Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію
Російська Федерація, Cabinet of Ministers of Ukraine; Agreement, International document on October 22, 2012
Document 643_419, valid, current version — Ratification on June 5, 2013, on the basis - 324-VII
( Last event — Entry into force, gone August 8, 2013, on the basis - v2560321-13. Take a look at the history? )

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію

{Додатково див. Виконавчий протокол від 22.10.2013}

{Угоду ратифіковано Законом № 324-VII від 05.06.2013}

Дата підписання:

22.10.2012

Дата ратифікації Україною:

05.06.2013

Дата набрання чинності для України:

08.08.2013

Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації (далі - Сторони),

керуючись прагненням розвивати добросусідські, партнерські взаємини між двома державами, а також зміцнювати співробітництво між ними в різноманітних галузях, у тому числі в галузі боротьби з незаконною міграцією і транснаціональною організованою злочинністю,

будучи переконаними, що введення в дію погоджених Сторонами принципів і норм, що визначають порядок передачі, приймання і повернення осіб, які перебувають на території їхніх держав з порушенням порядку в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян і осіб без громадянства, є важливим кроком на шляху до регулювання процесів міграції та боротьби з незаконною міграцією і транснаціональною організованою злочинністю,

поважаючи суверенне право кожної з держав Сторін відповідно до її законодавства встановлювати відповідальність за незаконну міграцію на її території або через неї іноземних громадян і осіб без громадянства,

відзначаючи зростаючу заінтересованість різних держав у гармонізації їхнього законодавства у галузі міграції,

погодилися про таке:

Стаття 1
Визначення

У цій Угоді терміни, що зазначаються нижче, мають таке значення:

а) "реадмісія" - передача компетентними органами держави запитуючої Сторони і приймання компетентними органами держави запитуваної Сторони в порядку, на умовах і з метою, передбаченими цією Угодою, осіб, які в'їхали або перебувають на території держави запитуючої Сторони з порушенням законодавства даної держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян та осіб без громадянства;

б) "запитуюча Сторона" - Сторона, компетентні органи держави якої направляють запит про реадмісію або транзит особи;

в) "запитувана Сторона" - Сторона, компетентним органам держави якої направлено запит про реадмісію або транзит особи;

г) "громадяни третіх держав" - особи, які мають громадянство держави, що не є учасницею Угоди, і не мають громадянства держав Сторін;

д) "особи без громадянства" - особи, які не є громадянами держав Сторін і не мають доказів належності до громадянства третьої держави, за винятком осіб, які втратили громадянство держави однієї Сторони після в'їзду на територію держави іншої Сторони і на яких поширюється дія пункту 1 статті 2 цієї Угоди;

е) "компетентні органи" - органи держав Сторін, які беруть участь у реалізації цієї Угоди;

ж) "пункт пропуску через державний кордон" - це пункт пропуску через державний кордон України або державний кордон Російської Федерації, встановлений відповідно до законодавства кожної з держав Сторін або міжнародними договорами;

з) "виконавчий протокол" - протокол про порядок реалізації цієї Угоди;

і) "прикордонний район" - територія протяжністю до 30 км в обидві сторони від загального сухопутного кордону між Україною і Російською Федерацією.

Стаття 2
Передача і приймання громадян держав Сторін

1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони або перебувають там з порушенням законодавства цієї держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян та осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в'їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або, якщо по відношенню до цих осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.

2. У разі потреби компетентні органи держави запитуваної Сторони видають особам, які передаються, документи, необхідні для їхнього в'їзду на територію цієї держави.

3. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства держав однієї з Сторін, міститься у Виконавчому протоколі.

Сторони протягом 15 днів з дня підписання Виконавчого протоколу обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. Надалі кожна Сторона негайно повідомлятиме іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни зазначених документів.

4. Якщо жоден з документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства держави однієї з Сторін, не може бути представлений, компетентний орган держави запитуючої Сторони домовляється з компетентним органом держави запитуваної Сторони про проведення без невиправданих затримок співбесіди з особою, що підлягає реадмісії, з метою отримання відомостей про її громадянства.

