % перевищує їх вантажопідіймальність, і має на меті перевірку дії механізмів вантажопідіймального крана чи машини та їх гальм. Під час динамічного випробування проводяться повторне підіймання та опускання вантажу, а також перевірка дії всіх інших механізмів вантажопідіймального крана чи машини.

16. У вантажопідіймального крана чи машини, обладнаних двома і більше механізмами підіймання, має бути випробуваний кожний механізм. Маса вантажу для статичного та динамічного випробування цих вантажопідіймальних кранів і машин має визначатися залежно від умов роботи механізмів (роздільна, спільна).

17. У тих випадках, коли вантажопідіймальний кран встановлений тільки для підіймання та опускання вантажу (підіймання затворів на гідроелектростанції), динамічне випробування може бути проведено без пересування самого вантажопідіймального крана або його візка.

18. Статичне та динамічне випробування кранів мостового типу, призначених для обслуговування гідро- і теплоелектростанцій та підстанцій, можуть проводитися за допомогою спеціальних пристроїв, що дозволяють створити випробувальне навантаження без застосування вантажу, відповідно до програми та методики випробувань.

За допомогою пристрою проводять динамічне випробування механізму підіймання під навантаженням у межах не менше одного оберту барабана. Випробування під навантаженням механізму пересування не обов’язкове.

19. Випробування вантажопідіймального крана, який має декілька змінних вантажозахоплювальних органів, проводяться з тим вантажозахоплювальним органом, що встановлений на момент випробування. Випробування магнітних і грейферних кранів проводяться з навішеним відповідно магнітом або грейфером.

20. Якщо за умовами виробництва немає необхідності використовування вантажопідіймального крана (крім стрілового самохідного) за номінальною вантажопідіймальністю, під час повного технічного огляду дозволяється проводити випробування вантажопідіймального крана з урахуванням зниженої вантажопідіймальності.

У цьому випадку в паспорті має бути зроблений запис про те, що вантажопідіймальність крана знижена. Відповідні зміни вносяться до встановленої на крані таблички та до інструкції машиніста крана.

21. Результати технічного огляду та строк наступного огляду вантажопідіймального крана чи машини записуються до їх паспорта особою, що його проводила.

Після проведення повного технічного огляду змонтованих вантажопідіймального крана чи машини записом у паспорті має підтверджуватися, що вантажопідіймальний кран або машина змонтовані та встановлені відповідно до вимог цих Правил, інструкції з експлуатації та (або) інструкції з монтажу від виробника, пуску і обкатки та витримали випробування.

Записом у паспорті діючого вантажопідіймального крана чи машини, що були піддані технічному огляду, має підтверджуватися, що вони знаходяться у справному стані та витримали випробування.

22. Після заміни вантажних, стрілових або інших канатів, а також у всіх випадках перепасування канатів (установлення замість гака грейфера, вставок стріли тощо) проводиться перевірка правильності запасування та надійності кріплення кінців каната, а також обтягування канатів вантажем, маса якого дорівнює вантажопідіймальності. Особа, відповідальна за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, робить запис про результати перевірки і випробування у паспорті. У випадку заміни каната до паспорта додаються розрахунок і документ про якість каната.

23. Технічне обслуговування та ремонт вантажопідіймальних кранів і машин проводяться згідно з вимогами інструкції з експлуатації в строки, встановлені їх виробником, а рихтування і ремонт кранових колій проводяться згідно з проектом у встановлені строки. Результати технічних обслуговувань, відомості про ремонти записуються в журналі технічних обслуговувань і ремонтів, а відомості про ремонти несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин із застосуванням зварювання - в їх паспортах.

24. Під час експлуатації знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара підлягають періодичному огляду:

траверси, кліщі, захвати тощо, а також тара - щомісяця;

стропи - кожні 10 днів;

знімні вантажозахоплювальні пристрої, що рідко використовуються, - перед початком роботи.

Огляди колисок для підіймання людей проводяться щодня перед початком роботи.

Результати огляду заносяться до журналу.

25. Бракування сталевих канатних і ланцюгових стропів проводиться згідно з вимогами бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин та бракування вантажозахоплювальних пристроїв (додаток 8).

Огляд тари та колисок для підіймання людей проводиться згідно із розробленою власником інструкцією, яка визначає порядок і методи огляду, а також методи усунення виявлених пошкоджень.

Виявлені під час огляду пошкоджені знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски для підіймання людей вилучаються з експлуатації для проведення ремонту (крім стропів).

