Про визнання недійсним реєстрації права власності на споруду
Вищий господарський суд; Resolution, Causa on July 20, 20049/313
Document v9_31600-04, current version — Adoption on July 20, 2004

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 9/313
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого судді - Овечкіна В.Е. суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянувши касаційну скаргу РВ ФДМ України по Чернівецькій
області та постанову від 02.03.04 Львівського апеляційного
господарського суду у справі N 9/313 господарського суду Чернівецької області за позовом РВ ФДМ України по Чернівецькій області до Чернівецького комунального ОБТІ, Чернівецької ВТКФ
"Акцент ЛТД" про визнання недійсним реєстрації права власності на споруду, у справі взяли участь представники: позивача - Купріна В.Ю., довір. у справі відповідача - директор Пуршега М.М.
РВ ФДМ України по Чернівецькій області звернувся з позовними
вимогами до Чернівецького комунального ОБТІ та Чернівецької ВТКФ
"Акцент ЛТД" про визнання недійсною реєстрації права власності на
будівлі та споруди.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
18.12.03 у позові відмовлено з огляду на те, що Державне обласне
бюро технічної інвентаризації діяло на підставі рішення
арбітражного суду Чернівецької області від 23.05.97 по справі
N 2-445-48/30 та зареєструвало договір купівлі-продажу N КП-72 від
31.05.93 між ФДМУ та Чернівецькою взуттєвою фабрикою (Чернівецькою
виробничо-торгівельною колективною фірмою "Акцент ЛТД", тобто в
межах вимог чинного законодавства. В позові відмовлено за
безпзпідставністю (суддя М. Чорногуз).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
02.03.04 рішення господарського суду скасовано, провадження по
справі припинено (колегія суддів: М. Юркевич, М. Городечна,
Т. Бонк).
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного
господарського суду, РВ ФДМ України по Чернівецькій області
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану
постанову скасувати, оскільки її винесено з порушенням норм
процесуального права, а саме, ст.ст. 1, 12, п. 1 ст. 12
ГПК України ( 1798-12 ). Скаржник посилається на те, що предмет
спору був чітко визначений в позовній заяві: оспорюється вчинена
Чернівецьким комунальним обласним БТІ реєстрація права власності
за Чернівецькою ВТКФ "Акцент ЛТД" на державне майно - дитячій
табір відпочинку "Цецино". Ставиться питання про те, що рішення
арбітражного суду Чернівецької області від 23.05.97 не відноситься
до правоустановчих документів, на підставі яких проводиться
державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у
власності юридичних та фізичних осіб, скаржник зазначає, що
рішення суду не містило вказівки Чернівецькому КОБТІ здійснити
реєстрацію за ЧВТКФ "Акцент ЛТД" права власності на об'єкти
нерухомості, які перебувають на його балансі, а зобов'язувало
Чернівецьке КОБТІ "зареєструвати договір купівлі-продажу N КП-72
від 31.05.93".
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ), переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства-позивача у справі.
Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
27.05.03 між організацією орендарів "Чернівецької взуттєвої
фабрики" та ФДМ України був укладений договір N КП-72
купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Чернівецької
взуттєвої фабрики. На виконання рішення арбітражного суду
Чернівецької області від 23.05.97 по справі N 2-445-48/30 Державне
ОБТІ зареєструвало цей договір купівлі-продажу та додаткову угоду
до нього.
16.02.98 Чернівецьке ОБТІ здійснило реєстрацію права
власності на нерухоме майно.
Відповідно вимог п. 4 ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) позовна
заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до
кількох відповідачів - зміст позовних вимог до кожного з них.
Відповідно до ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) господарським
судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсним актів з підстав,
зазначених у законодавстві.
РВ ФДМУ по Чернівецької області звернувся до господарського
суду з позовом про визнання недійсною реєстрації права власності
на будівлі та споруди. Така вимога позивача була розцінена
апеляційним судом як визнання недійсним свідоцтва про право
власності.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що
апеляційний суд правильно вказав, що свідоцтво про право власності
не є правовстановлюючим документом, а є лише похідним від нього та
дійшов вірного висновку, що провадження по справі підлягає
припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ).
Окрім того, рішенням господарського суду АР Крим по справі
2-8/9547-2002 було відмовлено в позові РВ ФДМ по Чернівецької
області до Кримського ТОВ "Соняшне" про визнання недійсним
договору купівлі-продажу N 30-Т від 06.06.05 з посиланням на те,
що в момент укладення цього договору продавцем було пред'явлено
свідоцтво про право власності, видане на підставі договору
купівлі-продажу N КП-72 від 27.05.93.
Дослідження доказів і встановлення нових обставин справи, на
якому наполягає скаржник, згідно з вимогами ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), не
відноситься до компетенції касаційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
підстави для скасування прийнятої у справі постанови апеляційного
господарського суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу РВ ФДМ України по Чернівецькій області
залишити без задоволення, постанову від 02.03.04 Львівського
апеляційного господарського суду у справі N 9/313 господарського
суду Чернівецької області - без змін.



on top