![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.11.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства,
с. Гайшин, Переяслав-Хмельницький р-н., Київська обл.до Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства,
с. Гайшин, Переяслав-Хмельницький р-н., Київська обл.Ухвалою від 07.09.2006 касаційна скарга
Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства прийнята
до провадження та призначена до розгляду на 05.10.2006 року
колегією суддів Вищого господарського суду України у складі:
Добролюбова Т.В. - головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.Розпорядженням в.о. Голови судової палати від 04.10.2006
N 02-12.2/350 у зв'язку з виробничою потребою розгляд справи
господарського суду Київської області N 124/13-06 здійснено
колегією суддів у складі: Добролюбова Т.В - головуючий, судді:
Рогач Л.І., Продаєвич Л.В.13.04.2006 року Київська обласна спілка споживчих товариств
звернулася до господарського суду Київської області з позовом, в
якому просить спонукати Переяслав-Хмельницьке районне споживче
товариство до виконання умов договору делегування повноважень та
виконання окремих функцій від 18.05.1999 в частині зобов'язання
надати облспоживспілці достовірну бухгалтерську і статистичну
звітність за період 2002 - I квартал 2006; допустити
відповідальних працівників облспоживспілки на підприємство для
проведення ревізії та зобов'язати письмово проінформувати про
кількісні вартісні зміни у складі основних засобів, у тому числі
першої групи по об'єктно.Позов обґрунтований посиланням на умови договору делегування,
який не розірваний сторонами і не визнаний у судовому порядку
недійсним та на відповідні положення Статутів облспоживспілки та
РайСТ, а також на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.06.2006 у справі N 170/19-02, якою задоволений позов
облспоживсіпки про визнання недійсним рішення загальних зборів
пайовиків, що відбулися в травні - червні 2002 року.Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2006
(суддя: Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2006
(судді: Міщенко П.К. - головуючий, Федоров М.О., Яковлєв М.Л.) -
позов задоволений. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне
споживче товариство у відповідності до п. 2.1.9 договору
делегування повноважень та виконання окремих функцій від
18.05.1999 надати Київській обласній спілці споживчих товариств
достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2002, 2003,
2004, 2005 роки і за I-й квартал 2006, допустити відповідальних
працівників Київської обласної спілки споживчих товариств до
фінансового-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей
районного споживчого товариства та його власних підприємств для
проведення ревізії, письмово проінформувати облспоживспілку про
кількісні і вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі
першої групи по об'єктно.Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями,
Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство (надалі РайСТ)
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою та доповненням до неї, в якій ставить питання про
скасування прийнятих у справі судових актів з передачею справи на
новий розгляд, оскільки вважає, що вони винесені з порушенням норм
матеріального та процесуального права.Так, скаржник посилається на ст.ст. 7, 8 Закону України "Про
споживчу кооперацію" ( 2265-12 ), якими передбачено, що об'єднання
у місцеві спілки здійснюються на добровільних засадах, основним
документом, що регулює діяльність спілки є її Статут; протоколом
зборів уповноважених РайСТ та загальних зборів пайовиків
підтверджена законність виходу із членів облспоживспілки.Райспоживтовариство посилається на те, що суд не звернув
увагу на приписи п. 4.1 договору делегування, яким визначено, що
договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє
на період повноважень правлінь Переяслав-Хмельницького районного
споживчого товариства та Київської обласної спілки споживчих
товариств, які до цього часу неодноразово змінювалися, а тому
вважає, що договір втратив свою дію.Скаржник зазначає, що судом належним чином не досліджений
договір делегування, оскільки відповідно до п. 4 ст. 8 Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) спілка не має
розпорядчих функцій щодо споживчого товариства, а пункт 2 статті 8
цього Закону містить вичерпний перелік повноважень та функцій, які
споживчі товариства можуть делегувати спілкам.Від Київської обласної спілки споживчих товариств надійшов
відзив на касаційну скаргу, в якій остання просить залишити без
змін судові акти, а скаргу Переяслав-Хмельницького районного
