Document z0018-99, invalid, current version — Loss of force on July 28, 2006, on the basis - z0843-06

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 193 від 24.12.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
15 січня 1999 р.
за N 18/3311
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
охорони навколишнього природного середовища
N 324 ( z0843-06 ) від 10.07.2006 }
Про затвердження Правил ведення обліку та контролю
ядерних матеріалів на установці

На забезпечення виконання Угоди між Україною та Міжнародним
агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з
Договором про нерозповсюдження ядерної зброї ( 995_028 ), згода на
обов'язковість якої надана Верховною Радою України, та Положення
про державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів, що
затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96
N 1525 ( 1525-96-п ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила ведення обліку та контролю ядерних
матеріалів на установці (далі - Правила), що додаються.
2. Надати чинності Правилам з 1 липня 1999 року.
3. Наказ Державного комітету України з ядерної та радіаційної
безпеки від 10.09.93 N 161 ( z0136-93 ) "Про затвердження
Загальних положень Державної системи обліку та контролю ядерних
матеріалів", що зареєстрований в Міністерстві юстиції України
22.09.93 за N 136, з 1 липня 1999 року визнати таким, що втратив
чинність.
4. Директору Державного науково-технічного центру з ядерної
та радіаційної безпеки Мінекобезпеки України Васильченку В.М.: 4.1. У п'ятиденний термін після затвердження забезпечити
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства
юстиції України. 4.2. Забезпечити в термін до 15 червня 1999 року тиражування
Правил ведення обліку та контролю ядерних матеріалів на установці
та їх розсилку зацікавленим організаціям і підприємствам, які
здійснюють діяльність у сфері поводження з ядерними матеріалами.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки, керівника Адміністрації ядерного регулювання
Смишляєва О.Є.
Міністр В.Я.Шевчук
Затверджено
Наказ Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки
України 24.12.98 N 193
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 січня 1999 р.
за N 18/3311
Правила ведення обліку та контролю ядерних матеріалів
на установці
1. Загальні положення
1.1. Правила ведення обліку та контролю ядерних матеріалів на
установці (далі - правила) розроблені відповідно до Положення про
державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96
N 1525 ( 1525-96-п ), і належать до числа норм і правил з ядерної
та радіаційної безпеки. 1.2. Ці правила встановлюють вимоги до ведення обліку та
контролю ядерних матеріалів на ядерній установці, в інших місцях
знаходження (далі - установка) та вимоги до документів, які
надсилають до Мінекобезпеки. 1.3. Облік та контроль здійснюється щодо всіх ядерних
матеріалів, що знаходяться в установці, крім тих матеріалів, що
використовуються в кількості декількох грамів та менше грама і
містяться в мішенях прискорювачів, контрольних джерелах або як
чутливий елемент у контрольно-вимірювальних приладах тощо. 1.4. Облік ядерних матеріалів провадять незалежно від обліку
джерел іонізуючого випромінювання.
2. Терміни та визначення
У цих правилах наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні: ефективний кілограм - спеціальна одиниця вимірювання ядерних
матеріалів, що використовується при застосуванні гарантій до
ядерного матеріалу і враховує його стратегічну цінність. Кількість
ядерного матеріалу в ефективних кілограмах визначається: - для плутонію - його масою в кілограмах; - для урану зі збагаченням 0,01 (1%) і вище - його масою в
кілограмах, помноженою на квадрат його збагачення; - для урану зі збагаченням нижче за 0,01 (1%) і вище за 0,005
(0,5%) - його масою в кілограмах, помноженою на 0,0001; - для збідненого урану із збагаченням 0,005 (0,5%) або нижче
і для торію - їх масами в кілограмах, помноженими на 0,00005; інші місця знаходження - об'єкти, де знаходиться, але
звичайно не використовується ядерний матеріал, наприклад, проміжне
сховище або будь-яке інше місце, що не є ядерною установкою і в
якому максимальна інвентарна кількість матеріалу становить один
ефективний кілограм або менше; оператор - особа, що є офіційним представником експлуатуючої
організації (ліцензіата) згідно з наказом по установці, або
безпосередньо експлуатуюча організація (ліцензіат), а також особа,
що є офіційним представником іншого місця знаходження; установка: - реактор, критична установка (збірка), завод з переробки,
виготовлення, обробки, розділення ізотопів і окреме сховище; - інше місце перебування, де використовується ядерний
матеріал в кількості, що перевищує один ефективний кілограм; зона балансу матеріалу (ЗБМ) - зона всередині або поза
установкою, де може бути визначено: - кількість ядерних матеріалів при кожній передачі в зону (із
зони) балансу матеріалів; - фактично наявну кількість матеріалу згідно з установленими
процедурами зведення матеріального балансу ядерних матеріалів; ключова точка вимірювання (КТВ) - місце, де ядерний матеріал
знаходиться в такій формі, що може бути виміряний для визначення
потоку матеріалів або інвентарної кількості матеріалу. Таким
чином, КТВ включають (але не обмежуються ними) введення та
виведення матеріалу (включаючи виміряні безповоротні втрати) і
сховища в ЗБМ; значуща кількість - приблизна кількість ядерного матеріалу,
відносно якого, беручи до уваги будь-які процеси конверсії, не
можна виключити можливість виробництва ядерного вибухового
пристрою. Вони використовуються також для вибору цілей перевірки
обліку. Значущі кількості не є критичною масою; значущі кількості
враховують неминучі втрати в процесі обробки і конверсії. Ядерний матеріал прямого використання: плутоній (для плутонію, що містить менш як 80% 238Pu) -
8 кг; 233U - 8 кг; уран (для урану, що містить більше ніж 20% 235U) - 25 кг. Ядерний матеріал непрямого використання: уран (для урану, що містить менше за 20% 235U, включаючи
природний і збіднений уран) - 75 кг; торій - 20 т.
