Document 229-V, first version — Adoption on October 5, 2006
( Attention! This version is not current. Go to the current one? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про систему інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 47, ст.464 )

Цей Закон встановлює правові, економічні та організаційні
засади формування і функціонування системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу, регулює відносини у сфері
технічного і технологічного обслуговування агропромислового
комплексу, сприяє розвитку економічних умов для створення,
випробування, виробництва, реалізації, використання і
обслуговування технічних засобів для галузей агропромислового
виробництва.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) система інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу - сукупність суб'єктів відносин, що знаходяться у
відповідних взаємозв'язках, а також принципів, форм, методів,
організаційних та економічних важелів, спрямованих на створення,
випробування, виробництво, реалізацію, використання й
обслуговування технічних засобів для агропромислового комплексу;
2) технічні засоби для агропромислового комплексу - машини,
механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і
лінії з них, які використовуються в сільському господарстві,
харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання,
зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а
також для надання послуг з технічного сервісу;
3) технічний сервіс - забезпечення агропромислового комплексу
технічними засобами і підтримання їх у технічно справному стані
протягом усього періоду експлуатації, вивчення попиту, реклама,
технічна і торгово-економічна інформація, доставка, передпродажна
підготовка, гарантійне обслуговування нових та відремонтованих
технічних засобів, забезпечення запасними частинами, навчання
експлуатаційно-ремонтного персоналу;
4) технологічний сервіс - діяльність, спрямована на виконання
за замовленням, технологічних процесів і операцій з вирощування,
збирання, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції,
агрохімічних, меліоративних, транспортних та інших робіт, прокату
і оренди технічних засобів;
5) вторинний ринок технічних засобів для агропромислового
комплексу - торгова діяльність підприємств технічного сервісу,
інших юридичних та фізичних осіб з реалізації технічних засобів,
що були в користуванні;
6) державна технічна політика в агропромисловому комплексі -
цілеспрямована законодавчо оформлена система
організаційно-економічних і правових заходів, які здійснюються
органами виконавчої влади для формування взаємопов'язаних процесів
створення, випробування, виробництва, реалізації, використання та
обслуговування технічних засобів, наукового, інформаційного і
кадрового забезпечення агропромислового комплексу;
7) науково-технічне забезпечення - комплекс
науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, робіт з
освоєння виробництва, випробувань та пропаганди нових технічних
засобів для агропромислового комплексу.
Стаття 2. Сфера дії Закону та відносини, які ним регулюються
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у
процесі формування і функціонування системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу, а саме:
1) розробку, створення, випробування, виробництво,
реалізацію, використання технічних засобів, технічного та
технологічного сервісу;
2) здійснення державного нагляду за якістю, технічним станом,
умовами експлуатації та зберіганням технічних засобів, а також
якістю пально-мастильних матеріалів;
3) науково-технічне та інформаційне обслуговування суб'єктів
системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу;
4) підготовку та перепідготовку інженерно-технічних кадрів.
2. Правове регулювання формування та функціонування системи
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
здійснюється відповідно до законів України "Про стимулювання
розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового
комплексу" ( 3023-14 ), "Про захист прав покупців
сільськогосподарських машин" ( 900-15 ), "Про підтвердження
відповідності" ( 2406-14 ), "Про стандартизацію" ( 2408-14 ),
цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Р о з д і л II
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Стаття 3. Основні завдання системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу
1. Основними завданнями системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу є:
1) забезпечення потреб сільськогосподарського виробництва,
підприємств харчової і переробної промисловості вітчизняними
технічними засобами;
2) реалізація державної технічної політики в агропромисловому
комплексі;
3) формування та розвиток ринку технічних засобів для
агропромислового комплексу, у тому числі вторинного, розширення
мережі сервісних підприємств;
4) сприяння освоєнню результатів наукових,
дослідно-конструкторських та технологічних розробок для
інноваційного розвитку агропромислового комплексу;
5) реалізація програм розвитку інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу;
6) забезпечення виробників сільськогосподарської продукції
достовірною інформацією про споживчі властивості машин і
обладнання.
