Document n0060700-96, current version — Adoption on November 20, 1996

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 20.11.96

(Витяг)

У вересні 1996 р. Ч.С. та Ч.Н. звернулися до Дзержинського
районного суду м. Харкова з позовом про вилучення недостовірної
інформації з його рішення. Позивачі посилались на те, що рішення
цього суду від 31 січня 1989 р. в цивільній справі за позовом Ч.В.
до них та Дзержинського райвиконкому про зміну договору найму
жилого приміщення і зустрічним позовом Ч.С. до Ч.В. про визнання
його таким, що втратив право користування жилим приміщенням,
містить недостовірну інформацію, і просили на підставі статей 8,
32 Конституції України ( 254к/96-ВР ) виключити її із згаданого
рішення.
Суддя Харківського обласного суду ухвалою від 24 вересня 1996
р. у прийнятті позовної заяви відмовив на підставі п. 1 ст. 136
ЦПК ( 1502-06 ).
У скарзі, поданій в касаційному порядку, Ч.С. просив
скасувати цю ухвалу у зв'язку з неправильним застосуванням
процесуального закону. Судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України визнала, що скарга задоволенню не підлягає
з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суддя Харківського
обласного суду виходив з того, що подана Ч.С. та Ч.Н. заява
розглядові судом у позовному порядку не підлягає, оскільки законом
передбачено інший порядок її подання і розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 ЦПК ( 1503-06 ) сторони та інші
особи, які брали участь у справі, мають право оскаржити в
касаційному порядку судове рішення повністю або частково. Згідно
зі ст. 327 ЦПК рішення, ухвали й постанови суду, що набрали
законної сили, можуть бути переглянуті в порядку судового нагляду
за протестами осіб, зазначених у ст. 328 названого кодексу. При
цьому громадяни можуть ініціювати перевірку справи в порядку
судового нагляду шляхом оскарження рішення суду. При розгляді
справи в касаційному порядку чи в порядку судового нагляду суд
відповідно до п. 4 ст. 311 та п. 5 ст. 337 ЦПК може змінити
рішення, в тому числі виключити певну його частину.
Оскільки чинним законом передбачено певний порядок судового
розгляду заяви, з якою звернулися Ч.С. та Ч.Н., і останні цього
порядку не додержали, суддя обласного суду дійшов правильного
висновку, що розгляду в позовному провадженні заява не підлягає
відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).
Доводи, наведені Ч.С. у поданій в касаційному порядку скарзі,
є необгрунтованими і висновків судді не спростовують. Тому судова
колегія в цивільних справах Верховного Суду Україну, керуючись ст.
326 ЦПК ( 1503-06 ), ухвалу судді обласного суду залишила без
зміни, а скаргу Ч.С. - без задоволення.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.



on top