Document va135600-05, current version — Adoption on March 16, 2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2005 Справа N 27/151(37/135)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С. Костенко Т.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ фірма правового
захисту "Верітас"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 30.11.2004 р.
у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ТОВ фірма правового захисту "Верітас"
до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Драюк С.Є.,
відповідача:
Коцюба О.І. (дов. від 14.03.05 N 8454/10/10-039),
Сипко Ю.А. (дов. від 06.01.05 N 218/10/10-039),
Бондаренко Р.М. (дов. від 14.03.05 N 8456/10/10-039),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 11.10.04 господарського суду Дніпропетровської
області в позові про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
N 5600/10/17-320 від 11.03.2003 р. відмовлено.
Постановою від 30.11.04 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду рішення від 11.01.04 господарського суду
Дніпропетровської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що факт надіслання рішення за
результатами розгляду скарги N 5600/10/17-320 підтверджується
копією повідомлення від 11.03.2003 р. та не заперечується
сторонами.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Верітас"
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити з огляду на неправильне застосування судами норм
матеріального права, зокрема, пп. 5.2.2 Закону України від
21.12.00 N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" (далі закон N 2181-III), п. 10 Положення про порядок
подання та розгляду скарг платників податків органами державної
податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 03.03.98
( z0176-98 ) (далі Положення).
ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подала до суду
відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити прийняті у
справі рішення та постанову без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити в задоволенні касаційної скарги з наступних
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, ДПІ у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення
N 0000851700/0 від 10.02.2003, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян в
розмірі 111673,23 грн., з яких: 37224 грн. 41 коп. - основний
платіж, 74448,82 грн. - штрафні санкції.
ТОВ ФПЗ "Верітас" звернулося зі скаргою N 292/03 від
20.02.2003 р. до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про
скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
11.03.2003 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
було прийнято рішення N 5600/10/17-320, яким залишено без змін
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська від 10.02.2003 р. N 0000851700/0, а скаргу
позивача - без задоволення.
При цьому судами встановлено, що в той же день - 11.03.03
вказане рішення було направлено на адресу позивача супровідним
листом (вих. N 5595/10/23-120) з повідомленням про вручення, з
якого вбачається його отримання позивачем 12.03.03.
Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону N 2181-III
( 2181-14 ) у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий
орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв
будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань
оподаткування або виходить за межі його компетенції. встановленої
законом, такий платник податків має право звернутися до
контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка
подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами,
розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне
надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом
десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником
податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого
органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти
вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти
календарних днів від дня отримання скарги платника податків на
його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому
під розписку.
Отже, судовими інстанціями правомірно враховано, що у разі
надходження скарги від платника податків, податковий орган повинен
у двадцятиденний строк від дня її отримання розглянути скаргу,
винести вмотивоване рішення та:
- або надіслати рішення на адресу платника податків поштою з
повідомленням про вручення,
- або надати рішення платнику податків під розписку.
Згідно абз. 10 п. 10 Положення ( z0176-98 ) рішення
вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його
передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або
надіслано листом з повідомленням про вручення.
З врахуванням встановлених судами фактів про отримання ДПІ
скарги позивача на податкове повідомлення-рішення 20 лютого
2003 року, прийняття нею рішення про результати розгляду скарги
11 березня 2003 року, відправлення його в той же день з поштовим
повідомленням на адресу ТОВ ФПЗ "Верітас" та отримання його
останнім 12 березня 2003 року, судові інстанції дійшли
правомірного висновку про додержання ДПІ встановлених п.п. 5.2.2
п. 5.2 ст. 5 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) строків розгляду скарги
та надсилання рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
безпідставним посилання скаржника на те, що датою надіслання
податковим органом рішення про результати розгляду скарги
необхідно вважати дату безпосереднього вручення рішення
працівником поштового відділення керівнику або уповноваженій особі
платника податків під розписку у повідомленні про вручення,
оскільки в даному випадку має значення факт надіслання податковою
інспекцією рішення з повідомленням про вручення, який не
пов'язується із строком поштового обігу або фактичним врученням
працівником поштового зв'язку рішення керівнику платника податків.
При цьому судом апеляційної інстанції правомірно враховано,
що факт вручення рішення ДПІ начальнику охорони, а не керівнику
фірми, в даному випадку не може вважатись підставою для визнання
недійсним спірного повідомлення-рішення, оскільки вручення
кореспонденції неналежному отримувачу працівниками поштового
відділення відбулось не з вини податкової інспекції, яка своєчасно
та у встановленому порядку надіслала належній особі позивача
рішення про результати розгляду скарги.
Відповідно до п.п. 5.5.2 п. 5.2 ст. 5 Закону N 2181-III
( 2181-14 ) скарга може бути визнана задоволеною на користь
платника податків у разі, якщо вмотивоване рішення за скаргою не
надіслано платнику податків протягом двадцятиденного строку.
З врахуванням вказаної норми судові інстанції дійшли
правомірного висновку, що Закон ( 2181-14 ) пов'язує визнання
скарги платника податків задоволеною саме із пропуском податковою
інспекцією встановленого строку прийняття і надсилання рішення, а
не у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення платником податків.
Зважаючи на зазначене вище, колегія суддів зазначає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству,
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 30.11.04 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі N 27/151 (37/135) залишити без змін.



on top