Document 989-2018-р, valid, current version — Adoption on December 12, 2018

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 12 грудня 2018 р. № 989-р
Київ

Про схвалення Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації

1. Схвалити Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні, що додається.

2. Затвердити план заходів щодо реалізації Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні, що додається.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 75



СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 12 грудня 2018 р. № 989-р

КОНЦЕПЦІЯ
реформування системи управління охороною праці в Україні

Загальні положення

Ця Концепція визначає принципи, основні напрями та завдання побудови системи організації безпеки та гігієни праці в Україні на основі ризикоорієнтованого підходу для забезпечення впровадження стандартів Європейського Союзу.

Концепцію спрямовано на реалізацію положень Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 25 серпня 2015 р. № 501, пункту 40 Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 634, статті 424 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII (далі - Угода), статей 2 і 3 Європейської соціальної хартії (переглянутої), ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 р. № 137-V, та розроблено на виконання пункту 149 розділу I плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275, пункту 123 глави 12 розділу I плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 244.

Реформування системи управління охороною праці в Україні здійснюватиметься з урахуванням основних положень Рішення Європейської комісії від 6 червня 2014 р. для Європейського парламенту та Ради, Європейського економіко-соціального комітету та Комітету регіонів щодо Рамкової стратегії Європейського Союзу із розвитку здоров’я та безпеки праці на 2014-2020 роки.

Впровадження міжнародних трудових норм у національну юридичну практику та ризикоорієнтованого підходу забезпечить можливість ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці, якими передбачено більше прав і гарантій працівників порівняно з національним законодавством, в тому числі Конвенції про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці, № 187, підписаної 15 червня 2006 року.

Проблеми, що потребують розв’язання

Розвиток ринкових відносин, впровадження в різні галузі економіки нових технологій одночасно з використанням фізично і морально застарілих технологічних процесів та виробничого обладнання, що є джерелом підвищеної небезпеки, зумовлює необхідність реформування системи управління охороною праці.

Система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, довела свою ефективність за умови монополії державної форми власності в усіх галузях народного господарства, планування розвитку технічних систем і значного регламентування процедур і правил, пов’язаних із застосуванням виробничого обладнання та виконанням робіт.

Діюча система управління охороною праці на всіх рівнях сформована за принципом “коригувальних дій” (реактивним принципом), тобто реагування на небезпечні випадки та ситуації, а не за принципом “запобіжних дій” (проактивним), тобто профілактики небезпечних випадків та ситуацій, що унеможливлює визначення пріоритетності профілактичних заходів з безпеки та гігієни праці на кожному з етапів діяльності підприємства.

Такий підхід не сприяє запровадженню ефективного механізму економічного стимулювання роботодавців до створення належних, безпечних і здорових умов праці і не дає змоги роботодавцям вибирати найефективніший спосіб управління та інтегрувати систему управління охороною праці в загальну систему управління підприємством.

Жорстка регламентація правил виконання робіт і використання машин і механізмів призвела до накопичення значного обсягу нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці і не дає можливості оперативно та своєчасно реагувати на швидкий розвиток технологій та економіки і характеризується неефективним використанням ресурсів.

За таких умов підприємствам, особливо мікро- та малим, складно швидко адаптуватися до сучасних технологій, змін на ринку товарів і послуг.

Також спостерігається низька якість розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, а тому існує висока ймовірність помилок у визначенні причин нещасних випадків і, як наслідок, хибних висновків щодо способів запобігання таким випадкам у майбутньому. Через відсутність ефективного аналізу причин заходи реагування на нещасні випадки спрямовуються переважно на регулювання та посилення обов’язкових загальних вимог без урахування факторів ризику на виробництві.

Результати проведення аналізу матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві свідчать, що більшість заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, полягає у проведенні позапланових інструктажів з питань охорони праці. Такий однотипний підхід до розв’язання проблеми без усунення причин настання нещасних випадків призводить до їх повторення.

Не враховані гендерні потреби та особливості працівників, які є важливими у зв’язку з відкриттям раніше заборонених професій для жінок.

