Про усунення перешкод у користуванні майном
Resolution of the Suprime Court of Ukraine on October 26, 20042-8/11574.1-03
Document v8_11700-04, current version — Adoption on October 26, 2004

                                                          
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
26.10.2004 N 2-8/11574.1-03 (2-1/5139-02)

Розглянувши касаційну скаргу спільного підприємства по
будівництву та експлуатації пансіонату "Нева" (далі - Спільне
підприємство) на постанову Вищого господарського суду України від
29.06.2004 року N 2-8/11574.1-03, В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2002 року закрите акціонерне товариство "Дніпробуд"
(далі -Товариство) звернулося в господарський суд Автономної
Республіки Крим з позовом до Спільного підприємства про усунення
перешкод у користуванні майном - трьома фінськими будиночками з
обладнанням та малоцінним інвентарем по вул. Перекопській, 10 у
м. Алушта.
Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.06.2002 року та від 01.08.2002 року до участі у справі залучено
товариство з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ" (далі - ТОВ "ЕОЛ"),
Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) та Фонд майна
Автономної Республіки Крим (далі - Фонд майна АРК) як
відповідачів.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював та
доповнював позовні вимоги. Зокрема у клопотанні від
08.07.2002 року N 01-1/486 позивач просив: витребувати майно з чужого незаконного володіння та передати
його. Товариству за актом прийому-передачі; визнати недійсним наказ ФДМУ від 14.06.2001 року N 1057 "Про
створення комісії з оцінки державного майна, що передається в
оренду" та лист ФДМУ від 16.08.2001 року N 10-16-10169 "Щодо
укладення договору оренди".
У заяві від 03.11.2003 року позивач просив: визнати за ним право власності на нерухоме майно дитячого
оздоровчого табору "Каскад" (далі - ДОТ "Каскад") по
вул. Перекопській, 10 у м. Алушта - адміністративний корпус, три
спальних корпуси, їдальню, санітарний блок, сміттєзбирач,
ізолятор, два фінських будиночки; витребувати зазначене майно з чужого незаконного володіння
шляхом виселення ТОВ "ЕОЛ" та Спільного підприємства зі вказаних
приміщень.
Позов мотивувався тим, що право власності на зазначене майно
Товариство набуло на підставі договору купівлі-продажу цілісного
майнового комплексу орендного підприємства "Гідроенергобуд" від
15.09.1993 року N КП-161 та акту прийому-передачі державної
'частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства
"Гідроенергобуд" від 13.10.1993 року.
Спільне підприємство та ТОВ "ЕОЛ" позов не визнавали з тих
мотивів, що спірне майно вибуло з власності позивача, який
добровільно передав і цілісний майновий комплекс ДОТ "Каскад" до
статутного фонду Спільного підприємства.
ФДМУ та Фонд майна АРК позов не визнавали з тих мотивів, що
під час приватизації цілісного майнового комплексу орендного
підприємства "Гідроенергобуд" на підставі статті 24 Закону України
"Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) об'єкти
соціально-побутового призначення були передані організації
орендарів орендного підприємства "Гідроенергобуд" у безоплатне
користування, а не у власність.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки
Крим від 18.11-05.12.2003 року в частині вимоги про визнання
недійсним листа ФДМУ від 16.08.2001 року N 10-16-10169 провадження
у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ); врешті
позову відмовлено.
Відмовляючи в позові в частині вимог про визнання права
власності на майно та витребування майна з чужого незаконного
володіння, суд виходив з таких обставин: - два фінських будиночки та ізолятор побудовані за рахунок
коштів, виділених на будівництво ДОТ "Каскад", розташовані на
єдиній земельній ділянці, підключені до єдиної системи енерго-,
тепло- та водопостачання, використовуються як приміщення для
проживання обслуговуючого персоналу табору, тобто входять до
складу цілісного майнового комплексу ДОТ "Касакад"; - за договором купівлі-продажу від 15.09.1993 року ФДМУ
продав, а організація орендарів орендного підприємства
"Гідроенергобуд" купила цілісний майновий комплекс орендного
підприємства "Гідроенергобуд"; - за актом прийому-передачі ФДМУ передав організації
орендарів орендного підприємства "Гідроенергобуд" викуплену нею
державну частку цілісного майнового комплексу підприємства на суму
428222 тис. крб., у цьому ж акті відображено безоплатну передачу
основних засобів невиробничого призначення на суму
29835 тис. крб., в яку увійшла вартість ДОТ "Каскад"; - Товариство, яке є правонаступником орендного підприємства
"Гідроенергобуд", за актом прийому-передачі від 12.04.2000 року
передало цілісний майновий комплекс ДОТ "Каскад" Спільному
підприємству як внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні
права; - 14-15 грудня 2001 року загальними зборами засновників
Спільного підприємства прийнято рішення про виключення Товариства
зі складу засновників, але питання про повернення Товариству його
вкладу в натуральній формі зборами не вирішувалось.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав
для задоволення позову у вказаній частині вимог Товариства.
Щодо вимоги про визнання недійсним листа ФДМУ від
16.08.2001 року N 10-16-10169 суд зазначив, що цей лист має
рекомендаційний характер і не є актом у розумінні частини 1 статті
12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Щодо вимоги про визнання недійсним наказу ФДМУ від
14.06.2001 року N 057 суд зазначив про недоведеність того факту,
що цим наказом порушено інтереси Товариства.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30.01.2004 року (з доповненнями та виправленнями, внесеними
додатковою постановою від 09.02.2004 року й ухвалами від
25.02.2004 року та від 05.03.2004 року) рішення суду першої
інстанції змінено; позов задоволене; визнано право власності