2. Основним організаційним принципом інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу є системний підхід до
створення, проведення державних випробувань, виробництва технічних
засобів, їх використання, ремонту та технічного обслуговування,
розробки і освоєння нових технологій та кадрового забезпечення.
Стаття 4. Пріоритетність розвитку системи
інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу
1. Пріоритетність розвитку системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу реалізується:
1) спрямованістю державної технічної політики в
агропромисловому комплексі на прискорене створення і виробництво
технічних засобів, технічного і технологічного сервісу, оснащення
ними підприємств сільського господарства, харчової і переробної
промисловості, кадрове забезпечення;
2) шляхом бюджетної підтримки діяльності суб'єктів системи
інженерно-технічного забезпечення, кредитування, оподаткування,
ціноутворення, митної та амортизаційної політики із застосуванням
комплексу пільг.
Р о з д і л III
СУБ'ЄКТИ СИСТЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЇХ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
Стаття 5. Суб'єкти системи інженерно-технічного забезпечення
1. Суб'єктами системи інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу є технічні та технологічні
науково-дослідні, дослідно-конструкторські організації та
машиновипробувальні установи, заводи тракторного,
сільськогосподарського і продовольчого машинобудування,
агротехсервісні підприємства, спеціалізовані підприємства з
торгівлі, лізингові компанії, інженерно-технічні підрозділи
сільськогосподарських товаровиробників,
інформаційно-консультативні служби, навчальні заклади з
підготовки, підвищення кваліфікації і атестації
інженерно-технічних працівників та операторів технічних засобів
тощо.
Стаття 6. Взаємовідносини суб'єктів системи
інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу та принципи їх діяльності
1. Діяльність суб'єктів системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу здійснюється на основі
поєднання принципів державного регулювання і ринкового
саморегулювання економічних взаємовідносин її окремих суб'єктів.
2. Основними принципами діяльності суб'єктів системи
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу є:
1) пріоритет інтересів сільськогосподарських
товаровиробників;
2) спрямованість на розробку інноваційних технологій та
створення, виробництво, використання і обслуговування технічних
засобів;
3) паритетність економічних взаємовідносин господарюючих
суб'єктів системи інженерно-технічного забезпечення;
4) вільний вибір партнерів у господарській діяльності
суб'єктами системи інженерно-технічного забезпечення;
5) рівноправність форм власності і господарювання.
Р о з д і л IV
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Стаття 7. Організація державного управління системою
інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу
1. Державне управління системою інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу в межах своїх повноважень
здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений
орган виконавчої влади з інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу, його територіальні органи.
2. Інші органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування взаємодіють із спеціально уповноваженим органом
виконавчої влади з інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу і сприяють виконанню його функцій.
Стаття 8. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо
інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу
1. До повноважень Кабінету Міністрів України належать:
1) розроблення стратегії державної технічної політики в
агропромисловому комплексі;
2) затвердження (схвалення) відповідних програм розвитку
системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу і організація їх виконання;
3) підготовка пропозицій до проектів державного бюджету щодо
розмірів видатків, необхідних для пріоритетного розвитку системи
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
4) формування державних резервів пально-мастильних матеріалів
для сільського господарства;
5) здійснення інших повноважень, визначених Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України.
