Про стягнення коштів
Вищий господарський суд; Resolution, Causa on March 16, 2005337/12-04
Document v337_600-05, current version — Adoption on March 16, 2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2005 Справа N 337/12-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Кривди Д.С., суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. розглянувши касаційну скаргу Броварської ОДПІ на постанову від 17.11.2004 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду у справі N 337/12-04 господарського суду Київської області за позовом ТОВ "Меркурій-МС" до 1. Броварської ОДПІ
2. ВДК у Броварському районі про стягнення 119992 грн. за участю представників сторін від позивача: Шахрай В.В., дов. від відповідача 1: Крупка Б.Г., дов. від відповідача 2: Павлов С.О., дов. В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Меркурій-МС" звернулося до господарського суду Київської
області з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової
інспекції та ВДК у Броварському районі про стягнення бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість за березень 2004 року
в сумі 119992 грн.
Рішенням від 27.09.2004 господарського суду Київської області
(Писана Т.О.) позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що всупереч вимогам пп. 7.7.1 п. 7.7
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) відповідачем не відшкодовується бюджетна
заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 119992 грн.
Постановою від 17.11.2004 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі:
Шевченко В.Ю. - головуючий, Самусенко С.С., Федоров М.О.) рішення
суду першої інстанції залишено без змін.
Броварська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і
постанову та відмовити у задоволені позову.
Касатор доводить, що судами першої та апеляційної інстанцій
помилково застосовано податкове та бюджетне законодавство щодо
обставин, з яких позивач вважає правомірним бюджетне відшкодування
бюджетної заборгованості, оскільки ст. 12 Закону України "Про
державний бюджет України на 2004 р." ( 1344-15 ) передбачає
відшкодування облігаціями внутрішньої державної позики з терміном
обігу 5 років.
Ухвалою від 07.02.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представників сторін, що підтримали викладені у справі доводи,
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
З обставин, встановлених судами першої та апеляційної
інстанцій, вбачається наявність правових підстав для відшкодування
бюджетної заборгованості.
Статтею 12 Закону України "Про Державний бюджет України на
2004 р." ( 1344-15 ) передбачено здійснення погашення простроченої
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла
станом на 1 червня 2004 року і не відшкодована на день введення в
дію Закону України від 17 червня 2004 року "Про внесення змін до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"
( 1801-15 ) (крім заборгованості по товарах, які підпадають під
визначення кодів УКТ ЗЕД 1001 10 00 90, 1001 90 99 00,
1002 0000 00 ( 2371а-14 ), шляхом її оформлення облігаціями
внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. Порядок
випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішніх
державних позик, а також нарахування процентів на них
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про випуск облігацій
внутрішньої державної позики для погашення простроченої бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість" від 25.12.2003 N 2014
( 2014-2003-п ) затверджено Основні умови випуску облігацій
внутрішньої державної позики для погашення простроченої бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість.
Згідно затвердженого акту Основні умови випуску облігацій
( 2014-2003-п ) є публічною пропозицією платникам податку щодо
оформлення простроченої бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість.
З вимог законодавства, що регулює правовідносини з
простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість, не вбачається обмеження або зупинення права платника
податку на отримання сум сплаченого ПДВ та встановлення
обов'язкового відшкодування такої заборгованості іншими видами,
заходами відшкодування.
Оскільки касатор не довів відповідність чинному законодавству
наведених ним у справі доводів, тому підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачається, а постанову суду апеляційної
інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 17.11.2004 у справі N 337/12-04 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.



on top