Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
<...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
прокурора м. Лисичанська в інтересах Б-вої В. Ю. до акціонерної
страхової компанії "Оранта-Лугань" про стягнення сум за договорами
страхування, В С Т А Н О В И Л А:У серпні 1997 року прокурор м. Лисичанська, звернувшись до
суду з вказаним позовом, просив стягнути на користь позивачки з
урахуванням індексу інфляції 3150 грн., посилаючись на те, що 26
березня 1979 року з Дятьківською інспекцією державного страхування
Брянської області в інтересах позивачки її матір'ю Б-вою К. І. був
укладений договір страхування життя і здоров'я дитини на суму 1000
крб. Умови договору Б-вою К. І. виконані повністю.23.09.91 Б-вою К. І. в інтересах позивачки з відповідачем був
укладений новий договір страхування на суму 2000 крб. При цьому
позивачка мала право одержати дану суму після 31.08.95 за умови
укладення шлюбу чи досягнення нею 21-річного віку, якщо за весь
період страхування були повністю виплачені страхові внески. Умови
договору виконані частково, оскільки страхові внески були внесені
не повністю, а тільки за період з 23 вересня 1991 року по 31 липня
1993 року в сумі 1062,6 крб. Позивачка уклала шлюб 12 серпня 1995
року. Термін дії договору сплив 31 серпня 1995 року.Рішенням Сєверодонецького міського суду від 10.08.98,
залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах
Луганського обласного суду від 21.01.99, позов прокурора
задоволено частково. Стягнуто на користь позивачки 2165,73 грн.У поданій касаційній скарзі АСК "Оранта-Лугань" просить
скасувати судові рішення, посилаючись на те, що вони постановлені
з порушенням норм матеріального права, і, не передаючи справу на
новий розгляд, відмовити в позові.Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи на користь позивачки
2165 грн. 73 коп., суд керувався ст. 371 ЦК України ( 1540-06 ),
яка зобов'язує сплатити страхувальнику страхову суму згідно
договору. Однак при цьому суд не врахував, що договори страхування
укладалися ще в 1979 і 1991 роках. Після цього в Україні були
проведені грошові реформи. Поміщені в установу колишнього
Укрдержстраху грошові кошти знецінились.Суд же стягнув сплачені страхові внески з урахуванням їх
відновлення за рахунок держави, а не страховика, згідно з Законом
України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян
України" ( 537/96-ВР ) від 21.11.96, застосувавши коефіцієнт 1,05.Вирішуючи спір, суд в порушення вимог ст. ст. 40, 202 ЦПК
України ( 1501-06, 1502-06 ) не уточнив предмет спору між
страховою організацією і страхувальником (застрахованою особою).
Зокрема, чи позивачка прагнула виконання зобов'язання по договорах
страхування чи стягнення за рахунок Державного бюджету втрачених
внаслідок знецінення грошових заощаджень, внесених в установи
державного страхування СРСР, хоча від цього залежить правильність
вирішення спору.Оскільки зазначені порушення процесуального закону призвели
до неправильного вирішення справи, постановлені судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Про стягнення сум за договорами страхування
Про стягнення сум за договорами страхування
Determination of the Suprime Court of Ukraine
on January 23, 2003
Document n0009700-03, current version — Adoption on January 23, 2003