Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Вищий адміністративний суд; Determination on June 5, 2006
Document n0182760-06, current version — Adoption on June 5, 2006

                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
05.06.2006

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Нечитайла О.М., суддів: Конюшка К.В., Пилипчук Н.Г.,
Ланченко Л.В., Шипуліної Т.М., секретар судового засідання
Бойченко Ю.П., за участю представників: позивача: гр. Б -
юрисконсульт, довіреність від 17.01.2006 N Н-01/85, відповідача:
не з'явився, розглянувши касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної
державної податкової інспекції Донецької області на ухвалу
Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 та
рішення господарського суду Донецької області від 11.10.2005 по
справі N 7/129а за позовом Донецької залізниці до Ясинуватської
об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, третя
особа - Ясинуватський міський відділ земельних ресурсів Донецької
області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 08.04.2005 N 0001461501/1, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від
11.10.2005, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного
господарського суду від 29.11.2005 позов Донецької залізниці
(далі - позивач) до Ясинуватської об'єднаної державної податкової
інспекції Донецької області (далі - відповідач) про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено повністю,
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Ясинуватської
об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від
08.04.2005 N 0001461501/1.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх судових інстанцій
відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить
скасувати ці рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у
задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Відповідач вважає, що судами першої та апеляційної інстанції
було невірно застосовано норми матеріального права, а саме
порушені ст. 7, ст. 13 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) та ст. 19 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення та
ухвалу залишити без змін, оскільки вважає їх обґрунтованими та
такими, що відповідають нормам чинного законодавства та фактичним
матеріалами справи.
На судове засідання представники відповідача на судове
засідання не з'явилися, причина неявки невідома, про час та місце
судового засідання відповідач повідомлений належним чином
(повідомлення за N 01629795).
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на участь
у розгляді касаційної скарги.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ясинуватською
об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області було
проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку)
Ясинуватської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці
по земельному податку за 2005 рік, за результатами якої складено
акт від 18.03.2005 N 16/15-011/1. На підставі даного акту
відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від
18.03.2005 N 0001461501/0, яким Ясинуватській дирекції залізничних
перевезень Донецької залізниці нараховано земельний податок в сумі
12638,09 грн., в тому числі основний платіж в сумі 12036,28 грн.
та штрафні (фінансові) санкції в сумі 601,81 грн.
За результатами оскарження вказаного повідомлення-рішення в
адміністративному порядку рішенням Ясинуватської ОДПІ від
08.04.2005 N 2967/10/23-113 зазначене повідомлення-рішення від
08.04.2005 N 0001461501/1 було залишено без змін.
Відповідач вважає, що землі під об'єктами: дорожня лікарня
станції Ясинувата, прорабська дільниця БМП-365, адміністративна
споруда БМП-365, дортехшкола, дорожній центр науково-технічної
інформації програмування, їдальня, овочесховище не підпадають під
категорію "землі залізничного транспорту", а відносяться до земель
промисловості, громадського та комерційного призначення. З огляду
на це, неправомірним, на його думку, є застосування позивачем
ставки земельного податку, визначеною ч. 10 ст. 7 Закону "Про
плату на землю" від 03.07.92 N 2535-XII ( 2535-12 ) у розмірі
25%.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими
доводами відповідача не погоджується та вважає цілком правильним
висновок судів попередніх інстанцій щодо віднесення вказаних вище
земельних ділянок до земель залізничного транспорту.
В матеріалах справи наявні довідки Ясинуватського міського
відділу земельних ресурсів про правовий статус земельної ділянки,
в яких зазначено, що землі під об'єктами: дорожня лікарня станції
Ясинувата, прорабська дільниця БМП-365, адміністративна споруда
БМП-365, дортехшкола, дорожній центр науково-технічної інформації
програмування, їдальня, овочесховище за своїм цільовим
призначенням відносяться до земель промисловості, громадського
призначення, комерційного призначення. Але, як вірно встановлено
судами першої та апеляційної інстанцій, цільове призначення землі
не є тотожним поняттю категорія землі. Від цільового призначення
землі залежить її грошова оцінка, від якої, в свою чергу, згідно
ст. 8 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) сплачується
відсоток в якості податку на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України ( 2768-14 )
до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення
залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням,
станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного,
локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського
господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання,
каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями,
службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами,
необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Частиною 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) встановлено пільгове оподаткування земель залізничного
транспорту. Зокрема, визначено, що податок на земельні ділянки,
надані залізниці, справляється у розмірі 25 відсотків суми
земельного податку, обчисленого відповідно до частини першої та
другої цієї статті.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування судами норм матеріального права.
За таких обставин, ухвала Донецького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Донецької
області є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та
фактичним обставинам справи, і підстав для їх скасування не
вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної
податкової інспекції Донецької області на ухвалу Донецького
апеляційного господарського суду від 29.11.2005 та рішення
господарського суду Донецької області від 11.10.2005 по справі
N 7/129а залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
29.11.2005 та рішення господарського суду Донецької області від
11.10.2005 по справі N 7/129а залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
4. Судові рішення можуть бути оскарженні у порядку,
передбаченому главою 3 КАС України ( 2747-15 ).



on top