Про узгодження розбіжностей по договору
637; Resolution, Causa on March 28, 2007319/14-06
Document v319_600-07, current version — Adoption on March 28, 2007

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2007 Справа N 319/14-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.06.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Коробенко Г.П., Рогач Л.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого
акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство
промислового залізничного транспорту" Трипільської філії
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 20.12.2006
у справі господарського суду Київської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового
залізничного транспорту" Трипільської філії
до Відкритого акціонерного товариства "Київський
картонно-паперовий комбінат"
про узгодження розбіжностей по договору N 10/06/296/26 від
20.07.2006
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Стельникович С.А. - дов. N 80 від 05.09.2006.
від відповідача:
- Кривокоритов І.І. - дов. N 102 від 27.03.2007;
- Андреєв В.В. - дов. N 99 від 22.02.2007.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 31.10.2006 господарського суду Київської області
задоволено позовні вимоги.
Зобов'язано ВАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"
прийняти пункти 1.1.3., 1.9., 1.13. та 2.7. договору за
N 10/06/296/26 від 20.07.2006 про подачу та забирання вагонів між
ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового
залізничного транспорту" в особі Трипільської філії та
ВАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" в редакції
ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового
залізничного транспорту" в особі Трипільської філії:
"п. 1.1.3. Надає у тимчасове цілодобове користування
залізничну під'їзну колію довжиною 2,79 км.";
"п. 1.9. Приймання від Підприємства усієї одночасно переданої
йому групи вагонів провадиться на передавальних коліях NN 1, 2, 3,
4, 5, 6 V-го маневрового району з оформлянням пам'ятки про подачу,
забирання та користування вагонами (контейнерами), завіреної
підписами сторін. Норма часу на операції передачі не повинна
перевищувати однієї хвилини на вагон, але не більше 30 хвилин на
всю групу вагонів";
"п. 1.13. Час знаходження вагонів на Підприємстві
обчислюється з моменту передачі вагонів Підприємству на
передавальних коліях NN 1, 2, 3, 4, 5, 6 V-го маневрового району
ППЗТ до моменту прийняття від Підприємства усієї одночасно
переданої партії вагонів на передавальних коліях NN 1, 2, 3, 4,
5, 6 V-го маневрового району ППЗТ";
П. 2.7. За цілодобове користування під'їздними залізничними
коліями загальною довжиною 2,79 км, які розташовані на території
Підприємства, але знаходяться на балансі ППЗТ і не можуть
використовуватись ним для власних потреб та надання на них послуг
іншим підприємствам, Підприємство вносить ППЗТ плату у розмірі
104,63 грн. за одну годину користування під'їзною колією довжиною
1 км згідно з калькуляцією (додаток N 10).
Постановою від 20.12.2006 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду рішення від 31.10.2006
господарського суду Київської області скасовано. Прийнято нове
рішення, провадження у справі припинено.
Постанова мотивована тим, що спір між позивачем і
відповідачем у даній справі не підлягає розгляду у суді, оскільки
відсутній предмет спору, тобто позивач пропустив двадцятиденний
термін на звернення до суду з вимогою узгодження розбіжностей, які
відповідно ст. 181 Господарського кодексу України ( 436-15 )
вважаються угодженими в редакції відповідача.
Пункт 3 ст. 179 Господарського кодексу України ( 436-15 )
визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для
сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання
якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках,
передбачених законом, або якщо існує пряма вказівка закону щодо
обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів
господарювання.
Не погоджуючись з постановою ВАТ "Київ-Дніпровське
міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
Трипільської філії звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись
на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального
права, а також судом неповністю з'ясовані обставини справи, що
мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема,
відповідно до ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) та ст. 17 Статуту залізниць України ( 457-98-п ),
перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на
договірних засадах, п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України
( 436-15 ), ст.ст. 32, 33, 36, 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 179 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) суб'єкти господарювання, які забезпечують
споживачів, зазначених у частині першій цієї статті,
електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів
транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші
суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої
продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені
обов'язкові умови таких договорів.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) з урахуванням особливостей,
передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо
окремих договорів.
Статтею 17 Статуту Залізниць України ( 457-98-п )
передбачено, що перевезення вантажів залізничним транспортом
організовуються на договірних засадах. Форма договору про
організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами
( z0875-00 ).