26. Виведення вантажопідіймальних кранів і машин в ремонт проводиться особою, відповідальною за утримання їх у справному стані, відповідно до графіка ремонту, затвердженого власником.

На виконання ремонту мостових і консольних пересувних кранів видається наряд-допуск у порядку, встановленому власником. У наряді-допуску зазначаються заходи щодо створення безпечних умов виконання ремонтних робіт. Зокрема, зазначаються заходи щодо попередження ураження ремонтного персоналу струмом, падіння з висоти, наїзду кранів, що працюють, на той, що ремонтується, попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів. Дата і час виведення крана до ремонту та прізвище особи, відповідальної за його проведення, зазначаються в нараді-допуску і вахтовому журналі машиніста цього крана та кранів, які працюють поряд з тим, що ремонтується. Без наряду-допуску може проводитися профілактичний огляд крана, а також усунення пошкоджень за викликом машиніста крана. Виведення до ремонту портальних кранів проводиться у порядку, установленому власником.

Використання вантажопідіймального крана чи машини для роботи під час їх ремонту не дозволяється.

27. Введення в експлуатацію вантажопідіймального крана чи машини, колиски для підіймання людей після ремонту, крім випадків, зазначених у пункті 1 цієї глави, виконується особою, відповідальною за утримання їх у справному стані, із записом рішення про введення в експлуатацію до вахтового журналу.

4. Нагляд і обслуговування

1. Власник, який експлуатує вантажопідіймальні крани і машини, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тару, кранові колії, колиски для підіймання людей, забезпечує утримання їх у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту.

Власник:

призначає особу, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, кранових колій, тари та колисок для підіймання людей згідно з вимогами інструкції для особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів та машин, розробленої та затвердженої власником;

призначає особу, відповідальну за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання людей згідно з вимогами інструкції для особи, відповідальної за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, розробленої та затвердженої власником;

призначає особу, відповідальну за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками для підіймання людей згідно з вимогами інструкції для особи, відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами і машинами, розробленої та затвердженої власником;

створює умови для виконання відповідальними особами своїх обов’язків;

створює ремонтну службу;

розроблює та затверджує інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу відповідно до цих Правил та Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666;

забезпечує осіб, залучених до робіт, правилами та інструкціями.

2. У паспорті крана зазначаються номер і дата наказу про призначення особи, відповідальної за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, а також посада, прізвище, ім’я, по батькові та його підпис.

Якщо у власника є самостійні служби з обслуговування механічного та електричного обладнання, особи, відповідальні за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, можуть бути призначені окремо по механічній та електричній частинах.

3. Чисельність відповідальних осіб визначається власником або спеціалізованою організацією залежно від кількості вантажопідіймальних кранів і машин та умов їх експлуатації. Дозволяється покладати обов’язки осіб, відповідальних за утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, на одну особу.

4. Навчання, попередня перевірка знань, а також періодичні перевірки знань цих Правил особами, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією, особами, відповідальними за утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками для підіймання людей, проводяться відповідно до вимог Положення про проведення навчання з питань охорони праці та порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до виконання робіт, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 вересня 2014 року № 688, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2014 року за № 1286/26063, та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

5. Керування вантажопідіймальними кранами і машинами мають здійснювати особи, які мають посвідчення на право їх керування.

6. До керування вантажопідіймальними кранами, що керуються з підлоги чи зі стаціонарного пульта, а також таких, що переміщують небезпечні вантажі, можуть допускатися особи, у посадових обов’язках яких за основною посадою відповідно до технологічного процесу передбачається таке керування.

7. Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана чи машини, за винятком випадків, зазначених у пункті 8 глави 4 цього розділу, повинні виконувати стропальники.

8. Підвішування на гак вантажопідіймального крана чи машини вантажу без попередньої обв’язки (вантаж, що має петлі, рим-болти, цапфи, а також той, що знаходиться в ковшах, баддях, контейнерах або іншій тарі) або, коли застосовуються напівавтоматичні вантажозахоплювальні пристрої, можуть виконувати інші особи у разі, коли ці роботи передбачені у їх функціональних обов’язках за основною посадою.

9. У тих випадках, коли зона, що обслуговується вантажопідіймальним краном чи машиною, повністю не оглядається з кабіни та між машиністом і стропальником відсутній радіо- або телефонний зв’язок, для передавання сигналів машиністу крана необхідно призначити особу, відповідальну за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, сигнальника з числа стропальників.

Призначення сигнальників у морських і річкових портах та на будівельних майданчиках провадиться в порядку, встановленому власником.