Утворення дієвого органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері безпеки та гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі - інспекція праці), та впровадження стандартів Європейського Союзу і Міжнародної організації праці з безпеки та гігієни праці - це зобов’язання, які взяла на себе Україна у зв’язку з ратифікацією у 2004 році конвенцій Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві (далі - конвенції № 81 і 129). Проте нормами Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” обмежуються повноваження інспекторів Держпраці, визначені конвенціями № 81 і 129, що призводить до стримування реалізації деяких принципів, визначених ними, та до зниження ефективності інспекційної діяльності щодо забезпечення застосування правових норм.

Водночас потребують ефективнішої реалізації інші, визначені конвенціями № 81 і 129, завдання інспекції праці, у тому числі надання роботодавцям і працівникам необхідної технічної інформації та консультацій.

Існуючі проблеми з підготовкою фахівців з питань безпеки та гігієни праці призводять до дефіциту кваліфікованих кадрів, які повинні забезпечувати організацію запобіжних заходів для створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Серед основних нерозв’язаних проблем залишаються недостатнє фінансування заходів з безпеки та гігієни праці, низька якість експертизи з безпеки та гігієни праці.

На сьогодні в Україні відсутній механізм економічної мотивації роботодавців та працівників до створення більш безпечних і здорових умов праці, а отже, до запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та аваріям.

Недостатньою є робота з підвищення обізнаності та інформування суспільства про безпеку та гігієну праці з метою формування культури профілактики нещасних випадків і професійних захворювань.

Відсутність в Україні єдиної державної системи статистичної звітності стосовно нещасних випадків на виробництві, аварій та професійних захворювань, шкідливих умов праці, випадків погіршення здоров’я, пов’язаних з професійною діяльністю, унеможливлює проведення аналізу витрат і вигод у процесі забезпечення належного рівня безпеки та гігієни праці.

Також існування незадекларованої праці, особливо на виробництвах, віднесених до небезпечних, унеможливлює здійснення системного контролю і визначення фактичного стану дотримання вимог щодо безпеки та гігієни праці.

Не врегульовано на законодавчому рівні питання співпраці та координації дій у сфері безпеки та гігієни праці тих роботодавців, працівники яких виконують роботи на одному робочому місці, інформування один одного, а також працівників про виробничі ризики та небезпеки.

Потребують удосконалення принципи участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері безпеки та гігієни праці усіх заінтересованих сторін: представників сторін соціального діалогу, професійних асоціацій, експертів з безпеки та гігієни праці, а також громадськості.

Недостатнє залучення засобів масової інформації, інформаційних ресурсів та Інтернету для забезпечення обізнаності працівників у сфері безпеки та гігієни праці не дає змоги застосовувати всі інструменти для пропаганди безпечної праці.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є створення національної системи запобігання виробничим ризикам для забезпечення ефективної реалізації права працівників на безпечні та здорові умови праці.

Реалізація Концепції, якою буде забезпечено імплементацію в національне законодавство норм Директиви Ради № 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 р. про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи, передбачає протягом 2019-2020 років формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці.

Шляхи і способи розв’язання проблем

Запровадження національної системи запобігання виробничим ризикам, заснованої на принципах усунення небезпек, оцінюванні, контролі ризиків та управлінні ними, є головним механізмом, що застосовується багатьма країнами світу для ефективного і дієвого заохочення до створення безпечних і здорових умов праці як на державному, регіональному, галузевому і місцевому рівні, так і на рівні окремого підприємства і робочого місця. Така система повинна формуватися відповідно до послідовної ієрархії визначених Директивою Ради № 89/391/ЄЕС таких загальних принципів:

запобігання ризикам;

оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;

усунення джерел ризиків;

адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи, з метою, зокрема, полегшення монотонної роботи та роботи в ритмі, заданому машиною, а також послаблення шкідливого впливу роботи на здоров’я з урахуванням гендерних особливостей;

адаптація до технічного прогресу;

заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;

розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;

надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;

належний інструктаж працівників.