Про обов'язковість укладення договору вказано також у п. 3
Правил обслуговування залізничних під'їздних колій ( z0875-00 ),
затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644
( z0861-00 ) від 21.11.2000, зареєстровані в Міністерстві юстиції
України 24.11.2000 за N 875/5096.
Отже, укладення даного виду договорів передбачено чинним
законодавством України.
Господарським судом встановлено, що позивачем 28.07.2006
направлено відповідачу проект договору N 10/06/296/26 про подачу
та забирання вагонів, який підписано відповідачем з протоколом
розбіжностей від 16.08.2006.
При розгляді розбіжностей сторони не дійшли згоди з
п.п. 1.1.3, 1.9, 1.13 та 2.7 договору щодо тимчасового
цілодобового користування під'їздною колією довжиною 2,79 км та
внесення плати за користування під'їздною колією згідно
калькуляції, про що складений протокол узгодження розбіжностей від
04.09.2006.
Господарський суд дійшов висновку, що позивачем обгрунтовано
зазначено в п. 1.1.13 та п.2.7 договору вимоги щодо тимчасового
цілодобового користування під'їздною колією довжиною 2,79 км та
внесення плати за користування під'їздною колією згідно
калькуляції, розробленої та затвердженої позивачем, і яка однаково
застосовується для всіх обслуговуваних підприємств, що
користуються коліями Трипільської філії ВАТ "Київ-Дніпровське
МППЗТ", оскільки, подавання вагонів з передавальних колій V-го
маневрового району до вантажних фронтів ВАТ "Київський
картонно-паперовий комбінат" здійснюється власним локомотивом
ВАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" по колії довжиною
2,79 км, яка знаходиться на його території, але є власністю
Трипільської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Утримується дана
колія за рахунок позивача, але вона не може використовуватись ним
для власних потреб та надання на них послуг іншим підприємствам.
Відповідно п. 3.1 додатку 6 розділу 12 Правил обслуговування
залізничних під'їздних колій ( z0875-00 ), затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644
( z0861-00 ), повернення з під'їздної колії вагонів визначається у
такій самій кількості, в якій вони подавалися на під'їздну колію.
Тому суд обгрунтовано прийняв п.п. 1.9 та 1.13 договору в
редакції позивача, зокрема;
"п. 1.9. Приймання від підприємства усієї одночасно переданої
йому групи вагонів провадиться на передавальних коліях NN 1, 2, 3,
4, 5, 6 V-го маневрового району з оформлянням пам'ятки про подачу,
забирання та користування вагонами (контейнерами), завіреної
підписами сторін. Норма часу на операції передачі не повинна
перевищувати однієї хвилини на вагон, але не більше 30 хвилин на
всю групу вагонів";
"п. 1.13. Час знаходження вагонів на підприємстві
обчислюється з моменту передачі вагонів Підприємству на
передавальних коліях NN 1, 2, 3, 4, 5, 6 V-го маневрового району
ППЗТ до моменту прийняття від Підприємства усієї одночасно
переданої партії вагонів на передавальних коліях NN 1, 2, 3, 4,
5, 6 V-го маневрового району ППЗТ".
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково
дійшов висновку про те, що позивачем пропущений двадцятиденний
термін на звернення до суду з вимогою узгодження розбіжностей,
оскільки сторони підписали протокол узгодження розбіжностей
04.09.2006, а позивач звернувся до господарського суду з позовною
заявою від 22.09.2006, яка отримана господарським судом
25.09.2006.
Відповідно до ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) перебіг строку починається з наступного дня після
відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано
його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, то визначений
відповідно до закону у місці вчинення певної дії, дням закінчення
строку є перший за ним робочий день, тобто понеділок - 25.09.2006.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським
міжобласним апеляційним господарським судом дана неправильна
юридична оцінка обставинам справи, тому постанова не відповідає
чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає
скасуванню, а рішення як законне та обґрунтоване, залишенню без
змін.
а підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 20.12.2006 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду зі справи N 319/14-06 скасувати.
Рішення від 31.10.2006 господарського суду Київської області
зі справи N 319/14-06 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді Г.П.Коробенко
Л.І.Рогач



on top