Document 888/97, invalid, current version — Loss of force on October 22, 2006, on the basis - 769/2006

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
{ Указ втратив чинність на підставі Указу Президента
N 769/2006 ( 769/2006 ) від 22.09.2006 }
Про затвердження положень про Міністерство
оборони України та Генеральний штаб Збройних
Сил України
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 1464/99 ( 1464/99 ) від 12.11.99
N 618/2002 ( 618/2002 ) від 04.07.2002
N 586/2003 ( 586/2003 ) від 09.07.2003
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )

1. Затвердити Положення про Міністерство оборони України та
Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України (додаються).
2. Визнати такими, що втратили чинність: Розпорядження Президента України від 17 грудня 1992 року
N 201 ( 201/92-рп ) "Про Положення про Міністерство оборони
України"; Розпорядження Президента України від 26 липня 1993 року N 85
( 85/93-рп ) "Про зміни до Положення про Міністерство оборони
України, затвердженого Розпорядженням Президента України від 17
грудня 1992 року N 201"; Указ Президента України від 13 червня 1994 року N 297
( 297/94 ) "Про Положення про Міністерство оборони України".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 21 серпня 1997 року
N 888/97
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 21 серпня 1997 року N 888
(в редакції Указу Президента
України від 4 липня 2002 р.
N 618/2002)
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство оборони України

1. Міністерство оборони України (Міноборони України) є
центральним органом виконавчої влади і військового управління, у
підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України (далі -
Збройні Сили).
Міноборони України є головним (провідним) органом у системі
центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації
державної політики у сфері оборони.
2. Міноборони України у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Міноборони України є:
участь у реалізації державної політики з питань оборони і
військового будівництва, координація діяльності державних органів
та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до
оборони;
участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, визначення
рівня воєнної загрози національній безпеці України;
забезпечення функціонування, бойової і мобілізаційної
готовності, боєздатності та підготовки Збройних Сил до виконання
покладених на них функцій і завдань;
проведення державної військової кадрової політики, заходів
щодо реалізації соціально-економічних і правових гарантій
військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил;
розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни,
правопорядку та виховання особового складу;
взаємодія з державними органами, громадськими організаціями і
громадянами, міжнародне співробітництво;
контроль за додержанням законодавства у Збройних Силах,
створення умов для демократичного цивільного контролю над
Збройними Силами.
4. Міноборони України відповідно до покладених на нього
завдань:
1) у питаннях забезпечення державної політики у сфері
оборони:
а) бере участь у формуванні та реалізації державної політики
з питань оборони і військового будівництва, підготовці проектів
законів та інших нормативно-правових актів у сфері оборони;
б) проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну
діяльність в інтересах національної безпеки і оборони держави,
бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні
рівня воєнної загрози національній безпеці України;
в) координує в установленому порядку діяльність державних
органів та органів місцевого самоврядування у сфері оборони;
г) готує пропозиції щодо проектів законів та інших
нормативно-правових актів з питань оборони держави та військового
будівництва;
д) бере участь у:
забезпеченні виконання відповідних заходів у разі введення
надзвичайного або воєнного стану;
здійсненні заходів щодо військово-патріотичного виховання
громадян України, веде інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань
підвищення престижу військової служби, висвітлення діяльності
Збройних Сил;
формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом
Міністрів України про використання виділених коштів;
забезпеченні функціонування національної економіки та
державного управління в особливий період, у плануванні
мобілізаційної підготовки її галузей та контролі за підготовкою
підприємств, установ, організацій усіх форм власності до виконання
мобілізаційних завдань та за їх виконанням;
виконанні державних програм розвитку Збройних Сил та розвитку
озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань
оборони;
забезпеченні реалізації єдиної державної політики з питань
стандартизації продукції, процесів та послуг, метрологічної
діяльності, кодифікації та каталогізації продукції військового