5. Компетентні органи держави запитуючої Сторони приймають назад передану ними особу протягом 30 календарних днів з дня її передачі, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено, що відсутні умови для її реадмісії, передбачені пунктом 1 цієї статті (помилкова реадмісія). У такому випадку компетентні органи держави запитуваної Сторони передають компетентним органам держави запитуючої Сторони наявні в їхньому розпорядженні матеріали, що стосуються цієї особи.

Стаття 3
Передача і приймання громадян третіх держав і осіб без громадянства

1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони приймають на запит центрального компетентного органу держави запитуючої Сторони громадянина третьої держави або особу без громадянства, які перебувають на території держави запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян та осіб без громадянства, якщо надано докази того, що така особа:

- в'їхала на територію держави запитуючої Сторони безпосередньо з території держави запитуваної Сторони з порушенням законодавства держави запитуючої Сторони з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян та осіб без громадянства;

- на момент направлення запиту про реадмісію має законні підстави для проживання на території держави запитуваної Сторони.

2. Зобов'язання щодо реадмісії, передбачені в пункті 1 цієї статті, не застосовується, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства:

- прибули на законних підставах на територію держави запитуючої Сторони в безвізовому порядку відповідно до міжнародного договору;

- перебували виключно в транзитній зоні міжнародного аеропорту на території держави запитуваної Сторони.

3. У разі, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства не має документа, що посвідчує особу, та відсутня можливість видачі такого документа компетентним органом держави громадянства або постійного проживання цієї особи, то після отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію запитуюча Сторона видає такій особі проїзний документ, що визнається запитуваною Стороною, необхідний для в'їзду на територію держави запитуваної Сторони.

Форма вказаного проїзного документа встановлюється законодавством кожної з держав Сторін.

Зразками таких документів Сторони обмінюються дипломатичними каналами. Надалі кожна із Сторін негайно повідомляє іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни в таких документах.

4. Перелік документів, що вказують на наявність підстав для реадмісії громадян третіх держав та осіб без громадянства, зазначаються у Виконавчому протоколі.

5. Компетентні органи держави запитуючої Сторони приймають назад передану ними особу протягом 30 календарних днів з дати її передачі, якщо отримані запитуваною Стороною після передачі особи результати перевірки будуть свідчити про відсутність необхідних для його реадмісії умов, передбачених у пункті 1 цієї статті (помилкова реадмісія). У цьому разі компетентні органи держави запитуваної Сторони передають компетентним органам держави запитуючої Сторони наявні в її розпорядженні матеріали, що стосуються даної особи.

6. Сторони на основі взаємності прагнуть обмежувати випадки реадмісії громадян третіх держав, які можуть бути повернуті безпосередньо в держави їхнього громадянства.

Стаття 4
Терміни направлення і розгляду запитів про реадмісію

1. Запит про реадмісію особи направляється протягом 30 календарних днів з дати встановлення факту незаконного в'їзду або незаконного перебування даної особи на території держави запитуючої Сторони.

2. Компетентний орган держави запитуваної Сторони протягом 30 календарних днів з дати отримання запиту про реадмісію особи дає згоду на приймання або мотивовану відмову в її прийманні, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено відсутність необхідних для передачі цієї особи умов, передбачених пунктом 1 статті 2 та пунктом 1 статті 3 цієї Угоди.

3. За наявності обставин юридичного або фактичного характеру, які перешкоджають своєчасній відповіді на запит про реадмісію особи, термін відповіді на підставі належним чином обґрунтованого клопотання компетентного органу держави запитуваної Сторони може бути продовжено до 90 календарних днів за погодженням з компетентними органами держав запитуючої Сторони.

4. Компетентний орган держави запитуваної Сторони може відхилити запит про реадмісію особи, зазначеної у статті 3 Угоди, якщо з моменту перетину даною особою кордону держави запитуючої Сторони або з моменту встановлення факту незаконного перебування особи на території держави запитуючої Сторони пройшло більше 6 місяців.

