![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.Рішенням від 09.08.05 господарського суду Миколаївської
області у позові відмовлено з огляду на те, що на момент продажу
спірного майна останнє не перебувало в Держреєстрі застав рухомого
майна та те, що кошти отримані від продажу об'єкта, були
направлені на погашення податкового боргу.Постановою від 01.11.05 Одеський апеляційний господарський
суд вказане вище рішення в частині відмови у позові скасував.
Позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від
26 березня 2003 р. ВА N 974207 нежитлової будівлі, яка в цілому
складається з диспетчерської з їдальнею за літ. "А"
загальною площею 62.00 кв. м., що знаходиться у м. Миколаєві,
вул. Чкалова, 1 А (один літера "А"), укладеного між відкритим
акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 14827" і
малим приватним підприємством "Калина". Привів сторони по цьому
договору в первісне положення і зобов'язав мале приватне
підприємство "Калина" повернути відкритому акціонерному товариству
"Автотранспортне підприємство - 14827" нежитлову будівлю за
літ. "А", яка складається з диспетчерської з їдальнею загальною
площею 62,90 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв,
вул. Чкалова, 1 А (один літера "А"), а відкритому акціонерному
товариству "Автотранспортне підприємство - 14827" повернути малому
приватному підприємству "Калина" отриману вартість за вказану
будівлю в розмірі 2540 грн. Стягнув з малого приватного
підприємства "Калина" на користь відкритого акціонерного
товариства "Автотранспортне підприємство - 14827" - 85 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на забезпечення судового
процесу. В частині повернення позивачу із державного бюджету
надлишкової сплати держмита в сумі 17 грн. рішення суду залишено
без змін.Постанову мотивовано тим, що проведено відчуження активів,
які знаходяться у податковій заставі без узгодження з податковим
органом.Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду, МПП "Калина" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, оскільки судом неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, зокрема пп. 8.6.1 п. 6
ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2000 N 2181 ( 2181-14 ) (далі - ЗУ N 2181).Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесені оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.Як встановлено попередніми судовими інстанціями,
26.03.2003 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу
нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом
Яковлевою Н.П. 26.03.2003 р. за реєстровим N 974207. Відсутність
заборони (арешту) нотаріусом перевірена.За умовами договору ВАТ "Автотранспортне підприємство 14827"
продало, а ПП "Калина" придбало нежитлову будівлю, яка складається
з диспетчерської з їдальнею за літ. А загальною площею 62.9 кв. м,
що знаходиться за адресою: м. Миколаїв. вул. Чкалова. 1-А.
Інвентаризаційна оцінка нежитлового об'єкта складає 6478,0 грн.
Згідно п. 2 договору об'єкт продано за 2540,0 грн.Судами також з'ясовано, що кошти, отримані підприємством з
продажу об'єкта в сумі 2540 грн., направлені на погашення
податкового боргу.Приймаючи оспорену постанову, апеляційна інстанція виходила з
того, що позивач здійснив відчуження активів, котрі знаходилися у
податковій заставі з 03.04.98 р. без узгодження з податковим
органом, що суперечить вимогам ст. 8 Закону N 2181 ( 2181-14 ).При цьому Одеським апеляційним господарським судом
необгрунтовано не взято до уваги встановлені судом першої
інстанції обставини, а саме: що до Держреєстру застав рухомого
майна нерухоме майно було включено лише 09.06.03, тобто після
укладення спірного договору, а відтак дія перелічених апеляційним
судом норм ЗУ N 2181 ( 2181-14 ) не мала поширюватися на спірне
майно. До того ж, кошти від продажу об'єкта були спрямовані на
погашення податкової заборгованості.Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки
Одеського апеляційного господарського суду є неправомірними,
внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду Миколаївської області - залишенню без змін.Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий
господарський суд П О С Т А Н О В И В:Касаційну скаргу задовольнити частково. Постанову від
01.11.05 Одеського апеляційного господарського суду зі справи
N 11/205/05 скасувати.
Про визнання угоди недійсною
Про визнання угоди недійсною
637;
Resolution, Causa
on March 1, 2006
№ 11/205/05
Document v205_600-06, current version — Adoption on March 1, 2006