On Social and Legal Protection of Military Men and Members of Their Families
Law of Ukraine on December 20, 19912011-XII
Document 2011-XII, previous version — Revision on February 11, 2001, on the basis - 2171-III
( Attention! This version is not current. Go to current edition? )


 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 
Про соціальний і правовий захист військовослужбовців
та членів їх сімей

 
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 15, ст.190 )
 
( Вводиться в дію Постановою ВР N 2012-XII ( 2012-12 ) від 20.12.91, ВВР, 1992, N 15, ст.191 )
 
( Із змінами, внесеними згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281 Законами
    N 64/97-ВР від 12.02.97, ВВР, 1997, N 12, ст.103
    N 533/97-ВР від 18.09.97, ВВР, 1997, N 45, ст.288 )
 
( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/99 ( v005p710-99 ) від 03.06.99 )
 
( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1082-XIV ( 1082-14 ) від 21.09.99, ВВР, 1999, N 48, ст.410 N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.102 N 1577-III ( 1577-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.178 N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 )

 
Р о з д і л I
 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
Стаття 1. Законодавство про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей
 
     Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.
 
     Стаття 2. Заборона обмежень прав військовослужбовців
 
     Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
 
     Стаття 3. Особи, які належать до військовослужбовців
 
     До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби національної безпеки України, військ цивільної оборони, а також інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, стратегічних сил стримування, які дислокуються на території України, військовослужбовці-жінки, курсанти військових навчальних закладів.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )
 
     Стаття 4. Особи, на яких поширюється дія цього Закону
 
     Дія цього Закону поширюється на:
     військовослужбовців, які проходять службу на території України, і військовослужбовців - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України;
     членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні військової служби;
     військовозобов'язаних, призваних на збори, та членів їх сімей.

 
Р о з д і л II
 
ПРАВА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
 
Стаття 5. Забезпечення громадянських прав і свобод
військовослужбовців
 
     Військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до Рад народних депутатів та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ). На них поширюються положення Закону України "Про вибори Президента Української РСР" ( 1297-12 ).
     Військовослужбовцям, які балотуються кандидатами у народні депутати, їх командири (начальники) повинні створювати належні умови для здійснення цього права.
     Військовослужбовці, обрані до Рад народних депутатів чи призначені у сформовані цими Радами органи, залишаються на військовій службі, і за ними зберігається статус військовослужбовців. Військовослужбовці, які є народними депутатами та звільнені від виконання службових обов'язків у зв'язку з обранням до складу органів відповідних Рад народних депутатів і при цьому не виявили бажання звільнятися в запас, прикомандировуються до цих Рад з залишенням на військовій службі у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Строк роботи в Радах чи їх органах зараховується до загального і безперервного стажу військової служби. Після закінчення строку повноважень в Раді народних депутатів та її органах військовослужбовець направляється у розпорядження військового формування, де він проходив службу до обрання, для подальшого проходження служби на посаді не нижче тієї, яку він займав до обрання на виборну посаду в Раді народних депутатів.
     Військовослужбовці мають право створювати свої громадські об'єднання відповідно до законодавства України. Військовослужбовці не можуть бути членами будь-яких політичних партій або організацій чи рухів. Організація військовослужбовцями страйків і участь в їх проведенні не допускається.
     Військовослужбовці вправі оскаржити в суд незаконні дії військових посадових осіб і органів військового управління.
     Військовослужбовці мають рівне з усіма громадянами України право виїзду за кордон.
 
     Стаття 6. Свобода совісті
 
     Військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні обряди, відкрито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
     Ніхто не має права перешкоджати задоволенню військовослужбовцями своїх релігійних потреб.
     Особам, релігійні переконання яких перешкоджають проходженню строкової військової служби, надається право на альтернативну службу згідно з Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" ( 1975-12 ).
 
     Стаття 7. Недоторканність військовослужбовця
 
     Військовослужбовцю гарантується недоторканність особи. Він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення або з санкції прокурора чи наказу командира, винесеного відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
 
     Стаття 8. Основні права військовослужбовців, пов'язані з проходженням служби
 
     1. Використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов'язаних з військовою службою, не допускається. Військовослужбовці можуть залучатися до участі у ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та в інших окремих випадках лише за рішенням Верховної Ради України.
     Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
     Військовослужбовцям гарантується свобода наукової, технічної та художньої творчості.
     Військовослужбовці не можуть займатися підприємницькою діяльністю.
     У разі тимчасового заміщення військовослужбовцем вищестоящої командної посади оплата провадиться у встановленому порядку по заміщуваній посаді.
     2. Військовослужбовці, за винятком тих, які проходять строкову службу, не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їх служба припиняється за власним бажанням, у зв'язку із станом здоров'я, закінченням строку або невиконанням умов контракту, систематичним невиконанням вимог військових статутів, скороченням чисельності або штату військовослужбовців, а також у разі позбавлення волі за вироком суду.
     3. За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Їм надається матеріальна допомога в розмірі місячної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.
     Військовослужбовці строкової служби, сім'ї яких втратили годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім'ї з самостійним заробітком, звільняються з військової служби достроково.
     4. Забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без права на пенсію, провадиться відповідно до законодавства України про зайнятість населення.
     5. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців, за станом здоров'я, а також військовослужбовців строкової служби, які до призову на службу не встигли працевлаштуватися.