призначення, є замовником із державного оборонного замовлення на
роботи з кодифікації військової техніки, озброєння, координує
діяльність у цій сфері;
е) забезпечує комплектування Збройних Сил та інших військових
формувань особовим складом, здійснює разом з міністерствами та
іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями,
органами місцевого самоврядування заходи щодо підготовки громадян
до військової служби, їх призову на військову службу або прийняття
на військову службу за контрактом, під час мобілізації, звільнення
в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки
служби, і в разі демобілізації, щодо реалізації їх відповідних
прав і свобод;
є) вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо
утворення, реорганізації та ліквідації науково-дослідних установ,
військових навчальних закладів Збройних Сил III або IV рівня
акредитації та військових навчальних підрозділів інших державних
вищих навчальних закладів;
ж) подає в установленому порядку пропозиції щодо
представництва України у воєнно-політичних та військових органах
відповідних міжнародних організацій;
з) здійснює в межах компетенції міжнародне співробітництво за
воєнно-політичним, військовим, військово-технічним та іншими
напрямами і з питань цивільно-військових відносин з відповідними
органами іноземних держав та міжнародними організаціями;
и) подає в установленому порядку пропозиції щодо укладення та
денонсації міжнародних договорів України у військовій сфері,
укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру, забезпечує в
межах компетенції виконання зобов'язань, узятих Україною за
міжнародними договорами;
і) бере в установленому порядку участь у підготовці
пропозицій і забезпечує виконання рішень про участь підрозділів
Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях, надання
військової допомоги іноземним державам, направлення підрозділів
Збройних Сил до цих держав, допуск та умови перебування
підрозділів збройних сил інших держав на території України;
ї) здійснює в межах компетенції підготовку щорічної
інформації про планування у сфері оборони згідно з міжнародними
зобов'язаннями, які взяла на себе Україна в рамках ООН і ОБСЄ;
й) разом з Міністерством промислової політики України:
організовує і координує діяльність центральних органів
виконавчої влади у сфері військово-технічного співробітництва;
вносить на розгляд Комітету з політики військово-технічного
співробітництва та експортного контролю при Президентові України
пропозиції, розроблені за участю інших центральних органів
виконавчої влади, щодо формування та реалізації єдиної державної
політики у сфері військово-технічного співробітництва, визначення
його напрямів, форм та обсягів;
подає за погодженням із Комітетом, зазначеним в абзаці
третьому цього підпункту, до Кабінету Міністрів України проекти
законів, міжнародних договорів України, інших нормативно-правових
актів у сфері військово-технічного співробітництва;
готує пропозиції щодо порядку виконання зобов'язань, узятих
Україною за міжнародними договорами у сфері військово-технічного
співробітництва;
вносить погоджені з Комітетом, зазначеним в абзаці третьому
цього підпункту, до Кабінету Міністрів України проекти рішень про
створення українських частин міжурядових комісій з питань
військово-технічного співробітництва, участь у роботі міжнародних
організацій, офіційних делегацій і підготовці та демонструванні
національних експозицій України на міжнародних виставках (салонах)
озброєння, військової техніки, іншого майна, технологій і послуг
військового призначення та подвійного використання; ( Підпункт 1 пункту 4 доповнено підпунктом "й" згідно з Указом
Президента N 586/2003 ( 586/2003 ) від 09.07.2003 )
к) організовує і координує наукові дослідження в інтересах
оборони та підвищення ефективності військово-технічного
співробітництва в частині, що належить до його компетенції;
( Підпункт 1 пункту 4 доповнено підпунктом "к" згідно з Указом
Президента N 586/2003 ( 586/2003 ) від 09.07.2003 )
2) у питаннях здійснення воєнно-політичного управління
Збройними Силами:
а) реалізовує політику держави у Збройних Силах, розробляє
принципи будівництва, визначає напрями їх розвитку і підготовки у
мирний та воєнний час;
б) контролює додержання законів та інших нормативно-правових
актів у Збройних Силах;
в) забезпечує взаємовідносини Збройних Сил з органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими
організаціями та громадянами;
г) проводить державну військову кадрову політику, забезпечує
розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни,
правопорядку та виховання особового складу;
д) реалізовує єдину державну політику з питань державної
служби у Збройних Силах;
е) здійснює заходи, спрямовані на реалізацію
соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям,
членам їх сімей та працівникам Збройних Сил, особам, звільненим у
запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які
загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час
проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових
дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;
є) забезпечує реалізацію заходів демократичного цивільного
контролю за Збройними Силами;
3) як орган військового управління під час здійснення
адміністративного (повсякденного) управління Збройними Силами:
а) всебічно забезпечує життєдіяльність Збройних Сил, їх
функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність,
застосування та підготовку до виконання покладених на них завдань;
б) виступає відповідно до визначених Генеральним штабом
Збройних Сил потреб, вимог і пріоритетів замовником із державного
оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання,
ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки,
військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання
послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до
мобілізаційного резерву Збройних Сил;
в) забезпечує відповідно до потреб, визначених Генеральним
штабом Збройних Сил, постачання Збройним Силам у межах коштів,
передбачених державним бюджетом, матеріальних, фінансових інших
ресурсів і майна, що не належать до державного оборонного
замовлення, здійснює контроль за їх ефективним використанням;
г) приймає за поданням Генерального штабу Збройних Сил
рішення про формування, переформування, розформування військових
частин;
д) подає на затвердження Президентові України узгоджений з
Кабінетом Міністрів України план дислокації Збройних Сил;
е) організовує накопичення озброєння, військової техніки,
інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та
мобілізаційному резерві, а також створення резерву
військовонавчених людських ресурсів;
є) утворює, реорганізовує та ліквідовує в установленому
порядку призначені для забезпечення окремих видів діяльності
Збройних Сил підприємства, установи та організації, контролює їх
діяльність;
ж) здійснює управління військовим майном і майном
підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його
управління, і надає Кабінету Міністрів України інформацію про
результати інвентаризації військового майна Збройних Сил за
минулий рік;
з) забезпечує в установленому порядку здійснення
господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у
Збройних Силах;
и) реалізовує державну політику у сфері охорони інформації з
обмеженим доступом у межах повноважень, передбачених
законодавством;
і) здійснює капітальне будівництво, експлуатацію і ремонт
житлового, казарменого та інших фондів, об'єктів воєнного
призначення, забезпечує використання відповідно до законодавства
земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил;
ї) забезпечує виконання вимог законодавства щодо додержання
екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил, їх установ та
організацій, а також підприємств, установ та організацій, що
належать до сфери управління Міноборони України;
й) реалізовує державну політику з питань охорони праці в
установах та організаціях Збройних Сил і на підприємствах, в
установах, організаціях, що належать до сфери управління
Міноборони України;
к) здійснює інспекційні заходи;
4) виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених
на Міноборони України завдань.
5. Міноборони України має право:
залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої
влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх
керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
утворювати в разі потреби за погодженням з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та
експертні групи, в тому числі з залученням фахівців на договірній
основі;
брати участь у здійсненні контролю за підготовкою
підприємств, установ та організацій усіх форм власності до
виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;
одержувати в установленому порядку від центральних та
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для
виконання покладених на нього завдань;
скликати в установленому порядку наради за участю
представників органів виконавчої влади з питань, що належать до
його компетенції;
установлювати заохочувальні відзнаки Міністерства.
6. Міноборони України під час виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними
органами іноземних держав.
7. Міноборони України очолює Міністр, якого призначає на
посаду і звільняє з посади в установленому порядку Президент
України.
На посаду Міністра оборони України призначається громадянин
України, який має вищу освіту. Він може бути військовослужбовцем.
Якщо Міністром призначено військовослужбовця, то за посадою він є
Головнокомандувачем Збройних Сил.
Міністр як Головнокомандувач Збройних Сил несе
відповідальність за виконання Збройними Силами своїх функцій і
покладених на них завдань, йому підпорядковуються
Головнокомандувачі видів Збройних Сил.
