![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.09.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б.Дроботової - головуючого, Н.О.Волковицької, Л.І.Рогачза позовом Заступника прокурора Подільського району
міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у
місті Києві радиПрокурор звернувся до господарського суду міста Києва з
позовом в інтересах держави в особі Подільської районної у
місті Києві ради про визнання недійсним укладеного відповідачами
09.12.2003 р. договору оренди нежитлових приміщень N 429 з моменту
його вчинення, посилаючись на його суперечність актам цивільного
законодавства, частину 1 статті 203 та статтю 215 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ), порушення прав органу, уповноваженого
розпоряджатися комунальним майном перебуванням цього майна у
неправомірному користуванні.Представники відповідача ТОВ "Андріївське" заявили про
наявність підстав для залишення даного позову без розгляду на
підставі пункту 2 частини 1 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), оскільки в провадженні
господарського суду міста Києва знаходиться справа N 17/284 за
позовом ПП "Фірма "Росса" до ТОВ "Андріївське", КП "Оренда",
Подільської районної у місті Києві державної адміністрації,
виконкому Подільської районної у місті Києві ради,
КП "Поділ-житло" про визнання недійсним договору оренди нежитлових
приміщень від 09.12.2003 р. N 429, укладеного ТОВ "Андріївське" та
КП "Оренда".Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р.
(суддя Літвінова М.Є.) провадження у даній справі було зупинено до
розгляду Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи
N 17/284 та набрання законної сили судовим рішенням у даній справі
на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ).Судова ухвала вмотивована неможливістю розгляду справи
N 35/105 до вирішення пов'язаної з нею справи N 17/284.Також 22.03.2007 р. та 19.04.2007 р. приватним підприємством
"Фірма Росса" було подано клопотання про залучення до участі у
справі в якості третьої особи на стороні позивача (а.с.55, 76) з
мотивів належності йому виключного права на укладення договору
оренди нежилих приміщень.Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2007 року (головуючий - Зеленін В.О., судді - Капацин Н.В.,
Рєпіна Л.О.) ухвалу господарського суду міста Києва скасовано;
провадження у справі припинено на підставі статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).Висновок апеляційної інстанції про необхідність припинення
провадження у справі ґрунтується на передбаченій вище вказаною
процесуальною нормою можливості припинити провадження у справі за
перерахованих апеляційною інстанцією обставин (коли спір не
підлягає вирішенню в господарських судах України, відсутній
предмет спору, є рішення господарського суду або іншого органу,
який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими
ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав), та
позбавленням суду можливості розглянути спір у справі N 35/105 за
його аналогічністю за предметом спору та обґрунтуванням у справі
N 17/284.Скасовуючи ухвалу місцевого суду, апеляційна інстанція
вказала на відсутність підстав для зупинення провадження у справі,
передбачених статтею 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ).Не погоджуючись з постановою, до Вищого господарського суду
України звернувся заступник прокурора м. Києва з касаційним
поданням, в якому просить постанову апеляційного господарського
суду скасувати та залишити без змін ухвалу місцевого
господарського суду.Подання мотивовано доводами про неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм процесуального права,
порушення вимог щодо законності та обґрунтованості судового
рішення, передбачених Постановою Пленуму Верховного Суду України
від 29.12.1976 р. ( v0011700-76 ) (із змінами та доповненнями)
оскільки у постанові не зазначено норму процесуального права, за
якою припинено провадження у справі, не встановлено прийняття
рішення компетентного органу про вирішення спору між тими ж
сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.Також до Вищого господарського суду України подано касаційну
скаргу приватним підприємством "Фірма Росса", як такого, чиїх прав
та інтересів стосується оскаржуване рішення, та що не залучався до
участі у справі. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати
постанову апеляційної інстанції та повернути справу на розгляд по
суті до господарського суду міста Києва, посилаючись на порушення
апеляційним господарським судом пункту 2 частини 1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 )
(відсутнє судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору
між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав, у
справах N 35/105 та 17/284 різні предмети позову). Водночас,
оскаржуючи постанову апеляційної інстанції по суті, скаржником у
касаційній скарзі не наведено обставин, за яких прийняте у даній
справі рішення може стосуватися його прав та інтересів.Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю
"Андріївське" у відзиві на касаційну скаргу та касаційне подання
заперечив їх доводи повністю; позивач та КП "Оренда" не
скористались правом на участь належно уповноважених представників
у судовому засіданні.Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм процесуального
права при прийняті оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає,
що касаційне подання підлягає задоволенню частково, а касаційна
скарга Приватного підприємства "Фірма "Росса" не підлягає
задоволенню з таких підстав.Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти
докази.Відповідно до статті 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) постанова апеляційної інстанції,
зокрема, повинна містити обставини справи, встановлені апеляційною
інстанцією, мотиви застосування законів та інших
нормативно-правових актів, висновки за результатами розгляду
апеляційної скарги (подання).Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) містить перелік підстав для припинення провадження у
справі; відповідно, припиняючи провадження у справі, суд повинен
чітко викласти застосовану ним норму процесуального закону з
посиланням на підпункт, пункт, частину статті тощо, та встановити
обставини справи, що підтверджують правомірність припинення
провадження у справі.Судова колегія погоджується з доводами касаційного подання,
що постанова апеляційної інстанції не містить застосованої судом
норми закону, відповідно до якої відбулось припинення провадження
у справі, обмежуючись загальним переліком можливих підстав та
загальним посиланням на статтю 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), також не містить чіткого та
недвозначного висновку щодо мотивів такого припинення (посилання
на обставини, з яких можливе припинення, не є висновком суду з
цього питання).Також апеляційної інстанцією не з'ясовано обставини щодо
наявності судового рішення чи рішення іншого компетентного органу
про вирішення спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з
тих же підстав, в постанові не встановлено підстави, з яких
просять визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень від
09.12.03 р. N 429, та їх тотожність чи відмінність, тобто, доводи
апеляційної скарги по суті не розглянуто.Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 року N 11 ( v0011700-76 )
"Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, судове рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.Допущена судом апеляційної інстанції помилка у застосуванні
норм процесуального права є істотною, оскільки справа не була
розглянута повторно в апеляційній інстанції повно та всебічно за
вимогами апеляційної скарги, ці порушення не можуть бути усунуті в
касаційній інстанції з огляду на межі її повноважень.За таких обставин касаційне подання прокурора підлягає
задоволенню частково, постанова Київського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на
новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час здійснення
апеляційного провадження суду необхідно врахувати викладене та
вирішити спір відповідно до закону.Водночас, розглянувши касаційну скаргу приватного
підприємства "Фірма Росса", судова колегія відзначає, що, всупереч
приписам статті 107 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) дана скарга не містить доводів та обставин, за яких
прийняте у даній справі рішення може стосуватися прав та
інтересів, скаржника, обмежуючись допущеним судом порушеннями по
суті прийнятого рішення. Крім того, відповідно до приписів
статті 107 Господарського процесуального кодексу України, особа,
яка не приймала участі у справі, може оскаржити рішення, яке
стосується її прав та обов'язків; з обставин справи вбачається, що
особа звернулась з касаційною скаргою на ухвалу суду про
припинення провадження у справі, оскільки в разі прийняття рішення
воно б стосувалось її прав.За таких обставин касаційну скаргу приватного підприємства
"Фірма Росса" належить залишити без задоволення.Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Про визнання угоди недійсною
Про визнання угоди недійсною
637;
Resolution, Causa
on July 17, 2007
№ 35/105
Document va105600-07, current version — Adoption on July 17, 2007