3. Організаційно-технічні заходи зі створення
системи обліку та контролю ядерних матеріалів на
установці
3.1. Оператор розробляє і узгоджує з Мінекобезпеки програму
організаційно-технічних заходів зі створення системи обліку та
контролю (далі - СОК) ядерних матеріалів на установці відповідно
вимог цих правил, з зазначенням критеріїв застосування обліку та
контролю ядерних матеріалів. 3.2. Оператор своїм наказом визначає особу, відповідальну за
ведення СОК, а в разі, якщо планується використання ядерних
матеріалів у кількості, яка більше значущої кількості - визначає
склад служби обліку та контролю ядерних матеріалів на установці.
Відповідальний за ведення СОК забезпечує ефективне функціонування
цієї системи. 3.3. Під час створення СОК на установці або при змінах, які
суттєві під кутом зору обліку та контролю ядерних матеріалів,
оператор узгоджує з Мінекобезпеки проект структури зон балансу
матеріалу (ЗБМ) і перелік ключових точок вимірювання (КТВ). 3.4. Оператор розробляє і впроваджує інструкцію (інструкції)
щодо обліку та контролю ядерних матеріалів. Інструкція (інструкції) з обліку та контролю ядерних
матеріалів повинна містити такі відомості: - опис структури ЗБМ і КТВ; - опис облікової та звітної документації; - порядок поставлення ядерного матеріалу на облік та
контроль, в тому числі встановлення початкової точки обліку та
контролю і точки звільнення від обліку, згідно зі встановленими
критеріями, та проведення процедури приймання матеріалу до ЗБМ і
передання з неї; - порядок звітування перед Мінекобезпеки; - порядок визначення фактично наявної кількості матеріалу
(процедури проведення фізичної інвентаризації та його
періодичність); - порядок ідентифікації партій ядерного матеріалу; - перелік заходів з перевірки правильності проведення
процедур обліку; - порядок заповнення облікової документації і ведення бази
даних СОК; - посади персоналу, який забезпечує ведення СОК з визначенням
службових обов'язків; - перелік інформації, доступної інспекторам МАГАТЕ, які
здійснюють перевірку; - методики вимірювання і порядок експлуатації обладнання, яке
використовується для ведення СОК; - опис методів і способів, що використовуються для визначення
ваги та об'єму ядерних матеріалів; - способи аналізу і визначення складу ядерного матеріалу; - порядок забезпечення зберігання та підтримки в робочому
стані печаток та систем спостереження; - порядок одержання та відправки ядерних матеріалів; - порядок забезпечення інспекцій; - порядок технічного обслуговування засобів збереження та
спостереження, які встановлюються Мінекобезпеки та МАГАТЕ; - порядок визначення різниці у даних відправника та
одержувача; - додатки (програма проведення вимірів, опис обладнання, що
використовується, і дані із його метрологічного забезпечення, опис
спеціалізованих комп'ютерних програм, якщо такі використовуються,
персональний склад служби обліку).