Міністр:
1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність
перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за
розроблення і реалізацію державної політики у сфері оборони і
військового будівництва;
2) здійснює в мирний і воєнний час керівництво Збройними
Силами;
3) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України
здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань
державної політики у сфері оборони, визначає політичні пріоритети,
стратегічні напрями роботи Міністерства та шляхи досягнення
поставлених цілей;
4) подає в установленому порядку Прем'єр-міністрові України
пропозиції щодо призначення на посаду перших заступників та
заступників Міністра; ( Підпункт 4 пункту 7 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від
05.03.2004 )
5) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним
розпорядником яких є Міноборони України; ( Підпункт 5 пункту 7 в
редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
6) призначає на посади та звільняє з посад у встановленому
порядку працівників центрального апарату Міністерства; ( Підпункт
6 пункту 7 в редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від
05.03.2004 )
7) ( Підпункт 7 пункту 7 виключено на підставі Указу
Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
8) веде відповідно до наданих повноважень переговори та
підписує міжнародні договори;
9) у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з
військової служби військовослужбовців Збройних Сил, вносить
подання про призначення на посади та звільнення з посад вищого
командування Збройних Сил;
10) присвоює в установленому порядку військові звання та
вносить подання про присвоєння військових звань особам вищого
офіцерського складу;
11) представляє в установленому порядку військовослужбовців
та працівників Збройних Сил, які найбільш відзначилися, до
нагородження державними нагородами та нагороджує відзнаками
Міноборони України;
12) виконує інші функції відповідно до законів України, актів
Президента України та Кабінету Міністрів України, а також інших
нормативно-правових актів, що регламентують підготовку і
застосування Збройних Сил.
8. Міністр має перших заступників, у тому числі першого
заступника - керівника апарату Міністерства, першого заступника з
гуманітарної політики та у зв'язках з Верховною Радою України
(далі - перші заступники), та заступників, які належать до числа
керівників Міністерства.
Перших заступників та заступників Міністра призначає на
посади за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє їх
повноваження на цих посадах Президент України.
Міністр розподіляє обов'язки між своїми першими заступниками
та заступниками. ( Пункт 8 в редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від
05.03.2004 )
9. Організаційне, експертно-аналітичне, правове,
інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності
Міноборони України, його поточної роботи, а також забезпечення
діяльності Міністра організовується першим заступником Міністра -
керівником апарату Міноборони України. ( Пункт 9 в редакції Указу
Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
10. ( Пункт 10 виключено на підставі Указу Президента
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
11. ( Пункт 11 виключено на підставі Указу Президента
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
12. Міністр оборони України в межах повноважень Міністерства
відповідно до законодавства видає накази і директиви, контролює їх
виконання.
Накази і директиви з питань реформування та розвитку Збройних
Сил, їх бойової і мобілізаційної готовності, оперативної та
бойової підготовки, організаційних заходів та інспектування
військ (сил) Міністр видає разом з начальником Генерального штабу
Збройних Сил.
У випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові
акти Міноборони України, видані в межах його компетенції, є
обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми
власності та громадянами.
Нормативно-правові акти Міністерства підлягають державній
реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Міністр оборони України в разі потреби видає разом з
керівниками центральних та місцевих органів виконавчої влади
спільні акти.
Міністр оборони України має право скасовувати та вносити
зміни до наказів і директив підпорядкованих йому органів
військового управління і військового командування.
13. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Міноборони України, обговорення найважливіших напрямів
його діяльності та розвитку Збройних Сил у Міністерстві
утворюється колегія у складі Міністра оборони України (голова
колегії), його перших заступників та заступників, начальника
Генерального штабу Збройних Сил, головнокомандувачів видів
Збройних Сил за посадами. Членами колегії можуть бути також інші
посадові особи, яких затверджує Президент України за поданням
Міністра оборони України. ( Абзац перший пункту 13 в редакції
Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
Положення про колегію затверджує Президент України за
поданням Міністра оборони України.
Рішення колегії проводяться в життя наказами (директивами)
Міністра оборони України.
14. Для розгляду питань наукової і науково-технічної
діяльності у Збройних Силах, їх реформування і розвитку, розвитку
способів і форм підготовки, застосування та всебічного
забезпечення Збройних Сил, військово-технічної політики Міністром
оборони України утворюються воєнно-наукова та науково-технічна
ради, до складу яких входять провідні вчені і висококваліфіковані
фахівці.
