Document v2309323-07, current version — Adoption on June 22, 2007

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
22.06.2007 N 19-50-2309
ТОВ "Баланс-Клуб"

Міністерство юстиції розглянуло лист товариства з обмеженою
відповідальністю "Баланс-Клуб" від 22.05.2007 р. N 190
( v0190699-07 ) щодо надання роз'яснень законодавства та
повідомляє наступне.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про
інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ) об'єктами інвестиційної
діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва,
фінансування спорудження яких здійснюється з використанням
недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у
тому числі в управління.
Згідно із абзацом третім частини першої статті 10 Закону
( 1560-12 ) окремим джерелом фінансування інвестиційної
діяльності, відмінним від залучення фінансових коштів інвестором,
є, зокрема, позичкові фінансові кошти інвестора (облігаційні
позики, банківські та бюджетні кредити).
Частиною першою статті 382 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання
в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому
проживання.
Відповідно до частини другої статті 331 Кодексу ( 435-15 )
право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,
будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва
(створення майна).
Проте, якщо договором або законом передбачено прийняття
нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з
моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на
нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,
право власності виникає з моменту державної реєстрації (абзаци
другий та третій частини другої статті 331 Кодексу ( 435-15 ).
Згідно із частиною першою статті 182 Кодексу ( 435-15 ) право
власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих
прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній
реєстрації.
Отже, об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного
нерухомого майна лише після прийняття об'єкта в експлуатацію та
здійснення державної реєстрації права власності на нього.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається
власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в
процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший частини
третьої статті 331 Кодексу ( 435-15 ).
Таким чином, квартира є об'єктом інвестування в об'єкті
будівництва, який після завершення будівництва стає окремим
майном. До завершення будівництва проінвестованого об'єкта
нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору
належить не право власності на цей об'єкт, а майнові права на
нього.
Згідно із абзацом другим частини третьої статті 331 Кодексу
( 435-15 ) особі до завершення будівництва надається право
укладати договори щодо об'єкта незавершеного будівництва. Так, у
разі необхідності, до завершення будівництва, особа може укласти
договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на
який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на
нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право
власності або користування земельною ділянкою для створення
об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а
також документів, що містять опис об'єкта незавершеного
будівництва.
Підсумовуючи викладене, наголошуємо, що у зазначеній статті
закріплено право особи на оформлення права власності саме на
об'єкт незавершеного будівництва, а не на його частину - об'єкт
інвестування (квартиру). У зв'язку з цим інвестор не може
відчужувати квартиру як об'єкт нерухомості до прийняття об'єкта
будівництва в експлуатацію та реєстрації за собою права власності
на зазначену квартиру. У зазначеному випадку інвестор може
відчужувати свої майнові права на квартиру.
Щодо нотаріального посвідчення правочину повідомляємо
наступне.
Частиною першою статті 209 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) встановлено, що правочин, який вчинений у
письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у
випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Законом
( 1560-12 ) не встановлено обов'язковості нотаріального
посвідчення договорів про відчуження майнових прав на квартиру.
Відповідно до частини четвертої статті 209 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) на вимогу фізичної або юридичної особи
будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Отже, договір про відчуження майнових прав на квартиру
інвестором може за бажанням сторін бути нотаріально посвідчений.
Заступник Міністра Л.Єфіменко



on top