4. Обов'язки оператора та осіб, відповідальних за
ведення СОК
4.1. Оператор забезпечує відповідального за ведення СОК
необхідними матеріально-технічними засобами і науково-методичними
рекомендаціями щодо ведення СОК, а в разі створення служби обліку
та контролю ядерних матеріалів - персоналом, чисельність якого
достатня для досягнення мети Державної системи обліку та контролю
(далі - ДСОК). 4.2. Оператор повинен створити або адаптувати наявну систему
накопичення та обробки інформації щодо обліку та контролю ядерних
матеріалів, яка уможливлює оперативне надання інформації
Мінекобезпеки. З метою здійснення єдиної державної системи
гарантій, забезпечення ефективності регулювання та для ведення
державного банку інформації про ядерні матеріали, програмні чи
інші засоби обробки та накопичення інформації, які стосуються СОК,
узгоджують з Мінекобезпеки. 4.3. Оператор має розробити програму вимірювань ядерних
матеріалів, узгодити програму з Мінекобезпеки в установленому
порядку та виконувати процедури вимірювань ядерних матеріалів
відповідно до програми. 4.4. Оператор повинен ураховувати процедури СОК при складанні
програм і технологічних карт робіт з ядерними матеріалами. 4.5. Оператор установлює та підтримує порядок ведення звітної
і облікової документації, вимоги до якої викладені у розділі 5. 4.6. Оператор установлює процедури та проводить регулярну
фізичну інвентаризацію ядерних матеріалів, яка включає: - перевірку наявності та облік усіх облікових одиниць
ядерного матеріалу; - вибіркове проведення вимірювань ядерних матеріалів; - перевірку ідентифікації всіх партій, неушкодженості засобів
збереження та спостереження всіх партій, що містяться в закритих
об'ємах; - контроль зміни будь-якого параметра згідно з законом
випадкового відбору, відповідно до програми вимірів з партій, що
містяться у відкритих чи неопломбованих ємкостях. Процедури фізичної інвентаризації встановлюють з урахуванням
особливостей кожної установки. Інтервал між інвентаризаціями не
повинен перевищувати 14 місяців. 4.7. Особа, відповідальна за ведення СОК, забезпечує: - ведення документації СОК; - проведення реєстрації наявної кількості ядерних матеріалів; - реєстрацію переміщень ядерних матеріалів; - проведення реєстрації ядерного матеріалу, який одержують і
відправляють; - проведення вимірювання інвентарної кількості при змінах; - підбиття матеріального балансу; - проведення перевірки фактично наявної кількості ядерного
матеріалу - проведення фізичної інвентаризації; - ведення архіву даних про ядерні матеріали та ведення обліку
ядерних матеріалів; - аналіз даних відносно ядерного матеріалу, який одержують; - оформлення і передачу звітів, планів, повідомлень та іншої
інформації по окремих запитах Мінекобезпеки; - виконання програми якості вимірювань ядерних матеріалів; - ведення обліку ядерних матеріалів із використанням
програмного забезпечення відповідно до вимог Мінекобезпеки; - сприяння інспекторам МАГАТЕ і представникам Мінекобезпеки у
проведенні перевірок СОК на установці; - накопичування та обробку інформації з обліку та контролю
ядерних матеріалів згідно з вимогами (додаток 1); - проведення термінової інвентаризації у разі виявлення втрат
або появи підозри на несанкціоноване використання ядерного
матеріалу; - підвищення кваліфікації персоналу; - своєчасне внесення змін і доповнень до чинних інструкцій та
їх перегляд.
5. Вимоги до ведення звітної та облікової документації і до функціонування системи накопичення та обробки інформації щодо обліку та контролю ядерних матеріалів
5.1. Документи ведення СОК поділяються на облікові та звітні. 5.1.1. Облікові документи: - початкові, на даних яких базується первинна інформація про
кожну партію ядерного матеріалу; - матеріально-балансові документи, які містять відображення
всіх інвентарних змін (додатковий журнал, облікова картка
облікової одиниці ядерного матеріалу, картограма розміщення
ядерного матеріалу, загальний журнал) - для можливості визначення
зареєстрованої інвентарної кількості в будь-який момент,
результатів вимірювань, що їх використовують для визначення
фактичної кількості матеріалу, результатів інвентаризацій,
уточнень та виправлень, а також дані, які використовуються для
визначення змін у кількості та складі ядерного матеріалу,
паспортні дані партії ядерного матеріалу, калібрувальні дані
контрольно-вимірювальних приладів, результати вимірювань проб та
оцінок статистичних похибок; - документи про виробничу діяльність, що відображають етапи
поводження з ядерними матеріалами, приймання-передавання у
відповідності до технологічного процесу та дозволяють визначити
місцезнаходження матеріалу в будь-який момент; - організаційні документи, що включають інформацію про наявні
інструкції та нормативні документи, структури служби СОК,
обладнання, яке застосовується, програмні засоби та метрологічне
забезпечення, програми забезпечення якості; - документи про конструкцію установки, що відображають
істотні, під кутом зору обліку та контролю ядерних матеріалів,
елементи конструкцій та іншу інформацію загального змісту; - додаткові документи, що включають інформацію про засоби
зберігання і спостереження МАГАТЕ, процедури ідентифікації і т.п. 5.1.2. Звітні документи: - попереднє повідомлення про експорт (імпорт) ядерного
матеріалу; - звіти про зміни інвентарної кількості ядерного матеріалу; - матеріально-балансові звіти; - списки фактично наявної кількості ядерного матеріалу; - загальна інформація про установку; - спеціальні звіти; - інформація до плану проведення інспекцій.