10. Машиністи кранів, їх помічники, слюсарі-електрики, налагоджувальники та інші особи, які керують кранами з підлоги або зі стаціонарного пульта, перед призначенням на роботу повинні пройти медичний огляд.

11. Допуск до роботи машиністів кранів, їх помічників, слюсарів, слюсарів-електриків, налагоджувальників і стропальників має оформлятися наказом власника. Допуск слюсарів-електриків до обслуговування та ремонту електрообладнання кранів проводиться у порядку, встановленому Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

Якщо обслуговування вантажопідіймального крана чи машини проводиться за договором із спеціалізованою організацією, порядок допуску до роботи машиністів кранів та їх помічників, слюсарів, слюсарів-електриків, налагоджувальників і стропальників має бути визначений договором.

12. Машиніст крана, його помічник, які переводяться з вантажопідіймального крана одного типу на інший, наприклад, з баштового на мостовий, або того самого типу, але іншої моделі, або з іншим приводом, повинні бути перед призначенням на посаду навчені та атестовані в установленому порядку.

13. Особи, зазначені в цьому пункті, повинні мати групи з електробезпеки відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, не нижче:

III - слюсарі-електрики та налагоджувальники, які обслуговують вантажопідіймальні крани і машини з електроприводом;

II - машиністи кранів.

14. Установлений власником порядок проведення профілактичних оглядів, технічного обслуговування та ремонтів має забезпечити утримання вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання людей у справному стані.

Запис результатів огляду та перевірки машиністами кранів проводиться у вахтовому журналі (додаток 9). Стропальники проводять огляд знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари перед їх застосуванням.

5. Виконання робіт

1. Вантажопідіймальні крани і машини можуть бути допущені до підіймання й переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує їх вантажопідіймальність. Використання вантажопідіймальних кранів і машин у більш тяжкому режимі, ніж зазначений у паспорті, не допускається.

Підіймання розрядних вантажів вантажопідіймальними кранами загального призначення (не обладнаних двома гальмами на механізмах підіймання вантажу та стріли та з коефіцієнтом вантажної урівноваженості нижче 1,25) може бути допущено в окремих випадках з дозволу особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, при цьому навантаження не повинно перевищувати 75 % вантажопідіймальності цієї машини на кожному вильоті.

2. Вантажопідіймальні крани і машини, вантажозахоплювальним органом яких є грейфер, допускаються до роботи тільки після зважування вантажу під час пробного зачерпування, яке проводиться з горизонтальної поверхні свіжонасипаного вантажу, в присутності особи, відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Підтвердження вантажопідіймальності грейфера оформлюється протоколом, що додається до паспорта.

Маса грейфера із зачерпнутим матеріалом не повинна перевищувати вантажопідіймальності вантажопідіймального крана чи машини. Для вантажопідіймальних кранів із змінною вантажопідіймальністю, яка залежить від вильоту, ця маса не повинна перевищувати вантажопідіймальності, відповідної вильоту, на якому проводиться робота вантажопідіймального крана з грейфером.

3. Вантажопідіймальні крани і машини, вантажозахоплювальним органом яких є магніт, можуть допускатися до переміщення монолітних вантажів (плит, болванок) тільки в разі унеможливлення їх перевантаження.

4. Використання вантажопідіймальних кранів і машин, механізм підіймання яких обладнаний фрикційними або кулачковими муфтами вмикання, для підіймання та переміщення людей, розплавленого металу, отруйних і вибухових речовин, посудин, що знаходяться під тиском повітря або газу, не дозволяється.

5. Переміщення вантажів над перекриттями, під якими розташовані виробничі, житлові або службові приміщення, де знаходяться люди, допускається після розробки заходів, які створюють умови для безпечного виконання робіт.

6. Підіймання й переміщення вантажів декількома вантажопідіймальними кранами дозволяється в окремих випадках. У разі використання стрілових кранів робота проводиться відповідно до проекту або технологічної карти, розроблених спеціалізованою організацією, у яких повинні бути наведені схеми стропування та переміщення вантажу із зазначенням послідовності виконання операцій, положення вантажних канатів, а також міститися вимоги до підготовки і стану колії та інші вказівки з безпечного підіймання та переміщення вантажу. Умови та порядок підіймання вантажу декількома кранами мостового типу можуть бути розроблені самим власником, що використовує вантажопідіймальні крани для такого підіймання.