У Міноборони України можуть утворюватися й інші дорадчі та
консультативні органи. Склад цих органів і положення про них
затверджує Міністр оборони України.
15. Гранична чисельність працівників Міноборони України
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру центрального апарату Міноборони України затверджує
Міністр за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Штатний розпис, кошторис видатків Міноборони України
затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів
України.
Положення про структурні підрозділи центрального апарату
Міноборони України затверджує Міністр. ( Пункт 15 в редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від
05.03.2004 )
16. Міноборони України є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки в органах Державного казначейства України печатку
із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
( Положення із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 1464/99 ( 1464/99 ) від 12.11.99; в редакції Указу Президента
N 618/2002 ( 618/2002 ) від 04.07.2002 )
Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 21 серпня 1997 року N 888
(в редакції Указу Президента України
від 4 липня 2002 року N 618/2002)
ПОЛОЖЕННЯ
про Генеральний штаб Збройних Сил України

1. Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Генеральний
штаб) є головним військовим органом з планування оборони держави,
управління застосуванням Збройних Сил України (далі - Збройні
Сили), координації та контролю за виконанням завдань у сфері
оборони органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до
законів України (далі - інші військові формування), та
правоохоронними органами у межах, визначених законами України і
нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету
Міністрів України.
В особливий період Генеральний штаб є робочим органом Ставки
Верховного Головнокомандувача (в разі її утворення).
2. Генеральний штаб у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України,
Кабінету Міністрів України, наказами і директивами Міністра
оборони України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Генерального штабу є:
стратегічне планування застосування Збройних Сил та інших
військових формувань, координація і контроль за підготовкою до
виконання завдань оборони держави;
організація підготовки Збройних Сил до виконання покладених
на них завдань;
організація і контроль за виконанням заходів, спрямованих на
підтримання військ (сил) у постійній бойовій та мобілізаційній
готовності, комплектування їх особовим складом, призов громадян на
строкову військову службу, визначення потреб і ресурсів,
необхідних для виконання покладених завдань, та контроль за їх
одержанням;
організація взаємодії з міністерствами, іншими центральними і
місцевими органами виконавчої влади, радами оборони Автономної
Республіки Крим та областей під час виконання завдань оборони
держави;
забезпечення функціонування системи управління Збройними
Силами та іншими військовими формуваннями.
4. Генеральний штаб відповідно до покладених на нього
завдань:
1) у питаннях реалізації державної політики у сфері оборони
та планування оборони держави:
а) прогнозує тенденції розвитку форм і способів ведення
воєнних дій та засобів збройної боротьби;
б) готує пропозиції щодо прийняття Президентом України,
органами державної влади рішень про підготовку держави і Збройних
Сил до оборони;
в) бере участь у формуванні та реалізації державної політики
у сфері оборони, стратегії воєнної безпеки, обгрунтовує напрями
розвитку Збройних Сил;
г) розробляє пропозиції щодо проектів законів та інших
нормативно-правових актів з питань підготовки і застосування
Збройних Сил;
д) вносить пропозиції Міністерству оборони України щодо
оборонного бюджету;
е) проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну
діяльність в інтересах підтримання в готовності і бойового
застосування Збройних Сил;
є) розробляє план дислокації Збройних Сил, бере участь у його
узгодженні з Кабінетом Міністрів України;
ж) здійснює стратегічне планування застосування Збройних Сил,
інших військових формувань та правоохоронних органів для оборони
держави;
з) організовує територіальну оборону України;
и) здійснює контроль за станом бойової та мобілізаційної
готовності, боєздатності органів управління, з'єднань, частин,
установ і організацій військових формувань та правоохоронних
органів, призначених для підпорядкування органам військового
управління в особливий період та для виконання завдань
територіальної оборони;
і) бере участь у створенні системи управління державою в
