Про поновлення на роботі
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt on November 11, 1998
Document n0029700-98, current version — Adoption on November 11, 1998

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 11.11.98

(Витяг)

Рішенням Київського обласного суду від 6 грудня 1995 р. було
задоволено позов С. до Інституту технічного сервісу (тепер
Інститут механізації та електрифікації сільського господарства)
УААН про поновлення на роботі на посаді завідуючого лабораторією N
15 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У вересні 1998 р. С. звернувся до того ж суду з клопотанням
про вжиття заходів до належного виконання рішення, а також про
стягнення заробітної плати за час, коли рішення суду не
виконувалося, в сумі 7 тис. 932,2 грн. і відшкодування моральної
шкоди в сумі 5 тис. 334,6 грн. Клопотання мотивувалося тим, що
рішення суду від 6 грудня 1995 р. не було виконано, оскільки наказ
від 22 грудня 1995 р., яким С. поновлювався на роботі, не має
юридичної сили, а новий трудовий договір не укладався.
Ухвалою зазначеного суду від 8 жовтня 1998 р. в задоволенні
клопотання С. про належне виконання судового рішення та стягнення
заробітної плати відмовлено, а вимоги про відшкодування моральної
шкоди залишено без розгляду.
У скарзі С. порушено питання про скасування цієї ухвали як
незаконної. Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
С., судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в
задоволенні скарги відмовила з таких підстав.
Суд не задовольнив клопотання, оскільки встановив, що наказом
директора інституту від 22 грудня 1995 р. N 87-к С. був поновлений
на роботі відповідно до рішення суду від 6 грудня 1995 р. В січні
1996 р. його було звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП ( 322-08 ).
Передбачені рішенням суду грошові стягнення здійснено. Заробітна
плата за час затримки виконання рішення (з 6 по 22 грудня 1995 р.)
сплачена. Наведені обставини підтверджені виконавчими листами від
7 грудня 1995 р., в яких є відмітки Васильківського районного суду
Київської області про виконання рішення, наказом від 22 грудня
1995 р. N 87-к, заявою С. від 25 грудня 1995 р. про звільнення за
власним бажанням та поясненнями сторін у судовому засіданні під
час розгляду клопотання.
Суд обгрунтовано визнав безпідставним твердження С. про те,
що він не був поновлений на роботі. Акт судового виконавця про
невиконання рішення відсутній. Посилання в скарзі на те, що
трудовий договір не укладався, є помилковим, оскільки після
поновлення на роботі відновлюється дія незаконно розірваного
попереднього договору і повторне його укладення не вимагається.
Згідно зі ст. 235 КЗпП ( 322-08 ) орган, який розглядає трудовий
спір, поновлює незаконно звільненого працівника на попередній
роботі, тобто на роботі за трудовим договором (ст. 21 КЗпП).
Оскаржена ухвала відповідає змісту статей 417, 419 ЦПК
( 1503-06 ).
Вимоги про стягнення моральної шкоди обгрунтовано залишено
без розгляду як такі, що мають вирішуватися в позовному порядку.
З урахуванням викладеного судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України залишила скаргу без задоволення, а ухвалу
Київського обласного суду - без зміни.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.



on top