Document n0016700-94, current version — Adoption on December 7, 1994

    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
07.12.1994

(Витяг)
П. звернувся до суду з позовом до виконкому Олександрійської
міської ради та подружжя Б. про визнання ордера на жиле приміщення
недійсним та виселення.
Позивач зазначав, що рішенням судової колегії
Кіровоградського обласного суду від 22 червня 1993 р.
Олександрійський міськвиконком зобов'язали надати на його сім'ю з
чотирьох осіб чотирикімнатну квартиру. Ще до постановлення цього
рішення, яке набрал законної сили, ухвалою суду у порядку
забезпечення позову було заборонено, до вирішення спору про
надання житла, розподіляти зазначену квартиру. Проте, всупереч цій
забороні виконком виділив цю квартиру військовослужбовцю Б. на
сім'ю з чотирьох осіб на яку йому виданий ордер. І той заселився в
квартиру.
Рішенням Онуфріївського районного суду від 18 травня 1994 р.
позовні вимоги задоволені.
Ухвалою судової колегії обласного суду від 16 червня 1994 р.
це рішення залишено без зміни.
В протесті заступника Генерального прокурора України
ставиться питання про скасування ухвали судової колегії
Кіровоградського обласного суду від 16 червня 1994 р. та зміну
резолютивної частини рішення Онуфріївського районного суду від
18 травня 1994 з викладенням її згідно з п. 6 постанови N 2
( v0002700-85 ) Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня
1985 р. (в редакції постанови N 13 ( v0013700-92 ) Пленуму від
25 грудня 1992 р.) "Про деякі питання, що виникли в практиці
застосування судами Житлового кодексу України".
Судова колегія Верховного Суду України знайшла, що протест
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суд правильно, відповідно до правил ст. 59 і ч. 2 ст. 117 ЖК
( 5464-10 ), задовольнив позовні вимоги П., однак резолютивна
частина рішення суду не відповідає в повній мірі роз'ясненням, які
містяться в п. 6 постанови N 2 ( v0002700-85 ) Пленуму Верховного
Суду України від 12 квітня 1985 р. (в редакції постанови N 13
( v0013700-92 ) Пленуму від 25 грудня 1992 р.) "Про деякі питання,
що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу
України", відповідно до яких при виселенні з жилого приміщення у
зв'язку з визнанням ордера на приміщення недійсним за позовом
осіб, права котрих порушено видачею ордера, відповідачам надається
інше жиле приміщення, що за розміром і благоустроєм має
відповідати наданому за ордером.
При постановленні рішення суд не вказав про зазначені вимоги
до наданого жилого приміщення. Тому судові рішення підлягають
зміні.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія
Верховного Суду України рішення Онуфріївського районного суду і
ухвалу судової колегії обласного суду змінила, доповнивши
резолютивну частину рішення вказівкою на те, що відповідачам
належить надати жиле приміщення, яке має відповідати за розміром і
благоустроєм наданому їм за ордером.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 2, 1995 р.



on top