![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
НС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.10.2005 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія НС" до Закритого акціонерного
товариства "Українська транспортна страхова компанія" про
розірвання угоди та стягнення сумЗаслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву
на неї, суд У С Т А Н О В И В:У березні 2005 р. ТОВ "Компанія НС" пред'явило в
господарському суді позов до ЗАТ "Українська транспортна страхова
компанія" про розірвання договору добровільного страхування
автотранспорту N 152/10 від 17.05.2004 р., стягнення 8105,21 грн.
боргу та 22859,52 грн. страхової премії.Рішенням господарського суду м. Києва від 01.07.2005 р.
(суддя Калатай Н.Ф.) у позові було відмовлено.Постановою Київського апеляційного господарського суду від
10.10.2005 р. (судді Капацин Н.В. - головуючий, Ковтонюк Л.В.,
Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу було задоволено частково,
рішення господарського суду м. Києва від 01.07.2005 р. скасовано в
частині відмови у стягненні 8105,21 грн. страхового відшкодування,
позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь
позивача стягнуто 8105,21 грн., в решті позову відмовлено.У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2005 р.
частково і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.За приписом ст. 979 ЦК України ( 435-15 ) за договором
страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі
настання певної події (страхового випадку) виплатити другій
стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,
грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується
сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи,
17.05.2004 р. між ТОВ "Компанія НС" (страхувальник) до ЗАТ
"Українська транспортна страхова компанія" (страховик) було
укладено договір добровільного страхування автотранспорту N 152/ю
(далі - Договір), об'єктом страхування якого є майновий інтерес
страхувальника, пов'язаний з володінням, користуванням та
розпорядженням транспортним засобом Mercedes-Benz E320, державний
реєстраційний номер 555-90ХВ.Відповідно до п. 7.5 Договору договір страхування укладається
з власною участь страхувальника у відшкодуванні збитків, з
безумовною франшизою, що дорівнює 0,2% від страхової суми по
пунктах 3.1, 3.3, 3.4, якщо загальна сума збитків менша або
дорівнює 18900 грн.27.06.2004 р. із застрахованим автомобілем стався страховий
випадок - ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль.Згідно рахунку N 555 від 04.08.2004 р. вартість скла та
ремонтних робіт застрахованого автомобіля складала 5211 грн.Відповідачем було прийнято рішення від 12.08.2004 р. про
виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 3552,97 грн.,
розрахованого як різниця між вартістю відновлювального ремонту
(без врахування ПДВ - 850,59 грн.) та франшизи в розмірі 700 грн.Крім того, 29.09.2004 р. із застрахованим автомобілем стався
страховий випадок - ДТП, в результаті якого було пошкоджено
автомобіль.Згідно висновку автотоварознавчого дослідження N 002318 від
04.10.2004 р. вартість відновлювального ремонту застрахованого
автомобіля складала 44395,60 грн.Відповідачем було прийнято рішення від 11.11.2004 р. про
виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 40251,54 грн.,
розрахованого як різниця між вартістю відновлювального ремонту
(без врахування ПДВ - 7254,62 грн.) та франшизи в розмірі
4144,06 грн.Втім відповідно до пункту 4.1 розділу 4 "Порядку визначення
страхової суми Правил добровільного страхування автотранспорту"
від 05.10.2001 р. (далі - Правила), при укладанні договору
страхування страхова сума встановлюється на підставі даних заяви
страхувальника на страхування в межах дійсної (оціночної) вартості
транспортного засобу на момент страхування, якщо інше не
обумовлено договором страхування.Розділом "Термін і визначення" вказаних Правил встановлено,
що дійсна (оціночна) вартість транспортного засобу - це вартість
на споживчому ринку України нових та тих, що були у використанні
транспортних засобів, яка включає в себе всі обов'язкові податки
та митні збори (ПДВ, акцизний збір, ввізне мито, тощо), що
справляються при ввозі транспортних засобів на митну територію
України.З огляду вищевикладеного, апеляційний суд прийшов до
підставного висновку, що загальна сума страхового відшкодування,
яка не була відшкодована відповідачем внаслідок настання страхових
випадків, становила 8105,21 грн. (850,59 грн. - за страховим
випадком від 27.06.2004 р. та 7254,62 грн. за страховим випадком
від 29.09.2004 р.), а тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги
щодо стягнення даної суми, скасувавши в цій частині рішення суду
першої інстанції.За приписом ч. 3 ст. 28 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) про намір достроково припинити дію договору
страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не
пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору
страхування, якщо інше ним не передбачено.Згідно положення п. 3 ст. 997 ЦК України ( 435-15 ), яке
дублюється в п. 14.2 Правил та в п. 14.2 Договору, страхувальник
або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір
відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів
до припинення договору.Отже, враховуючи недотримання позивачем, закріпленої
вищенаведеними нормами, процедури розірвання Договору, суд першої
інстанції правомірно відмовив в частині позовних вимог про
розірвання договору добровільного страхування автотранспорту
N 152/ю від 17.05.2004 р. та стягнення 22859,52 грн. страхової
премії.Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, яке привело чи могло привести до
неправильного вирішення спору, а посилання в касаційній скарзі і
на недоведеність обставин справи, як і перевірку та переоцінку
доказів, то виходячи з припису ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), це виходить за межі
перегляду справи в касаційному порядку.За таких обставин, законна та обґрунтована постанова
апеляційного суду підлягає залишенню в силі, а касаційна скарга
без задоволення.Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Про розірвання угоди та стягнення сум
Про розірвання угоди та стягнення сум
637;
Resolution, Causa
on January 18, 2006
№ 14/300
Document v_300600-06, current version — Adoption on January 18, 2006