Document v9_19323-09, current version — Adoption on December 30, 2009

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
30.12.2009 N 1079-0-2-09-19

У зв'язку зі зверненням <...> у Міністерстві юстиції
розглянуто лист <...> щодо надання роз'яснення деяких норм
законодавства стосовно садівницьких товариств і повідомляється
таке.
1. Щодо питання, чи повинні садівницькі товариства
утворюватися у формі кооперативів.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи
функціонування кооперації в Україні визначає Закон України "Про
кооперацію" ( 1087-15 ).
Відповідно до статті 41 "Прикінцеві положення" зазначеного
Закону ( 1087-15 ) кооперативи та кооперативні об'єднання, які
створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом
року з дня набрання чинності ним Законом привести свої статути у
відповідність із цим Законом. До приведення статутів у
відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні
об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не
суперечить цьому Закону.
Згідно із статтею 1 вказаного Закону ( 1087-15 ) кооператив -
це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами,
які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення
спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення
своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах
самоврядування.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється
шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання
послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою
провадження їх господарської діяльності.
Статтею 6 вказаного Закону ( 1087-15 ) встановлено, що
кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється
внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі
членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою
поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи
поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За
напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними,
садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними,
транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, на
сьогоднішній день садівницькі товариства можуть функціонувати у
такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи
відповідно до Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ).
2. Щодо питання, чи може член садівницького товариства внести
до товариства свій пайовий внесок майном у вигляді власної
земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (далі - ЗКУ) право власності на землю - це
право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними
ділянками.
Власник має право вчинити щодо свого майна будь-які дії, які
не суперечать закону (частина друга статті 319 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (далі - ЦКУ)).
Статтями 10, 11 Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 )
визначено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України,
іноземні та особи без громадянства, юридичні особи України та
іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли
вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом
кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом
ухвального голосу.
В розумінні Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ) пай -
майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу
у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом
передачі кооперативу майна, у тому числі грошей, майнових прав, а
також земельної ділянки (стаття 2 Закону).
3. Щодо питання, чи може вважатися приватизацією придбання
членом товариства земельної ділянки в такого товариства за
договором купівлі - продажу.
Статтею 81 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (далі -
ЗКУ) визначено підстави, за яких громадяни України набувають права
власності на земельні ділянки, серед яких, зокрема,
розмежовуються:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування,
міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатна передача із земель державної і комунальної
власності;
в) приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у
користування.
Відповідно до статті 35 ЗКУ ( 2768-14 ) приватизація
земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства
здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Громадяни України із земель державної і комунальної власності
мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди
земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного
садівництва.
Частиною третьою статті 116 ЗКУ ( 2768-14 ) передбачено, що
безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають
у користуванні громадян: одержання земельних ділянок внаслідок
приватизації державних і комунальних сільськогосподарських
підприємств, установ та організацій: одержання земельних ділянок
із земель державної і комунальної власності в межах норм
безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Натомість загальні положення про купівлю-продаж визначено
главою 54 ЦКУ ( 435-15 ).
Зокрема, статтею 655 ЦКУ ( 435-15 ) встановлено, що за
договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно
(товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто такий
договір є оплатним.
Отже, приватизація земельних ділянок та придбання їх за
договором купівлі - продажу є окремими підставами набуття права
власності на земельні ділянки.
Разом з тим зазначаємо, що спеціально уповноваженим
нейтральним органом виконавчої влади у галузі земельних відносин є
Державний комітет із земельних ресурсів, до повноважень якого
належить забезпечення реалізації державної політики, розроблення
економічного і правового механізму регулювання земельних відносин,
узагальнення практики застосування земельного законодавства (пункт
"е" статті 15 ЗКУ ( 2768-14 ), Положення про Державний комітет
України із земельних ресурсів, затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224) ( 224-2008-п ).
Таким чином, роз'яснення земельного законодавства здійснює
Держкомзем.
Водночас зазначаємо, що листи Мін'юсту не встановлюють норм
права, а носять лише інформаційний характер.
Заступник Міністра Л.Єфіменко



on top