Document n0046700-80, current version — Adoption on August 27, 1980

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
27.08.1980

(Витяг)
У січні 1979 р. Кемське районне споживче товариство
пред'явило позов до М. П. про стягнення 431 крб. Позивач зазначав,
що син відповідача М. В. придбав у кредит у магазині N 6 Кемського
РСТ товарів на суму 500 крб., з яких залишилося не виплаченими 431
крб. Після смерті М. В. органи державного страхування виплатили
його батькові страхову винагороду, тому останній зобов'язаний
нести відповідальність за боргами спадкодавця як особа, що
прийняла спадщину. Рішенням Харцизького міського народного суду
від 10 липня 1979 р. позов задоволено. Ухвалою судової колегії в
цивільних справах Донецького обласного суду від 6 серпня 1979 р.
рішення народного суду залишено без зміни. Президія Донецького
обласного суду 2 квітня 1980 р. залишила без задоволення протест
прокурора Донецької області.
У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР порушується
питання про скасування постановлених у справі судових рішень і
направлення справи на новий розгляд. Протест підлягає задоволенню
з таких підстав.
Задовольняючи позов Кемського РСТ, народний суд виходив з
того, що син М. П. був застрахований і після його смерті
відповідач як спадкоємець одержав страхову винагороду. Оскільки
спадщину він прийняв, то відповідно до вимог ст. 556 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) зобов'язаний відповідати за боргами
спадкодавця в межах дійсної вартості успадкованого майна. Судова
колегія в цивільних справах і президія обласного суду висновки
народного суду визнали обгрунтованими.
Проте з ними не можна погодитися. Заперечуючи проти позову,
відповідач вказував, що страхову винагороду він одержав не в
порядку спадкування, а на підставі договору змішаного страхування
життя, укладеного М. В. з Держстрахом, за яким він був призначений
одержувачем страхових сум на випадок смерті застрахованого.
Відповідно до ст. 371 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) в заяві
про добровільне особисте страхування застрахований вправі вказати
як одержувача страхової суми на випадок смерті особу чи кілька
осіб, котрі навіть можуть не перебувати з ним у родинних
стосунках. Держстрах робить відповідний запис про це у страховому
свідоцтві і в разі смерті застрахованого страхова сума
виплачується особі, на користь якої укладено договір страхування.
Договір особистого страхування на користь третьої особи с
самостійною формою розпорядження громадянином своїм майном, що
принципово відрізняється від права розпорядження спадковим майном.
Страхова сума в цьому випадку видається вказаній у договорі особі
на підставі договору страхування, а не в порядку спадкування. Тому
на ці правовідносини правила ст. 556 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) не поширюються. До складу спадкового майна страхова
сума входить у тому разі, коли при укладенні договору особистого
страхування страхувальником не обумовлювалась виплата її третій
особі (особам).
Суд всупереч вимогам статей 15 та 30 ЦПК ( 1501-06 ) не
з'ясував, як одержав відповідач страхову винагороду - на підставі
договору добровільного страхування чи в порядку спадкування,
навіть не витребував страхового свідоцтва. Однак, від з'ясування
цих питань залежить допустимість покладення на відповідача
відповідальності за боргами спадкодавця.
Залишаючи без задоволення протест прокурора області, президія
обласного суду також помилково визнала, що сам факт одержання
відповідачем страхової винагороди є безумовною підставою для
покладення на нього відповідальності за боргами спадкодавця.
Виходячи з наведеного і керуючись статтями 336, 337 ЦПК
( 1503-06 ), судова колегія в цивільних справах Верховного Суду
УРСР У Х В А Л И Л А:
протест заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити,
рішення Харцизького міського народного суду від 10 липня 1979 р.,
ухвалу судової колегії в цивільних справах Донецького обласного
суду від 6 серпня 1979 р. та постанову президії цього суду від 2
квітня 1980 р. скасувати, а справу направити до народного суду на
новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.



on top