Document n0131700-04, current version — Adoption on January 21, 2004

СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
21.01.2004

(Витяг)
Позивач К. В. І., який є наймачем чотирикімнатної квартири в
одному з будинків у м. Севастополі, звернувся до суду з позовом до
К. В. О., К. Д. В., К. К. В. і К. М. В. про зміну договору найму
зазначеного жилого приміщення та укладення з ним договору найму на
дві жилі кімнати площею 8,9 і 12,1 кв. метра, пославшись на те, що
він та його син К. Д. живуть однією сім'єю окремо від інших осіб,
які проживають у цій квартирі.
Відповідачі звернулися до суду із зустрічними позовними
вимогами, обґрунтовуючи їх тим, що К. В. І. безпідставно відмовляє
їм у дачі згоди на приватизацію квартири, оскільки він як
громадянин Російської Федерації не користується таким правом.
Гагарінський районний суд м. Севастополя рішенням від
28 травня 2002 р. позов К. В. І. задовольнив: зобов'язав
ремонтно-експлуатаційне підприємство N 19 укласти з К. В. І.
договір найму на кімнату площею 8,9 кв. метра у зазначеній
квартирі; у задоволенні зустрічного позову відмовив.
Апеляційний суд м. Севастополя ухвалою від 5 листопада
2002 р. рішення суду першої інстанції змінив: у користування К. В.
І. виділено кімнату площею 12,1 кв. метра з лоджією площею 7,2 кв.
метра, а кімнати площею 8,9; 18,0 та 13,2 кв. метра з лоджіями
площею 4,8 і 3,7 кв. метра виділено відповідачам; решту приміщень
залишено у спільному користуванні сторін.
У касаційній скарзі К. В. О., К. Д. В., К. К. В. і К. М. В.
просили скасувати прийняті у справі рішення, пославшись на
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, Судова палата у цивільних
справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням
справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ст. 104 ЖК ( 5464-10 ) договір найму жилого
приміщення на вимогу члена сім'ї наймача може бути змінено, якщо
жилу площу, що припадає на нього, можна виділити у вигляді
приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.
Вирішуючи на підставі ст. 104 ЖК ( 5464-10 ) вимоги К. В. І.
щодо зміни договору найму жилого приміщення, стороною в якому крім
позивача є наймодавець, суд першої інстанції усупереч вимогам ст.
18 цього Кодексу не залучив у встановленому законом порядку до
участі у справі як належну сторону власника житлового фонду чи
уповноваженого ним на управління житловим фондом органу, хоча
своїм рішенням зобов'язав ремонтно-експлуатаційне підприємство
N 19 укласти новий договір найму, не з'ясувавши при цьому його
повноважень на вчинення таких дій.
Ураховуючи, що відповідно до п. 4 ст. 307 та п. 4 ст. 336 ЦПК
( 1503-06 ) вирішення судом питання про права та обов'язки осіб,
які не були притягнуті до участі у справі, є підставою для
скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, а
апеляційний суд зазначеного порушення не усунув, Судова палата у
цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК,
касаційну скаргу К. В. О., К. Д. В., К. К. В. і К. М. В.
задовольнила: рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя
від 28 травня 2002 р. та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя
від 5 листопада 2002 р. скасувала і направила справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.



on top