позивача на об'єкти нерухомості по вул. Перекопській, 10 у
м. Алушта - адміністративний корпус (інвентарний номер 1112781),
спальні корпуси (інвентарні номери 1112782, 1112783, 1112784),
їдальню (інвентарний номер 1112785), санітарний блок (інвентарний
номер 1112786), сміттєзбирач (інвентарний номер 1112787), ізолятор
(інвентарний номер 1112788), фінські будиночки (інвентарні номери
1112789, 1112790); зобов'язано
ТОВ "ЄОЛ" та Спільне підприємство усунути перешкоди в
користуванні позивачем зазначеним майном шляхом звільнення
приміщень та передачі їх позивачу; у частині вимог про визнання
недійсним наказу ФДМУ від 14.06.2001 року N 1057 та листа ФДМУ від
16.08.2001 року N 10-16-10169 провадження у справі припинено.
Постанова вмотивована тим, що у процесі приватизації
цілісного майнового комплексу орендного підприємства
"Гідроенергобуд" на підставі статей 2, 24 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) об'єкт
соціально-побутового призначення ДОТ "Каскад" був переданий
організації орендарів цього підприємства у власність на пільгових
умовах - безоплатно Суд апеляційної інстанції зазначив, що такого
ж висновку дійшов Севастопольський апеляційний господарський суд у
справі за позовом Товариства до ТОВ "ЕОЛ", Фонду майна АРК та
ФДМУ, за участю Спільного підприємства - третьої особи без
самостійних вимог на предмет спору, про визнання недійсним
договору оренди цілісного майнового комплексу ДОТ "Каскад" від
01.09.2001 року, укладеного між Фондом майна АРК та ТОВ "ЕОЛ"
(постанова від 01.10.2003 року у справі N 2-5/8439.1-2003).
Доводи відповідачів про те, що цілісний майновий комплекс ДОТ
"Каскад" є внеском Товариства до статутного фонду Спільного
підприємства і на цій підставі останнє набуло право власності на
вказане майно, відхилені судом. При цьому суд апеляційної
інстанції виходив із того, що рішенням загальних зборів
засновників Спільного підприємства від 14-15.12.2001 року
(протокол N 8) Товариство виключено зі складу засновників,
оскільки збори не визнали майнової участі Товариства у формуванні
статутного фонду. Рішенням цих же зборів внесено зміни до статуту
Спільного підприємства, де частка позивача у статутному фонді
Спільного підприємства не зареєстрована.
Провадження у справі за вимогою про визнання недійсним наказу
ФДМУ від 14.06.2001 року N 1057 припинено з тих підстав, що
Товариство відмовилось від позову в цій частині вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від
29.06.2004 року N 2-8/11574.1-03 зазначену постанову суду
апеляційної інстанції залишено без змін.
23 вересня 2004 року колегією суддів Верховного Суду України
за касаційною скаргою Спільного підприємства порушено провадження
з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського
суду України від 29.06.2004 року N 2-8/11574.1-03. У касаційній
скарзі ставиться питання про скасування постанов судів касаційної
й апеляційної інстанцій з мотивів їх невідповідності рішенням
Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального
права, неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права. На обґрунтування мотивів касаційної скарги
зроблено посилання на постанову Судової палати у господарських
справах Верховного Суду України від 12.08.2003 року
(справа N 3-941 кОЗ).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до статті 111-19 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) підставами для скасування постанов
Вищого господарського суду України є їх невідповідність
Конституції України ( 254к/96-ВР ), міжнародним договорам, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи інше
неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги Спільного підприємства щодо
неправильного застосування судами апеляційної й касаційної
інстанцій норм матеріального права, зокрема положень частини 1
статті 26 Закону України "Про власність" ( 697-12 ), статті 12
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), статті
145 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), не знайшли
свого підтвердження.
За правилами вказаних статей Закону України "Про власність"
( 697-12 ) та Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) товариство є власником майна, переданого йому
засновниками і учасниками у власність.
Як установлено судом апеляційної інстанції, вищий орган
Спільного підприємства не визнав майнової участі Товариства у
формуванні статутного фонду, у тому числі не визнав вкладом
Товариства цілісний майновий комплекс ДОТ "Каскад", у зв'язку з
чим виключив Товариство зі складу засновників. Відтак, у Спільного
підприємства відсутні підстави стверджувати, що до нього перейшло
від Товариства право власності на вказане майно, як внесок до
статутного фонду.
За таких обставин, положення зазначених законів не підлягають
застосуванню до правовідносин Товариства та Спільного підприємства
у спорі щодо права власності на об'єкти нерухомості ДОТ "Каскад".
Відсутні й інші обставини, які б давали підставу для висновку
про те, що вказані об'єкти знаходяться у законному володінні
Спільного підприємства та ТОВ "ЕОЛ", або ж цих відповідачів можна
вважати добросовісними набувачами майна у розумінні статті 145
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ). Натомість,
законним й обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, з
яким погодився Вищий господарський суд України, про те, що за
угодою приватизації державного майна позивач набув право власності
на цілісний майновий комплекс орендного підприємства
"Гідроенергобуд", у тому числі - на об'єкти соціально-побутового
призначення, серед яких ДОТ "Каскад", і це право до інших осіб не
перейшло.
Тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову Вищого господарського суду України від
29.06.2004 року N 2-8/11574.1-03 залишити без змін, а касаційну
скаргу спільного підприємства по будівництву та експлуатації
пансіонату "Нева" - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.



on top