Про визнання оголошеного страйку незаконним
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt on November 11, 1998
Document n0032700-98, current version — Adoption on November 11, 1998

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 11.11.98

(Витяг)

У серпні 1998 р. Іллічівський морський торговельний порт
звернувся в суд із позовом до незалежної професійної спілки
працівників того ж порту про визнання оголошеного страйку
незаконним. Позивач зазначав, що 18 серпня 1998 р. конференція
найманих працівників восьми терміналів порту прийняла рішення про
проведення 7 вересня 1998 р. страйку. Посилаючись на те, що таке
рішення суперечить чинному законодавству, позивач просив суд
задовольнити заявлені вимоги.
Рішенням Одеського обласного суду від 3 вересня 1998 р. позов
було задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просив це рішення скасувати, а
справу направити на новий розгляд, оскільки суд неповно з'ясував
обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним доказам, порушив
вимоги процесуального і невірно застосував норми матеріального
закону, а тому необгрунтовано задовольнив позов. Судова колегія в
цивільних справах Верховного Суду України залишила касаційну
скаргу без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. "б" ст. 22 Закону від 3 березня 1998 р. "Про
порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)" ( 137/98-ВР ) (набрав чинності з 2 квітня 1998 р.)
незаконними визнаються, зокрема, страйки, оголошені без додержання
найманими працівниками, професійною спілкою, об'єднанням
професійних спілок чи уповноваженими ними органами положень статей
2, 4, 6, частин 1 і 5 ст. 12, частин 1, 3, 6 ст. 19 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 1998 р.
конференція найманих працівників оголосила 7 вересня 1998 р.
починаючи з 8-ї години страйк на восьми терміналах порту. Судом
установлено, що це рішення було прийнято на порушення вимог статей
8 - 13, 17 - 19 згаданого Закону ( 137/98-ВР ). Зокрема, не
додержано порядку вирішення конфлікту, примирна комісія, яка могла
б задовольнити обидві сторони, не призначалася, збори трудових
колективів належним чином не проводились, про них не були
повідомлені всі працівники порту, кількість яких сягає 9236 осіб.
У протоколі конференції від 18 серпня 1998 р. зазначено, що в її
роботі взяв участь 81 делегат, а за проведення страйку
проголосував 61 із них. Це підтверджується протоколами загальних
зборів, доповідними керівників бригад, дільниць та показаннями
свідків.
За наведених обставин суд під час вирішення справи правильно
застосував норми матеріального закону. Постановляючи рішення, він
також обгрунтовано врахував, що Іллічівський морський торговельний
порт є безперервно діючим виробництвом.
Оскільки рішення суду відповідає встановленим обставинам
справи і вимогам закону, а доводи касаційної скарги є
необгрунтованими, судова колегія в цивільних справах Верховного
Суду України залишила постановлене судове рішення без зміни.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.



on top