5. Якщо особу затримано в прикордонному районі держави запитуючої Сторони після того, як вона незаконно перетнула державний кордон, слідуючи безпосередньо з території держави запитуваної Сторони, компетентний орган держави запитуючої Сторони може направити запит про реадмісію такої особи протягом 2 робочих днів з дати її затримання (прискорена процедура).

6. Відповідь на запит про реадмісію за прискореною процедурою направляється компетентним органом держави запитуваної Сторони компетентному органу держави запитуючої Сторони протягом 2 робочих днів з дня отримання такого запиту. У разі необхідності на підставі обґрунтованого звернення компетентного органу держави запитуваної Сторони і згоди компетентного органу держави запитуючої Сторони термін надання відповіді може бути продовжений на 5 календарних днів.

Стаття 5
Терміни передачі і приймання осіб

1. Передача осіб, стосовно яких запитуваною Стороною дано згоду на реадмісію, здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання такої згоди запитуючою Стороною, якщо компетентні органи держав Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

2. Передача особи за прискореною процедурою, яка передбачена пунктом 5 статті 4 цієї Угоди, здійснюється протягом 2 робочих днів з дати отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію.

3. Терміни, зазначені в цій статті, можуть бути продовжені на підставі обґрунтованого звернення відповідного компетентного органу для усунення юридичних або практичних перешкод.

Стаття 6
Транзит

1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони дозволяють транзит громадян третіх держав та осіб без громадянства, у тому числі в супроводі співробітників компетентних органів держави запитуючої Сторони, через територію держави запитуваної Сторони, якщо компетентні органи держави запитуючої Сторони нададуть письмові гарантії про те, що зазначеним особам надається безперешкодний в'їзд на територію третьої держави незалежно від того, чи є вона державою транзиту, чи державою призначення.

2. Запит про транзит осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, надсилається компетентними органами держави запитуючої Сторони не пізніше як за 15 календарних днів до передбаченої дати в'їзду зазначеної особи на територію держави запитуваної Сторони з метою транзиту, якщо компетентні органи держав Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

3. Компетентні органи держави запитуваної Сторони протягом 7 календарних днів з дати отримання запиту про транзит осіб, зазначених в пункті 1 цієї статті, дають згоду на транзит або вмотивовану відмову в здійсненні транзиту, якщо вважають, що перебування таких осіб на території держави запитуваної Сторони є небажаним, зокрема з міркувань національної безпеки і охорони громадського порядку.

4. При здійсненні транзиту осіб, зазначених в пункті 1 цієї статті, компетентні органи держави запитуваної Сторони на прохання компетентних органів держави запитуючої Сторони надають необхідне сприяння.

5. У разі, якщо перебування на території держави запитуваної Сторони осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, пов'язано з необхідністю їх виходу за межі транзитної зони пункту пропуску через державний кордон, компетентні органи держави запитуваної Сторони на прохання компетентних органів держави запитуючої Сторони забезпечують додаткову охорону і надають у разі необхідності приміщення для тимчасового утримання таких осіб.

6. Компетентні органи держави запитуваної Сторони, незважаючи на виданий дозвіл на транзитний проїзд, можуть повернути осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, компетентним органам держави запитуючої Сторони, якщо після їхнього в'їзду на територію держави запитуваної Сторони стосовно цих осіб будуть встановлені обставини, передбачені пунктом 3 цієї статті, а також, якщо безперешкодний в'їзд на територію іншої держави транзиту або держави призначення більше не можна вважати гарантованим.

7. Сторони на основі взаємності прагнуть обмежити випадки транзиту громадян третіх держав і осіб без громадянства, які можуть бути повернуті безпосередньо в держави їх громадянства або держави, у яких такі особи на законних підставах постійно проживають.

8. У видачі дозволу на транзит може бути відмовлено, якщо особі, стосовно якої запитується дозвіл на транзит, чи членам її сім'ї, які прямують з нею, в іншій державі транзиту або державі призначення загрожує смертна кара, застосування катувань чи інше нелюдське або таке, що принижує людську гідність, ставлення, або якщо свободу цієї особи може бути обмежено з причин її етнічної або національної належності, раси, релігії чи політичних переконань.

9. Сторони прагнуть здійснювати транзит громадян третіх держав та осіб без громадянства переважно повітряним транспортом.