5.2. Матеріально-балансові документи, а також документи про
виробничу діяльність складають архів. Зберігання даних в архіві
проводиться протягом 30 років з моменту звільнення від процедур
обліку та контролю. 5.3. Система накопичення та обробки інформації щодо обліку і
контролю ядерного матеріалу повинна задовольняти такі вимоги: - внесення нової інформації не повинно призводити до втрати
попередніх записів; - при коригуванні даних слід зберігати початковий запис; - повинен здійснюватися захист від несанкціонованого доступу
та несанкціонованого коригування записів банку даних; - повинен проводитися контроль інформації, що вводиться, для
забезпечення цілісності та несуперечливості інформації; - при формуванні звітів, що подаються до Мінекобезпеки, слід
автоматично формувати архів звітів. Система повинна автоматично
контролювати послідовність звітів і звітних періодів; - слід забезпечувати відбір повної інформації за кожною
обліковою одиницею або за певною ознакою; - слід забезпечувати відбір інформації з переміщення
облікової одиниці і режимів її експлуатації; - слід проводити відбір інформації за запитами відповідальних
за СОК та осіб, що перевіряють; - при виході із ладу обладнання інформацію слід відновлювати
без втрат. Система накопичення та обробки інформації щодо обліку та
контролю ядерного матеріалу має забезпечувати: - формування і підтримку інвентарного списку ядерних
матеріалів; - ведення облікових карток з повною інформацією про кожну
партію ядерного матеріалу; - облік одержання, відправлення, переміщення та інших
інвентарних змін ядерного матеріалу; - облік ядерного виробництва та втрат ядерного матеріалу; - зберігання даних про СОК та здійснення міжнародних
гарантій; - формування звітної документації, яку подають до
Мінекобезпеки; - формування інвентарного списку та матеріально-балансового
звіту на довільну дату; - формування документації для забезпечення державних
інспекцій. 5.4. Система накопичення та обробки інформації з обліку та
контролю ядерних матеріалів має містити у своєму складі детальну
інформацію для кожної облікової одиниці ядерного матеріалу. Склад інформації про облікові одиниці визначається з
урахуванням специфіки ядерного матеріалу (додаток 1).
5.5. Для ведення інформаційної системи ДСОК оператор
направляє до Мінекобезпеки звітні документи та копію інформації,
яка міститься у базі даних про ядерні матеріали на установці. 5.5.1. Попереднє повідомлення повинне містити такі дані: - загальна кількість ядерних матеріалів; - кількість ізотопу, що ділиться, і процент збагачення; - хімічна формула і фізична форма ядерних матеріалів; - кількість одиниць матеріалу; - держава-експортер або імпортер; - засоби транспорту; - очікувана дата передання відповідальності за ядерні
матеріали від держави до держави; - очікувана дата відправлення матеріалу при експорті та дата
прибуття у зону балансу матеріалу при імпорті. Попереднє повідомлення надають до Мінекобезпеки: - у разі експорту і передання у межах держави - за 20 днів до
підготовки ядерного матеріалу до відправки з установки; - у випадку імпорту - за 12 днів до розпакування матеріалу. 5.5.2. Звіт про зміни інвентарної кількості показує всі зміни
інвентарної кількості для даної зони балансу матеріалу за кожним
елементом у партії (уран, торій, плутоній), які настають у таких
випадках: - переміщення ядерного матеріалу між окремими ЗБМ у межах
держави; - імпорт ядерних матеріалів; - експорт ядерних матеріалів; - втрати ядерних матеріалів; - виробництво ядерних матеріалів; - коригування даних у попередніх звітах; - в інших випадках, що передбачені нормативними документами і
розпорядженнями керівника державного регулювального органу. Звіт про зміни інвентарної кількості має містити інформацію
про місце перебування вказаних у звіті облікових одиниць. Звіт про
зміни інвентарної кількості подають до Мінекобезпеки не пізніше
14-денного терміну після того, як відбулися зміни, але не пізніше
7 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулись зміни.