особливий період, створює систему управління Збройними Силами,
іншими військовими формуваннями та підрозділами правоохоронних
органів, призначеними для підпорядкування органам військового
управління Збройних Сил в особливий період та для виконання
завдань територіальної оборони;
ї) бере участь в організації та контролює підготовку системи
зв'язку, комунікацій і в цілому території держави до оборони;
й) організовує використання національної системи зв'язку в
інтересах оборони, здійснює відповідно до закону управління та
регулювання у сфері використання радіочастотного ресурсу,
виділеного для цілей оборони;
к) бере участь у розробленні мобілізаційного плану держави,
контролює стан мобілізаційної підготовки державних органів,
органів місцевого самоврядування, галузей економіки, підприємств,
установ, організацій усіх форм власності та виконання ними
мобілізаційних завдань в особливий період;
розробляє мобілізаційний план Збройних Сил та схему
мобілізаційного розгортання Збройних Сил і спеціальних формувань,
призначених для передачі під час мобілізації до складу Збройних
Сил, організовує розроблення мобілізаційного розгортання інших
військових формувань;
л) визначає потреби в особовому складі, озброєнні, військовій
техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових,
інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних
ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для належного
виконання завдань Збройними Силами та іншими військовими
формуваннями, контролює повноту і якість їх отримання;
м) бере участь в організації використання і контролю за
повітряним, водним, інформаційним простором держави та здійснює
його в особливий період;
н) здійснює координацію і контроль за підготовкою інших
військових формувань та правоохоронних органів до виконання
завдань оборони України;
о) визначає основні оперативно-стратегічні та
оперативно-тактичні вимоги щодо якісних характеристик озброєння і
військової техніки та розрахункову кількість основних видів
номенклатури озброєння і військової техніки, необхідних для
оснащення Збройних Сил;
п) організовує застосування засобів державного розпізнавання
в державних органах, Збройних Силах, інших військових формуваннях,
використання цих засобів на підприємствах, в установах,
організаціях усіх форм власності;
2) у питаннях оперативного управління Збройними Силами:
а) організовує підготовку Збройних Сил до виконання
покладених на них завдань;
б) організовує участь військових частин Збройних Сил у
заходах надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях
та в заходах, що можуть здійснюватися у зоні надзвичайної
екологічної ситуації, в разі їх проведення в установленому
порядку;
в) організовує і забезпечує ефективне функціонування системи
управління Збройними Силами та іншими військовими формуваннями,
приховане управління військами (силами) і зброєю;
г) аналізує та оцінює обстановку в районах імовірних дій
Збройних Сил; готує пропозиції для Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил, Головнокомандувача Збройних Сил та Ставки Верховного
Головнокомандувача і на основі їх рішення розробляє й уточнює
плани операцій Збройних Сил;
д) доводить до Збройних Сил, інших військових формувань та
правоохоронних органів, а в особливий період - і до міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, рад оборони Автономної
Республіки Крим та областей накази і директиви Верховного
Головнокомандувача Збройних Сил, організовує їх виконання та
здійснює контроль за їх реалізацією;
е) узагальнює досвід підготовки штабів, ведення бойових дій,
розв'язання воєнних конфліктів, проводить порівняльну оцінку та
готує пропозиції щодо підвищення бойових можливостей з'єднань,
частин, підрозділів Збройних Сил, озброєння і військової техніки;
є) сприяє розвитку воєнного мистецтва, організовує виконання
заходів щодо стратегічного забезпечення у Збройних Силах;
3) у питаннях адміністративного (повсякденного) управління
Збройними Силами:
а) організовує комплектування Збройних Сил та інших
військових формувань військовослужбовцями, призов громадян на
строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та
спеціальні збори, прийняття на військову службу за контрактом,
накопичення військовонавчених людських ресурсів;
б) здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з
організацією військового обліку громадян, та контроль за її станом
в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах,
організаціях незалежно від підпорядкування;
в) аналізує і розробляє (вдосконалює) організаційно-штатну
структуру військ (сил), готує пропозиції щодо формування,
