Document 1446-2008-р, valid, current version — Revision on November 11, 2009, on the basis - 1422-2009-р

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 19 листопада 2008 р. N 1446-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільової
економічної програми енергоефективності
на 2010-2015 роки
{ Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ
N 1422-р ( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }

1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки, що додається.
Визначити НАЕР державним замовником Програми.
2. НАЕР разом з іншими заінтересованими органами виконавчої
влади розробити та подати до 1 грудня 2009 р. Кабінетові Міністрів
України проект Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки. { Пункт 2 із змінами,
внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 37

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2008 р. N 1446-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки

Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Одним з основних показників рівня розвитку економіки держави
є енергоємність валового внутрішнього продукту (далі - ВВП).
Енергоємність ВВП в Україні досить висока і становить, за
даними Міжнародного енергетичного агентства та органів державної
статистики, 0,5 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США з
урахуванням паритету реальної купівельної спроможності, що у
2,6 раза перевищує середнє значення енергоємності ВВП розвинутих
держав світу. При цьому його величина в Данії та Японії дорівнює
0,11, у Великобританії - 0,14, Німеччині і Франції - 0,18,
Сполучених Штатах Америки - 0,21, Росії - 0,47 кілограма нафтового
еквівалента на 1 долар США.
Проблема високої енергоємності ВВП має загальнодержавний
характер, оскільки впливає на рівень собівартості продукції та її
конкурентоспроможність.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку держави
вирішення питання щодо зниження енергоємності ВВП має найбільш
важливе значення для забезпечення її енергетичної незалежності та
підвищення рівня енергетичної безпеки.
На даний час у структурі енергетичного балансу України
переважають традиційні види палива, зокрема імпортований природний
газ та нафтопродукти, що негативно впливає на рівень енергетичної
безпеки держави, конкурентоспроможність вітчизняної продукції та
стан навколишнього природного середовища. { Розділ доповнено
абзацом згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }
Однією з важливих проблем є оптимізація структури
енергетичного балансу держави шляхом заміщення традиційних видів
палива іншими видами, насамперед отриманими з альтернативних
джерел енергії та вторинними енергетичними ресурсами. { Розділ
доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р
( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
Результати аналізу потенціалу використання альтернативних
джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів свідчать, що за
період дії Програми можливо досягнути заміщення обсягу
використання деяких імпортованих енергетичних ресурсів на 20-30
відсотків. { Розділ доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ
N 1422-р ( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Український
прорив: для людей, а не політиків", затвердженою постановою
Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. N 14
( 14-2008-п ), передбачено зниження енергоємності ВВП за рахунок
більш ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів,
збільшення обсягу використання альтернативних і відновлюваних
джерел енергії.
Згідно з Енергетичною стратегією України на період до
2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від
15 березня 2006 р. N 145 ( 145-2006-р ), у 2030 році прогнозується
збільшення майже у три рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а
споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів - тільки на
47,5 відсотка (з 205,2 до 302,7 млн. тонн умовного палива). При
цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового
еквівалента на 1 долар США. У 2015 році зазначений показник
становитиме 0,4 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США за
рахунок використання потенціалу енергоефективності та
енергозбереження. { Абзац дев'ятий розділу із змінами, внесеними
згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }
Аналіз причин виникнення проблеми
Неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів
призводить до зниження рівня конкурентоспроможності продукції,
зменшення обсягу власних обігових коштів підприємств, унаслідок
чого ускладнюється процес інвестування у проекти модернізації
виробничих фондів і технологій. Крім того, уповільнюються темпи
приросту обсягу ВВП та зменшується обсяг надходжень до державного
бюджету.
Рівень використання потенціалу енергозбереження є
незадовільний, незважаючи на ряд прийнятих законодавчих та інших
нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне використання
паливно-енергетичних ресурсів, зменшення обсягу їх споживання та
імпорту.
Основними причинами високої енергоємності ВВП та
неефективності здійснення заходів з енергозбереження є:
недосконалість нормативно-правової бази у сфері
енергоефективності та енергозбереження, відсутність окремих
стандартів і нормативів;
надмірна зношеність основних фондів, низькі темпи їх
оновлення, недостатній рівень мотивації власників підприємств щодо
оновлення таких фондів за рахунок власних або кредитних коштів та
відсутність у них відповідних зобов'язань;
недосконалість механізму утворення цін і тарифів на
енергоносії, що призводить до перехресного субсидування;
наявність та подальше збільшення обсягу заборгованості з
оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;
значні понаднормативні втрати ресурсів, постачання яких
здійснюється з використанням інженерних мереж;
недостатній рівень впровадження новітніх технологій,
спрямованих на підвищення ефективності використання
паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних джерел енергії та
вторинних енергетичних ресурсів; { Абзац дев'ятий розділу із
змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р
( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, необхідної
для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу,
збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії та
вторинних енергетичних ресурсів; { Абзац десятий розділу із
змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р
( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
обмежений доступ юридичних і фізичних осіб до кредитних
ресурсів;
неефективність системи енергетичного менеджменту у виробничій
та невиробничій сфері, відсутність відповідних автоматизованих
систем;
недостатній рівень оснащення інженерних мереж приладами
обліку паливно-енергетичних та інших ресурсів;
відсутність енергетичного балансу і відповідної системи
моніторингу його показників.