Для реакторів, які перезавантажують в процесі роботи реактора,
звіти формують протягом календарного місяця та подають до
Мінекобезпеки не пізніше 7 числа місяця, який настає за місяцем, у
якому відбулись зміни. Звіт подають в Мінекобезпеки на магнітному
носії у визначеному форматі (додаток 2). 5.5.3. Матеріально-балансовий звіт має містити підсумкові
дані про зміни інвентарних кількостей ядерних матеріалів за
звітний період, який починається наступного дня після проведення
верифікації ядерного матеріалу. Матеріально-балансовий звіт за
кожною ЗБМ надають до Мінекобезпеки разом зі списком фактично
наявної кількості ядерних матеріалів не пізніше 14-денного терміну
після завершення перевірки наявної кількості ядерних матеріалів. 5.5.4. Список фактично наявної кількості ядерного матеріалу
складають за результатами фізичної інвентаризації. Цей список має
містити інформацію щодо кожної партії ядерного матеріалу. Список
подають до Мінекобезпеки у терміни, обумовлені періодичністю
інвентаризації, а для реакторів, які перевантажуються в процесі
роботи реактора, інформація про наявну кількість ядерного
матеріалу відновлюється кожні 30 діб. Формат даних додається
(додаток 3). 5.5.5. Загальна інформація про установку має містити: - дані з призначення установки, номінальної потужності (для
АЕС і дослідних реакторів), географічне положення, поштові
реквізити; - опис розміщення установки із зазначенням форми і
місцезнаходження ядерного матеріалу, загального складу обладнання,
на якому виробляється, використовується, обробляється або
зберігається ядерний матеріал; - опис ядерного матеріалу та упаковок; - опис характеристик установки стосовно обліку та контролю
ядерного матеріалу, поводження з ядерним матеріалом, засобів
збереження і спостереження; - опис застосовуваних процедур обліку та контролю ядерних
матеріалів; - іншу інформацію, відповідно до запитів Мінекобезпеки. При плануванні змін у конструкції установки, істотних під
кутом зору системи обліку та контролю, і таких змін в конструкції
установки, що можуть змінити форму, кількість, розміщення і потік
ядерного матеріалу, оператор зобов'язаний подати до Мінекобезпеки
відповідні проектні документи для узгодження. Одночасно надають
інформацію про зміни в інструкції і (за потреби) - у структурі зон
балансу матеріалу та ключових точок вимірювань. Повний перелік та форма потрібної інформації міститься в
документі "Опитувальник інформації про конструкцію установки",
який надається Мінекобезпекою установкам. Загальну інформацію про установку подають до Мінекобезпеки на
паперовому і магнітному носіях та поновлюють один раз на 3 роки, а
при наявності суттєвих змін - протягом 20-денного терміну з
моменту змін. 5.5.6. Спеціальний звіт готують при виникненні будь-яких
обставин на установці, які дозволяють припускати, що відбулась
втрата ядерних матеріалів, і при відмові або пошкодженні засобів
збереження і спостереження. Спеціальний звіт оформлюють у
довільному вигляді і надають оперативному черговому Мінекобезпеки
та начальникові інспекції Мінекобезпеки в термін до 24-х годин. 5.5.7. Порядок надання копій інформації, що міститься у базі
даних про ядерні матеріали на установці, Мінекобезпеки встановлює
окремо. 5.5.8. Оператор зобов'язаний двічі на рік надавати до
Мінекобезпеки графік термінів: - проведення фізичної інвентаризації; - одержання та відправлення ядерного матеріалу (у випадках,
коли кількість матеріалу більше мінімально значущої кількості); - перевантаження реакторів (крім реакторів, що
перезавантажують на потужності); - інших процедур обліку та контролю ядерних матеріалів згідно
з нормативними документами, а також експлуатаційні дані реакторів. 5.5.9. Зміст і структура звітних документів має відповідати
"Додатковим положенням до Угоди між Україною та Міжнародним
агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з
Договором про нерозповсюдження ядерної зброї" ( 995_028 ), які
набули чинності з 1 серпня 1998 року відповідно до Закону України
"Про ратифікацію Угоди між Україною та Міжнародним агентством з
атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором
про нерозповсюдження ядерної зброї" ( 737/97-ВР ).
5.6. Облікові документи 5.6.1. Додатковий журнал використовується для реєстрації
кількості ядерного матеріалу у КТВ. 5.6.2. Облікова картка облікової одиниці ядерного матеріалу
використовується для внесення даних, пов'язаних з переміщенням
ядерного матеріалу та зміною інвентарної кількості ядерного
матеріалу внаслідок виробничого використання. Залежно від
характеру використання матеріалу форма картки може бути
відповідним чином змінена. 5.6.3. Картограма розміщення ядерного матеріалу ведеться у
кожній КТВ та повинна містити координати розміщення ядерного
матеріалу, порядок визначення координат та номера облікової
одиниці. 5.6.4. Загальний журнал використовується для підрахунків та
фіксації зареєстрованої кількості ядерного матеріалу в цілому по
ЗБМ. Зареєстрована інвентарна кількість матеріалу в цьому журналі
перевіряється у ході проведення інвентаризації. 5.6.5. Типи та зміст інших облікових документів
встановлюється оператором залежно від специфіки діяльності, яка
пов'язана з ядерними матеріалами.