Стаття 9. Повноваження спеціально уповноваженого органу
виконавчої влади з інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу
1. До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої
влади з інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу належать:
1) розроблення проекту стратегії державної технічної політики
в агропромисловому комплексі та вжиття заходів щодо її виконання;
2) сприяння створенню та діяльності суб'єктів господарювання
з розробки та виготовлення технічних засобів для
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
3) здійснення функцій розпорядника бюджетних коштів, що
виділяються на розвиток системи інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу;
4) у визначеному законом порядку здійснення функцій
державного замовника науково-дослідних і дослідно-конструкторських
розробок, що провадяться за державні кошти;
5) розроблення проектів державних цільових програм розвитку
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та
вжиття заходів щодо їх реалізації;
6) визначення переліку технічних засобів для агропромислового
комплексу, що підлягають обов'язковим державним приймальним
випробуванням та підтвердженню відповідності за показниками
призначення;

7) координація розробки й перегляду технічних регламентів і
технічних умов, а також державних та галузевих стандартів, якими
визначаються вимоги щодо показників якості, технологічності та
безпечності технічних засобів для агропромислового комплексу,
участь у розробленні відповідних стандартів;
8) перегляд та узгодження вихідних вимог до створюваних нових
технічних засобів, у тому числі й тих, що забезпечують екологічну
безпеку та безпеку праці при їх використанні;
9) створення відповідно до закону органів з оцінки
відповідності;
10) визначення за результатами державних випробувань
доцільності освоєння нових зразків технічних засобів для
агропромислового комплексу і ведення їх Державного реєстру;
11) забезпечення створення і розвитку єдиного інформаційного
простору в системі інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу;
12) визначення основних напрямів удосконалення ринку
технічних засобів і технологій, формування вторинного ринку на
принципах економічної заінтересованості;
13) здійснення організаційно-економічних заходів, спрямованих
на зростання експортного потенціалу та розвитку міжнародного
співробітництва у сфері інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу;
14) участь в організації підготовки та перепідготовки
інженерно-технічних кадрів та кадрів масових професій для
агропромислового комплексу;
15) участь у розробці проектів нормативно-правових актів, що
регулюють відносини в системі інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу;
16) сприяння гарантованому забезпеченню
сільськогосподарських товаровиробників пально-мастильними
матеріалами.
Р о з д і л V
РИНКОВІ ВІДНОСИНИ В СИСТЕМІ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Стаття 10. Ринки технічних засобів, технічного й
технологічного сервісу
1. Робота підприємств, організацій, установ різних форм
власності із створення, розробки, випробування, виробництва,
реалізації, використання й обслуговування технічних засобів для
агропромислового комплексу ґрунтується на принципах ринкової
економіки.
2. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
розробляє й реалізує заходи зі створення в цій системі дієвої
розгалуженої ринкової мережі підприємств, організацій, установ
різних форм власності.
3. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
представляє на ринку техніки інтереси сільгосптоваровиробників як
замовників нових технічних засобів для агропромислового комплексу.
4. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
сприяє діяльності виробників серійних технічних засобів, які
забезпечують передпродажний, гарантійний і на договірних умовах
післягарантійний технічний сервіс, здійснюють підготовку та
перепідготовку кадрів для експлуатації, ремонту й технічного
обслуговування.
Стаття 11. Вторинний ринок технічних засобів
1. Купівля-продаж технічних засобів, вузлів, агрегатів і
запасних частин, що були в користуванні, здійснюються на
вторинному ринку. Суб'єктами вторинного ринку є юридичні та
фізичні особи, які продають-купують технічні засоби, вузли,
агрегати і запасні частини, що були в користуванні, або здійснюють
їх капітально-відновлювальні ремонти.
2. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
розробляє схеми і принципи формування вторинного ринку технічних
засобів, вузлів і механізмів, які підлягають відновленню та
ремонту.
3. Відновлені технічні засоби та ті, що були в користуванні,
реалізуються лише за наявності документа, що засвідчує їх
технічний стан, виданого інспекцією державного технічного нагляду.
Стаття 12. Організація ринку пально-мастильних матеріалів
1. Для стабілізації цін і забезпечення потреби
сільськогосподарських товаровиробників у напружені
(весняно-польові, збиральні) періоди робіт спеціально
уповноважений орган виконавчої влади з інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу бере участь разом з іншими
зацікавленими органами виконавчої влади у розробці ринкової схеми
і принципів гарантованого забезпечення сільськогосподарських
товаровиробників пально-мастильними матеріалами і подає їх на
затвердження Кабінету Міністрів України.
2. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
забезпечує протягом року стабільне постачання пально-мастильних
матеріалів сільськогосподарським товаровиробникам відповідно до
затверджених Кабінетом Міністрів України ринкових схем та
принципів гарантованого забезпечення сільськогосподарських
товаровиробників пально-мастильними матеріалами.
3. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
організовує наукові дослідження, виробництво й використання
біологічних видів палива, зокрема біодизеля.
Р о з д і л VI
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СИСТЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Стаття 13. Державна підтримка інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу
1. Видатки на розвиток системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу передбачаються щорічно в
державному бюджеті окремими рядками.
2. Цінова політика в системі інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу здійснюється відповідно до
закону і спрямовується на попередження диспаритету цін.
3. Внутрішній фінансовий контроль за використанням виділених
бюджетних коштів здійснює спеціально уповноважений орган
виконавчої влади з інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу та інші органи відповідно до своїх
повноважень.
Стаття 14. Кредитування суб'єктів системи
інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу
1. Кредитування суб'єктів системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу здійснюється відповідно до
закону з урахуванням пріоритетів інноваційно-інвестиційного
оновлення основних фондів підприємств агропромислового комплексу.
2. Механізм кредитування суб'єктів системи
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
встановлює Кабінет Міністрів України. З цією метою Уряд України:
1) формує систему державного цільового кредитування
технічного переоснащення агропромислового виробництва;
2) вносить пропозиції щодо обсягів державних кредитних
ресурсів на розвиток системи інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу;
3) встановлює порядок використання кредитних ресурсів для
технічного переоснащення агропромислового комплексу;
4) встановлює обсяги часткової компенсації вартості придбаної
нової техніки.
Стаття 15. Лізингова діяльність
1. Кабінет Міністрів України створює сприятливі умови для
розвитку лізингової діяльності комерційних банків, інших
фінансових установ, вітчизняних і зарубіжних інвесторів,
машинобудівних підприємств та державних лізингових компаній.
Стаття 16. Митна політика стосовно системи
інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу
1. Митна політика держави спрямовується за допомогою
митно-тарифних та нетарифних заходів на захист економічних
інтересів суб'єктів системи інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу та здійснюється відповідно до митного
законодавства.
2. Митна політика при ввезенні на митну територію України
технічних засобів для агропромислового комплексу як нових, так і
тих, що були в користуванні, комплектуючих виробів та запасних
частин до них, аналоги яких виробляються підприємствами
вітчизняного машинобудування, здійснюється в інтересах
національних товаровиробників.
3. Митно-тарифні та нетарифні заходи до експортних операцій з
вітчизняними технічними засобами для агропромислового комплексу,
комплектуючими виробами та запасними частинами до них здійснюються
в інтересах вітчизняних товаровиробників і для стимулювання
нарощування експортного потенціалу.
4. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
розробляє і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо
надання митних пільг на імпорт окремих технічних засобів,
комплектуючих виробів для складної сільськогосподарської техніки,
які не виробляються в Україні.
Стаття 17. Амортизація в системі інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу
1. Держава забезпечує відтворення технічних засобів для
агропромислового комплексу у межах норм амортизаційних
відрахувань.
2. Амортизаційні відрахування на відтворення технічних
засобів для агропромислового комплексу використовуються лише за
призначенням.
3. Реальна ринкова вартість технічних засобів для
агропромислового комплексу визначається на основі централізованої
систематичної (один раз на 5-7 років) переоцінки та щорічної її
індексації відповідно до інфляції.
4. Кабінет Міністрів України розробляє і подає на розгляд
Верховної Ради України проекти відповідних нормативно-правових
актів щодо амортизації технічних засобів для агропромислового
комплексу.
Р о з д і л VII
МЕТРОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ, ДЕРЖАВНІ ПРИЙМАЛЬНІ
ВИПРОБУВАННЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ В СИСТЕМІ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО
КОМПЛЕКСУ
Стаття 18. Метрологічний контроль і нагляд
1. Метрологічний контроль і нагляд при створенні,
виробництві, використанні, технічному обслуговуванні й ремонті
технічних засобів для агропромислового комплексу, а також при
державних приймальних випробуваннях технічних засобів та
технологічних процесів, їх сертифікації здійснюються відповідно до
законодавства.
