Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Вищий господарський суд; Resolution, Causa on June 16, 200532/326а
Document v326a600-05, current version — Adoption on June 16, 2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2005 Справа N 32/326а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України в складі колегії [...] розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Ворошиловському районі
м. Донецька на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.02.2005 р. у справі N 32/326а господарського суду Донецької області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Союз 2002" до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька третя особа ДПА у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за участю представників [...] В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від
24.12.2004 р. (суддя [...]), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2005 р.
(судді [...]), позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 11.08.2004 р. N 0005222343/0 про
визначення податкового зобов'язання за платежем із штрафних
санкцій в загальній сумі 20320,00 грн. задоволено в частині
застосування штрафних санкцій в сумі 20000,00 грн. В іншій частині
позову відмовлено.
В касаційні скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька
просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове
рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення апеляційним
господарським судом ст. 2, пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) та ст.ст. 36, 44,
48 ГПК України ( 1798-12 ).
Позивач і відповідач не реалізували процесуальне право на
участь у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши представника третьої особи, який підтримав
касаційну скаргу, перевіривши повноту встановлених обставин справи
та правильність їх юридичної оцінки в постанові суду апеляційної
інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до
податкового повідомлення-рішення від 11.08.2004 р. N 0005222343/0
ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька позивачу визначено
податкове зобов'язання за платежем із штрафних санкцій в загальній
сумі 20320,00 грн., в тому числі штрафу в сумі 20000,00 грн.,
накладеному на підставі пунктів 1, 2 ст. 3, пункту 1 ст. 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ),
та штрафу в сумі 320,00 грн., накладеного на підставі ст.ст. 7, 8
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ).
Фактичною підставою для накладення зазначених штрафів
слугувало непроведення 18.12.2003 року через реєстратор
розрахункових операцій розрахункової операції на суму 4000,00 грн.
при здійсненні продажу споживачу послуги з організації банкету в
ресторані "Дежавю", який є господарською одиницею позивача, та
відсутність відкритого й доступного для огляду розміщення
торгового патенту в зазначеному ресторані.
Визнаючи недійсним оспорюване податкове повідомлення-рішення
в частині накладеного штрафу в сумі 20000,00 грн., суд першої
інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний
господарський суд, виходив з відсутності з боку позивача порушення
пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ), оскільки, на думку суду, на момент
внесення замовником передплати в сумі 4000,00 грн. послуга
фактично йому надана не була, що виключає характеристику операції
по отриманню грошових коштів від замовника як розрахункової
операції, у зв'язку з чим службовою особою позивача ця операція
була проведена через реєстратор розрахункових операцій як службове
внесення.
Такий висновок суду, однак, не відповідає встановленим у
справі обставинам та правильному застосуванню ст. 2 та пунктів 1,
2 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III ( 1776-14 ).
Відповідно до абзацу четвертого ст. 2 цього Закону
( 1776-14 ) розрахункова операція - це приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, жетонів тощо за місцем
реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернені
товари (ненадану послугу), а у разі застосування банківської
платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового
документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги)
банком покупця, або, у разі повернення товару (відмови від
послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування
коштів у банк покупця.
Передбачена законодавцем можливість повернення грошових
коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що
здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг)
не вимагає співпадання в часі розрахункової операції, зокрема, з
фактичним наданням послуг. Необхідною умовою для здійснення
розрахункової операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх
продаж внаслідок вчиненого продавцем і покупцем правочину.
За визначенням абзацу 15 ст. 2 зазначеного Закону ( 1776-14 )
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту
(касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний
документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів,
надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу
іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим
Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором
розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 3.1 Положення про форму і зміст розрахункового
документа, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р.
N 614 ( z0105-01 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
05.02.2001 р. за N 105/5296, передбачено, що фіскальний касовий
чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований
реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за
товари (послуги). Обов'язковим реквізитом фіскального касового
чеку є, зокрема, кількість, вартість товару (послуги),
найменування товару (послуги), порядковий номер касового чека,
дата і час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний
чек".
Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування
реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)
( z0107-01 ), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р.
N 614 ( z0105-01 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
05.02.2001 р. за N 107/5298 (з наступними змінами і доповненнями)
передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через
РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не
пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція
вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в
режимі реєстрації.
Пунктом 4.5 цього Порядку ( z0107-01 ) встановлено, що
унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні
реєструватися через РРО з використанням операцій "службове
внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не
пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних
чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг, проводити
розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги)
через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та
переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій з
роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати такий
розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі,
яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється
від неї, встановлений пунктами 1, 2 ст. 3 Закону України від
01.06.2000 р. N 1776-III ( 1776-14 ).
Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку
передбачена пунктом 1 ст. 17 цього Закону ( 1776-14 ) у вигляді
фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих
товарів (наданих послуг).
З прийняттям позивачем замовлення на проведення банкету, що
було оформлено замовленням-рахунком N 18-12-03-01, в якому було
визначено склад замовлення, його вартість, дату та час
обслуговування банкету, а також з отриманням ним від замовника
грошових коштів у сумі 4000,00 грн., в рахунок вартості замовлення
позивачем була здійснена реалізація послуги та розрахункова
операція, яка підлягала проведенню через реєстратор розрахункових
операцій з роздрукуванням фіскального касового чека на повну суму
розрахунку та з видачею останнього замовнику.
Оскільки позивачем вимоги пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України
від 01.06.2000 р. N 1776-III ( 1776-14 ) не були виконані, ДПІ у
Ворошиловському районі м. Донецька правомірно застосувала до нього
штраф у розмірі 20000,00 грн.
Правомірним є і застосування до позивача штрафу в розмірі
320,00 грн. на підставі ст.ст. 7, 8 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР )
з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт
відсутності в ресторані "Дежавю" на видному й доступному для
огляду місці торгового патенту.
Разом з тим, визначення суми застосованих до позивача штрафів
сумою його податкових зобов'язань не відповідає положенням
ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ), пункту 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
З огляду на це оспорюване податкове повідомлення-рішення
підлягає визнанню недійсним у частині такого визначення.
Враховуючи наведене, неправильне застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального права, постановлені у
справі судові рішення підлягають відповідній зміні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, пунктом 5 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька
задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.02.2005 р. та рішення господарського суду Донецької області від
24.12.2004 р. змінити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Ворошиловському районі м. Донецька від 11.08.2004 р.
N 0005222343/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі
20320,00 грн. сумою податкового зобов'язання ТОВ "Союз 2002".
В позові ТОВ "Союз 2002" про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від
11.08.2004 р. N 0005222343/0 в частині зобов'язання
ТОВ "Союз 2002" сплатити штрафні санкції в сумі 20320,00 грн.
відмовити.



on top