У випадку підіймання вантажу декількома вантажопідіймальними кранами навантаження, що припадає на кожний вантажопідіймальний кран, не повинно перевищувати його вантажопідіймальність. Робота з підіймання та переміщення вантажу двома або декількома вантажопідіймальними кранами проводиться під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, або іншої спеціально призначеної особи.

7. Вантажопідіймальні крани і машини, що перебувають у роботі, забезпечуються виразними позначеннями номера реєстраційного обліку, вантажопідіймальності і дати наступного часткового або повного технічного огляду. Ці позначення виконуються на видному місці.

8. Вантажопідіймальні крани і машини, які не пройшли технічного огляду, а знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара - періодичного огляду, встановлених цими Правилами, до роботи не допускаються. Забраковані знімні вантажозахоплювальні пристрої та тара, а також ті, що не мають бирок (клейм), не повинні знаходитися у місцях виконання робіт.

9. Під час експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, які керуються із кабіни, має застосовуватися марочна система, коли керування вантажопідіймальним краном або машиною дозволяється лише особі, яка одержала в установленому порядку ключ-марку, що замикає електричне коло керування вантажопідіймальним краном або машиною.

10. Під час керування вантажопідіймальним краном або машиною, які керуються з підлоги, має бути забезпечений вільний прохід для особи, що керує ними.

11. Виходи на кранові колії мостових і пересувних консольних кранів, які перебувають у роботі, мають бути замкнені. Допуск персоналу, який обслуговує крани, а також інших осіб на кранові колії та прохідні галереї діючих мостових і пересувних консольних кранів для проведення ремонтних або будь-яких інших робіт проводиться за нарядом-допуском, який визначає умови безпечного виконання робіт. Наряд-допуск оформляється та видається в порядку, встановленому власником. Про наступну роботу повинні бути повідомлені записом до вахтового журналу машиністи кранів всіх змін прогону, цеху, де проводиться робота, а за необхідності - і машиністи кранів суміжних прогонів.

12. Для кожного цеху (прогону), де працюють мостові або пересувні консольні крани, не обладнані прохідними галереями вздовж кранової колії, встановлюється порядок безпечного спуску машиніста крана з кабіни у разі вимушеної зупинки крана поза посадочним майданчиком. Про порядок такого спуску машиністи кранів повинні бути проінструктовані.

13. Проведення будь-яких робіт (будівельних, малярних, обслуговування світильників тощо) з галереї мостового крана допускається за умови безпечного виконання таких робіт (застосування заходів з попередження падіння людей із крана, ураження їх струмом, виходу на кранові колії, а також встановлення порядку пересування крана). Виконання таких робіт під час переміщення вантажу краном не дозволяється.

14. Повинні бути розроблені способи безпечного стропування, обв’язування вантажів, а також способи безпечного кантування вантажів, коли така операція проводиться за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин, із зазначенням пристроїв, що застосовуються, а стропальники ознайомлені з цими способами. Схеми стропування та обв’язування видаються на руки стропальникам і машиністам кранів та вивішуються на місцях проведення робіт.

Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин в портах проводяться за технологічними картами.

15. Для забезпечення безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами повинні бути розроблені проекти проведення будівельно-монтажних робіт, технологічні карти складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу, з якими ознайомлені під підпис особа, відповідальна за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машиністи кранів і стропальники.

16. Стропальники повинні бути забезпечені розрахованими, випробуваними та промаркованими знімними вантажозахоплювальними пристроями і тарою належної вантажопідіймальності.

17. На робочих майданчиках для укладання вантажів повинно бути виділене місце, обладнане необхідними пристроями (касетами, пірамідами, стелажами, драбинами, підкладками, підставками тощо).

18. У кабіні та на місці виконання робіт необхідно вивісити перелік вантажів, що переміщуються вантажопідіймальними кранами і машинами, із зазначенням їх маси. Машиністам кранів і стропальникам, що обслуговують стрілові крани, такий список видається на руки під підпис.

19. Повинна бути забезпечена постійна можливість періодичного випробування точно виваженим вантажем обмежника вантажопідіймальності. Випробування обмежника вантажопідіймальності проводиться в строки, зазначені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, з відміткою про це у вахтовому журналі. У разі відсутності вказівок в настанові з експлуатації про періодичність перевірки обмежника строки перевірки встановлюються власником, але не рідше ніж 1 раз на 3 місяці.

20. Дверці захисної панелі баштового крана повинні бути запломбовані або замкнуті на замок, а також повинен бути запломбований релейний блок обмежника вантажопідіймальності стрілових самохідних та баштових кранів.

21. Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини повинен бути встановлений порядок обміну між стропальниками та машиністами кранів, знаковою сигналізацією, що рекомендується, під час переміщення вантажів кранами (додаток 10). Допускається подавати сигнали голосом під час роботи стрілових самохідних кранів із стрілою завдовжки не більше 10 м. Під час зведення будівель та споруд заввишки більше 36 м повинен застосовуватися двосторонній радіо- або телефонний зв’язок.

22. Місце проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів має бути освітлене під час роботи.

За умови недостатнього освітлення місця роботи, сильного снігопаду або туману, а також в інших випадках, коли машиніст крана погано розрізняє сигнали стропальника (сигнальника) або вантаж, який переміщується, робота крана повинна бути припинена.

23. За необхідності встановлення залізничного крана на виносні опори він закріплюється всіма наявними рейковими захоплювачами.

Забороняється перебування машиніста в кабіні крана під час його встановлення на виносні опори та їх переведення в транспортне положення. Ця вимога не поширюється на вантажопідіймальні крани, в яких виконання зазначених операцій здійснюється тільки з кабіни крана автоматично.

24. За необхідності встановлення стрілового самохідного або залізничного крана на виносних опорах він має встановлюватися на всіх наявних виносних опорах. Під опори підкладаються міцні та стійкі підкладки, які є його інвентарною приналежністю.

25. Установлення та робота крана стрілового типу біля охоронної зони повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) на відстані менше 40 м від відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ) і крайнього проводу ПЛ, що знаходиться під напругою, може проводитися лише за нарядом-допуском на проведення робіт вантажопідіймальним краном поблизу повітряних ліній електропередачі (додаток 11). Наряд-допуск оформлюється власником і видається на руки машиністу крана перед початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ПЛ, видачі наряду-допуску та інструктажу осіб, які залучаються до робіт, має визначатися наказом власника та виконавця робіт.

Машиністу крана забороняється самовільне встановлення вантажопідіймального крана для роботи поблизу ПЛ і ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі. Робота вантажопідіймального крана поблизу ПЛ і ВРУ проводиться під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, який визначає місце встановлення вантажопідіймального крана, забезпечує виконання передбачених нарядом-допуском умов роботи та робить запис до вахтового журналу про можливість виконання робіт.

Проведення робіт з використанням вантажопідіймальних кранів у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ виконується відповідно до вимог ПБЕЕС, ПБЕЕ.

Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського транспорту без зняття напруги може проводитися за умов забезпечення відстані між стрілою крана і проводами не менше 1000 мм за допомогою обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити цю відстань у разі підіймання стріли чи висування її секцій.

26. Установлення стрілового самохідного крана повинне проводитися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.

27. Під час проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами і машинами:

на місці проведення робіт, а також на вантажопідіймальних кранах і машинах не повинні перебувати особи, які не мають безпосереднього відношення до роботи, що виконується;

вхід на крани мостового типу і пересувні консольні та сходження з них проводяться через посадковий майданчик або прохідну галерею;

за необхідності огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, виходу на настил моста крана, огляду і ремонту металоконструкцій повинен вимикатися ввідний пристрій;

на кранах мостового типу, у яких рейки вантажного візка розміщені на рівні настилу, перед виходом обслуговувального персоналу на галерею візок встановлюється посередині моста, за винятком випадків, коли вихід на настил пов’язаний із необхідністю огляду самого візка. У цьому випадку візок слід встановлювати в безпосередній близькості від виходу з кабіни на настил;

стропування вантажу здійснюється стропами, що відповідають масі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі; стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут між їх вітками не перевищував 90°;

підіймання і переміщення дрібноштучних та сипких вантажів має здійснюватися в спеціально призначеній для цього тарі і має виключатися можливість висипання або випадання окремих вантажів. Підіймання цегли на піддонах без огорожі дозволяється здійснювати під час навантаження та розвантаження (на землю) автомашин, а також за умови видалення людей із зони переміщення вантажу;

не допускається підіймання залізобетонних і бетонних виробів масою понад 500 кг, що не мають маркування та позначення про фактичну масу;

вантаж повинен бути попередньо піднятий на висоту 200 - 300 мм для перевірки правильності стропування та надійності дії гальма;

під час підіймання, переміщення та опускання вантажу, встановленого поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона, верстата тощо, не повинні перебувати люди (у тому числі й особи, що проводять зачіплювання вантажу) між вантажем, що підіймається, і вказаними частинами будівлі або обладнанням;

