Document n0070700-04, current version — Adoption on August 5, 2004

СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
05.08.2004

(Витяг)
Білопільський районний суд Сумської області постановою від
30 травня 2003 р. звільнив Ш. від кримінальної відповідальності за
ч. 1 ст. 296 КК ( 2341-14 ) у зв'язку із закінченням строку
давності і кримінальну справу щодо нього закрив. Апеляційний суд
Сумської області ухвалою від 16 вересня 2003 р. цю постанову
залишив без зміни. Ш. обвинувачувався за ч. 1 ст. 296 КК в тому,
що 4 березня 1998 р. він разом з К. та Б. із хуліганських мотивів
побив С., заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Оскільки зазначеними особами було вчинено злочин невеликої
тяжкості і з того часу минуло понад три роки, слідчий направив до
суду подання про звільнення Ш. від кримінальної відповідальності,
яке суд задовольнив постановою від 30 травня 2003 р.
У касаційній скарзі С. порушив питання про скасування
постановлених у справі судових рішень і направлення її на нове
розслідування, оскільки вважав, що К., Б. та Ш. заподіяли йому
тяжкі тілесні ушкодження, і дії останнього слід кваліфікувати за
статтею, яка передбачає відповідальність саме за цей злочин. Крім
того, С. зазначив, що під час досудового слідства та розгляду
справи в суді було істотно порушено його права як потерпілого.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення С., думку прокурора про
необхідність скасування судових рішень як винесених із порушенням
вимог закону й обговоривши наведені у скарзі доводи та вивчивши
матеріали справи, колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга має
бути задоволена частково.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК ( 1003-05 ) однією з підстав
для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є неправильне
застосування кримінального закону. Відповідно до ч. 4 ст. 71 КПК
( 1001-05 ) у разі винесення постанови про направлення справи до
суду за наявності підстав для закриття останньої у зв'язку із
закінченням строків давності слідчий повинен ознайомити
обвинуваченого, його захисника, а також потерпілого або його
представника з цією постановою, а на їх вимогу - з усіма
матеріалами справи та роз'яснити їх права, передбачені названим
Кодексом. Як передбачено ст. 12 КПК, при вирішенні питання про
закриття кримінальної справи відповідно до ст. 71 цього Кодексу
суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття
справи повідомити про це потерпілого та його представника, які
можуть оскаржити зазначене рішення в апеляційному порядку.
Проте, як убачається з матеріалів справи, при її направленні
в суд потерпілого на порушення вимог ч. 4 ст. 71 КПК ( 1001-05 )
не ознайомили з погодженим із прокурором поданням органу
досудового слідства про закриття справи згідно з ч. 1 ст. 49 КК і
з матеріалами розслідування, а при розгляді справи судом С.
усупереч вимогам ст. 12 КПК до суду не викликали, його думку щодо
закриття справи не з'ясували, право оскаржити судове рішення не
роз'яснили.
Виходячи з викладеного колегія суддів Судової палати у
кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу
потерпілого С. задовольнила частково: постанову Білопільського
районного суду від 30 травня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду
Сумської області від 16 вересня 2003 р. про закриття кримінальної
справи щодо Ш. скасувала і направила справу на новий судовий
розгляд.



on top