6. Вимоги до програми проведення вимірювань ядерних
матеріалів
6.1. Програма вимірювань повинна забезпечувати виявлення
втрат ядерного матеріалу з вірогідністю не менше 95%. 6.2. Програма вимірювань повинна забезпечувати накопичення
сумарної абсолютної похибки вимірювань, що не досягає одної
значущої кількості ядерного матеріалу кожного виду за період між
фізичними інвентаризаціями з вірогідністю не менше 95%. 6.3. Програма вимірів має містити інформацію: - про обладнання, що використовують; - перелік методик з обгрунтуванням повноти та достатності
вказаних методик для забезпечення контролю за ядерними
матеріалами; - періодичність проведення вимірювань конкретних об'єктів; - обгрунтування достатності вибірок при вимірюваннях партій
ядерних матеріалів; - програму забезпечення якості вимірів. 6.4. Для установок з ядерним матеріалом у вигляді облікових
одиниць виміри ядерних матеріалів здійснюють, як правило,
неруйнівними методами для визначення: - збагачення ураном-235; - ваги ядерних матеріалів; - вигорання (для відпрацьованого палива); - концентрації ядерних матеріалів. Дозволяється проводити індикаційні виміри ядерних матеріалів
у випадках, якщо оператор може надати сертифікати на облікові
одиниці, та якщо відсутні ознаки фізичного втручання або
несанкціонованого доступу до ядерного матеріалу. 6.5. Для установок з ядерним матеріалом у балк-формі виміри
ядерних матеріалів здійснюють для партій за комплексом методик з
використанням неруйнівних та руйнівних методів. Для
науково-дослідних лабораторій, які не планують використання
ядерних матеріалів у кількості, яка перевищує 100 г, порядок
вимірів встановлюють окремо. 6.6. При проведенні вимірів на установці з ядерним матеріалом
у балк-формі проводять кількісні виміри ядерних матеріалів для
визначення: - ізотопного складу (235U, 233U та 239Pu); - концентрації ядерних матеріалів у кожній обліковій одиниці; - збагачення урану ізотопами 235U, 233U; - ваги кожного елемента в кожній обліковій одиниці. 6.7. Методи вимірювання, що використовують для проведення
фізичної інвентаризації, повинні забезпечувати точність руйнівних
та неруйнівних методів, яка не нижче даних, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1 ------------------------------------------------------------------ | Вимірювана величина | Руйнівні методи | Неруйнівні | | | | методи | |----------------------------+----------------------+------------| |1. Маса елемента | 0,5 г | - | |(для пробовідбору) | | | |----------------------------+----------------------+------------| |2. Збагачення урану | 0,1% | 2% | |ізотопом 235U | | | |----------------------------+----------------------+------------| |3. Ізотопний склад урану | 0,1% (для ізотопу | 2% | | | 235U) | | |----------------------------+----------------------+------------| |4. Вигорання (тільки для | - | 10% | |ядерного палива) | | | ------------------------------------------------------------------
6.8. Установки з матеріалом у балк-формі повинні мати
обладнання для експресних індикаторних вимірів ядерних матеріалів
для запобігання несанкціонованому використанню ядерних матеріалів
та забезпечення безперервності контролю. Використання індикаційних
вимірів як джерела даних у випадках зміни складу партії ядерного
матеріалу та при надходженні або відправці ядерних матеріалів
забороняється. 6.9. Для окремих партій ядерних матеріалів у балк-формі
похибки вимірювань може встановлювати Мінекобезпеки окремо. 6.10. Метрологічні характеристики обладнання перевіряють
спеціалісти Мінекобезпеки згідно зі встановленими методиками та у
визначений термін. 6.11. Оператор, відповідно до визначеної процедури,
забезпечує переміщення на територію установки та з території
установки проб, обладнання і матеріалів, що пов'язані зі СОК чи
потрібні для перевірок і ведення ДСОК, відповідно переліку, який
надає Мінекобезпеки. 6.12. На установці, де провадять процедури зняття з обліку та
контролю ядерних матеріалів згідно з нормативними документами,
слід проводити виміри елементного складу та властивостей об'єктів,
які містять ядерні матеріали, для обгрунтування виключення цих
матеріалів з обліку та контролю.
