Про визнання права власності та витребування майна
Resolution of the Suprime Court of Ukraine on November 3, 200611/449-05
Document v11_4700-06, current version — Adoption on November 3, 2006

              СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ 
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2006 N 11/449-05

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: Головуючого - Шицького І.Б., Суддів: Барбари В.П.,
Гуля В.С., Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І.,
Черногуз Ф.Ф., Щотки С.О., - розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Струм" на постанову Вищого господарського суду України
від 14 червня 2006 року в справі N 11/449-05 за позовом товариства
з обмеженою відповідальністю "Струм" до товариства з обмеженою
відповідальністю "Дольове комерційне підприємство
"Укржитлоспецхолдинг", товариства з обмеженою відповідальністю
"Квіза-Трейд", товариства з обмеженою відповідальністю
"ВК Маркет", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю
"Другий капітал", закрите акціонерне товариство "Комерційний банк
"НРБ-Україна", комунальне підприємство "Харківське міське бюро
технічної інвентаризації", про визнання права власності та
витребування майна, В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
(далі - ТОВ) "Струм" звернулося до суду з указаним позовом, в
якому просило визнати за ним право власності на нежитлову будівлю
літ. "А-2" загальною площею 6072,6 кв.м., розташовану
по пр. Тракторобудівників, 57 у м. Харкові, та витребувати
зазначене майно з незаконного володіння товариства з обмеженою
відповідальністю (далі - ТОВ) "ДКП "Укржитлоспецхолдинг" шляхом
виселення останнього. В обгрунтування вимог позивач посилався на
те, що він є власником спірного майна на підставі договору
купівлі-продажу від 20 листопада 2001 року, укладеного з
ТОВ "Другий капітал". Спірне майно вибуло з володіння позивача
поза його волею внаслідок визнання зазначеного договору недійсним
рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 січня
2002 року, яке було скасовано ухвалою Верховного Суду України
від 17 листопада 2004 року, а також внаслідок подальшого
відчуження цього майна за договорами купівлі-продажу від 27 травня
2003 року, 7 серпня 2003 року та 29 вересня 2003 року, учасниками
яких були відповідачі в справі.
Рішенням господарського суду Харківської області
від 11 січня 2006 року позов задоволено. Визнано право власності
ТОВ "Струм" на нежилу будівлю літ. "А-2" загальною площею
6072,6 кв.м., розташовану по пр. Тракторобудівників, 57 у
м. Харкові, та витребувано зазначене майно на користь ТОВ "Струм"
шляхом виселення ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг",
ТОВ "Квіза-Трейд", ТОВ "ВК Маркет" із даної будівлі та вселення в
неї ТОВ "Струм". Рішення суду мотивовано наявністю у ТОВ "Струм"
права власності на спірну будівлю, порушенням цього права та
необхідністю його захисту.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду
від 17 квітня 2006 року, залишеною без змін постановою Вищого
господарського суду України від 14 червня 2006 року, рішення суду
першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено. При
цьому суд виходив із того, що на момент вирішення даної справи
рішенням господарського суду міста Києва від 17 червня 2005 року в
справі N 21/341 та рішенням господарського суду Харківської
області від 14 липня 2005 року в справі N 29/277-05 право
власності на спірну будівлю частково та повністю визнано за
ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг".
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 31 серпня
2006 року за касаційною скаргою ТОВ "Струм" порушено провадження з
перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського
суду України від 14 червня 2006 року. Касаційна скарга
обгрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам
матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали
справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Виходячи зі змісту статей 387, 392 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) власник майна може пред'явити позов про визнання його
права власності, якщо це право оспорюється або не визнається, а
також має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно,
без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) якщо майно за відплатним договором придбане в
особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав
і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право
витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно,
зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав
майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2001 року
між ТОВ "Струм" та ТОВ "Другий капітал" було укладено договір
купівлі - продажу цілісного майнового комплексу, за яким позивач
купив нежитлову будівлю, зареєстровану під літ. "А-2", загальною
площею 6072,6 кв.м., розташовану в м. Харкові по
вул. Тракторобудівників, 57. Умови договору щодо передачі та
оплати зазначеного майна сторонами виконано в повному обсязі.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 січня
2002 року, додатковим рішенням цього ж суду від 6 березня
2002 року, залишеними без змін ухвалою апеляційного суду міста
Києва від 23 жовтня 2002 року, ухваленими в справі за позовом
ТОВ "Другий капітал" до Ковбаси О.П. про виключення зі складу
учасників товариства та визнання недійсним договору
купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 20 листопада
2001 року, укладеного з ТОВ "Струм", зазначений договір було
визнано недійсним, сторони повернуто в первісний стан та визнано
за ТОВ "Другий капітал" право власності на спірну будівлю.
27 травня 2003 року ТОВ "Другий капітал" за договором
купівлі-продажу продало спірне майно ДП "Квіза-Трейд"
ВАТ "Київський впроваджувальний завод інноваційних засобів та
автоматизації", яке 7 серпня 2003 року за договором
купівлі-продажу продало зазначене майно ЗАТ "Південь".
За договором купівлі-продажу, укладеним 29 вересня 2003 року,
спірні нежитлові приміщення ЗАТ "Південь" продало
ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг".
Ухвалою Верховного Суду України від 17 листопада 2004 року
рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня
2002 року, додаткове рішення цього ж суду від 6 березня 2002 року
та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 23 жовтня 2002 року
скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Крім того, судом встановлено, що на час укладення договорів
купівлі-продажу від 27 травня 2003 року, 7 серпня 2003 року
та 29 вересня 2003 року, спірний об'єкт нерухомості знаходився під
забороною відчуження на підставі ухвали Печерського районного суду
м. Києва від 6 березня 2002 року, яка зареєстрована 18 березня
2002 року КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов
обгрунтованого висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння
позивача поза його волею внаслідок постановлення Печерським
районним судом м. Києва рішень, які в подальшому було скасовано,
набувачі цього майна за договорами від 27 травня 2003 року,
7 серпня 2003 року та 29 вересня 2003 року не набули права
власності на нього, тому ТОВ "Струм" як власник спірного об'єкту
нерухомості на підставі вимог закону має право витребувати його
від набувача, який без відповідної правової підстави володіє ним.
Посилання судів апеляційної та касаційної інстанцій на
рішення господарського суду міста Києва від 17 червня 2005 року в
справі N 21/341 та рішення господарського суду Харківської області
від 14 липня 2005 року в справі N 29/277-05, якими право власності
на спірну будівлю частково та повністю визнано за
ТОВ "ДКП "Укржитлоспецхолдинг", не може бути прийнято до уваги з
огляду на вищенаведені обставини та положення чинного
законодавства.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно
дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку й
постановив рішення з дотриманням норм матеріального та
процесуального права.
За таких обставин постанови судів касаційної та апеляційної
інстанцій підлягають скасуванню, а рішення суду першої інстанції -
залишенню в силі.
Керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата,
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Струм" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 14 червня
2006 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 17 квітня 2006 року скасувати, а рішення господарського суду
Харківської області від 11 січня 2006 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.



on top