підіймання, переміщування і опускання вантажу не повинне здійснюватись, якщо під ним знаходяться люди. Стропальник може знаходитися біля вантажу під час його підіймання або опускання, якщо вантаж знаходиться на висоті не більше 1 м від рівня майданчика, на якому стоїть стропальник;

під час переміщення вантажу в горизонтальному напрямку він має бути попередньо піднятий на 500 мм вище предметів, що зустрічаються на шляху;

під час пересування стрілового крана з вантажем або без нього положення стріли та навантаження на кран мають установлюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації крана;

опускати вантаж дозволяється лише на призначене для цього місце, де унеможливлене його падіння, перекидання або сповзання. На місце встановлення вантажу повинні бути попередньо покладені відповідного розміру і міцності підкладки для того, щоб стропи або ланцюги могли бути легко й без пошкоджень витягнуті з під нього. Установлювати вантаж у місцях, для цього не призначених, не дозволяється. Укладання та розбирання вантажу слід проводити рівномірно, не порушуючи встановлених для складування вантажу розмірів і не захаращуючи проходу. Укладати вантаж у напіввагони, на платформи, в автомашини необхідно таким чином, щоб забезпечувалася можливість зручного й безпечного стропування під час розвантаження. Для цього мають застосовуватися прокладки, багатооборотні стропи, контейнери тощо. Навантаження і розвантаження напіввагонів, платформ, автомашин, вагонеток має здійснюватися без порушень їх рівноваги;

не дозволяється опускати вантаж на автомашини та напіввагони або підіймати вантаж, що знаходиться на них, під час перебування людей в кузові чи кабіні автомашини або в напіввагоні. Дозволяється перебування людей в напіввагоні під час навантаження чи розвантаження його гаковими кранами, якщо із кабіни добре оглядається площа підлоги напіввагона і особа, яка може відійти від вантажу, що висить на гаку, на безпечну відстань. Навантаження та розвантаження напіввагонів мають проводитися за технологічними картами, розробленими і затвердженими власником, що здійснює такі роботи. У технологічній карті зазначаються місця перебування стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні майданчики. Перебування людей на платформах, автомашинах, у напіввагонах та іншому рухомому складі під час навантаження та розвантаження їх магнітними і грейферними кранами не допускається;

вантажно-розвантажувальні роботи та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах мають виконуватися за технологічними картами, розробленими з урахуванням вимог НД і затвердженими власником;

в місцях постійного проведення робіт з навантаження і розвантаження напіввагонів влаштовуються стаціонарні естакади або навісні майданчики, призначені для безпечного і зручного доступу стропальників у напіввагони та виходу з них під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

не допускається перебування людей та проведення будь-яких робіт у зоні дії магнітних і грейферних кранів. Особи, що обслуговують магнітні та грейферні крани, можуть допускатися до виконання своїх обов’язків тільки під час перерви у роботі вантажопідіймального крана, коли грейфер або магніт опущені на землю, крім випадків, коли власником заздалегідь розроблені та затверджені заходи, що забезпечують безпечні умови роботи цих осіб;

не допускається використання грейфера для підіймання людей або виконання робіт, для яких грейфер не призначений;

після закінчення або під час перерви в роботі вантаж не повинен залишатися в підвішеному стані, ввідний пристрій у кабіні або на порталі баштового крана має бути вимкнений і замкнений. Після закінчення роботи баштового, портального, козлового крана та мостового перевантажувача повинна бути замкнена кабіна і кран закріплений всіма наявними на ньому протиугінними пристроями. Для портальних кранів можуть бути застосовані інші заходи проти угону крана вітром;

кантування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин мають проводитися на кантувальних майданчиках або в спеціально відведених місцях. Виконання цієї роботи дозволяється тільки за заздалегідь розробленою та затвердженою власником, що здійснює цю роботу, технологією, де визначаються послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

підіймання і переміщення вантажів з води стріловими самохідними кранами проводиться за технологічною картою, розробленою та затвердженою власником, що здійснює цю роботу, де визначається послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

підіймання і переміщення вантажів автомобільними кранами має виконуватися відповідно до технологічних карт безпечного виконання робіт автомобільними кранами. До початку робіт автомобільним краном особою, відповідальною за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, мають бути заповнені карти прив’язки технологічної карти до місцевих умов.

28. Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини не допускається:

вхід на вантажопідіймальний кран під час його руху;

перебування біля стрілового або баштового крана, що працює, для запобігання затиску між поворотною та неповоротною частинами крана;

підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, або вантажу, підвішеного за один ріг дворогого гака;

підіймання і переміщення вантажу з людьми, що перебувають на ньому, підіймання людей вантажопідіймальними кранами та виконання робіт допускається за умови використання для цього спеціальних колисок і розроблення проекту, який встановлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснення безпечного виконання цих робіт. Зазначений проект виконання робіт підлягає в установленому порядку експертизі з питань охорони праці;

підіймання вантажу, що засипаний землею або примерз до землі, закладеного іншими вантажами, закріпленого болтами або залитого бетоном, а також металу і шлаку, який захолонув у печі або приварився після зливання;

підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також переміщення залізничних вагонів, платформ, вагонеток або візків гаком без застосування напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажних канатів, за винятком кранів, що працюють на лісозаготівлях. В останньому випадку виконуються правила охорони праці на лісозаготівлях і під час вирубування лісу;

звільнення за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин защемлених вантажів, стропів, канатів або ланцюгів;

відтягування вантажу під час підіймання, переміщення та опускання, для розвороту довгомірних і громіздких вантажів під час їх підіймання, переміщення та опускання застосовуються довгомірні гаки або відтяжки;

вирівнювання вантажу, що підіймається, переміщується та опускається, вагою тіла особи, яка залучена до робіт, а також поправлення стропів із підвішеним вантажем;

подавання вантажу у віконні прорізи та на балкони без спеціальних приймальних майданчиків або спеціальних пристроїв;

навантаження та розвантаження автомашин, якщо в кабіні або кузові перебувають люди;

використання кінцевих вимикачів як робочих органів для автоматичної зупинки механізмів, за винятком випадку, коли мостовий кран підходить до посадкового майданчика, влаштованої в торці будівлі;

робота при виведених із дії або несправних приладах безпеки та гальмах;

увімкнення механізмів вантажопідіймального крана під час перебування людей на ньому поза його кабіною (на галереї, машинному приміщенні, стрілі, противазі тощо). Допускається перебування осіб, що ведуть огляд і регулювання механізмів та електрообладнання. У цьому випадку вмикання механізмів проводиться за сигналом особи, що проводить огляд.

VI. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

1. Розслідування аварій, що мали місце під час експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, здійснюється відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (із змінами).

2. Розслідування нещасних випадків, що мали місце під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, машин і механізмів, які трапилися з військовослужбовцями здійснюється відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (із змінами).

Начальник
Управління державного
технічного нагляду
Збройних Сил України
полковник





В.І. Литвинчук


Додаток 1
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 2 глави 1 розділу II)

ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ
(режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів


Додаток 2
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 9 глави 20 розділу II)

ГРАНИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ
рейкових колій від проектного положення


Додаток 3
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 9 глави 20 розділу II)

КРИТЕРІЇ
бракування рейкових колій


Додаток 4
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 12 глави 20 розділу II)

АКТ
здавання-приймання наземної кранової рейкової колії в експлуатацію


Додаток 5
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 3 глави 1 розділу V)

ЗАЯВА
про постановку на реєстраційний облік


Додаток 6
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 9 глави 3 розділу V)

ВИМОГИ
бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин



Додаток 7
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 9 глави 3 розділу V)

ГРАНИЧНІ НОРМИ
бракування елементів вантажопідіймальних кранів і машин

Таблиця 1

Елементи

Дефекти, за наявності яких елемент вибраковується

Ходові колеса кранів та візків

1. Тріщини будь-яких розмірів.
2. Виробленість поверхні реборди на величину 50 % і більше від її первинної товщини.
3. Виробленість поверхні кочення, що зменшує первинний діаметр колеса на 2 %.
4. Різниця діаметрів коліс, пов’язаних між собою кінематично, більше 0,5 %*

Блоки

1. Спрацювання рівчака блока більше 40 % первинного радіуса рівчака.
2. Часткові обломи реборд не більше 75 мм на довжину

Барабани

1. Тріщини будь-яких розмірів.
2. Спрацювання рівчака барабана за профілем більше 2 мм

Гаки

1. Тріщини та надриви на поверхні.
2. Спрацювання зіва більше 10 % первинної висоти
вертикального перерізу гака

Шківи гальмівні

1. Тріщини та обломи, що виходять на робочі та посадкові поверхні.
2. Спрацювання робочої поверхні обода більше 25 % первинної товщини

Накладки гальмівні

1. Тріщини та обломи, що підходять до отворів під заклепки.
2. Спрацювання гальмівної накладки за товщиною до появи головок заклепок або більше 50 % первинної товщини

