Про усунення перешкод в користуванні майном
Вищий господарський суд; Resolution, Causa on September 21, 20044/328-пн
Document v_328600-04, current version — Adoption on September 21, 2004

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2004 Справа N 4/328-пн
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу приватного підприємця Пащенко
Галини Михайлівни на рішення від 12 вересня 2003 року господарського суду
Херсонської області та постанову від 17 березня 2004 року
Запорізького апеляційного господарського суду у справі N 4/328-пн за позовом приватного підприємця Пащенко Галини Михайлівни до комунального підприємства "Торгівельний центр" про усунення перешкод в користуванні майном, В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 12 вересня 2003 року господарського суду
Херсонської області (суддя З. Ємленінова), залишеним без змін
постановою від 17 березня 2004 року Запорізького апеляційного
господарського суду, в позові відмовлено.
Позивач наполягає на касаційному перегляді судових рішень з
огляду на неправильне застосування господарськими судами приписів
статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ), та статей 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) і
просить направити справу на новий розгляд.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце
судового засідання, проте їх представники в судове засідання не
з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про
усунення перешкод в користуванні майном. В процесі розгляду справи
позивач змінив предмет позову і просив суд спонукати відповідача
укласти договір оренди частини нежилого приміщення площею
127,5 кв. м строком на п'ять років в торговельному залі
комунального підприємства "Торговельний центр".
Господарськими судами встановлено, що 1 липня 2002 року між
сторонами було укладено договір оренди N 45 строком до 30 червня
2003 року, відповідно до умов якого відповідач передав у
користування позивачу нежиле приміщення площею 127,5 кв. м в
торговельному залі комунального підприємства "Торговельний центр".
Господарськими судами встановлено, що орендоване майно
належить до комунальної власності територіальної громади м. Нова
Каховка Херсонської області і спірні правовідносини регулюються
главою 25 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) та
Законом України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ). Також судами встановлено, що власник майна -
виконавчий комітет Новокаховської міської ради Херсонської області
надав згоду на оренду спірного майна строком лише на один рік, про
що видав розпорядження від 1 липня 2002 року за N 562-р. Листами
від 7 травня 2003 року N 87, від 26 травня 2003 року N 97,
від 2 липня 2003 року N 143, від 24 липня 2003 року N 163 позивач
неодноразово повідомлявся про закінчення дії договору 30 червня
2003 року, а також про те, що та його пролонгація не можлива у
зв'язку з ремонтом орендованих приміщень.
Оскільки позивач не надав суду доказів про те, що відповідач
уклав договір оренди спірних приміщень з третьою особою, тим самим
позбавивши його переважного права на продовження договору оренди
на новий строк, у господарських судів були відсутні правові
підстави для задоволення позову з підстав порушення орендодавцем
вимог частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ).
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на
підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих
доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана
належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача
надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам
статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 12 вересня 2003 року господарського суду
Херсонської області та постанову від 17 березня 2004 року
Запорізького апеляційного господарського суду в справі N 4/328-пн
залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємця
Пащенко Галини Михайлівни без задоволення.



on top