Document n0091700-96, current version — Adoption on December 18, 1996

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 18.12.96
м.Київ

(Витяг)

У жовтні 1996 р. Ч. звернувся до суду із заявою про
відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Заявник посилався на
те, що голова та заступник голови Харківського обласного суду
розглянули його скаргу в порядку судового нагляду з порушенням
вимог ст. 21 ЦПК ( 1501-06 ), чим заподіяли йому матеріальну й
моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.
Ухвалою судді Полтавського обласного суду від 25 листопада
1996 р. у прийнятті цієї заяви було відмовлено.
У скарзі Ч. просив скасувати ухвалу, посилаючись на те, що
суд, відмовивши у прийнятті заяви, порушив вимоги Конституції
України ( 254к/96-ВР ). Судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України визнала, що скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Статтею 62 Конституції ( 254к/96-ВР ) та Законом "Про порядок
відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями
органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"
( 266/94-ВР ) визначено як підстави, так і порядок відшкодування
шкоди, завданої при здійсненні правосуддя, які виключають
можливість розгляду в порядку цивільного судочинства справи про
відшкодування шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя в
цивільних справах.
Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 1
листопада 1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) "Про застосування
Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що
матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні
правосуддя, відшкодовується державою відповідно до ст. 62
Конституції України ( 254к/96-ВР ) лише безпідставно засудженій
особі в разі скасування вироку як неправосудного.
За таких умов висновок суду про неможливість розгляду вимог
Ч. про відшкодування шкоди, заподіяної при здійсненні правосуддя в
порядку цивільного судочинства, є правильним, а посилання в скарзі
на те, що суд помилково не застосував ст. 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ), - необгрунтованим.
З урахуванням наведеного суддя обгрунтовано відмовив у
прийнятті позовної заяви Ч. відповідно до п. 1 ст. 136 ЦПК
( 1502-06 ). Тому судова колегія в цивільних справах Верховного
Суду України залишила ухвалу судді без зміни.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.



on top