 
     Стаття 9. Матеріальне забезпечення військовослужбовців
 
     Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
( Дію частини другої статті 9 призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна на підставі Законів N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, N 1577-III ( 1577-14 ) від 23.03.2000 ) Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
     Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.
     Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
     Військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, користуються всіма пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
     За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Прикордонних військ України та інших військових формувань. Перелік посад, що їх можуть займати офіцери, встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )

 
     Стаття 10. Службовий час і час відпочинку військовослужбовців. Відпустки
 
     1. Для військовослужбовців встановлюється 41-годинний робочий тиждень. Тривалість і розподіл службового часу та часу відпочинку військовослужбовців визначається відповідно до військових статутів та порадників Збройних Сил України.
     2. Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби, бойове чергування проводяться у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.
     3. Офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, військовослужбовцям-жінкам, які залучаються у зв'язку з службовою необхідністю до виконання обов'язків військової служби у вихідні, святкові і неробочі дні, надається інший день відпочинку. Військовослужбовцям строкової служби при виконанні обов'язків військової служби в зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).
     Наряди на чергування військовослужбовців проводяться відповідно до військових статутів та порадників Збройних Сил України.
     4. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, надаються чергові щорічні відпустки із збереженням матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу до 10 календарних років - 30 діб, від 10 до 20 років - 35, від 20 до 25 років - 40, 25 і більше календарних років - 45 діб без врахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
     Військовослужбовцям за особливий характер служби, а також зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці надаються щорічні додаткові відпустки із збереженням матеріального забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
     Військовослужбовцям можуть надаватись за рішенням командира (начальника) додаткові відпустки із збереженням матеріального забезпечення за сімейними обставинами, у зв'язку з навчанням у навчальних закладах та з інших поважних причин.
     Військовослужбовцям строкової служби за весь період військової служби надаються відпустки тривалістю: солдатам і матросам - 20 діб, сержантам і старшинам - 25 діб без врахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
     Військовослужбовцям-інвалідам, а також учасникам бойових дій та прирівняним до них особам щорічні відпустки надаються без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.
 
     Стаття 11. Охорона здоров'я
 
     1. Військовослужбовцям створюються необхідні санітарно-гігієнічні та побутові умови з урахуванням специфіки служби та екологічної обстановки. Вони забезпечуються безплатною кваліфікованою медичною допомогою у військово-медичних закладах. При відсутності за місцем служби військово-медичних закладів, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України за рахунок Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби національної безпеки України, Прикордонних військ України та інших військових формувань. ( Абзац перший пункту 1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )
     Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога надається відповідно до законодавства України.
     2. Медична допомога членам сімей військовослужбовців надається на загальних підставах. У разі неможливості надання допомоги у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України медична допомога їм надається у відповідних військово-медичних закладах.
     3. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок в санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби національної безпеки України, Прикордонних військ України та інших військових формувань. ( Абзац перший пункту 3 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )
     Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, та учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються в першу чергу.
     Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.
     4. Військовослужбовці строкової служби, курсанти військових навчальних закладів, військовослужбовці-жінки при наявності медичних показань забезпечуються безплатним санаторно-курортним лікуванням.
     5. Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавчими актами України з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
 
     Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями
 
     1. Військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.
     Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України ( 5464-10 ).
     До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення. У разі відсутності такого житла військова частина зобов'язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
     Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
     2. Прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.
     3. Курсантам вищих військових навчальних закладів, які мають сім'ю, надається жила площа в сімейних гуртожитках. При відсутності гуртожитків їм виплачується за місцем служби грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом) жилого приміщення в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
     4. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних при проходженні військової служби, жилі приміщення за місцем проживання, обраним з урахуванням встановленого порядку, надаються у першу чергу.
     У першочерговому порядку, в разі потреби поліпшення житлових умов, надаються жилі приміщення також сім'ям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби.
     5. За військовослужбовцями, крім військовослужбовців строкової служби, які мають вислугу не менше 20 років, при направленні їх для проходження військової служби за межі України або при переведенні на службу в місцевість, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жила площа, яку вони та члени їх сімей займають, бронюється на весь час перебування їх за межами України чи в зазначеній місцевості.
      6. Військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні військової служби, надається 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності, в межах норм, передбачених чинним законодавством. ( Пункт 6 статті 12 в редакції Закону N 533/97-ВР від 18.09.97 )
     7. Особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, які прослужили не менше 17 років і не забезпечені жилою площею, мають право на першочерговий вступ до житлово-будівельного (житлового) кооперативу або одержання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в населених пунктах, вибраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку.
     Місцеві Ради народних депутатів зобов'язані виділяти земельні ділянки і подавати допомогу в будівництві та придбанні будівельних матеріалів особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і батькам військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти, а також військовослужбовцям, які стали інвалідами під час проходження служби, якщо вони виявили бажання побудувати індивідуальні жилі будинки.
     8. Військовослужбовці, які не мають жилого приміщення для постійного проживання, мають право на одержання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або придбання індивідуального жилого будинку на строк до 20 років з погашенням за рахунок коштів військових формувань: для тих, хто прослужив більше 15 років, - 50 відсотків, більше 20 років - 75 відсотків, більше 25 років - 100 відсотків наданої установами банків позики.
     9. Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби, що мають вислугу не менше 20 років, при звільненні з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців, а також військовослужбовці, які стали інвалідами I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, мають право на безплатне одержання в особисту власність жилого приміщення, яке вони займають в будинках державного житлового фонду.
    Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби мають право на першочергове одержання жилих приміщень на підставах, встановлених Житловим кодексом України ( 5464-10 ).
     10. Військовослужбовці строкової служби розміщуються в казармах (на кораблях) згідно з військовими статутами Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на службу. Їх не може бути виключено із списків громадян, взятих на квартирний облік.
 
( Офіційне тлумачення положень пункту шостого статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/99 ( v005p710-99 ) від 03.06.99 )
     Стаття 13. Забезпечення права на освіту
 
     Військовослужбовці можуть навчатися у військових навчальних закладах. Їм, крім військовослужбовців строкової служби, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби для поглиблення професійних знань та загальнокультурної підготовки.
     Військовослужбовці строкової служби можуть вступати до військових навчальних закладів.
     Особи, які були призвані на строкову військову службу в період навчання, при звільненні з військової служби зараховуються для продовження навчання до того ж навчального закладу, де вони навчалися до призову на службу.
 
     Стаття 14. Пільги військовослужбовцям і членам їх сімей щодо проїзду, перевезення багажу, поштових відправлень, а також оподаткування
 
     1. ( Дію абзацу першого частини першої статті 14 призупинено в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку на підставі Закону N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000 ) Військовослужбовцям та членам їх сімей забезпечується безплатний проїзд у відпустку, а також безплатний проїзд і перевезення багажу залізничним, повітряним, водним і автомобільним транспортом при переїзді на нове місце служби і виплачується грошова допомога у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
     При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям оплачуються витрати по відрядженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
     2. Військовослужбовці строкової служби користуються правом безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів.
     Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, користуються правом на безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом.
     3. ( Зупинено дію пункту 3 статті 14 згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) Військовослужбовці, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, звільняються від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів.
     4. Військовослужбовці строкової служби мають право безплатно відправляти й одержувати листи. Безплатними поштовими посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на строкову військову службу.
 
     Стаття 15. Пенсійне забезпечення і допомога
 
     1. Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ).
 
     2. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
     Військовослужбовцям, звільненим з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
     Військовослужбовцям, звільненим з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, грошова допомога, передбачена цим пунктом, не виплачується.
 
     3. Військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
 
     4. Військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
     Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям - інвалідам з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. ( Абзац другий пункту 4 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1082-XIV ( 1082-14 ) від 21.09.99 )
 
( Стаття 15 в редакції Закону N 64/97-ВР від 12.02.97 )

 
     Стаття 16. Державне обов'язкове особисте страхування
 
     Військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
     Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
     Стаття 17. Відшкодування заподіяної шкоди
 
     Відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законодавством порядку.
 
     Стаття 18. Соціальні гарантії прав членів сімей військовослужбовців
 
     1. Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати.
     2. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середнього місячного заробітку при розірванні ними трудового договору у зв'язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість. При тимчасовій втраті працездатності лікарняні листки оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків посадового окладу незалежно від стажу роботи.
     3. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
     4. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців за їх бажанням щорічна відпустка надається одночасно з відпусткою чоловіка (дружини).
     5. Місцеві Ради народних депутатів:
     працевлаштовують у першочерговому порядку дружин військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації;
     надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем проживання;
     забезпечують відселення із закритих та віддалених від населених пунктів військових гарнізонів військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку.
     6. Вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження служби, в разі, якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти мають право на пільги, передбачені цим Законом.
     7. Кабінетом Міністрів України, місцевими Радами народних депутатів, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців.

 
Розділ III
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ

 
     Стаття 19. Відповідальність посадових осіб
 
     Посадові особи, винні в порушенні законодавства про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

 
 Президент України                                       Л.КРАВЧУК 
м. Київ, 20 грудня 1991 року
N 2011-XII



on top