Стаття 7
Виконавчий протокол

Сторони укладають Виконавчий протокол, який містить правила, що стосуються:

а) компетентних органів і пунктів пропуску через державний кордон;

б) змісту і порядку направлення запиту про реадмісію або транзит;

в) проведення співбесід;

г) процедури реадмісії та транзиту;

д) умов передачі осіб з супроводом, у тому числі транзит громадян третіх держав та осіб без громадянства;

е) порядку здійснення взаєморозрахунків, пов'язаних з виконанням цієї Угоди.

Стаття 8
Захист персональних даних

1. Персональні дані, якими компетентні органи держав Сторін обмінюються або які передають один одному у зв'язку з реалізацією положень цієї Угоди, підлягають захисту в державі кожної Сторони відповідно до її законодавства про захист персональних даних та міжнародних договорів, учасниками яких є держави Сторін.

2. Компетентні органи держав Сторін уживають належних заходів щодо захисту персональних даних від несанкціонованого доступу та розголошення. Персональні дані передаються третій Стороні лише за попередньою письмовою згодою компетентних органів держави однієї Сторони, яка передала ці дані компетентним органам держави іншої Сторони.

Стаття 9
Витрати

1. Витрати, пов'язані з реадмісією і можливим супроводом до міжнародного пункту пропуску через державний кордон держави запитуваної Сторони осіб, зазначених у пункті 1 статті 2 і пункті 1 статті 3 цієї Угоди, несе запитуюча Сторона, у разі, якщо витрати не можуть бути сплачені такими особами самостійно або третьою Стороною.

2. Витрати, пов'язані з транзитом і можливим супроводом осіб, зазначених у пункті 1 статті 6 цієї Угоди, а також з можливим їх поверненням, несе запитуюча Сторона, у разі, якщо витрати не можуть бути сплачені такими особами самостійно або третьою Стороною.

3. Витрати, пов'язані з передачею осіб, зазначених у пункті 5 статті 2 та пункті 5 статті 3 цієї Угоди, і їх можливим супроводом до пункту пропуску через державний кордон держави запитуючої Сторони, несе Сторона, відповідальна за помилкову реадмісію осіб, зазначених вище.

4. Усі транспортні витрати, пов'язані з проведенням співбесід, передбачених пунктом 4 статті 2 цієї Угоди, несе запитуюча Сторона, у разі, якщо витрати не можуть бути сплачені такими особами самостійно або третьою стороною.

Стаття 10
Призупинення і поновлення застосування Угоди

1. Кожна Сторона може після консультацій з іншою Стороною з причин, пов'язаних із забезпеченням громадського порядку, охороною здоров'я населення чи захистом національної безпеки, частково чи повністю призупинити застосування цієї Угоди.

2. Про призупинення або поновлення застосування цієї Угоди одна Сторона повідомляє в письмовій формі дипломатичними каналами іншу Сторону не пізніше як за 48 годин до початку реалізації такого рішення.

Стаття 11
Дія інших міжнародних договорів

1. Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань кожної із Сторін, які визначено іншими міжнародними договорами, учасником яких є її держава.

2. Ця Угода не перешкоджає поверненню тієї чи іншої особи на підставі інших формальних або неформальних домовленостей.

Стаття 12
Прикінцеві положення

1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію від 22 грудня 2006 р. припиняє свою дію з дати набрання чинності цієї Угоди.

3. За взаємною згодою Сторін до Угоди можуть вносити зміни, які набирають чинності в порядку, передбаченому пунктом 1 цієї статті.

4. Розбіжності щодо тлумачення і застосування положень цієї Угоди вирішуються Сторонами шляхом консультацій і переговорів.

5. Угода укладається на невизначений строк, і її дія припиняється через 30 днів з дати отримання однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншої Сторони про її наміри припинити дію Угоди.

Вчинено в м. Москва 22 жовтня 2012 року в двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову юридичну силу.

У випадку розбіжностей при тлумаченні Угоди Сторони використовують текст російською мовою.

За Кабінет
Міністрів України

(підпис)


За Уряд
Російської Федерації

(підпис)



on top