Document n0015700-94, current version — Adoption on September 28, 1994

     СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ 
У Х В А Л А
28.09.1994

(Витяг)
Виробниче об'єднання "Златоустівський машинобудівний завод"
пред'явило позов до Я. про визнання ордера недійсним і виселення.
Позивач зазначав, що відповідно до рішення арбітражного суду
Автономної Республіки Крим від 28 липня 1992 р. військова частина
73688 зобов'язана передати об'єднанню 10 квартир, в тому числі і
спірну - двокімнатну в м. Алупці. В порядку забезпечення позову на
цю квартиру накладено арешт. Незважаючи на це, УНР-1041 17 серпня
1992 р. видала ордер сім'ї військовослужбовця на її заселення.
Посилаючись на зазначене, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Ялтинського міського суду від 27 січня 1994 р.,
залишеним без змін ухвалою судової колегії Кримського обласного
суду від 28 лютого 1994 р., позов задоволено.
Постановою Верховного Суду Автономної Республіки Крим від
1 липня 1994 р. протест заступника Голови Верховного Суду України
залишено без задоволення, а судові рішення - без змін.
В протесті заступника Голови Верховного Суду України
ставиться питання про скасування всіх зазначених судових рішень і
направлення справи на новий розгляд.
Судова колегія Верховного Суду України знайшла, що протест
підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд вважав доведеним, що ордер на
заселення спірної квартири видано сім'ї Я. незаконно, оскільки на
неї накладено арешт, ордер не затверджено виконкомом місцевої
ради, і постановив рішення про виселення відповідачів без надання
іншого жилого приміщення.
З цим погодилась судова колегія обласного суду та президія
Верховного Суду Автономної Республіки Крим.
Проте такий висновок зроблено без повного і всебічного
з'ясування дійсних обставин.
Згідно зі ст. 117 ЖК ( 5464-10 ) у випадку визнання ордера на
жилу площу недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, що одержали
ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого
приміщення за умови, що останні раніше не користувались житлом в
будинках державного чи громадського житлового фонду. В інших
випадках визнання ордера недійсним особи, що його одержали, не
можуть бути виселені без надання іншого житла.
Суд же не з'ясував, чи допускали відповідачі неправомірні дії
при одержанні ордера, але постановив рішення про їх виселення без
надання іншого жилого приміщення. При цьому в мотивувальній
частині рішення зазначено, що відповідачі до цього користувались
іншим житлом. Не з'ясовано також з достатньою повнотою питання про
законність видачі ордера сім'ї Я. з урахуванням вимог ст. 85 ЖК
( 5464-10 ).
На ці помилки ні судова колегія, ні президія не звернули
уваги і рішення залишили без змін.
Керуючись статтями 336 і 337 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія
скасувала судові рішення, а справу направила на новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 2, 1995 р.



on top