Стаття 19. Державні приймальні випробування та сертифікація
1. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу є
замовником і формує перелік технічних засобів та технологій їх
технічного обслуговування, нових технологій виробництва,
зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, що
підлягають державним приймальним випробуванням та оцінці
відповідності технічним завданням, стандартам, технічним умовам.
2. Державні приймальні випробування технічних засобів, а
також технологій виробництва, зберігання і переробки
сільськогосподарської продукції виконуються уповноваженими на це
організаціями.
3. Нові зразки технічних засобів, технології технічного
обслуговування та ремонту техніки, виробництва, зберігання та
переробки сільськогосподарської продукції підлягають державним
приймальним випробуванням. Замовник за наявності позитивних
результатів випробувань та інших обумовлених технічними завданнями
експертиз приймає рішення про їх сертифікацію та дає рекомендації:
1) про постановку на виробництво та освоєння виготовлення
нових зразків технічних засобів, технологій та послуг;
2) про включення технічних засобів і технологій у державний
технічний та технологічний реєстри виробництва, зберігання і
переробки сільськогосподарської продукції.
4. Обов'язкова сертифікація нових зразків технічних засобів,
технологій виробництва, зберігання і переробки
сільськогосподарської продукції, технологій з технічного
обслуговування здійснюється відповідно до законодавства.
Р о з д і л VIII
ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ НАГЛЯД У СИСТЕМІ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО
КОМПЛЕКСУ
Стаття 20. Державний технічний нагляд у системі
інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу
1. Державний технічний нагляд за відповідністю технічних
засобів вимогам безпеки та якістю пально-мастильних матеріалів у
системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу здійснюється інспекціями державного технічного нагляду
відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
взаємодіють з органами державного технічного нагляду та сприяють у
здійсненні їх функцій.
2. Державний технічний нагляд у системі інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу реалізується шляхом
перевірки посадовими особами органів державного технічного нагляду
дотримання вимог, встановлених нормативно-технічною документацією,
та правил технічної експлуатації, обліку технічних засобів та
безпеки дорожнього руху, забезпечення контролю за виконанням
законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи
відремонтовану техніку, комплектуючі вузли і агрегати до неї, а
також охорони праці та навколишнього середовища при її
використанні.
3. Державний технічний нагляд здійснюється щодо технічних
засобів для агропромислового комплексу, які належать юридичним та
фізичним особам або вони виконують послуги по їх ремонту,
переобладнанню і реалізації.
Стаття 21. Завдання органів державного технічного нагляду
1. Основними завданнями органів державного технічного нагляду
у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу є:
1) забезпечення контролю за виконанням законодавства у сфері
захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану
сільськогосподарську техніку та комплектуючі вузли й агрегати до
неї;
2) здійснення нагляду за дотриманням законодавства з охорони
праці, навколишнього середовища при експлуатації і технологічному
обслуговуванні технічних засобів для агропромислового комплексу;
3) здійснення контролю за сплатою податку з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин, підконтрольних
інспекціям державного технічного нагляду;
4) проведення експертної оцінки сільськогосподарської техніки
при її відчуженні на вторинному ринку;
5) здійснення державної реєстрації та обліку техніки, що
підлягає експлуатації на вулично-шляховій мережі загального
користування, видачі на них державних номерних знаків та
відповідних реєстраційних документів, автоматизованого обліку
зареєстрованих машин та відомостей про їх власників з
використанням єдиного Державного реєстру, держателем якого є
уповноважений орган з державного технічного нагляду;
6) проведення відповідно до законодавства державних технічних
оглядів технічних засобів, які зареєстровані в установленому
порядку;
7) здійснення перевірок технічного стану і експлуатації
машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності
вимогам законодавства;
8) видача в установленому порядку висновків щодо технічного
стану проданих або відремонтованих машин, які підлягають перевірці
на підтвердження відповідності вимогам законодавства;
9) проведення технічної експертизи та експертної оцінки
технічних засобів, що стали непридатними внаслідок аварії чи
стихійного лиха, та видача відповідних документів про доцільність
їх подальшої експлуатації;
10) організація підготовки та перепідготовки операторів
управління технічними засобами, приймання екзаменів та видача
посвідчень трактористів-машиністів у встановленому порядку;
11) проведення державного нагляду за дотриманням правил
технічного та сервісного обслуговування сільськогосподарської
техніки та реалізації повнокомплектних машин, номерних вузлів і
агрегатів.
