Document n0267700-03, current version — Adoption on November 26, 2003

СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
26.11.2003

(Витяг)
У квітні 2003 р. І. звернувся до суду зі скаргою на дії
Державного секретаря Міністерства оборони України. Він послався на
те, що наказом від 28 березня 2003 р. N 6, виданим суб'єктом
оскарження, його було звільнено з військової служби у запас згідно
з підпунктом "є" п. 67 (у зв'язку з обвинувальним вироком суду,
який набрав законної сили) Положення про проходження військової
служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами)
Збройних Сил України (затверджене Указом Президента України від
7 листопада 2001 р. N 1053/2001 ( 1053/2001 ); далі - Положення
про проходження військової служби...). Заявник просив визнати
зазначені дії Державного секретаря Міністерства оборони
неправомірними, оскільки, на його думку, той не мав повноважень
щодо його звільнення з військової служби.
Рішенням Військового апеляційного суду Центрального регіону
від 21 травня 2003 р. в задоволенні скарги І. відмовлено.
У касаційній скарзі І., не погоджуючись із цим судовим
рішенням, просив його скасувати внаслідок порушення норм
матеріального та процесуального права і постановити нове рішення -
про задоволення його скарги.
Ознайомившись із матеріалами справи та доводами, наведеними в
касаційній скарзі, Військова судова колегія Верховного Суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Суд регіону, відмовляючи і. в задоволенні скарги, правильно
виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 3 Указу Президента
України від 29 травня 2001 р. N 345 ( 345/2001 ) "Про чергові
заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в
Україні" (зі змінами, внесеними Указом від 15 січня 2002 р.
N 22/2002 ( 22/2002 ) та підпункту 17 п. 9 Положення про
Міністерство оборони України (затверджене Указом Президента
України від 21 серпня 1997 р. N 888/97 ( 888/97 ); в редакції, що
була чинною на час судового розгляду справи) державні секретарі
міністерств належать до числа керівників відповідних міністерств,
а Державний секретар Міністерства оборони призначає та звільняє з
посад військовослужбовців у порядку, визначеному Міністром оборони
України.
Суд встановив, що відповідно до підпункту "в" п. 72 Положення
про проходження військової служби... ( 1053/2001 ) звільнення осіб
офіцерського складу з підстав, передбачених пунктами 61, 63, 67
цього Положення, у військових званнях до підполковника (капітана
II рангу) включно (крім звільнення у зв'язку зі скороченням штатів
та за службовою невідповідністю), крім Міністра оборони України
здійснюється й іншими керівниками Міністерства оборони,
головнокомандувачами видів Збройних Сил України. Тобто Державний
секретар названого міністерства при звільненні заявника діяв у
межах наданих йому повноважень.
За таких обставин Військова судова колегія Верховного Суду
України касаційну скаргу І. залишила без розгляду, а рішення суду
регіону - без зміни.



on top