Щодо вчинення умисного вбивства
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt on August 14, 2003
Document n0174700-03, current version — Adoption on August 14, 2003

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
14.08.2003

(Витяг)
Вироком апеляційного суду Хмельницької області від 14 серпня
2003 р. Н. засуджено за п.4 ч.2 ст. 115 КК ( 2341-14 ) на 11 років
позбавлення волі. З нього стягнуто на користь С.О. на
відшкодування матеріальної шкоди 2 тис. грн., моральної -
20 тис. грн.
Н. визнано винним у тому, що він у с. Калинівці Хмельницької
області 18 березня 2003 р. приблизно о 19-й годині під час сварки
після розпиття спиртних напоїв вчинив умисне вбивство С.В. з
особливою жорстокістю.
У касаційній скарзі засуджений зазначає, що судове слідство
було проведене неповно та однобічно, а викладені у вироку висновки
не відповідають фактичним обставинам справи. Н. стверджує, що
тілесні ушкодження потерпілому спричинив у стані сильного
душевного хвилювання. У скарзі засуджений також указав, що при
призначенні покарання суд не врахував його віку, стану здоров'я, а
тому просить вирок змінити, перекваліфікувавши його дії на
ст. 118 КК ( 2341-14 ) і призначивши відповідне покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, а також
захисника, який підтримав касаційну скаргу засудженого, думку
прокурора про необхідність перекваліфікувати дії засудженого на
ч.1 ст. 115 КК ( 2341-14 ) та перевіривши матеріали справи,
колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України визнала, що касаційна скарга частково підлягає
задоволенню з таких підстав.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд не дав
належної оцінки всім зібраним у справі доказам, які мають значення
для з'ясування змісту і спрямованості умислу Н. при позбавленні
потерпілого життя.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.8 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. N 2 ( v0002700-03 )
"Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я
особи", умисне вбивство визнається вчиненим з особливою
жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя,
усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних, психічних чи
моральних страждань.
На порушення цих положень суд не сформулював у обвинуваченні,
в чому саме виявилась особлива жорстокість під час вбивства
потерпілого, а лише зазначив, що засуджений в процесі сварки після
розпиття спиртних напоїв, завдаючи удари котушкою, ногами та
лопатою, умисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, від яких
останній помер на місці події.
Даючи юридичну оцінку вчиненому, суд також не обгрунтував, у
чому полягала особлива жорстокість при вчиненні Н. умисного
вбивства потерпілого.
Водночас із показань засудженого Н. вбачається, що під час
розпиття спиртних напоїв він розсердився на потерпілого, який
глузував з нього, і в ході бійки, будучи дуже розлюченим, завдав
С.В. удари в голову та інші частини тіла, не маючи умислу завдати
потерпілому особливих фізичних, психічних чи моральних страждань.
Твердження Н. про вчинення умисного вбивства при перевищенні
меж необхідної оборони перевірялися в судовому засіданні та
обгрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності.
За наведених обставин колегія суддів визнала, що дії
засудженого слід перекваліфікувати з п.4 ч.2 ст. 115 КК
( 2341-14 ) на ч.1 цієї статті і призначити покарання з
урахуванням обставин вчиненого злочину й особи винного, який
вперше притягається до кримінальної відповідальності та є особою
похилого віку.
На підставі наведеного колегія суддів Судової палати у
кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу
засудженого Н. задовольнила частково: перекваліфікувала його дії з
п.4 ч.2 ст. 115 КК ( 2341-14 ) на ч.1 цієї статті, призначивши
покарання - 10 років позбавлення волі. У решті вирок залишено без
зміни.



on top