Про вилучення продукції
Вищий господарський суд; Resolution, Causa on July 22, 200421/107
Document v21_1600-04, current version — Adoption on July 22, 2004

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 21/107
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючого, Рибака В.В., Черкащенка М.М., розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "Південний ГЗК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
07.04.2004 у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Фінансово промислова компанія "УкрРосвугілля" до ВАТ "Південний ГЗК" про вилучення продукції на суму 12 355 970 грн. 44 коп., В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
28.05.2002 р. (суддя Алмазові І.В.) задоволене позов Товариства з
обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія
"УкрРосвугілля" до Відкритого акціонерного товариства "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" та вирішено вилучити у
ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь
ТОВ "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" 121098 мт
концентрату залізорудного (ТУУ 14-9-355-2000) на 12 355 970 грн.
44 коп.
На виконання рішення господарського суду видано наказ від
10.06.2002 р.
Постановою старшого державного виконавця відділу Державної
виконавчої служби Інгулецького районного управління юстиції
м. Кривого Рогу 17.02.2003 р. відкрито виконавче провадження з
виконання зазначеного наказу від 17.02.2003 р. по справі N 21/107.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою державного
виконавця від 20.02.2003 р. на підставі пункту 8 частини першої
статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 )
виконавче провадження було зупинено у зв'язку з порушенням
господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі
про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
З березня 2004 р. ТОВ "Фінансово-промислова компанія
"УкрРосвугілля" звернулося до Господарського суду
Дніпропетровської області із скаргою від 27.02.2004 р. N 97 на
бездіяльність відділу державної виконавчої служби Інгулецького
районного управління юстиції м. Кривий Ріг, обґрунтовуючи її
непоширенням мораторію на вимоги ТОВ "Фінансово-промислова
компанія "УкрРосвугілля".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від
07.04.2004 р. скаргу ТОВ "Фінансово-промислова компанія
"УкрРосвугілля" задоволене, визнано незаконною бездіяльність
відділу державної виконавчої служби по виконанню наказу
господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2002 р. у
справі N 21/107 про вилучення у ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" 121098 мт залізорудного
концентрату на користь ТОВ "Фінансово-промислова компанія
"УкрРосвугілля". Зазначеною ухвалою господарського суду також
зобов'язано відділ державної виконавчої служби поновити виконавче
провадження по виконанню наказу господарського суду
Дніпропетровської області від 10.06.2002 р. у справі N 21/107 про
вилучення у ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
121098 мт залізорудного концентрату на користь ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля".
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що дії
державного виконавця по зупиненню виконавчого провадження
неправомірні, оскільки: зобов'язання ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" перед ТОВ "Фінансово-промислова
компанія "УкрРосвугілля" по передачі останньому 121098 мт
залізорудного концентрату та вимога за наказом від 10.06.2002 р.
не є грошовими, стосується вилучення у боржника залізорудного
концентрату; на зазначену вимогу дія введеного господарським судом
у справі про банкрутство боржника мораторію на задоволення вимог
кредиторів ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не
поширюється; набуття чинності з 01.01.2004 р. Законом України "Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ( 1255-15 ),
абзацом "в" пункту 5 прикінцевих положень якого було внесено зміни
до пункту 8 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ), зумовило обов'язок державного виконавця
поновити виконавче провадження.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду
Дніпропетровської області від 07.04.2004 р. ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить
скасувати зазначену ухвалу, а скаргу ТОВ "Фінансово-промислова
компанія "УкрРосвугілля" на бездіяльність відділу державної
виконавчої служби Інгулецького району м. Кривий Ріг залишити без
задоволення.
У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на порушення та
неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального
і процесуального прав. Зокрема, на думку ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" судом порушено: пункт 8 частини
першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ), частину 4 статті 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) щодо обов'язковості застосування мораторію до вимог
ТОВ "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" по вилученню
залізорудного концентрату та необхідності зупинення виконавчого
провадження на період дії мораторію; статтю 121-2 ГПК України
( 1798-12 ) так як господарським судом розглянута скарга ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля", яка була подана
останнім без дотримання строку, встановленого частиною першої
статті 121-2 ГПК України.
