Document n0024700-94, current version — Adoption on April 6, 1994

    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
06.04.1994

(Витяг)
Р. звернулась з позовом до І. про визнання права користування
квартирою в м. Калуші. Позивачка посилалась на те, що з моменту
отримання відповідачем згаданої квартири вона проживала в ній,
знаходилась з ним у фактичних шлюбних відносинах та вела спільне
господарство. Вважала, що в зв'язку з цим у відповідності з ст. 64
ЖК ( 5464-10 ) набула право користування зазначеним приміщенням.
Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням Калуського
міського суду від 7 вересня 1993 р., залишеним без зміни ухвалою
судової колегії Івано-Франківського обласного суду від 26 жовтня
1993 р., позов задоволено.
У протесті заступника Голови Верховного Суду України
ставиться питання про скасування цих судових рішень і направлення
справи на новий розгляд. Судова колегія Верховного Суду України
знайшла, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Справа судом розглянута лише з участю наймача жилого
приміщення як відповідача.
Однак з наявних у справі копії ордера на спірну квартиру та
доданої до скарги в порядку нагляду довідки
житлово-експлуатаційної організації вбачається, що у квартирі
прописані як особи, що мають право на неї, колишня дружина
відповідача і його повнолітній син, які до участі у справі не
притягались, хоча рішення фактично було постановлено і проти них.
У відповідності з п. 8 ст. 314 ЦПК ( 1503-06 ) рішення в
усякому разі підлягає скасуванню, якщо суд вирішив питання про
права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.
Виходячи з наведеного, судова колегія Верховного Суду України
скасувала судові рішення, а справу направила на новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 2, 1995 р.



on top