Document v0410323-06, current version — Adoption on June 26, 2006

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Департамент державної виконавчої служби
Л И С Т
26.06.2006 N 25-4/410/7

Щодо оптимізації виконання постанови
державного виконавця про стягнення
виконавчого збору та витрат
на проведення виконавчих дій

Департаментом державної виконавчої служби з метою оптимізації
виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого
збору та витрат на проведення виконавчих дій повідомляється
наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів
(посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому
виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає
Закон України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (далі -
Закон).
Витрати органів державної виконавчої служби на організацію та
проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання
рішень є витратами виконавчого провадження (частина перша статті
45 Закону ( 606-14 ).
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та
проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить
постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу
державної виконавчої служби.
У разі невиконання рішення у строк, установлений для
добровільного його виконання, з боржника постановою державного
виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби, якому він безпосередньо
підпорядкований, стягується виконавчий збір (частина перша статті
46 Закону ( 606-14 ).
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого
збору та витрат на проведення виконавчих дій є виконавчими
документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою
(пункт 8 частини другої статті 3 Закону ( 606-14 ).
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта
підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом
та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового
задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ).
Згідно абзацу шостого статті 1 вказаного Закону ( 2343-12 )
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому
порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань
до боржника.
Порядок порушення провадження у справі про банкрутство
визначено статтею 11 вищезазначеного Закону ( 2343-12 ).
Зокрема, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про
банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження
виносить і направляє сторонам та державному органу з питань
банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про
банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду,
про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення
розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду,
яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття
заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не
передбачено цим Законом ( 2343-12 ), введення мораторію на
задоволення вимог кредиторів.
З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили
бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому
засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до
офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок
оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне
оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову
адресу, банківські реквізити, найменування та адресу
господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника
майна.
Після опублікування оголошення про порушення справи про
банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори
незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право
подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею
14 цього Закону ( 2343-12 ).
Враховуючи вищевикладене, при наявності на виконанні в органі
державної виконавчої служби невиконаних постанов державного
виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення
виконавчих дій стосовно боржника, відносно якого господарським
судом порушено провадження у справі про банкрутство, даний орган
державної виконавчої служби має подати до господарського суду
письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Подальша участь органу державної виконавчої служби у справі
про банкрутство боржника має здійснюватись згідно положень Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ).
Додатково повідомляємо, що відповідно до частини другої
статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) у
випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі
внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ
передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого
для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у
встановленому законодавством порядку.
Даний лист прошу довести до відома всіх державних виконавців
для відома та використання в роботі.
В.о. директора Департаменту Г.В.Стаднік



on top