19 вересня 2001 р. Верховний Суд України на спільному
засіданні судової палати з кримінальних справ і військової палати
розглянув клопотання засудженого Т. про перегляд кримінальної
справи щодо нього в порядку виключного провадження, внесене на
розгляд палат за поданням п'яти суддів Верховного Суду України.Вироком Жмеринського районного суду Вінницької області від 16
грудня 1999 р. Т. засуджено за ст. 94 КК ( 2001-05 ) на дев'ять
років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого
режиму. Постановлено стягнути з нього на користь потерпілого М. К.
2 тис. 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 15 тис. грн.
- моральної шкоди.Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Вінницького
обласного суду від 25 січня 2000 р. вирок залишено без зміни.Т. визнано винним в умисному вбивстві М., вчиненому без
вказаних у ст. 93 КК ( 2001-05 ) ознак за таких обставин.У ніч з 25 на 26 червня 1999 р. між Т. і М., які перебували у
стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка з приводу заявленої
останнім вимоги відвезти його у сусіднє село на тракторі. Сварка,
яка розпочалася на подвір'ї будинку Т. і продовжувалась у літній
кухні, супроводжувалася взаємними образами й переросла в бійку. М.
раптово вдарив Т. кулаком в обличчя, від чого той упав з
табуретки, перекинувши кухонний стіл. У ході бійки Т. підібраним
на місці події ножем завдав М. удари в грудну клітку, спричинивши
чотири колото-різані поранення, в тому числі два з наскрізним
ушкодженням шлуночка серця, від чого зразу ж сталася смерть
потерпілого.У клопотанні засуджений Т. порушив питання про зміну судових
рішень щодо нього у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону, внаслідок чого його засуджено за більш
тяжкий злочин, ніж він насправді вчинив. Посилаючись на те, що він
змушений був за допомогою ножа захищатись у власному будинку від
посягання п'яного М., який несподівано напав на нього і заподіяв
тілесні ушкодження, Т. просив перекваліфікувати його дії зі ст. 94
на ст. 95 або ст. 97 КК в редакції 1960 р. ( 2001-05 ) і
відповідно пом'якшити покарання.У поданні суддів наведено аналогічні підстави для перегляду
судових рішень щодо Т. у порядку виключного провадження.Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про
кваліфікацію дій Т. за ст. 94 КК в редакції 1960 р. ( 2001-05 )
відповідає фактичним обставинам злочину, які встановлені з
урахуванням усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути
взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події, та
грунтується на зібраних у справі доказах.Так, установлено, що злочину передували певні взаємовідносини
між Т. і М. Протягом дня 25 червня 1999 р. М. допомагав Т.
виконувати окремі роботи на тракторі. Потім вони разом вживали
спиртні напої, і незадовго до події пізно ввечері Т. трактором
підвозив М.За показаннями самого Т., прихід М. у двір його будинку не
був несподіваним. Спочатку вони розмовляли між собою, а потім
виникла сварка через вимогу М. поїхати трактором у сусіднє село,
на яку він, Т., не погоджувався.Свідок П. (дружина Т.) пояснила, що на час приходу М. вони ще
не спали, оскільки Т. збирався кудись їхати трактором. На подвір'ї
будинку М. спочатку просив її чоловіка відвезти його у сусіднє
село на тракторі, а потім наполягав на цьому, і між ними почалася
сварка. Щоб вони не лаялись на вулиці, П. запросила обох у літню
кухню. Крім того, вона стверджувала, що її чоловік був дуже
роздратований, грубо розмовляв із нею і не впустив у літню кухню.За місцем проживання Т. характеризується негативно - як
особа, схильна до вчинення у стані алкогольного сп'яніння сварок і
скандалів, у зв'язку з чим від сусідів надходили скарги на нього.
Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності.Та обставина, що між Т. і М. у літній кухні виникла бійка,
об'єктивно підтверджується даними судово-медичного дослідження
трупа М. і медичного огляду Т.За висновком судово-медичної експертизи, на трупі М. крім
чотирьох колото-різаних поранень грудей, два з яких проникають у
плевральну порожнину з наскрізним ушкодженням серця і могли
утворитися від дії ножа, виявлено численні синці й садна
невизначеної форми на обличчі, верхніх і нижніх кінцівках, що
виникли від дії тупих предметів. Усі тілесні ушкодження
прижиттєві. Найвірогідніше, що останніми з них були заподіяні
ножем поранення грудної клітки з ушкодженням серця, від яких за
короткий проміжок часу (у межах хвилин) сталася смерть
потерпілого. При дослідженні крові й сечі у потерпілого виявлено
40 % алкоголю, що може відповідати тяжкому ступеню алкогольного
сп'яніння.При медичному огляді після події у Т. виявлено легкі тілесні
ушкодження без розладу здоров'я: забиту рану голови та по одному
садну на спині, верхній і нижній правих кінцівках, - які могли
утворитися від дії тупих предметів.У судовому засіданні судово-медичний експерт підтвердив
висновок судово-медичної експертизи трупа М. і роз'яснив, що
колото-різані поранення грудної клітки у потерпілого не могли
утворитися від вільного падіння його тіла на ніж, як про це
свідчив Т. на стадіях досудового і судового слідства. Глибина
ранових каналів свідчить про те, що удари ножем завдавалися з
великою силою, під різними кутами, положення нападаючого і
потерпілого змінювалися, після кожного удару ножа витягували з
тіла. Щоб замахнутися і завдати наступний удар ножем, необхідна
достатня відстань. На близькій відстані від потерпілого за
обставин, на які вказував Т., спричинити зазначені поранення
неможливо.Експерт також підтвердив висновок тієї частини експертизи, де
зазначалося, що локалізація, розміри й форма поверхневих ран на
грудній клітці потерпілого, які закінчувались подряпинами на
правому передпліччі та лівому зап'ястному суглобі, свідчать про
те, що він захищався від ударів. На ці ж обставини вказує
наявність численних синців і саден на верхніх кінцівках
потерпілого.Наскрізне ушкодження серця, а також численні прижиттєві синці
та садна на трупі М. дають підстави для висновку, що завданню
ударів ножем передувало тривале нанесення побоїв потерпілому.Для визначення психічного стану Т. перед подією і в момент
вчинення злочинних дій з урахуванням поведінки потерпілого
провадилася стаціонарна судова психолого-психіатрична експертиза.
За її висновком, Т. не страждав будь-яким хворобливим розладом
психічної діяльності й не виявляв ознак тимчасового розладу
психіки. Він правильно орієнтувався на місцевості, в ситуації,
серед оточуючих його осіб, його дії були послідовними й
цілеспрямованими, не містили ознак порушення свідомості. Т. є
осудним і на момент вчинення злочину не перебував у стані
фізіологічного афекту.Наведені обставини справи і докази на їх підтвердження
досліджувалися судами першої та касаційної (на час судового
розгляду) інстанцій, перевірялися також твердження Т. про вчинення
ним злочину - умисного вбивства М. - при перевищенні меж
необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання. У
судових рішеннях із цього приводу є відповідні судження,
правильність яких сумніву не викликає.Таким чином, виходячи з установлених судом обставин, слід
визнати, що доводи засудженого Т. про необхідність
перекваліфікації його дій на ст. 95 або ст. 97 КК ( 2001-05 ) (в
редакції 1960 р.), оскільки він захищав своє життя, майно й сім'ю
від протиправного посягання з боку М., не відповідають дійсним
обставинам події та зібраним у справі доказам.
Вирок районного суду, яким Т. засуджено за ст. 94 КК, при розгляді справи Верховним Судом України в порядку виключного провадження визнано правильним
Вирок районного суду, яким Т. засуджено за ст. 94 КК, при розгляді справи Верховним Судом України в порядку виключного провадження визнано правильним
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on September 19, 2001
Document n0013700-01, current version — Adoption on September 19, 2001