переформування та розформування об'єднань, з'єднань військових
частин, військових навчальних закладів, установ та організацій
Збройних Сил;
г) забезпечує реалізацію у Збройних Силах державної політики
у сфері інформатизації, організовує і координує роботи зі
створення єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил,
впроваджує сучасні інформаційні технології в діяльність органів
військового управління;
д) організовує, планує та координує наукову і
науково-технічну діяльність у Збройних Силах;
е) забезпечує правопорядок та додержання військової
дисципліни у Збройних Силах, здійснює заходи щодо зміцнення
військової дисципліни та профілактики правопорушень серед
особового складу безпосередньо підпорядкованих йому органів
військового управління та військ (сил);
є) організовує та забезпечує в межах компетенції міжнародне
військове співробітництво Збройних Сил зі збройними силами інших
держав, бере участь у міжнародному співробітництві за
воєнно-політичним, військово-технічним та іншими напрямами, у
підготовці пропозицій і реалізації рішень Президента України про
участь миротворчих контингентів та персоналу Збройних Сил у
міжнародних миротворчих операціях;
ж) забезпечує згідно з міжнародними договорами в галузі
роззброєння та контролю над озброєннями інспекційну діяльність на
території України та за її межами, збирає, опрацьовує інформацію
та повідомлення відповідно до цих міжнародних договорів незалежно
від підпорядкованості об'єктів інспектування;
з) планує та здійснює контроль за військовими перевезеннями
всіх видів у державі в особливий період, а також перевезеннями,
які здійснюються для Збройних Сил у мирний час;
и) організовує виконання заходів щодо забезпечення
екологічної безпеки під час діяльності Збройних Сил;
і) організовує та контролює службу військ у Збройних Силах;
ї) організовує та контролює у Збройних Силах виконання
заходів щодо забезпечення охорони інформації з обмеженим доступом,
яка є власністю держави;
4) у питаннях виконання завдань особливого періоду, крім
функцій, визначених у підпунктах 1-3 цього пункту:
а) координує здійснення заходів щодо мобілізації
(демобілізації) у Збройних Силах та інших військових формуваннях,
а також бере участь у підготовці й проведенні заходів, пов'язаних
з мобілізацією (демобілізацією) в державі;
б) уточнює плани застосування Збройних Сил та інших
військових формувань;
в) приймає в підпорядкування визначені органи управління,
з'єднання, військові частини, установи інших військових формувань;
г) організовує стратегічне розгортання Збройних Сил та інших
військових формувань, взаємодію з міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної
Республіки Крим та областей під час виконання завдань оборони
держави;
д) здійснює управління угрупованнями військ (сил), створеними
для проведення операцій Збройних Сил, і стратегічними резервами;
е) здійснює керівництво у сфері оборони та забезпечення
громадського порядку в Україні або в окремих її місцевостях, де
введено воєнний стан, у межах, визначених відповідним законом;
є) бере участь в організації та контролює стан системи
управління державою в особливий період;
5) виконує інші функції та реалізовує повноваження, що
випливають із законів України, актів Президента України, Кабінету
Міністрів України.
5. Генеральний штаб має право:
залучати фахівців Міністерства оборони України, інших
центральних органів виконавчої влади, установ, організацій,
підприємств (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань,
що належать до його компетенції;
одержувати в установленому порядку від центральних та
місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад
документи і матеріали для реалізації покладених на нього завдань;
залучати до навчань за згодою керівників інших військових
формувань та правоохоронних органів їх органи управління,
підрозділи і військові частини;
подавати до Міністерства оборони України або через нього
вносити до Кабінету Міністрів України проекти нормативно-правових
актів з питань планування оборони держави, які є обов'язковими для
виконання органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, військовими формуваннями, підприємствами,
установами, організаціями всіх форм власності та громадянами;
скликати в установленому порядку наради за участю
представників органів виконавчої влади з питань, що належать до
його компетенції.
6. Генеральний штаб очолює начальник, якого призначає на
посаду за поданням Міністра оборони України і звільняє з посади
Президент України. На посаду начальника Генерального штабу
призначається військовослужбовець.