В судовому засіданні справа відкладалась на 22.07.2004 р.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі встановлених
судом першої інстанції фактичних обставин справи застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної
ухвали, знаходить касаційну скаргу ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" такою, що підлягає задоволенню,
враховуючи наступне.
Судом першої інстанції при розгляді скарги ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" на бездіяльність
відділу ДВС Інгулецького району м. Кривий Ріг встановлено, що
постановою державного виконавця від 20.02.2003 р. було зупинено
виконавче провадження по примусовому виконанню наказу
Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2002 р. у
справі N 21/107 щодо вилучення у ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" 121098 мт.
концентрату залізорудного (ТУУ 14-9-355-2000) на 12 355 970 грн.
44 коп.
Висновок Господарського суду Дніпропетровської області про
незаконність бездіяльності відділу державної виконавчої служби не
відповідає закону.
В силу ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 4-5
ГПК України ( 1798-12 ) судові рішення є обов'язковими до
виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) рішення,
ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є
обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку,
встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ).
Норми Закону України "Про виконавче провадження" ( 2343-12 )
визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів
(посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому
виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаний
нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних
актів при вирішенні питання щодо правомірності дій державного
виконавця.
Згідно з статтею 34 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 2343-12 ) (в редакції, чинній станом на
20.02.2003 р.), однією з обставин, що зумовлювали обов'язкове
зупинення виконавчого провадження, було порушення судом
провадження у справі про банкрутство боржника.
Отже, вказана норма визначала обов'язок державного виконавця
діяти певним чином і не містила будь-яких виключень щодо зупинення
виконавчого провадження при наявності зазначеної обставини -
порушення справи про банкрутство боржника.
Помилковим є посилання суду на те, що позов ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля", розглянутий у
судовому провадженні по справі N 21/107, а також задоволені судом
вимоги по вилученню залізорудного концентрату в кількості
121098 мт, є речово-правовими.
Відповідно до договору N 501д від 17.11.2000 р., укладеного
між ТОВ "Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" та ВАТ
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат", ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" передав ВАТ
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на схов залізорудний
концентрат ТУУ 14-9-355-200 у кількості 121098 мт за ціною
73,68 грн. без ПДВ за тону, що підтверджено складською розпискою
від 17.11.2000 р. Дані обставини було встановлені у рішенні
Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2002 р.
В силу статті 423 Цивільного кодекс УРСР ( 1540-06 ), коли на
схов здано речі, визначені в договорі лише родовими ознаками, то
при відсутності іншої угоди ці речі переходять у власність
охоронця, і він зобов'язаний повернути стороні, яка здала їх на
схов, рівну або обумовлену сторонами кількість речей того ж роду і
якості.
Судом першої інстанції при розгляді спору у справі по суті не
встановлено, що сторонами передбачено у договорі інші умови щодо
права власності на залізорудний концентрат як річ, що визначена в
договорі N 501д від 17.11.2000 р. лише родовими ознаками.
Таким чином, спір, що розглядався судом у даній справі, виник
у зв'язку з невиконанням ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний
комбінат" зобов'язання по поверненню ТОВ "Фінансово-промислова
компанія "УкрРосвугілля" рівної кількості речей того ж роду і
якості.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення
виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких
настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При цьому, мораторій поширюється на виконавчі документи, що
одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами
зобов'язально-правового характеру.
Згідно з частиною першою статті 121-2 ГПК України ( 1798-12 )
скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть
бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти
днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним
особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути
вчинена.
Зміни до пункту 8 частини першої статті 34 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) набули чинності з
01.01.2004 р., а, отже, ТОВ "Фінансово-промислова компанія
"УкрРосвугілля" звернулася до господарського суду 03.03.2004 р. із
скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби з пропуском
встановленого статтею 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) строку.
Враховуючи наведене, ухвала Господарського суду
Дніпропетровського області від 07.04.2004 р. не відповідає нормам
матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
За таких обставин в задоволені скарги ТОВ
"Фінансово-промислова компанія "УкрРосвугілля" на дії ДВС
Інгулецького району м. Кривий Ріг необхідно відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
07.04.2004 року у справі N 21/107 скасувати.
В задоволені скарги на дії ДВС Інгулецького району м. Кривий
Ріг відмовити.



on top