Додаток 1
до пункту 4.8 та пункту 5.4 Правил
ведення обліку та контролю ядерних
матеріалів на установці
Функції системи накопичення та обробки інформації з
обліку та контролю ядерних матеріалів, склад
інформації з обліку і контролю ядерних матеріалів
1. Функції системи накопичення та обробки інформації з обліку
і контролю ядерних матеріалів щодо звітності перед Мінекобезпеки: - формування звіту про зміни інвентарної кількості при
одержанні, відправці, переміщеннях між ЗБМ, при перевантаженні
реактора і в інших випадках, передбачених нормативними документами
з обліку та контролю ядерних матеріалів. Формат і зміст звітів
повинні відповідати вимогам нормативних документів з обліку та
контролю ядерних матеріалів; - формування інвентарного списку на довільну дату як у
вигляді роздруку, картограми, так і у форматі, що передбачений
Мінекобезпеки (по підприємству в цілому, ЗБМ, КТВ, за іншими
ознаками); - розрахунок матеріально-балансового звіту як на дату
фізичної інвентаризації, так і на довільно задану дату; - формування інформації, потрібної для поповнення баз даних
Мінекобезпеки, враховуючи: створення копії бази даних для
Мінекобезпеки, формування доповнень до переданої Мінекобезпеки
бази даних (у заданому часовому інтервалі або на момент останніх
змін); попередження випадків пропуску або накладки (дублювання)
інформації.
2. Обов'язковий склад інформації про облікові одиниці
визначається з урахуванням специфіки ядерного матеріалу. 2.1. Дані (детальна інформація) про кожну облікову одиницю
ядерного матеріалу повинні містити: - первинні (паспортні) дані за кожною обліковою одиницею; - дані про відправника та одержувача, номери супровідних
документів, дати одержання/відправлення, номери попередніх
повідомлень, транспортні документи, номери контейнерів; - опис матеріалу, його хімічної та фізичної форми, код
елемента, вагу елемента; - дані про ізотопний склад (код ізотопу, вага ізотопу та інші
дані для кожного елемента); - дані про збагачення та вигорання, ядерні втрати та
виробництво ядерного матеріалу в реакторі для кожної облікової
одиниці; - дані про зміни властивостей ядерних матеріалів у процесі
використання; - дані про всі інвентарні зміни; - дані про місцезнаходження ядерних матеріалів; - дані про зміни інвентарної кількості ядерного матеріалу; - інформацію щодо проведеної інвентаризації і контрольних
вимірювань кількостей ядерного матеріалу; - особливості конструкції, які суттєві для обліку та
контролю; - іншу суттєву для обліку та контролю інформацію. 2.2. Загальна інформація повинна містити: - перелік зон балансу матеріалів (ЗБМ) і контрольних точок
вимірювання (КТВ) з їх характеристиками з одержанням схематичного
зображення; - засоби ідентифікації облікових одиниць; - загальну характеристику ядерно-фізичних установок з
обов'язковим висвітленням питань, наведених у Інформації про
конструкцію; - опис важливого під кутом зору ДСОК обладнання; - дані про системи спостереження МАГАТЕ: місця встановлення і
типи пристроїв (з можливістю одержання схематичного зображення),
про проведення операцій з системами спостереження, про втрату
спостереження, про переміщення громіздких предметів у зоні
спостереження; - дані про печатки МАГАТЕ: місця установки (з можливістю
одержання схематичного зображення), облік кількості ядерного
матеріалу, що перебуває під кожною печаткою, про зняття і
встановлення печаток, про аварійне порушення печаток; - довідкові дані про ядерні матеріали, елементи, ізотопи та
інші дані, що потрібні для контролю інформації у базах даних
системи; - інформація про коди, потрібні для складання звітів; - дані про теплову потужність реактора, режим роботи та інші
експлуатаційні дані; - довідкові дані про транспортні контейнери, що
використовуються; - довідкову інформацію про нормативно-правову базу державної
системи гарантії; - калібрувальні дані контрольно-вимірювальних приладів та
оцінки статистичних похибок; - інформацію про чинні інструкції з обліку та контролю
ядерних матеріалів, структуру служби СОК, обладнання, програмні
засоби і метрологічне забезпечення, що використовується, програму
забезпечення якості; - інформацію про процедури ідентифікації при проведенні
інвентаризації; - інформацію щодо конструкції, яка відображає істотні, під
кутом зору обліку і контролю ядерних матеріалів, елементи
конструкцій.