Р о з д і л IX
НАУКОВЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
СИСТЕМИ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Стаття 22. Наукове обслуговування
1. Наукове обслуговування системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу здійснюється
науково-дослідними, дослідно-конструкторськими,
машиновипробувальними установами й організаціями з використанням
мережі суб'єктів єдиного науково-виробничого інформаційного
простору.
2. Наукове обслуговування здійснюється шляхом:
1) визначення пріоритетів технічної політики та програм
розвитку системи інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу;
2) проведення наукових досліджень, дослідно-конструкторських
розробок нових типів технічних засобів і технологій для
агропромислового комплексу та їх випробування.
3. Координацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
питань інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу.
Стаття 23. Інформаційне забезпечення
1. Інформаційне обслуговування системи інженерно-технічного
забезпечення організовує спеціально уповноважений орган виконавчої
влади з інженерно-технічного забезпечення агропромислового
комплексу шляхом:
1) формування єдиного інформаційного простору з власними
засобами інформатизації, створення інформаційно-консультативних та
дорадчих служб з базами даних про технічні засоби для
агропромислового комплексу, запасні частини й агрегати до них, про
їх виробників, технологічну належність, технічну, екологічну,
економічну та іншу характеристики, ціну;
2) поширення об'єктивної інформації щодо нових технічних
засобів і технологій, ефективних форм технологічного і технічного
сервісу з використанням засобів масової інформації та проведення
ярмарок, виставок, інших форм пропаганди;
3) випуску каталогів нових технічних засобів для
агропромислового комплексу, рекомендацій з їх використання,
впровадження інноваційних технологій виробництва, зберігання та
переробки сільськогосподарської продукції.
Р о з д і л X
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Стаття 24. Міжнародне співробітництво у сфері
інженерно-технічного забезпечення
агропромислового комплексу
1. Міжнародне співробітництво у сфері інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу здійснюється відповідно до
законодавства та міжнародних договорів України шляхом:
1) участі України в міжнародних програмах створення,
виробництва, обслуговування, використання технічних засобів та
розробки і освоєння інноваційних технологій;
2) обміну новими технологіями і технічними засобами
виробництва, зберігання і переробки сільськогосподарської
продукції з іноземними підприємствами;
3) організації спільних з іноземними фірмами підприємств та
виробництв з виготовлення сільськогосподарської техніки;
4) залучення іноземних інвестицій для розвитку
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
5) організації та проведення міжнародних виставок, ярмарок,
аукціонів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших заходів з
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
6) навчання та підготовки інженерно-технічних і
механізаторських кадрів;
7) участі України в розробці міжнародних стандартів,
проведенні метрологічного контролю і нагляду, державних
випробувань та сертифікації у сфері створення, виробництва,
використання і обслуговування технічних засобів для
агропромислового комплексу;
8) приведення у відповідність із вимогами міжнародних
стандартів екологічних показників технічних засобів для
агропромислового комплексу;
9) створення інформаційно-маркетингових центрів для
прискорення руху товарів та послуг на національні ринки держав.
2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,
що передбачені законодавством України, застосовуються правила
відповідного міжнародного договору.
Р о з д і л XI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття 25. Відповідальність за порушення цього Закону
1. Особи, винні в порушенні цього Закону, несуть
відповідальність згідно з законом.
Р о з д і л XII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
2. Кабінету Міністрів України:
1) внести до Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із
цим Законом;
3) забезпечити приведення центральними органами виконавчої
влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим
Законом.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 5 жовтня 2006 року
N 229-V



on top