Система повинна також ґрунтуватися на відповідальності роботодавців за забезпечення безпеки і здоров’я працівників в усіх аспектах, пов’язаних з роботою, на зобов’язанні роботодавців постійно пристосовуватися до мінливих обставин, вживати необхідних заходів для створення умов, безпечних для життя і здоров’я працівників, з урахуванням особливостей потреб чоловіків і жінок, і забезпечувати запобігання виробничим ризикам та їх оцінювання, проведення консультацій з працівниками, медичних оглядів, надання інформації та проведення навчання з питань охорони праці із суворим дотриманням згаданих загальних принципів запобігання.

Створення системи безпеки та гігієни праці на таких загальних принципах вимагатиме передусім зміни традиційних підходів до управління безпекою та гігієною праці і застосування інших керівних принципів.

Основними напрямами реформи системи управління охороною праці є:

удосконалення законодавства з безпеки та гігієни праці з одночасним підвищенням рівня безпеки та гігієни праці працівників, яке включатиме:

- усунення дублюючих, застарілих і суперечливих положень законодавства, приведення його у відповідність з міжнародними нормами Європейського Союзу з безпеки та гігієни праці;

- прийняття загального закону, який слугуватиме правовою базою національної системи запобігання виробничим ризикам і заохочення до створення безпечних і здорових умов праці, визначить загальні функції, основні обов’язки та права всіх заінтересованих сторін у зазначеній сфері (держави, працівників, роботодавців, представницьких об’єднань працівників і роботодавців, інших суб’єктів) стосовно безпеки та гігієни праці;

раціональне застосування ліцензій та дозволів на провадження господарської діяльності для зменшення адміністративного та регуляторного тиску;

перехід від заходів реагування на нещасні випадки та системи безпеки та гігієни праці, що базуються на усуненні наслідків, до заходів, які передбачають точне і постійне оцінювання виробничих ризиків, їх запобігання, а також заохочення до створення безпечних і здорових умов праці;

участь усіх сторін соціального діалогу у процесі формування і реалізації політики з безпеки та гігієни праці;

проведення досліджень і поглиблення знань у сфері безпеки та гігієни праці;

забезпечення проведення навчання працівників та інформування суспільства з питань безпеки та гігієни праці;

підготовка фахівців для підприємств, органів влади, а також викладачів та експертів з питань безпеки та гігієни праці;

підвищення ефективності системи запобігання виробничим ризикам і заохочення до створення безпечних і здорових умов праці, з урахуванням особливостей потреб чоловіків і жінок;

здійснення результативного та ефективного інспектування у сфері безпеки та гігієни праці;

державне регулювання ринку послуг з безпеки та гігієни праці і промислової безпеки, зокрема за принципами страхування ризиків, пов’язаних з неякісним наданням таких послуг;

стимулювання роботодавців до проведення добровільного аудиту з питань безпеки та гігієни праці;

запровадження механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників для заохочення їх до створення безпечних і здорових умов праці;

модернізація системи реєстрації нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань, аварій, нещасних випадків дорогою на роботу чи з роботи, небезпечних подій та інцидентів, повідомлення про такі факти і проведення відповідних розслідувань.

Очікувані результати

Реалізація Концепції забезпечить розроблення механізму формування та функціонування дієвої системи запобігання виробничим ризикам і заохочення до створення безпечних і здорових умов праці, яка ґрунтується на принципах усунення небезпек, оцінювання, контролю та управління ризиками, що сприятиме:

підвищенню рівня захисту життя та здоров’я працівників;

зниженню рівня та зменшенню частоти виробничого травматизму, аварій та професійних захворювань;

формуванню культури безпеки та гігієни праці;

підвищенню ефективності діяльності інспекції праці;

запровадженню ефективної системи реєстрації нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, повідомленню про такі факти та проведенню відповідних розслідувань;

підвищенню відповідальності роботодавців за створення належних умов праці та безпечного виробничого середовища;

спрощенню законодавства щодо безпеки та гігієни праці та зменшенню адміністративного і регуляторного навантаження на роботодавця;

запровадженню механізму покращення умов безпеки та гігієни праці для працівників і відповідних економічних стимулів;

посиленню чесної конкуренції, розширенню доступу українських підприємств до міжнародного ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності на такому ринку;

покращенню інвестиційного клімату в Україні;

поступовій імплементації норм Європейського Союзу в національне законодавство;

забезпеченню своєчасного та ефективного виконання положень Угоди (зокрема статей 419-421 глави 21 та додатка ХL до глави 21).