Мета Програми
Метою Програми є створення умов для зниження рівня
енергоємності ВВП протягом строку дії Програми на 20 відсотків
порівняно з 2008 роком (щороку на 4 відсотки) та оптимізація
структури енергетичного балансу України. { Розділ в редакції Розпорядження КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }
Визначення оптимального варіанта
розв'язання проблеми
Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає здійснення окремих заходів з
енергозбереження. Як свідчить практика, у разі коли заходи не є
складовою частиною відповідної державної програми, неможливо
досягти значного зниження рівня енергоємності ВВП, оптимізації
структури енергетичного балансу. { Абзац другий розділу із
змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р
( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
Другий варіант передбачає продовження роботи з виконання
Комплексної державної програми з енергозбереження, основним
завданням якої є забезпечення ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів за рахунок зменшення обсягу їх
споживання. Недоліками цього варіанта є надання переваги
скороченню споживання паливно-енергетичних ресурсів замість
підвищення ефективності їх використання з одночасною оптимізацією
структури енергетичного балансу, а також недосконалість механізму
контролю за виконанням зазначеної Програми. { Абзац третій розділу
із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р
( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
Третій, оптимальний варіант передбачає розроблення і
виконання Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки, що дасть можливість створити
умови для зниження енергоємності ВВП , оптимізації структури
енергетичного балансу держави, розвитку використання
альтернативних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів,
удосконалення законодавства, розроблення відповідних стандартів,
нормативів і технічних регламентів, необхідних для формування
ефективної системи державного управління енергоефективністю,
впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у
сфері енергоефективності та енергозбереження. { Абзац четвертий
розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р
( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
впровадження новітніх технологій виробництва та споживання
енергетичних ресурсів, когенераційних технологій;
впровадження технологій електротеплоакумуляційного обігріву
та таких, що передбачають використання теплових насосів;
використання теплової енергії сонця та геотермальної енергії;
видобування та використання газу метану вугільних родовищ як
альтернативного виду палива;
виробництва та використання біопалива;
розвитку вітроенергетики;
модернізації газотранспортної системи, систем тепло- та
водопостачання, теплових електростанцій та теплоелектроцентралей;
здійснення заходів щодо зменшення обсягу споживання
енергоресурсів установами, які утримуються за рахунок коштів
державного бюджету;
оптимізації структури енергетичного балансу, зокрема
заміщення традиційних видів палива іншими видами, насамперед
отриманими з альтернативних джерел енергії та вторинними
енергетичними ресурсами;
зниження рівня забруднення навколишнього природного
середовища;
законодавчого врегулювання питань щодо зниження рівня
енергоємності ВВП та оптимізації структури енергетичного балансу;
адаптації національного законодавства у сфері
енергоефективності, енергозбереження та альтернативної енергетики
до законодавства ЄС;
створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та
іноземних інвестицій у сферу енергоефективності та
енергозбереження з метою оптимізації структури енергетичного
балансу, зменшення обсягу викидів забруднювальних речовин;
формування державної системи моніторингу і контролю за
ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, виконанням
галузевих і регіональних програм енергоефективності, підвищення
рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників
енергоспоживання;
проведення структурної перебудови підприємств, спрямованої на
зниження матеріало- та енергоємності виробництва;
удосконалення механізму фінансування заходів, які потребують
державної підтримки і спрямовані на зниження рівня енергоємності
ВВП, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії
та вторинних енергетичних ресурсів, обсягу викидів забруднювальних
речовин;
активізації міжнародного співробітництва в рамках реалізації
стратегії енергетичної безпеки держави;
здійснення заходів з популяризації серед широких верств
населення через засоби масової інформації ефективного та
ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, включення
відповідних питань до програм навчальних закладів, утворення
регіональних центрів інформування громадськості.
Строк виконання Програми узгоджується з етапами реалізації
Енергетичної стратегії України на період до 2030 року
( 145-2006-р ) як базового документа у сфері енергоефективності
та енергозбереження. { Розділ в редакції Розпорядження КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть можливість:
знизити рівень енергоємності ВВП на 20 відсотків порівняно з
2008 роком; { Абзац другий розділу замінено абзацом згідно з
Розпорядженням КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
оптимізувати структуру енергетичного балансу, зокрема
забезпечити зменшення в ньому частки природного газу та
нафтопродуктів шляхом заміщення їх іншими видами енергетичних
ресурсів, отриманих з альтернативних джерел енергії, та вторинними
енергетичними ресурсами. В результаті виконання Програми обсяг
заміщення природного газу в енергетичному балансі повинен
становити починаючи з 2016 року не менш як 15 млрд. куб. метрів,
нафтопродуктів - 1 млн. тонн; { Абзац другий розділу замінено
абзацом згідно з Розпорядженням КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }
підвищити рівень енергетичної безпеки держави;
удосконалити механізм державного управління і регулювання у
сфері енергоефективності, енергозбереження та альтернативної
енергетики, оптимізувати структуру та обсяг енергоспоживання;
{ Абзац п'ятий розділу із змінами, внесеними згідно з
Розпорядженням КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від 11.11.2009 }
зменшити обсяг використання природних ресурсів (води,
корисних копалин, атмосферного повітря тощо) за рахунок зменшення
обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів;
підвищити рівень конкурентоспроможності національної
економіки.
Оцінка фінансових ресурсів,
необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок
коштів державного бюджету та інших джерел.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить близько
250 млрд. гривень.
Обсяг бюджетних коштів визначається щороку виходячи з
фінансових можливостей бюджету. { Розділ в редакції Розпорядження КМ N 1422-р ( 1422-2009-р ) від
11.11.2009 }



on top