Начальник Генерального штабу підпорядковується Міністрові
оборони України. Якщо Міністр оборони України є
Головнокомандувачем Збройних Сил, начальник Генерального штабу є
першим заступником Головнокомандувача Збройних Сил. У разі коли
Міністр оборони України є цивільною особою, начальник Генерального
штабу є Головнокомандувачем Збройних Сил.
Начальник Генерального штабу несе відповідальність за
діяльність Генерального штабу, в межах повноважень здійснює
управління військами (силами) через Генеральний штаб,
головнокомандувачів видів Збройних Сил, начальників родів військ і
спеціальних військ.
Начальник Генерального штабу у разі виконання обов'язків
Головнокомандувача Збройних Сил несе відповідальність за
здійснення Збройними Силами своїх функцій та виконання покладених
на них завдань.
7. Начальник Генерального штабу:
здійснює в межах повноважень оперативне управління Збройними
Силами;
керує приведенням Збройних Сил у вищі ступені бойової
готовності, а також стратегічним розгортанням і застосуванням
Збройних Сил та органів управління, з'єднань і військових частин
інших військових формувань, переданих у підпорядкування
відповідним органам військового управління Збройних Сил;
бере участь у реалізації державної політики у сфері оборони
держави та військового будівництва;
визначає організацію, повноваження і порядок діяльності
структурних підрозділів Генерального штабу;
організовує розроблення проектів законів та інших
нормативно-правових актів з питань оборони, в тому числі проектів
положень про головні командування видів Збройних Сил, оперативні
командування, та подає їх на розгляд Міністрові оборони України;
присвоює в установленому порядку військові звання та вносить
подання про присвоєння військових звань особам вищого офіцерського
складу;
призначає на посади та звільняє з посад згідно із
законодавством працівників Збройних Сил, які працюють у
Генеральному штабі, формує і затверджує кадровий резерв та в
установленому порядку присвоює зазначеним працівникам відповідні
ранги державних службовців, організовує підготовку, перепідготовку
та підвищення їх кваліфікації. Видає накази по особовому складу з
питань проходження державної служби;
представляє в установленому порядку військовослужбовців, а
також працівників Збройних Сил, які працюють у Генеральному штабі
і найбільш відзначилися, до нагородження державними нагородами та
відзнаками Міністерства оборони України;
забезпечує взаємодію структурних підрозділів Генерального
штабу з центральним апаратом Міністерства оборони України;
здійснює в разі призначення Головнокомандувачем Збройних Сил
безпосереднє керівництво Збройними Силами у мирний і воєнний час;
виконує інші функції відповідно до законів України, актів
Президента України та Кабінету Міністрів України, а також інших
нормативно-правових актів, що регламентують підготовку і
застосування Збройних Сил.
8. Начальник Генерального штабу має заступників, які є
військовослужбовцями. Заступників начальника Генерального штабу
призначає на посаду Міністр оборони України за поданням начальника
Генерального штабу.
Обов'язки заступників, їх повноваження та ступінь
відповідальності визначає начальник Генерального штабу.
9. Начальник Генерального штабу в межах повноважень,
установлених законами та іншими нормативно-правовими актами, видає
накази, директиви військам (силам), організовує й контролює їх
виконання. Він має право скасовувати та змінювати накази,
директиви підпорядкованих йому органів військового управління і
військового командування.
10. Фінансування видатків на забезпечення діяльності
Генерального штабу здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету через Міністерство оборони України. Гранична чисельність
працівників Генерального штабу за поданням Міністра оборони
України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру Генерального штабу затверджує Міністр оборони
України, а штатний розпис, кошторис та положення про структурні
підрозділи Генерального штабу - начальник Генерального штабу.
Військовослужбовці, а також працівники Збройних Сил, які
працюють у Генеральному штабі, за умовами грошового забезпечення
та оплати праці прирівнюються до відповідних категорій
військовослужбовців та працівників Збройних Сил, які працюють у
Міністерстві оборони України.
11. Генеральний штаб є юридичною особою, має самостійний
баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм
найменуванням.
( Положення в редакції Указу Президента N 618/2002 ( 618/2002 )
від 04.07.2002 )
Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ



on top