Про виселення та стягнення збитків
Resolution of the Suprime Court of Ukraine on February 25, 2002
Document n0133700-02, current version — Adoption on February 25, 2002

                                                          
СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
25.02.2002

Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу
Приватного підприємства "Фірма "Росса" на постанову Вищого
арбітражного суду України від 6 березня 2001 р. ( n0003800-01 ) у
справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм"
до Приватного підприємства "Фірма "Росса" про виселення та
стягнення збитків, встановив:
згідно з актом прилюдних торгів від 15.10.98 р., затвердженим
рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.10.98 р., ТОВ
"Фарм" придбало у власність частину нежитлової будівлі за адресою:
м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-а, б, зокрема приміщення на
другому поверсі загальною площею 256,8 кв.м та приміщення на
п'ятому поверсі загальною площею 146,5 кв.м, що являють собою
сімнадцять одномісних номерів готелю "Андріївський", про що
приватним нотаріусом видане свідоцтво на право власності N 7947
від 21.10.98 р.
На підставі вказаного свідоцтва Державне комунальне
підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації"
зареєструвало право власності ТОВ "Фарм" на об'єкт нерухомості,
зробивши запис в реєстрову книжку власників нерухомості
N Д-2(2-п)-250 від 14.07.99 р. за N 250-П.
Позовні вимоги обгрунтовувались актом прилюдних торгів від
15.10.98 р., видачею свідоцтва про право власності 21.10.98 на
нерухоме майно приватним нотаріусом та державною реєстрацією в
Київському МБТІ.
ПП "Фірма "Росса" позов не визнало з тих підстав, що
оспорюване нерухоме майно є їх власністю.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 11.12.2000 р. позовні
вимоги задоволені в частині виселення ПП "Фірма "Росса" з
незаконно займаних приміщень другого поверху, площею 256,8 кв.м та
п'ятого поверху площею 146,5 кв.м по вул. Воздвиженській, 60-а, б
в м. Києві, що належать на праві власності ТОВ "Фарм", та
стягнення з ПП "Фірма "Росса" на користь ТОВ "Фарм" суми
неотриманого доходу в розмірі 4349953,2 грн.
В решті позову відмовлено.
Постановою про перевірку рішення в порядку нагляду
арбітражного суду м. Києва від 18.01.2001 р. рішення суду від
11.12.2000 р. залишено без змін.
Постановою Вищого арбітражного суду України від 06.03.2001 р.
( n0003800-01 ) рішення від 11.12.2000 р. та постанова від
18.01.2001 р. арбітражного суду м. Києва залишені без змін.
Вищий арбітражний суд України обгрунтував свою постанову тим,
що судові виконавці, згідно з положеннями глави 46 ЦПК
( 1501-06 ), провели прилюдні торги.
Згідно з актом прилюдних торгів від 15.10.98 р., затвердженим
рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.10.98 р., ТОВ
"Фарм" правомірно придбало у власність частину нежитлової будівлі
за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська 60-а, б, зокрема
приміщення на другому поверсі загальною площею 256,8 кв.м і на
п'ятому поверсі загальною площею 146,5 кв.м, що являють собою
сімнадцять одномісних номерів готелю "Андріївський".
4 грудня 2001 р. Верховним Судом України за касаційною
скаргою ПП "Фірма "Росса" порушено касаційне провадження з
перегляду постанови Вищого господарського суду України від
06.03.2001 р.
Скарга мотивується тим, що Вищий арбітражний суд України
неправильно застосовує норми матеріального права і по-різному
застосовує одне і те саме положення закону, іншого
нормативно-правового акта в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Залишаючи без змін постанову і рішення арбітражного суду
м. Києва у даній справі, Вищий арбітражний суд виходив з того, що
ТОВ "Фарм" придбало у власність частину нежилої будівлі по
вул. Воздвиженській, 60-а, б у м. Києві, зокрема приміщення на
другому поверсі загальною площею 256,8 кв.м та на п'ятому поверсі
загальною площею 146,5 кв.м, що являло собою сімнадцять одномісних
номерів готелю "Андріївський", на підставі акта прилюдних торгів
від 15.10.98 р., проведених судовими виконавцями згідно з
положеннями глави 46 ЦПК ( 1501-06 ).
Такі висновки не мають законного обгрунтування і не
відповідають вимогам матеріального закону.
26 вересня 1997 р. між ПП "Фірма "Росса" та АКБ "Реал-Банк"
був укладений кредитний договір N 02/709-09, забезпечений
договором застави від 30.09.97 р.
Предметом застави є спірні нежилі приміщення готелю
"Андріївський" по вул. Воздвиженській, 60-а, б у м. Києві, оцінені
у 975000 грн. (п. 6 договору застави).
У зв'язку з невиконанням кредитного договору боржником
заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса від
15.09.98 р. продав його з прилюдних торгів.
Стаття 21 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) визначила
порядок реалізації заставленого майна з аукціону (публічних
торгів).
Пунктами 12.3, 12.3.4 статті 12 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (в редакції
Закону N 639/97-ВР ( 639/97-ВР ) від 18.11.97 р.) передбачено
продаж заставленого майна тільки через аукціони (публічні торги).
Порядок проведення аукціонів (публічних торгів) встановлюється
Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог закону постановою
КМУ від 22.12.97 р. N 1448 ( 1448-97-п ) затверджено Положення про
порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації
заставленого майна, на яке, згідно із законодавством, звернено
стягнення, що є спеціальним нормативним актом щодо порядку,
встановленого Цивільним процесуальним кодексом
( 1502-06, 1503-06 ), для виконання судових рішень (розділ 5 ЦПК
( 1501-06 ).
Судовими виконавцями Подільського району м. Києва допущено
істотне порушення процедури проведення торгів, зокрема відсутність
опублікованої в місцевій пресі інформації про майно, що підлягає
реалізації (пункт 5 Положення ( 1448-97-п ), що підтверджується
ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.10.98 р.;
кожна наступна запропонована ціна не перевищувала попередню на 10%
(пункт 11 Положення).
Пункт 1 Положення ( 1448-97-п ) не розмежовує підстави його
застосування залежно від предмета правового регулювання і
закріплює необхідність практичного застосування норм Положення при
проведенні аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого
майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення, тобто
не вбачається жодних підстав для застосування до спірних
правовідносин порядку, спеціально встановленого главою 46 розділу
5 ЦПК ( 1501-06 ).
Господарські суди при розгляді справи наведеного не
врахували, що призвело до неправильного вирішення спору.
За таких обставин рішення усіх судових інстанцій підлягають
скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням
матеріального права, з передачею справи на новий розгляд суду
першої інстанції.
Керуючись статтями 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 ГПК
( 1798-12 ), Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу задовольнити.
Рішення від 11 грудня 2000 р., постанову від 18 січня 2001 р.
арбітражного суду м. Києва, постанову Вищого арбітражного суду
України від 6 березня 2001 р. ( n0003800-01 ) скасувати.
Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі суддів.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.



on top