__________
*Для механізмів із центральним приводом.

Таблиця 2

Номінальний діаметр, мм

30-50

50-80

80-120

120-180

180-260

Гранично-допустимий зазор у з’єднанні

Нерухомі з’єднання шарніра, стрілової системи портальних кранів, вісь - опора вісі (щока)

Шарніри елементів врівноважених стрілових систем (хобот-стріла, хобот-відтяжка, тяга коромисло-стріла тощо)

1,0

1,2

1,3

1,5

1,7

Шарніри основин стріл (п’ята стріли)

2,0

2,4

2,6

3,0

3,4

Рухомі з’єднання шарніра, вісь-втулка
Сумарне спрацювання рухомого та нерухомого з’єднання в шарнірі

1,8

2,5

3,2

3,6

4,0

__________
Примітки:


1. Бракування шарнірного з’єднання здійснюється при перевищенні граничних значень одного зі з’єднань або по сумарному значенню спрацювання у рухомому та нерухомому з’єднанні у шарнірі, що перевищує допустиме значення у рухомому з’єднанні.
2. Вимірювання ступеня спрацювання здійснюються прямими інструментальними методами з розбиранням шарніра або приладними безрозбірними методами.


Додаток 8
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 25 глави 3 розділу V)

НОРМИ
бракування вантажозахоплювальних пристроїв

Бракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що знаходяться в експлуатації, повинне провадитися згідно з нормативною документацією, яка визначає порядок, методи бракування та бракувальні показники.

За відсутності у власника нормативної документації бракування елементів канатних та ланцюгових стропів провадять відповідно до цих рекомендацій.

Канатний строп підлягає бракуванню, якщо кількість видимих обривів зовнішніх дротів каната перевищує зазначену в таблиці 1.

Таблиця 1

Стропи з канатів подвійної звивки

Кількість видимих обривів дротів на ділянці канатного стропа довжиною

3d

6d

30d

4

6

16

__________
Примітка.


d - діаметр каната, мм.

Ланцюговий строп підлягає бракуванню при подовженні ланки ланцюга більше 3 % від первинного розміру (рисунок 1) і при зменшенні діаметра перерізу ланки ланцюга внаслідок спрацьовування більше 10 % (рисунок 2).


Рисунок 1.

Збільшення ланки ланцюга:
L0 - первинна довжина ланки, мм;
L1 - збільшена довжина ланки, мм


Рисунок 2.

Зменшення діаметра перерізу ланки ланцюга:
d0 - первинний діаметр, мм;
d1, d2 - фактичні діаметри перерізу ланки, виміряні у взаємоперпендикулярних напрямках, мм


Додаток 9
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 14 глави 4 розділу V)

РЕЗУЛЬТАТИ ОГЛЯДУ КРАНА



Додаток 10
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 21 глави 5 розділу V)

ЗНАКОВА СИГНАЛІЗАЦІЯ,
що рекомендується, під час переміщення вантажів кранами

Операція

Рисунок

Сигнал

1

2

3

Підняти вантаж або гак

Переривчастий рух рукою вверх на рівні пояса, долоня повернута вверх, рука зігнута в лікті

Опустити вантаж або гак

Переривчастий рух рукою вниз перед грудьми, долоня повернута вниз, рука зігнута в лікті

Повернути кран (міст)

Рух витягнутою рукою, долоня повернута в бік потрібного руху

Пересунути візок

Рух зігнутою в лікті рукою, долоня повернута в бік необхідного руху візка

Повернути стрілу

Рух зігнутою в лікті рукою, долоня повернута в бік потрібного руху стріли

Підняти стрілу

Рух вверх простягнутою рукою, попередньо опущеною у вертикальне положення, долоня розкрита

Опустити стрілу

Рух вниз простягнутою рукою, попередньо піднятою у вертикальне положення, долоня розкрита

Стоп (припинити підіймання або пересування)

Різкий рух рукою праворуч і ліворуч на рівні пояса, а долоня повернута вниз

Обережно (застосовується перед подаванням будь-якого із зазначених вище сигналів при необхідності незначного переміщення)

Кисті рук повернуті долонями одна до іншої на невеликій відстані, руки при цьому підняті вверх

__________
Примітка.


Рекомендована форма стропальника: жилет і каска - жовтого кольору, сорочка - блакитного кольору, пов’язка - червоного кольору.


Додаток 11
до Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів та машин спеціального
військового призначення
(пункт 25 глави 5 розділу V)

НАРЯД-ДОПУСК
на проведення робіт вантажопідіймальним краном поблизу повітряних ліній електропередачі



on top