Додаток 2
до пункту 5.5.2 Правил ведення
обліку та контролю ядерних
матеріалів на установці
Формат даних, які слід подавати на магнітному носії, на якому розміщений текст звіту про зміну інвентарних
кількостей ядерного матеріалу
------------------------------------------------------------------ | Зміст | Тип запису | Формат | |--------------------------------------+---------------+---------| |1. ЗБМ | T | 4 | |--------------------------------------+---------------+---------| |2. Дата | D | 8 | |--------------------------------------+---------------+---------| |3. Номер запису | T | 8 | |--------------------------------------+---------------+---------| |4. ЗБМ - відправник | T | 4 | |--------------------------------------+---------------+---------| |5. ЗБМ - одержувач | T | 4 | |--------------------------------------+---------------+---------| |6. Ключова точка вимірів | T | 1 | |--------------------------------------+---------------+---------| |7. Код інвентарних змін | T | 2 | |--------------------------------------+---------------+---------| |8. Код опису матеріалу | T | 4 | |--------------------------------------+---------------+---------| |9. Країна | T | 2 | |--------------------------------------+---------------+---------| |10. Кількість предметів | N | 5.0 | |--------------------------------------+---------------+---------| |11. Код елемента | T | 1 | |--------------------------------------+---------------+---------| |12. Вага елемента - нетто | N | 10.0 | |--------------------------------------+---------------+---------| |13. Концентрація | N | 8.5 | |--------------------------------------+---------------+---------| |14. Вага елемента | N | 10.0 | |--------------------------------------+---------------+---------| |15. Збагачення | N | 5.3 | |--------------------------------------+---------------+---------| |16. Код ізотопу | T | 1 | |--------------------------------------+---------------+---------| |17. Вага ізотопу | N | 10.0 | |--------------------------------------+---------------+---------| |18. Одиниця виміру | T | 2 | |--------------------------------------+---------------+---------| |19. Номер контейнера | T | 10 | |--------------------------------------+---------------+---------| |20. Ідентифікаційний номер | T | 14 | |--------------------------------------+---------------+---------| |21. Опис матеріалу | T | 25 | |--------------------------------------+---------------+---------| |22. Номер експортно-імпортного| T | 12 | |дозволу | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |23. Номер попереднього повідомлення | T | 12 | |--------------------------------------+---------------+---------| |24. Номер транспортного документа | T | 12 | |--------------------------------------+---------------+---------| |25. Вигорання | N | 6.0 | |--------------------------------------+---------------+---------| |26. Примітки | T | 20 | |--------------------------------------+---------------+---------| |27. Позначка корекції | T | 1 | |--------------------------------------+---------------+---------| |28. Вказує на номер коригувального| T | 8 | |запису | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |29. Вказує на дату коригувального| D | 8 | |запису | | | |--------------------------------------+---------------+---------| |30. Вказує на країну у коригувальному| T | 2 | |запису | | | ------------------------------------------------------------------
T - текстове поле, N - цифрове поле, D - дата (YYYYMMDD:
YYYY - рік, MM - місяць, DD - день). Записи відокремлюються комами. Коди повинні відповідати
"Додатковим положенням до Угоди між Україною та Міжнародним
агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з
Договором про нерозповсюдження ядерної зброї" ( 995_028 ).
Додаток 3
до пункту 5.5.4 Правил ведення
обліку та контролю ядерних
матеріалів на установці
Формат даних на магнітному носії, які зазначають у
списку фактичної наявності кількості ядерного
матеріалу
------------------------------------------------------------------ | Зміст | Тип запису | Формат | |--------------------------------------+--------------+----------| |1. Код установки (ЗБМ) | T | 4 | |--------------------------------------+--------------+----------| |2. Дата | D | 8 | |--------------------------------------+--------------+----------| |3. Ідентифікаційний номер партії | T | 14 | |--------------------------------------+--------------+----------| |4. Ключова точка вимірів | T | 1 | |--------------------------------------+--------------+----------| |5. Код опису матеріалу | T | 4 | |--------------------------------------+--------------+----------| |6. Країна | T | 2 | |--------------------------------------+--------------+----------| |7. Кількість одиниць | N | 3.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |8. Вага урану | N | 10.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |9. Код ізотопу | T | 1 | |--------------------------------------+--------------+----------| |10. Вага ізотопу | N | 10.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |11. Вага плутонію | N | 10.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |12. Вага подільного плутонію | N | 10.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |13. Вага торію | N | 10.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |14. Одиниця вимірів | T | 2 | |--------------------------------------+--------------+----------| |15. Збагачення | N | 5.3 | |--------------------------------------+--------------+----------| |16. Місцезнаходження | T | 12 | |--------------------------------------+--------------+----------| |17. Вигорання | N | 6.0 | |--------------------------------------+--------------+----------| |18. Примітки | T | 20 | ------------------------------------------------------------------
T - текстове поле, N - цифрове поле, D - дата (YYYYMMDD:
YYYY - рік, MM - місяць, DD - день). Записи відокремлюються комами. Коди повинні відповідати
"Додатковим положенням до Угоди між Україною та Міжнародним
агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з
Договором про нерозповсюдження ядерної зброї" ( 995_028 ). Для випадку тепловиділяючих збірок, які мають дефекти, у полі
"примітки" вказується характеристика дефекту.



on top