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів з реалізації Концепції планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, передбачених органам державного управління охороною праці на відповідний рік, Фонду соціального страхування, а також за кошти міжнародної допомоги та інших джерел.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається під час розроблення відповідних завдань і заходів та уточнюється щороку з урахуванням можливостей державного бюджету.



ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 12 грудня 2018 р. № 989-р

ПЛАН
заходів щодо реалізації Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Нормативно-правове регулювання

1.

Супроводження у Верховній Раді України проекту Трудового кодексу України (книги третя, сьома)

до прийняття зазначеного Кодексу

Мінсоцполітики
Держпраці

2.

Підготовка проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці” (далі - Закон)

2020 рік

Мінсоцполітики
Держпраці
МОЗ
МОН
МВС
Міноборони
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні,
Конфедерації роботодавців України та
Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (за згодою)

3.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про функціонування системи державного управління безпекою та гігієною праці та забезпечення контролю її реалізації”

-"-

-"-

4.

Розроблення та затвердження проекту наказу Мінсоцполітики "Про затвердження Типового положення про систему управління безпекою та гігієною праці”

2020 рік

Мінсоцполітики
Держпраці
МОЗ
МОН
МВС
Міноборони
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні,
Конфедерації роботодавців України та
Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (за згодою)

5.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу”

-"-

-"-

6.

Визначення порядку надання профпатологічної медичної допомоги працюючому населенню

-"-

МОЗ
НСЗУ
Національна академія медичних наук
(за згодою)
Держпраці

7.

Визначення порядку здійснення контролю якості медичних оглядів працюючого населення

-"-

-"-

8.

Підготовка проекту наказу МОЗ "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”

-"-

-"-

9.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державний реєстр осіб, яким установлено діагноз професійного захворювання”

2020 рік

Фонд соціального страхування
МОЗ
НСЗУ
Національна академія медичних наук (за згодою)
Держпраці

10.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2011 р. № 1107” щодо перегляду переліку робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та унормування порядку продовження строку дії дозволів

-"-

Мінсоцполітики
Держпраці
за участю Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні,
Конфедерації роботодавців України та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (за згодою)

11.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 26 травня 2004 р. № 687” у частині унормування вимог щодо визначення компетентності експертних організацій, які перевіряють робоче обладнання

-"-

-"-

12.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення речовин, агентів, процесів, робіт підвищеної небезпеки та потенційно небезпечного устаткування”

-"-

-"-





Організаційні заходи

13.

Підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від
15 вересня 1993 р. № 733” щодо перегляду складу Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення та вдосконалення її роботи

-"-

Мінсоцполітики
Держпраці
інші заінтересовані органи виконавчої влади
за участю Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні,
Конфедерації роботодавців України та
Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (за згодою)

14.

Запровадження на базі Головного управління Держпраці у Харківській області пілотного проекту підвищення ефективності наглядової діяльності у сфері охорони праці з урахуванням ризикоорієнтованого підходу шляхом розроблення відповідного інституційного, правового та організаційного механізму її провадження

2020 рік

Мінсоцполітики
Держпраці

15.

Збір даних про ідентифікацію виробничих небезпек і створювані ними виробничі та професійні ризики на об’єктах різних галузей економіки

2019 рік

Мінсоцполітики
Держпраці
наукові, науково-дослідні установи Національної академії наук, Національної академії медичних наук (за згодою)

16.

Розроблення засобів і впровадження заходів застосування ризикоорієнтованого підходу у реформуванні системи управління охороною праці об’єктів господарювання

-"-

Мінсоцполітики
Держпраці
державна установа "ННДІПБОП” (за згодою)

17.

Визначення ефективності реформування систем управління охороною праці із застосуванням ризикоорієнтованого підходу

-"-

Мінсоцполітики
Держпраці
державна установа "ННДІПБОП”, Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук
(за згодою)




on top