споживчого товариства - без задоволення.Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
і проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення
присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав
для її задоволення з огляду на таке:В силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.Під час розгляду справи встановлено, що 18.05.1999 між
Київською облспоживспілкою та Переяслав-Хмельницьким РайСТ
укладено договір делегування повноважень та виконання окремих
функцій, за умовами якого райспоживтовариство на добровільних
засадах входить до складу облспоживспілки і делегує їй
повноваження і функції: зокрема, представляти і захищати інтереси
товариства та підпорядкованих йому організацій в органах державної
виконавчої влади..., пред'являти відповідні претензії та заявляти
позови..., вирішувати господарські спори між організаціями і
підприємствами членів облспоживспілки, впроваджувати в практику
досягнення науково-технічного прогресу, передового досвіду...,
вирішувати у відповідних органах питання про державні
замовлення.... тощо.Пунктом 2.1.9 договору встановлено, що з метою забезпечення
збереження власності і надання допомоги у підвищенні ефективності
господарювання, проводити тематичні перевірки, щорічні ревізії
фінансово-господарської діяльності РайСТ, його організацій і
підприємств, з подальшим розглядом результатів перевірок на
засіданнях правлінь.Майнові питання, які пов'язані з продажем, ліквідацією,
наданням в оренду, під заставу, обміном, безкоштовним
користуванням або в позику основних засобів вирішуються за
погодженням правління облспоживспілки.Відповідно до п. 2.1.11 договору для виконання делегованих
облспоживспілці повноважень і функції РайСТ представляє
бухгалтерську, статистичну звітність і несе відповідальність за її
достовірність.Прийняті на себе зобов'язання Переяслав-Хмельницьке споживче
товариство не виконало, вважаючи, що договір від 18.05.1999
припинив свою дію та згідно з рішенням зборів уповноважених
пайовиків товариство вийшло зі складу Київської облспоживспілки ще
у 2002 році.Колегія суддів Вищого господарського суду України,
погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій відзначає
наступне:Законом України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 )
врегульовані, зокрема, відносини між споживчими товариствами та
спілками.Так, п. 1 ч. 2 ст. 8 цього Закону ( 2265-12 ) визначено, що
взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками
будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати
спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.Укладеним 18.05.1999 договором сторони у справі врегулювали
свої відносини, визначивши при цьому права та обов'язки як спілки,
так і РайСТ.Договір делегування повноважень та виконання окремих функцій
від 18.05.1999 не визнаний у судовому порядку недійсним та у
встановленому порядку не розірваний.Відповідно до п. 4 Перехідних та прикінцевих положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та п. 4 Прикінцевих положень
Господарського кодексу України ( 436-15 ) положення зазначених
кодексів застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або
продовжують існувати після набрання даними кодексами законної
сили.Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом.Частиною 2 цієї статті ( 436-15 ) визначено, що кожна сторона
повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею
зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу.З приписами зазначеної статті ( 436-15 ) кореспондуються і
норми статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ),
якими визначені загальні умови виконання зобов'язання.Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору у встановлений строк, одностороння відмова від виконання
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або Законом ( 2265-12 ).Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про
задоволення позову, у зв'язку з чим підстав для зміни або
скасування прийнятих у цій справі судових актів судова колегія не
вбачає.З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає
непереконливими доводи касаційної скарги та такими, що зводяться
до намагань переоцінки доказів, які були оцінені судами при
розгляді справи.Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:Рішення господарського суду Київської області від 29.05.2006
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 06.07.2006 у справі N 124/13-06 - залишити без змін.
Про спонукання до виконання умов договору делегування
Про спонукання до виконання умов договору делегування
637;
Resolution, Causa
on October 5, 2006
№ 124/13-06
Document v124_600-06, current version — Adoption on October 5, 2006